Re: Военный
Додано: Нед вересня 30, 2012 9:18 pm
Тут справа така. Я виходив з тексту українського закону. Зі вступу випливає більше "воєнна" . Далі я не читав, може, там насправді "військова". Але вступ більше схиляє до "воєнної".
Тут є певна аналогія з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин". Була ціла історія з перекладом " regional or minority languages". Совкові "перекладачі" за старою звичкою тупо передерли з російської. За що справедливо були критиковані. Їхні голови, звісно, не могли породити прикметника "міноритарні" (якого не було в російському варіянті) чи тим паче "меншинні" (якого нема вже в самій російській мові). Потім був новий переклад, який ухвалила Нац. комісія зі зміцнення демократії та утвердження права, за яким назва мала бути "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов". Але залишилося по-старому. Та суттєво тут ось що. Як назвати - "мови меншин" чи "меншинні мови" – другорядне, загалом, з юридичного боку. Головне як цей термін тлумачать . А тлумачення, попри "невідповідний" термін, в Хартії досить чітке і зрозуміло, чого стосується. А таке питання, що зміст самого слова/сполуки не відповідає змістові поняття – другорядне (та й ми не можемо вимагати від депутатів елементарної логіки чи грамотності. Це вже було б занадто ). До того ж розробники Хартії не розглядали перед її ухваленням постсовєтську ситуацію. На европейських просторах мова меншини і меншинна мова (в межах держави) збігаються (за винятком хіба Ірландії), а в нас ситуація – самі знаєте.
Повернуся до воєнної/військової доктрини. Я схильний, виходячи зі вступу Доктрини, трактувати її як воєнну. Але тут практично фіфті-фіфті . Щоб перейти до "військової", потрібне ширше обговорення. Долучіть, скажімо, словник.нет. Послухаємо їхню думку. Я практично нейтральний .
Тут є певна аналогія з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин". Була ціла історія з перекладом " regional or minority languages". Совкові "перекладачі" за старою звичкою тупо передерли з російської. За що справедливо були критиковані. Їхні голови, звісно, не могли породити прикметника "міноритарні" (якого не було в російському варіянті) чи тим паче "меншинні" (якого нема вже в самій російській мові). Потім був новий переклад, який ухвалила Нац. комісія зі зміцнення демократії та утвердження права, за яким назва мала бути "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов". Але залишилося по-старому. Та суттєво тут ось що. Як назвати - "мови меншин" чи "меншинні мови" – другорядне, загалом, з юридичного боку. Головне як цей термін тлумачать . А тлумачення, попри "невідповідний" термін, в Хартії досить чітке і зрозуміло, чого стосується. А таке питання, що зміст самого слова/сполуки не відповідає змістові поняття – другорядне (та й ми не можемо вимагати від депутатів елементарної логіки чи грамотності. Це вже було б занадто ). До того ж розробники Хартії не розглядали перед її ухваленням постсовєтську ситуацію. На европейських просторах мова меншини і меншинна мова (в межах держави) збігаються (за винятком хіба Ірландії), а в нас ситуація – самі знаєте.
Повернуся до воєнної/військової доктрини. Я схильний, виходячи зі вступу Доктрини, трактувати її як воєнну. Але тут практично фіфті-фіфті . Щоб перейти до "військової", потрібне ширше обговорення. Долучіть, скажімо, словник.нет. Послухаємо їхню думку. Я практично нейтральний .