Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Кто, мест. –
1) вопросит. – хто? (р., вин. кого́, дат. кому́, после предлог. (до) ко́го, (на) ко́му, тв. ким, местн. (на) кім, (на) ко́му). [Кого́ я? – де́? – коли́ люби́в? Кому́ яке́ добро́ зроби́в? (Шевч.). На ко́го ти поки́нув худо́бу до́ма? (Мирний)]. • Кто здесь, там? – хто тут, там? • Кто вы такой? – хто ви таки́й? хто ви бу́дете? (зап.) хто ви за о[ї]де́н (за о[ї]дні́)? • Кто идёт? – хто йде? • Кого́ вам надо? – кого́ вам тре́ба? • От -го́ это письмо? – від ко́го цей лист? • За -го́ вы меня принимаете? – за ко́го ви мене́ ма́єте (вважа́єте)? • Кому́ жизнь не мила! – кому́ життя́ не ми́ле (не лю́бе)! • Кем это сделано? – хто це зроби́в? • Кем вы недовольны? – з ко́го (ким) ви незадово́лені? • Кто же? – хто-ж? • Кто бы? – хто-б? • Кто бы это (был)? – хто-б (хто-ж би) це (був)? • Кто бы не хотел? – хто-б не х(о)ті́в? 2) указат., относит. – хто. [Зна́ю тебе́, хто єси́ (Єв. Мр.). Недо́ля не ба́чить, з ким їй жартува́ти (Шевч.)]. • Вот кто – ось (от, он) хто. • Тот, кто; тот, кого́ и т. д. – той, хто (що); той, кого́ (що його́, яко́го, котро́го) и т. д. [Хто не працю́є, той не їсть (Київщ.). Хіба́-ж вони́ не слу́ги слуг того́, кого́ ви кня́зем те́мряви назва́ли? (Л. Укр.). Неха́й-же працю́ють слова́ми й перо́м ті, що ма́ють дві шку́ри в запа́сі (Самійл.)]. • Тот, кем вы были обижены, наказан – хто вас покри́вдив, того́ пока́рано. • Кому́ бы учить, тот сам дурит – кому́-б учи́ти, той сам дурі́є. Не́кого, Не́кому, см. отдельно. Не у кого, см. Кого́; 3) неопр. – хто. [Сти́ха-сти́ха, по́рідко, щоб кого́ не розбуди́ти, висту́кує сто́рож (Васильч.)]. • Кабы кто знал моё горе! – коли́-б (якби́, щоб) хто знав моє́ го́ре! • Что у кого́ болит, тот о том говорит – що кого́ боли́ть, той про те й гово́рить. • Кому́-кому́, а вам бы не следовало этого делать – кому́-кому́, а вам-би не слід цього́ роби́ти. • Кто-кто; кого́-кого́; у кого́ – у кого́ и т. д. – хто – хто, кот(о́)ри́й (котре́) – кот(о́)ри́й (котре́); кого́ – кого́, кот(о́)ро́го – кот(о́)ро́го; у ко́го – у ко́го, у кот(о́)ро́го – у кот(о́)ро́го и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого́ втоми́ло: кого́ ща́стя, кого́ сльо́зи, – все ні́чка покри́ла (Шевч.). Кому́ во́ля, а кому́ нево́ля (Мирний). Котри́й пи́ше, котри́й чита́є, а котри́й то й ба́йдики б’є (М. Вовч.). Він пізна́в, котре́ в селі́ найбі́льший зло́дій, котре́ найбі́льший бага́ч (Стефаник)]. • Кто бы ни; кого́ бы ни и т. д. – хоч-би хто́, хоч хто́, хто-б не, аби́-хто; хоч-би кого́, хоч кого́, аби́-кого, кого́-б не и т. д. Кто бы он ни был – хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби́-хто. [Ко́ждому, аби́-хто, умі́ла дотя́ти свої́м би́стрим язико́м (Франко)]. • Кто бы ни говорил, не слушай – хоч-би хто каза́в, не слу́хай; хоч хто каза́тиме, не слу́хай (Сл. Гр.). • Кто бы ты ни был, я тебя не выдам – хоч-би хто (ким) ти був, я тебе́ (на те́бе) не ви́кажу. • Кого́ бы я ни попросил, все отказываются – кого́-б я не попроси́в, усі́ відмовля́ються. • -го бы (то) ни было – хоч кого́, хоч-би кого́, хоч-би хто́ там був, аби́-кого, бу́дь-кого́, ко́жного. • От -го́ бы то ни было – хоч-би від ко́го, від будь-ко́го, від ко́го-будь. • Я рада каждому письму, от -го́ бы оно ни было – я раді́ю з ко́жного ли́ста, хоч-би від ко́го він був. • Я не жду ничего от -го́ бы то ни было – я не чека́ю нічо́го ні від ко́го. • Я был бы рад кому́ бы то ни было – я зраді́в-би (був-би ра́дий) хоч кому́ (хоч-би кому́, будь-кому́, аби́-кому, хоч-би хто там був, ко́жному). • Больше чем кто бы то ни было – більш ніж хто (ніж будь-хто́). • Не кто иной, как – не хто (и́нший), як. [І зроби́в це не хто, як він сам (Крим.)]. • Кто́-то, кого́-то, кому́-то – хтось, кого́сь, кому́сь. [Прийшо́в хтось та взяв щось, бі́гти за ним – не зна́ю за ким (Номис). Хтось уті́к, а кого́сь, ка́жуть, таки́ зло́влено (Київщ.). Я зна́ю, кому́сь-то вона́ серде́нько кра́є (Л. Укр.)]. • Кто́-нибудь, кто́-либо; кого́-нибудь, кого́-либо и т. д. – хто, хтось, хто-не́будь, котри́й(сь), (кто бы то ни был) будь-хто́, хто-бу́дь, аби́-хто, (пров.) бу́длі-хто; кого́, кого́сь (после предл. ко́го, ко́гось), кого́-не́будь, котро́го(сь), бу́дь-кого́, кого́-будь, аби́-кого́, бу́длі-кого́ и т. д. [Мо́же хто вас пола́яв? (М. Вовч.). Мо́же кого́ з рідні́ моє́ї ба́чили? (Київщ.). Як хтось почне́, то й я роби́тиму (Н.-Лев.). Згада́й же хто-не́будь її́ на сім сві́ті (Шевч.). Не ти, так хто-бу́дь ку́пить (Київщ.). Тре́ба-ж коли́сь бу́длі-кого́ покоха́ти та й за́між піти́ (Н.-Лев.)]. • Кого́-нибудь одного (из двух) – кого́сь одно́го́, котро́гось (із двох). • Если меня кто-либо спросит, скажите, что – коли́ про ме́не хто спита́ється, скажі́ть (ска́жете), що. • Не думаю, что бы кто́-нибудь знал об этом – не ду́маю, щоб хто(сь) про це знав. • Сомневаюсь, что бы кто́-либо из вас мог сделать это – не ду́маю, щоб котри́й з вас міг зроби́ти це. • Он счастливее, чем кто́-либо – він щасливі́ший за бу́дь-кого́ (як хто). • Пусть это сделает кто́-нибудь другой – хай це зро́бить хто и́нший. • Ему всегда хочется кого́-нибудь осуждать – його́ (йому́) за́вжди корти́ть кого́сь суди́ти. • Кому́-нибудь да понравится – кому́сь та сподо́бається. • Пусть кто́-нибудь попробует – будет меня помнить – ха́й-но спро́бує котри́й(сь) (котре́), пам’ята́тиме мене́; ану́ спро́буй котри́й, бу́деш мене́ пам’ята́ти. • Пусть кто́-либо из вас решится – хай котри́й (котре́) зва́житься. • С ке́м-нибудь, с ке́м-либо и т. п. – з ким(сь), з ким-не́будь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котри́м(сь), з ким-бу́дь, аби́ з ким, (пров.) бу́длі з ким. [Ста́неться, хоч і не зо мно́ю, хоч і аби́ з ким, яка́ причи́на (Квітка)]. • Кто́-попало; кого́-попало и т. д. – будь-хто́, хто-бу́дь, аби́-хто; будь-кого́, кого́-будь, аби́-кого, (пров.) кого́-по́падя и т. д. Кто́-угодно, кто ни есть; кого́-угодно, кого́ ни есть и т. д. – будь (бу́длі-)хто́, хто-хо́ч, аби́-хто; будь (бу́длі-)кого́, кого́-хо́ч, аби́-кого и т. д. [Віддаси́ кому́-хо́ч (Київщ.). Поби́ть, то й аби́-хто зна́йдеться (Номис)]. • Кого́, кому́ вам угодно – кого́, кому́ хо́чете. • Это сделает и кто́-угодно – це зро́бить і аби́-хто (і будь-хто́). Редко кто – ма́ло-хто, хто́сь-не-хто́сь. [Там – у ко́жній ха́ті верста́т, а у нас хто́сь-не-хто́сь (ма́ло хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто́, кое-кого́, кое с ке́м и т. п., см. Ко́е-кто́. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)