Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Нако́лка –
1) (действие) – а) нако́лювання, вико́лювання, оконч. нако́лення, ви́колення; татуюва́ння, оконч. нататуюва́ння; б) нашпи́лювання, настро́млювання, наштри́кування, оконч. нашпи́ле[і́]ння, настро́млення, наштри́кнення; в) пришпи́лювання, оконч. пришпи́ле[і́]ння; г) нако́лювання, ско́лювання, пробива́ння, оконч. нако́лення, ско́лення, пробиття́ (-ття́); ґ) нако́лювання, нарі́зування, оконч. нако́лення, нарі́зання; д) нако́лювання, нару́бування, оконч. нако́лення, наруба́ння; наски́пування, оконч. наскипа́ння; набива́ння, налу́пування, оконч. набиття́ (-ття́), налупа́ння. Срв. Нака́лывать; 2) (женский головной убор) начі́пок (-пка), на́шпилька, за́шпилька, (рус.) на́ко́лка; 3) (для накалыванья узора) на́колка; 4) (копиров. игла) нако́лювачка. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)