Ліва́чка, -и, жін. 1. Лівша, шульга (про жінку); те ж саме, що й лівкутниця, лівцунка, лівшунка. [1. Ольга чомусь у цей страшний час згадала, що Марина лівачка, і Ольгу з головою накрила чорна повінь (Богдан Бойко, «Липовий цвіт сорок першого»). 2. Я шульга від народження, «лівачка», як кажуть в моєму селі (Марія Матіос, «Хай Бог вам заплатить за ваше добро»).] 2. діял. Хата чи кімната ліворуч сіней (у гуцулів). [1. В українців ліва частина дому, де стоїть піч — суто жіноча половина дому, і тому багато розмальована, у гуцулів «лівачка» — хата-світлиця зліва від сіней і при вході до хати «на щасті», тут треба вітатися з найстаршою жінкою в хаті (Вісник Національного університету «Львівська політехніка»). 2. Дивився Бойчук на приспу, на якій тоді мусив стояти Олекса під вікном. Приспа з грубого віблєка. Дві хати — правачка і лівачка (Богдан Бойко, «Повісті, новели, нариси»). 3. Сама! Стефан пішов у полонину, а мама вже сплять у лівачці (Г. Смольський, «Олекса Довбуш»).4. Стеля в хаті тримається на трьох поздовжніх і одному поперечному сволоках, який у лівачці оздоблений з боку образів багатою різьбою у вигляді розет та хрестів, така ж різьба і від входу у хату (Архип Данилюк, «Скарби народної архітектури Гуцульщини»).] 3. політ., розм., часто зневажл. Прихильниця лівих політичних поглядів (чол. до лівак). [1. Компанію комуністам в плані критики регіоналів склала інша «лівачка» — лідерка ПСПУ Наталія Вітренко (газета «Поступ» від 14 лютого 2007 р.). 2. Лівачка Тимошенко раптом чіпляє косу і стає націоналісткою, комуніст Симоненко в коаліції з класовими ворогами. Дико все якось (з інтернету).]
Відмінок | Однина | Множина |
Називний |
ліва́чка |
ліва́чки |
Родовий |
ліва́чки |
ліва́чок |
Давальний |
ліва́чці |
ліва́чкам |
Знахідний |
ліва́чку |
ліва́чок |
Орудний |
ліва́чкою |
ліва́чками |
Місцевий |
… ліва́чці |
… ліва́чках |
Кличний |
ліва́чко |
ліва́чки |
|