Посягающий
Посягающий
Посягающий - зазіхач.
Востаннє редагувалось Нед лютого 09, 2014 12:35 am користувачем Ґалаха, всього редагувалось 1 раз.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: Посягающий
що зазіха́є, зазіха́ч, ла́сий (за́здрий) на
Re: Посягающий
заздрісник.
Посягающий на права
На всіх етапах розвитку соціалістичної держави її кровною справою був і залишається захист завоювань соціалізму від посягань сил контрреволюції і світового імперіалізму (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 21); Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах — Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславі — садить княжити своїх синів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 569).
На чуже добро не важитись (Л. Яновська); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що.. замірялося на його життя молоде (Панас Мирний); Зазіхати на єдність демократичних сил; Микола глянув спідлоба на ворона, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (В. Гжицький); - Короп наважився на моє життя! (Лесь Мартович).
посягати
посягати, аю, аєш, недок., посягнути і посягти, гну, гнеш, док.
1. неперех., на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Досі жила [Малуша] в хаті свого батька, де кожен робив, що міг, одягав, що мав, їв, що було, ніколи не посягав на чуже, не своє, хоч би воно було краще й дорожче (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 105); — Скільки живу, все на передовій, бо тут людині найбільша вигода, — якось пожартував він. — І місце тепленьке, і ніхто на нього не посягає... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 270); Серце Прохорове наливалося безсильуюю злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро, на його багатство (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 69); // Намагатися завдати якоїсь шкоди кому-небудь, позбавити когось спокою, щастя і т. ін. Микола глянув спідлоба на ворога, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 65); Серце... Хіба ж його зрозумієш? Чого затріпалося, як риба в сітці?.. Чи, може, оцей русявий парубок, що сидить поруч, посягає на твій спокій? (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 146); [Д. Жуан:] Я ж бо силоміць не посягну на вашу честь, не бійтесь. Ж інкам не тим страшний я (Леся Українка, III, 1952, 360). Посягати (посягнути) на життя чиє, кого — намагатися, робити спробу заподіяти смерть кому-небудь. — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив, на життя моє посягав... (Панас Мирний, I, 1954, 158).
2. перех., діал. Охоплювати кого-небудь (про почуття, пастрій і т. ін.). — Жах усе більш та міцніш її понімав і посягав (Марко Вовчок, I, 1955, 326).
3. перев. док., неперех., діал. Потягнутися рукою (руками) до чого-небудь; засунути руку (руки) у щось. Василь посягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками (Іван Франко, I, 1955, 160); Наступала тривожна хвиля — витягати паски. Перехрестившися разів, може, сто.., посягла Анниця у піч і тремтячими руками витягла першу паску (Гнат Хоткевич, II, 1966, 38); Чоловічище посяг у кишеню, вийняв золотий перстень і кинув у той бік, звідки почув голос (Три золоті слова, 1968, 19).
Посягающий на права
На всіх етапах розвитку соціалістичної держави її кровною справою був і залишається захист завоювань соціалізму від посягань сил контрреволюції і світового імперіалізму (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 21); Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах — Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславі — садить княжити своїх синів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 569).
На чуже добро не важитись (Л. Яновська); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що.. замірялося на його життя молоде (Панас Мирний); Зазіхати на єдність демократичних сил; Микола глянув спідлоба на ворона, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (В. Гжицький); - Короп наважився на моє життя! (Лесь Мартович).
посягати
посягати, аю, аєш, недок., посягнути і посягти, гну, гнеш, док.
1. неперех., на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Досі жила [Малуша] в хаті свого батька, де кожен робив, що міг, одягав, що мав, їв, що було, ніколи не посягав на чуже, не своє, хоч би воно було краще й дорожче (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 105); — Скільки живу, все на передовій, бо тут людині найбільша вигода, — якось пожартував він. — І місце тепленьке, і ніхто на нього не посягає... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 270); Серце Прохорове наливалося безсильуюю злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро, на його багатство (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 69); // Намагатися завдати якоїсь шкоди кому-небудь, позбавити когось спокою, щастя і т. ін. Микола глянув спідлоба на ворога, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 65); Серце... Хіба ж його зрозумієш? Чого затріпалося, як риба в сітці?.. Чи, може, оцей русявий парубок, що сидить поруч, посягає на твій спокій? (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 146); [Д. Жуан:] Я ж бо силоміць не посягну на вашу честь, не бійтесь. Ж інкам не тим страшний я (Леся Українка, III, 1952, 360). Посягати (посягнути) на життя чиє, кого — намагатися, робити спробу заподіяти смерть кому-небудь. — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив, на життя моє посягав... (Панас Мирний, I, 1954, 158).
2. перех., діал. Охоплювати кого-небудь (про почуття, пастрій і т. ін.). — Жах усе більш та міцніш її понімав і посягав (Марко Вовчок, I, 1955, 326).
3. перев. док., неперех., діал. Потягнутися рукою (руками) до чого-небудь; засунути руку (руки) у щось. Василь посягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками (Іван Франко, I, 1955, 160); Наступала тривожна хвиля — витягати паски. Перехрестившися разів, може, сто.., посягла Анниця у піч і тремтячими руками витягла першу паску (Гнат Хоткевич, II, 1966, 38); Чоловічище посяг у кишеню, вийняв золотий перстень і кинув у той бік, звідки почув голос (Три золоті слова, 1968, 19).
Re: Посягающий
Гадаю, посягати в незіпсутій українській мові означає або потягтися рукою (до чогось, по щось), або засувати руку (кудись), або (в діалектному мовленні) охоплювати, огортати (про почуття, настрій тощо). У значенні важити, важитися, робити (чинити) замах, замірятися, замахуватися, зазіхати — наслідок москвофільства.
Re: Посягающий
siegać ręką, сягати, засягати, посягати