Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Мурава́ –
1) (зелень) мо́рі́г (-рогу́), мурава́, мурави́на, мурави́ця. [Морі́г зелене́нький, на морогу́ я́вір височе́нький (Пісня). Накри́в о́чі мураво́ю, жо́вте ті́ло роки́тою (Чуб. V). Розпусти́ли та сі́рії во́ли по зеле́ній мурави́ні (Пісня)]; 2) (глазурь гончарн.) по́ливо, поли́ва, (зап.) ґлейт (-ту); срв. Глазу́рь; 3) бот. – а) (Poa annua L.) тонконі́г (-но́гу) (однорі́чний), мі́тли́ця, мурава́; б) (Corridiola littoralis L.) моріжо́к (-жку́) (берегови́й). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)