Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «корень»
Шукати «корень» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́рень
1) ко́рінь (-реня),
ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
-рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
-рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
-рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
-рень книги, см. Корешо́к 3.
-рень дела – поча́ток спра́ви.
-рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
-рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (
в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
-рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
-рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
-рень винный
а) (
копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (
животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
-рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
-рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
-рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
-рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
-рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
-рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
-рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
-рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
-рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
-рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
-рень железный, см. под Желе́зный.
-рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
-рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
-рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
-рень золотой
а)
Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б)
Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
-рень зубной, см. Камнело́мка.
-рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
-рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
-рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
-рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
-рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
-рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
-рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
-рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
-рень параличный, см. Пере́ступень.
-рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
-рень пьяный, см. Белена́.
-рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
-рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.

-рень сальный, см. Око́пник.
-рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
-рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
-рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
-рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
-рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
-рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
-рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
-рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
-рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
-рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
-рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (
перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4)
запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5)
грам. – ко́рінь.
-рень слова – ко́рінь сло́ва;
6)
мат. – ко́рінь.
-рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.

Запропонуйте свій переклад