r2u.org.ua / e2u.org.ua

Особисто я розглядаю "ґ", як морфолоґічне явище. Першокласником я знайшов був аркуша із зошита учня російської школи, списаного літерою "ё". Та літера мені так сподобалася, що всі "е" у власному зошиті, я перетворив на "ё". Зара таке роблять дорослі дяді й ть...

Кувалда писав:враховуючи тенденції нашого часу, цілком можливо, що буде повернення до "Чабанових", "Грінченкових". І під цим є певний історичний ґрунт (принаймні на наших теренах).

Це станеться тоді, коли Ахметов перепише себе на Ахметів.

Наталя писав: Гончар - виняток. До слова, слушна думка Дмитра з форуму словника.

Правопис-46 без винятків. Виняткували під смак широкого у плечах Олеся Терентьовича та одіозного ректора КДУ Шевця. Винятки завели до правопису постфактум. Раша тут ні до чого.

А якби лавреат Сталінської премії мав прізвище Слюсар, то чи писали б на говірковий лад - Слюсара?

Кувалда писав: Це, власне кажучи, капець.

Капець, та не всім! Національне видавництво "Веселка" пропонує Товары и услуги .

1) не дозволили б. Хіба б написала заяву на зміну прізвища (а це вже можна робити незалежно від віддавання) 2) не знаю, який Ви сенс вкладаєте у "нацпуританок", але я читав Фаріонову книжку "Правопис — корсет мови?". Все написано правильно. Досконала книжка. 1) Одружуючись з біс...

Кувалда писав:Але, підозрюю, коли відступали, то книжки забирали з собою.

Як коли. Тікаючи з Києва, люфтвафе в обсерваторії забуло власну книгозбірню включно із прижиттєвим виданням Коперника.

Правопис-28 В українській мові українські прізвища звичайно відмінюються, тим то прізвища чоловічі й прізвища жіночі здебільшого розрізняються між собою закінченням, а то й окремими наростками. Цікаво, чи хоч одна з теперішніх нацпуританок, віддаючись, записалася Кравчуковою, Шевченковою, Волошинов...

Коли звідкись утікають українці, книжки – це остання річ. Ніколи не чув, щоб у нас книжки рятували.

Та й німці ж здавалися нам у полон без томика Гайне за пазухою... А жебрак, тікаючи, не кидав ліри чи кобзи...

Наталя писав:А чужомовні прізвища ми не чіпаємо. Ось так.

Підкарпатські русини, словаки, чехи та й не тільки - це теж МИ. І вони таки "чіпають"!
Не чіпають хіба ті, що про всяк стоять на струнко перед старшим братиком.