Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Про́сьба –
1) проха́ння (ум. проха́ннячко), про́сьба (ум. про́сьбонька). • -ба о помощи – проха́ння за допомо́гу (за підмо́гу), проха́ння, щоб зара[я]тува́ти. • Обращаться, обратиться к кому с -бою – вдава́тися, вда́тися до ко́го з проха́нням. • Я к вам с -бою, у меня к вам -ба – ма́ю до вас проха́ння, що я вас проси́тиму. • По -бе кого-л, чьей-л. – на проха́ння кого́, чиє́, з про́сьби кого́, чиє́ї. [На моє́ проха́ння він написа́в листа́. Як не даси́ з про́сьби, даси́ з прину́ки (Номис). Ні про́сьбою, ні грі́зьбою не скрути́в грома́ди (Кониськ.)]; 2) (письменная, жалоба, иск) проха́ння, про́сьба, суплі́ка. [Архире́й оди́н замо́рський таки́й зви́чай мав: як без гро́шей була́ про́сьба, то і не прийма́в (Рудан.)]. • Подать -бу кому – пода́ти проха́ння, про́сьбу, суплі́ку до ко́го. [Подава́ймо суплі́ку до архире́я, щоб присла́в нам попа́ (Свидн.)]. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)