r2u.org.ua / e2u.org.ua

В рамках проекту r2u.org.ua оголошено про створення всеохопного, відкритого двомовного російсько-українського словника. Докладніше можна прочитати ось тут

Поточний зміст словника можна переглянути на цій сторінці

Ідея дуже хороша, і я охоче б долучився в міру знань і можливостей Вже не раз знаходив у доданих Вами статтях цікаві варіанти.
Втім, деякі застереження викликає запропонований у "Оголошенні" вкрай пуристичний підхід до відбору лексики. В більшості країн світу словники служать дзеркалом, що відображає реальну живу мову. Тут, навпаки, складається враження, що цей словник покликаний мову творити, створювати нові неіснуючі слова замість існуючих, але "неправильних".
Думаю, треба здавати собі справу, що в українській літературній мові, фактично, вже є мовби два стандарти: 1) "радянський стандарт", на якому основується сучасна газетна, ділова і великою мірою також розмовна мова; 2) "стандарт ідеалізований", оснований на працях мовознавців 20-30-х років і орієнтований на норми народної мови в її первісному "нескаламученому" вигляді. І, на мою думку, перший з них є, хоч як прикро це може звучати, "живіший" і життєздатніший за другий. Було б добре, щоб словник все-таки подавав широко вживану лексику радянського й сучасного періоду типу "установка", "підготовка" і т. і. під відповідними мітками (не зневажливе і з мовного погляду некоректне "совєтизм", а, скажімо, "рад. станд."). Мова є явище об’єктивне, і не нам з вами "викидати" з неї певні слова. Ми вільні самі не вживати "неправильних" чи "незгідних" з духом мови слів, але ми не можемо заперечувати їх існування в мові, якщо їх вживає 99% українців. І навпаки, який сенс подавати під маркою "перекладу" слова, що їх не вживає ніхто за винятком їх винахідника?

Ідея пречудова. Скажіть, як можна взяти участь у цьому проекті?

[quote="murasz"]
1) Це не вкрай пуристичний підхід до відбору лексики, прикладом вкрай пуристичного є ісляндська мова, де практично нема запозичень. Тут підхід інший: запозичене слово має жити за нормами української, а не накинутими їй нормами російської чи ще якої мови.
2) Що стосується «більшості країн», то це питання спірне. Як приклад – заснована у Франції 1996 року Генеральна комісія з термінології, чиїм завданням є створення нових термінів, а також заміна французькими іншомовних запозичень (на сьогодні таких уже опубліковано близько 4000: «ordinateur» замінило «computer», «logiciel» – «software», «matériel» – «hardware» тощо).
3) Якби словники просто «відображали», то це були б такі словники, що ого!
4) Мову творити не просто тому, що хочеться творити (це тільки частина), а тому що треба, бо те, що натворили до цього, не завжди годяще. Це як хату підмітати. До того ж, будь-яке слово має свого творця (творців), а до цього його не вживали.
5) Радянський стандарт хай собі залишається, є, врешті, його апологети – навіщо людей засмучувати, а тим паче сваритися з ними. Кожному – своє.
6) Радянський стандарт, може, й живіший на сьогодні, але, як на мене, не життєздатніший. Це залежить від мовців. Життя покаже.
7) Стосовно «совєтизм», то це навіть дуже доречна позначка. Ці слова попали в мову в результаті накинення чужих норм. Ви вважаєте це слово зневажливим? Воно б було таким, якби мовознавці, які виписували українські норми, потім самі(!) «прозріли», вирішили, що помилилися, і замінили на інші. А так їх просто фізично знищили, а хто залишився «зрозуміли», якими мають відтепер бути мовні норми.
8) Чому не нам з вами викидати? Чому ми маємо погоджуватися з усіма словами? А якщо хтось каже «канєшно», то воно теж належить українській мові?
9) Кожне слово, повторюся, має свого винахідника. Невдалий винахід відсіється, вдалий – пошириться.
10) Долучайтеся.
11) З часом на форумі будуть розміщені статті, які стосуватимуться «проблемних» питань і можна буде детальніше їх обговорити, всебічно розглянути, з’ясувати «+» і «-« і щось з цього розумне виснувати . Врешті, можливо, вже хтось готує.

Анатолій писав:Ідея пречудова. Скажіть, як можна вбяти участь у цьому проекті?

Анатолію, взяти участь можна дуже просто, фактично робота складається з двох частин:
1) пропонувати нові статті, відсутні в словниках
2) коментувати наявні статті, здебільшого сучасного словника, зокрема проблемні статті

Анатолій писав:Ідея пречудова. Скажіть, як можна вбяти участь у цьому проекті?

Участь може бути різною і це цілком залежить від Вас. Можна бути дописувачем: пропонувати свої статті, свої/не свої слова (сполуки), надсилати вдалі приклади, пильнувати за якістю словника, робити зауваги, пропонувати теми для обговорення тощо. Можна бути редактором. Це не якась поважніша робота, але, мабуть, марудніша і затратніша (за часом принаймні). Ну, і, звісно, про відповідальність не треба забувати . Як стати редактором, то про це трохи сказано в "Оголошенні" (але це радше так, щоб хоч щось сказати). Як варіянт, відбір редакторів може здійснювати форумна спільнота. Наприклад, кандидат в редактори готує десяток нових статтей (слова зі списку запитуваних на словниковому сайті), їх оцінюють форумці і "ухвалюють свій присуд". У будь-якому разі, кандидат має пройти якусь перевірку. Яку - це залежить від залучених у творення такого словника. Пропонуйте.

Вітайте всі учасники форуму. Я теж, звісно після іспитів, хотів би допомагати при розширюванні словника. Стільки разів ці словники мене врятували від різних ситуацій, що аж сором не прилучитися коли є нагода. Скажу справді, що привела мене оця тема, бо сьогодніша мова в Україні, зовсім як вас, дуже мене дратує. Мабуть, тільки діти й внуки давніх емігрантів, що вчилися мови за кордоном із покоління на покоління (я є третє) не кажуть Європа, орфографія чи "до кінО/метрО" а Европа, ортографія, "до кІна/мЕтра" - мої улюблені приклади. Не кажучи вже про ті смішні запозичення з російської. Я просто не можу подивитися на українські ТБ, почувати радіо - мене нудить. Бо знаю, що за хвилину презентерка скаже: сьохоаднє в нашом телєбуачєннє нуОавий фільм "Щіслівий чяс для души"... Та нащо мені марнувати час і хвилюватись? А коли розмовляю зі сестрою в других, що мешкає в Києві, я часом гадаю, що вона не українка, а лише к... з Москви. Українська мова живе, але поза її межами й, хоч би не хотів, швидше запізно на зміни. Проте пробувати треба, може вдасться. Я теж так хочу.

Переглянувши наявні статті у словнику, маю кілька зауважень і пропозицій.

Хотілося, щоб до ВСІХ українських слів подавалися речення, де було б вжито ці слова. Це можуть бути цитати із художніх творів, періодичних видань, живих уст, фольклору тощо. І, по змозі, одразу кілька.

Вважаю за необхідне вказувати родовий відмінок іменників.

Ввести позназку "новотвір", якою би позначали сучасні слова, які почали вживатися не так давно, або лише пропоновані.

Активно використовувати статті, довідники, мовні енциклопедії, роботи фахових мовознавців (колишніх і сучасних), чинного правопису (хоч зовсім не досконалий). Такими, що заслуговують на авторитетність, пропоную визнати статті, розміщенні в науково-тематичному журналі «Українська мова» Інституту української мови, зокрема рубрики «Мовна мозаїка».

Маю ще зауваги безпосередньо до статей, але на них створюватиму окремі теми.

Анатолій писав: Хотілося, щоб до ВСІХ українських слів подавалися речення, де було б вжито ці слова. Це можуть бути цитати із художніх творів, періодичних видань, живих уст, фольклору тощо. І, по змозі, одразу кілька.

Пане Анатолію, як Ви це уявляєте?
От наприклад для "Занятость – зайнятість, заклопотаність, заклопо́тання:
• служба занятости – служба зайнятості."
Тут хочете бачити по реченню на "зайнятість", "заклопотаність", "заклопо́тання" і четверте на "служба зайнятості"? Так?

Marchenko писав:

Анатолій писав: Хотілося, щоб до ВСІХ українських слів подавалися речення, де було б вжито ці слова. Це можуть бути цитати із художніх творів, періодичних видань, живих уст, фольклору тощо. І, по змозі, одразу кілька.

Пане Анатолію, як Ви це уявляєте?
От наприклад для "Занятость – зайнятість, заклопотаність, заклопо́тання:
• служба занятости – служба зайнятості."
Тут хочете бачити по реченню на "зайнятість", "заклопотаність", "заклопо́тання" і четверте на "служба зайнятості"? Так?

В ідеалі, так. На мою думку, це дозволить краще зрозуміти переклад і, найголовніше, серед кількох варіантів вибрати саме той, який підходить найбільше.