Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «причастие»
Шукати «причастие» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прича́стие –
1) приче́тність, приви́нність (-ности), при́че́т, дочине́ння до чо́го.
• Иметь -тие к чему – ма́ти приче́тність, приви́нність, дочине́ння до чо́го, бу́ти в при́че́ті до чо́го. [Став він мені́ признава́тись про ті сму́шки, що покра́дено у жи́да, а я й пита́ю: – Хіба́ й ти в тім приче́ті? – А він і ка́же: «Нас три було́» (Новомоск. п.). Нія́кого дочине́ння до цьо́го ді́ла не ма́ю (Сквир.)];
2) прича́стя, дара́, (зап.) сакраме́нт (-ту), (гуц.) за́кін (-кону). [Хоч-би спо́відь приня́ти, хоч-би без прича́стя не вме́рти (Кониськ.). Не гові́вши дару́ ковтну́в (Номис). Не призна́ється – не ста́неш його́ сповіда́ть і сакраме́нту дава́ти (Чуб. II)]. Принимать -тие, см. Причаща́ться;
3) грам. – дієприкме́тник, прича́сник.

Запропонуйте свій переклад