Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Поруче́ние –
1) см. Пору́ка; 2) дору́чення, приру́чення, припору́ка. [Такі́ дворя́ни и́ноді оде́ржували від короля́ тимчасо́ві дору́чення (Ор. Лев.). Вла́сне, я не сам, а з приру́чення мого́ ба́тька (Грінч.)]; 3) (миссия) посо́льство. [Не ї́стиму, по́ки не ви́повню мого́ посо́льства (Св. Пис.)]. • Возложить на кого -ние – покла́сти дору́чення на ко́го, припоручи́ти, допоручи́ти, поручи́ти, приручи́ти кому́ що. • Дать кому -ние – да́ти пору́чення, загада́ти спра́ву (що зроби́ти). • Отказаться от -ния – відмо́витися від дору́чення. • По -нию – з дору́чення (припору́чення). • Исполнять -ние – вико́нувати, ви́конати дору́чення (припору́чення). • Чиновник особых -ний – урядо́вець для особли́вих дору́чень. • Не беритесь за это -ние – не прийма́йте (не підійма́йтесь) цього́ дору́чення. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)