Тушко́ванка, -и, (нрк тушо́нка, -и), жін., розм. Консервоване тушковане м’ясо, часто з приправами. [1. Сусіда звали Олегом. Я переконав його, що в моїй халабудині тепліше й, владнавши справу з котом, ми розташувалися в ній за дивом вцілілим столиком, а моя закусь природно доповнювалась пляшкою «Хортиці» з дорожніх Олегових запасів. Він не втомлювався вибачатися, я великодушно вибачав, Брахистохрон, себто Спайк, насолоджувався незвично щедрою порцією тушкованки. Я ділився з Олегом наболілим (Олексій Ганзенко, «Алергія»). 2. Командир показує їдальню — цілком симпатичну для польових умов. Веде на склад, забитий тушкованкою і всякою іншою їжею, що, на його думку, цілком виключає прагнення довірених йому військовослужбовців красти в жителів худобу. (Анна Політковська, «Друга чеченська», переклад Івана Андрусяка).]
Відмінок | Однина | Множина |
Називний |
тушко́ванка |
тушко́ванки |
Родовий |
тушко́ванки |
тушко́ванок |
Давальний |
тушко́ванці |
тушко́ванкам |
Знахідний |
тушко́ванку |
тушко́ванки |
Орудний |
тушко́ванкою |
тушко́ванками |
Місцевий |
… тушко́ванці |
… тушко́ванках |
Кличний |
тушко́ванко |
тушко́ванки |
|