Фрагмент роману Річарда Метісона "Я - легенда"

Відповісти
Kamelia
Повідомлень: 2
З нами з: Вів січня 19, 2016 12:34 pm

Фрагмент роману Річарда Метісона "Я - легенда"

Повідомлення Kamelia »

Доброго дня!
Я лише починаю займатись художнім перекладом, а отже потребую Ваших порад.
Ось фрагмент роману Річарда Метісона "Я - легенда". Буду дуже вдячна за коментарі та зауваження. Дякую.
Оригінал можна глянути тут: http://www.kobobook.net/sf/e5513.html


У такі похмурі дні Роберт Невіл ніколи не знав напевне, коли сяде сонце і часом не встигав вернутись/я до того, як вони з’являлись/я на вулицях.
Якби він мав кращі аналітичні здібності, то приблизно вираховував би час їхньої появи, але й досі, за звичкою, про наближення сутінок дізнавався за небом/по небу, а за хмарної погоди цей спосіб не діяв/годився. Саме тому, у/в такі дні він намагався не відходити далеко від дому. Гуляв навколо будинку в монотонній сірості дня, із цигаркою, що звисала з кутика рота, залишаючи хмарку диму позаду[це речення бажано поправити: гуляв... в монотонній сірості дня; гуляв... із цигаркою – поетично-кострубато] Оглядав кожне вікно, щоб перевірити, чи не розхиталась/я раптом якась дошка. Після несамовитих нападів, дошки часто тріскались, або їх частково віддирали, тож він мусив повністю їх заміняти – ненависна йому робота. Сьогодні пошкоджена була лише одна. Хіба ж не диво?
На задньому дворі оглянув теплицю та бак із водою. Інколи спорудження навколо баку могли ослабнути, або ринви погнутись/я, чи зламатись/я. Бувало, вони перекидали каміння через високу огорожу навколо теплиці, і зрідка проривали натягнуту в повітрі/над нею сітку і/– тоді, він мусив замінювати скло. Обидва баки і теплиця сьогодні були в порядку. Пішов у будинок за молотком та цвяхами/по молоток і цвяхи[піти за молотком українською означає, що молоток пішов попереду; порівняйте: пішов по воду і пішов за водою]. Відчинивши вхідні двері, у розбитому дзеркалі, яке повісив туди місяць тому, побачив своє викривлене відображення/свій викривлений відбиток. В/Уже через декілька днів, гострі шматочки сріблястого скла[silver-backed glass – це швидше скло зі сріблястою підкладкою — скло, на задню [відбивальну] поверхню якого нанесено срібло], почали осипатись/я. Ну й нехай. Це було останнє чортове дзеркало, яке він там почепив, воно того не вартувало/варт. Натомість поклав туди часника. Це завжди діяло. Повільно пройшов крізь понуру тишу вітальні, звернув ліворуч у маленький коридор й/і знову ліворуч до своєї спальні. Колись затишно обставлена кімната, тепер була виключно[росіянізм]/лише функціональною/робочою,/. і оскільки/А що Невілове ліжко та письмовий стіл займали так мало місця, то він облаштував собі тут майстерню. Довгий верстак із твердої деревини займав майже усю стіну[це шафа може зайняти всю стіну, але не верстат, бо як тоді на ньому працювати]/Майже на всю довжину стіни верстак/стіл із твердої деревини, на ньому/якому виднілось/я важке приладдя: токарний станок[росіянізм]/верстат, шліфувальне колесо та лещата. Зверху/Над ним на стіні, висіли різноманітні полички із інструментами, якими користувався Роберт Невіл.
Він в/узяв молоток/ка та/і витягнув кілька/трохи[бо з дальшого речення видно, що їх було не кілька, а трохи більше] цвяхів з одного із безладних кошиків/ящиків. Потім повернувся надвір і міцно прибив дошку до віконниці. Невикористані цвяхи кинув під найближчий камінь. Трохи постояв на газоні перед будинком, дивлячись то в один бік тихої вулиці Симаррон, то в інший/другий. Високий чоловік тридцяти-шести років, що народився у англо-німецькій родині й не мав/з англо-німецької родини, без якихось особливих прикмет, окрім широкого роту/а та яскраво-блакитних очей, глянув на згарища навколо. Він спалив сусідні будинки, щоб вони не могли перестрибнути з прилеглих дахів на його власний.
Через декілька хвилин повільно та глибоко вдихнув і повернувся у будинок. Кинув молоток на диван у вітальні, потім запалив ще одну цигарку і налив собі випити.
Пізніше змусив себе піти на кухню, щоб прибрати п’ятиденну купу сміття у раковині. Він знав, що треба спалити одноразовий посуд, вибити пил із меблів, помити умивальники, ванну і туалет, замінити постільну білизну, але йому геть не хотілось/я цього робити. Для чоловіка-одинака такі речі не мають значення.
Майже полудень. Роберт Невіл у теплиці збирав у кошик часник. Спочатку, від настільки[росіянізм] концентрованого/такого густого часникового запаху його постійно нудило. Тепер же ним просякнув його будинок, його одяг, а інколи, йому здавалось, що і його плоть. Він більше не звертав на це увагу/и.
Коли часнику було вже достатньо, Роберт повернувся у будинок і висипав його у мийку. Клацнув вимикачем на стіні, світло замиготіло, і лише потім яскраво спалахнуло. Обурене шипіння вирвалось/я крізь його зціплені зуби. Генератор знову вийшов з ладу. І знову він мусив витягти чортовий/ого довідник/а і перевірити проводку[росіянізм]/провідню. Якщо її ремонт потребуватиме значних зусиль, потрібно буде/слід встановити новий генератор.
Чоловік сердито штовхнув табуретку до раковини, дістав ніж/ножа і сів, в/утомлено щось пробурмотівши. Спочатку, розділив головки на маленькі серповидні/серпасті зубці. Потім розрізав кожний рожевий, жорсткий зубець навпіл, відкриваючи товсті паростки всередині. Повітря наповнювалось мускусним, їдким запахом. Коли стало занадто душно, Роберт увімкнув кондиціонер і значна частина смороду зникла/стало значно легше.
Потім простягнув руку і взяв із полиці ніж/ножа для відколювання льоду. Він робив отвір у кожній половинці зубця і нанизував їх на дріт, аж доки не зробив десь із двадцять п’ять в’язок. Спочатку розвішував їх на вікнах. Але вони кидали каміння здалеку, тож йому довелось/я закрити розбиті шибки шматками фанери, а згодом і зовсім забити дошками. Через це будинок став схожий на похмуру гробницю, але краще так, ніж каміння та бризки розбитого скла у кімнатах. А відколи встановив три кондиціонери, стало не так вже й погано. Людина може звикнути до будь-чого, якщо у неї немає вибору. Коли він закінчив зв’язувати часникові зубці, то вийшов надвір і повісив їх над вікнами, знявши старі в’язки, що втратили більшу частину свого сильного запаху/вже сильно вивітрилися. Йому треба було робити це двічі на тиждень. Аж доки він не знайде щось краще, це його перша лінія захисту.
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5602
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Фрагмент роману Річарда Метісона "Я - легенда"

Повідомлення Кувалда »

Добрий переклад.
виділенt грубим шрифтом – тре’ видалити; зауваги і пропоновані заміни – підкреслені.
Трохи насторожує велика кількість часнику – явне свідчення того, що твір несерйозний. Може, ліпше перекладати Фолкнера/Драйзера/Стейнбека? ;)
Kamelia
Повідомлень: 2
З нами з: Вів січня 19, 2016 12:34 pm

Re: Фрагмент роману Річарда Метісона "Я - легенда"

Повідомлення Kamelia »

Величезне дякую! Всі виправлення врахую. Зрозуміла, на що варто звертати увагу і працюватиму в цьому напрямку. :)
Відповісти

Повернутись до “Англійська мова”