Трейсі Шевальє "Дівчина з перловою сережкою"

[Анатолій]

Стосовно мами - навряд чи хтось справді стане сумніватися, про чию маму йдеться.

Можливо, але в авторському тексті все ж таки не a mother, а my mother. Можна списати все на любов англійців до присвійних займенників — вони їх використовують значно частіше, ніж українці. Та все ж таки я б таку невизначеність у переклад не вносив.

Не погоджуся, наприклад англійською кажуть «I cut my hand», що українською буде «я порізав руку», адже «я порізав мою руку» не кажуть (за окремими випадками). Так само і «my mother told me» буде «Мама мені сказала...», хіба що в контексті присутні дві-три мами і тре вказати чия.

Власне, я про це й писав: любов англійців до присвійних займенників. Їх можна перекладати відповідними українськими присвійними займенниками: my — мій, моя, моє, мої; our — наш, наша, наше, наші тощо; або свій, своя, своє, свої; або взагалі опускатися. У першому абзаці my mother трапляється 10 разів. Це можна цілком перекласти просто як мама. Але в першому реченні першого розділу, коли, власне, не зовсім зрозуміло, про кого йдеться, я б залишив моя мати (мама, матір), а в інших, цілком можна і треба обійтися й без моя.

[Анатолій]

Анатолію, мені здається, Ви справді аж надто чіпляєтесь до перекладу. Він повинен бути невимушений. Це художній твір і тут юридичної відповідності не потрібно.

Що маєте на увазі, пишучи про невимушеність? Якщо те, що переклад моє гарно звучати українською, то згоден. Але при цьому не можна додумувати за авторку те, чого вона не писала.
Перекладаючи речення Afterwards she said she did not want me to appear nervous як Пізніше вона пояснила: не хотіла, щоб я виглядала знервована ми цілком передаємо факт того, що донька взнала причину небажання матері їй щось повідомляти заздалегідь. З таким же успіхом ми можемо сказати: Пізніше вона виправдовувалася: не хотіла, щоб я виглядала знервована або Пізніше вона кинула: не хотіла, щоб я виглядала знервована. В усіх трьох варіянтах маємо передачу тієї самої думки: донька взнала причину, і нам відомо від кого — від мами. Але нюанси різні. У першому (з пояснила) — невідомо, як саме відбувся факт передачі, а в оригіналі все чітко: сказала, а не написала, наприклад; у другому (з виправдовувалася) — чому б і ні, може, матері справді було соромно за свої дії і вона хотіла їх пояснити, але, знову ж таки, нам це невідомо; у третьому (з кинула) — цілком можливо, що вона саме кинула, тобто швидко й недбало казала про це, бо дочка до неї прив’язалася з допросами. Але усе це додумування за авторку. Може, ми й вгадали, а може, й ні. То навіщо це? Чим Пізніше вона пояснила краще за Пізніше вона сказала?

У перекладанні художніх текстів варто спочатку передати точність, а згодом те, що вийшло, переінакшити на український лад, щоб не різало слух.

А що саме вам ріже слух у реченнях: Моя мама не розповіла мені, що вони збираються прийти і Згодом вона сказала: не хотіла, щоб я виглядала знервована

У перекладанні художніх текстів варто спочатку передати точність, а згодом те, що вийшло, переінакшити на український лад, щоб не різало слух. Бо в тій же англійській дуже часто вживають форми, звороти тощо, які незвичні у великих дозах для нашого вуха.

Хіба я стверджував, що треба перекладати слово в слово? Для форм, зворотів, притаманних одній мові і яких немає в іншій мові, треба шукати форми, звороти, які б були притаманні іншій мові. Головне, щоб суть передавали. Я це й показав на прикладі to be + doing. В англійській — досить вживана форма. В українській такої не знайдеш. Перекладати тре’ тільки суть: майбутня дія, коли виконавець планує цю дію здійснити, до того ж заздалегідь. Тому перекладати they were coming, як про їхній прихід — це і є спотворення суті. Читається українською природно. А того, що авторка вкладала в речення, не передає.

Порівняйте праці наших видатних перекладачів з оригіналами, здивуєтесь.

Я досить багато читав перекладів. Здивувати мене важко.

[Olesya_Gomin]

Пане Анатолію!
Дякую Вам за зауваження, я взяла їх на озброєння. Перечитаю текст і виправлю інші невідповідності, якщо знайду.
Можливо, я занадто переінакшила текст у спробі надати йому "органічності".

Панове!
Дякую за добрі слова, давайте абстрагуємось від цих двох речень, є ще шмат тексту.
Тепер розумію, чому мені пропонували викласти тут переклад зі словами "якщо не боїтеся" (: Я ще подумала - чого боятися? (: Є чого. Я вчора шоколадку з*їла за 10 хвилин, доки читала перші відгуки (:

[Анатолій]

Тоді викладайте на сайт оновлений текст. Покритикуємо ще.

[Olesya_Gomin]

Тоді викладайте на сайт оновлений текст. Покритикуємо ще.

Навіть не знаю, що Вам сказати (: Трохи з цим почекаю, відновлю нервові клітини (:

[Усезнайко]

Що маєте на увазі, пишучи про невимушеність? Якщо те, що переклад моє гарно звучати українською, то згоден. Але при цьому не можна додумувати за авторку те, чого вона не писала.
Перекладаючи речення Afterwards she said she did not want me to appear nervous як Пізніше вона пояснила: не хотіла, щоб я виглядала знервована ми цілком передаємо факт того, що донька взнала причину небажання матері їй щось повідомляти заздалегідь. З таким же успіхом ми можемо сказати: Пізніше вона виправдовувалася: не хотіла, щоб я виглядала знервована або Пізніше вона кинула: не хотіла, щоб я виглядала знервована. В усіх трьох варіянтах маємо передачу тієї самої думки: донька взнала причину, і нам відомо від кого — від мами. Але нюанси різні. У першому (з пояснила) — невідомо, як саме відбувся факт передачі, а в оригіналі все чітко: сказала, а не написала, наприклад; у другому (з виправдовувалася) — чому б і ні, може, матері справді було соромно за свої дії і вона хотіла їх пояснити, але, знову ж таки, нам це невідомо; у третьому (з кинула) — цілком можливо, що вона саме кинула, тобто швидко й недбало казала про це, бо дочка до неї прив’язалася з допросами. Але усе це додумування за авторку. Може, ми й вгадали, а може, й ні. То навіщо це? Чим Пізніше вона пояснила краще за Пізніше вона сказала?

Тобто Ви вважаєте, що авторка суворо наполягала на said? І якби вона написала explained, це б викривило зміст тексту й Ви б відстоювали протилежну думку?

А що саме вам ріже слух у реченнях: Моя мама не розповіла мені, що вони збираються прийти і Згодом вона сказала: не хотіла, щоб я виглядала знервована

Моя таки не звучить, бо розмовній мові рідко хто каже саме моя мама. В англійський це таки природніше. Інтерпретування — важлива складова перекладання, я неодноразово у видатних перекладачів бачив таке, особливо в перекладених віршах, де збереження рими може призвести текст до невпізнанності, проте залишивши змістовне багатство. Й це нормально.

Хіба я стверджував, що треба перекладати слово в слово? Для форм, зворотів, притаманних одній мові і яких немає в іншій мові, треба шукати форми, звороти, які б були притаманні іншій мові. Головне, щоб суть передавали. Я це й показав на прикладі to be + doing. В англійській — досить вживана форма. В українській такої не знайдеш. Перекладати тре’ тільки суть: майбутня дія, коли виконавець планує цю дію здійснити, до того ж заздалегідь. Тому перекладати they were coming, як про їхній прихід — це і є спотворення суті. Читається українською природно. А того, що авторка вкладала в речення, не передає.

І що тут саме спотворено? Чим повинен український читач бути спантеличений?

[Анатолій]

Тобто Ви вважаєте, що авторка суворо наполягала на said? І якби вона написала explained, це б викривило зміст тексту й Ви б відстоювали протилежну думку?

Якби авторка написала explained, то ми б перекладали як пояснила. Але там — said. З якої причини вжито саме це слово, мені не відомо. Якби вона написала explained, це б не викривило зміст, бо неможливо викривити зміст власного ж тексту. Це лише означало б, що авторка вкладає у власний текст дещо інше значення.

Моя таки не звучить, бо розмовній мові рідко хто каже саме моя мама. В англійський це таки природніше.

Рідко хто каже саме моя мама чи ніхто так не каже? Бо якщо рідко, то слух воно різати не може.

Інтерпретування — важлива складова перекладання, я неодноразово у видатних перекладачів бачив таке, особливо в перекладених віршах, де збереження рими може призвести текст до невпізнанності, проте залишивши змістовне багатство. Й це нормально.

До чого тут вірші? Поезія — зовсім інший рівень перекладу. Про нього окрема мова.

І що тут саме спотворено? Чим повинен український читач бути спантеличений?

Український читач не буде спантеличений, читаючи Мама не попередила мене про їхній прихід. Звучить цілком природно. Так само, як і Мама не попередила мене, що вони припруться або Мама не сказала, що запросила їх. Кожен варіянт перекладу вказує на факт візиту. Просто жодне з цих речень не повною мірою передає думку автора, от і все. Якщо скажемо про їхній прихід, то не зрозуміло, хто ініціатор візиту. Що вони припруться — теж не зрозуміло, чого прийшли, та ще й припишемо негативне ставлення доньки до приходу. Мама не сказала, що запросила їх — виходить, що мама була ініціаторка. А з авторського речення My mother did not tell me they were coming видно: ініціаторами візиту були гості; ставлення матері й доньки — невідомі.

[Усезнайко]

Облишмо вірші, візьмемо, наприклад, Алісу в країні чудес. Чому перекладач переклав таку культову книжку саме так, коли в оригіналі вжито слово wonderland. Як воно стосується країн і чудес — цікаве запитання. Та, все ж, перекладач вирішив перекласти саме так. Чому, невже непрофесіоналізм? Я веду до того, що поширена практика і судити її за неправильність — доволі сміливий крок.

[Анатолій]

Облишмо вірші, візьмемо, наприклад, Алісу в країні чудес. Чому перекладач переклав таку культову книжку саме так, коли в оригіналі вжито слово wonderland. Як воно стосується країн і чудес — цікаве запитання. Та, все ж, перекладач вирішив перекласти саме так. Чому, невже непрофесіоналізм? Я веду до того, що поширена практика і судити її за неправильність — доволі сміливий крок.

А що не так в перекладі Wonderland — Країна чудес?

[Усезнайко]

Те саме, що із said і пояснити. Книжка ні про чудеса, ні про країну. Wonder — насамперед дивувати, бо події відбуваються у дивному місці для головної героїні. А land має набагато більше вдаліших відповідників, аніж країна, яка має скоріше політичний відтінок.