Мар Пінчевський

Відповісти
Olesya_Gomin
Повідомлень: 685
З нами з: П'ят серпня 31, 2012 2:49 pm
Контактна інформація:

Мар Пінчевський

Повідомлення Olesya_Gomin »

http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bi ... &chapter=1

Роботу виконано на кафедрі перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Г. Кочура ЛНУ ім. І. Франка

У статті критично осмислено публікації Мара Пінчевського в журналі іноземної літератури “Всесвіт” за період 1958-1984 рр.

Ключові слова: журнал іноземної літератури “Всесвіт”, літературно-критична стаття, рецензія, переклад.

Юрчишин Ю. П. Мар Пинчевский и его сотрудничество с журналом “Всесвит”. В статье приведен краткий критический обзор публикаций Мара Пинчевского в журнале иностранной литературы “Всесвит” за период 1958-1984 гг.

Ключевые слова: журнал иностранной литературы “Всесвит”, литературно-критическая статья, рецен­зия, перевод.

Yurchyshyn Yu. P. Mar Pinchevs’kyi and his collaboration with the journal “Vsesvit”. The article provides a critical review of Mar Pinchevs’kyi’s publications in the foreign literature journal “Vsesvit” in 1958-1984.

Key words: the foreign literature journal “Vsesvit”, critical article, review, translation.

Постановка наукової проблеми. Ця стаття має на меті привернути увагу до маловідомих, забутих, невизнаних, проте надзвичайно талановитих перекладачів, які плідно працювали на ниві українського художнього слова. Одним із них є Мар Михайлович Пінчевський (1930-1984), мовою якого промовляють до українського читача Ч. Діккенс, В. С. Моем, Дж. Олрідж, Е. Гемінґвей, Ф. С. Фіцджеральд, В. Фолкнер, В. Сароян та багато інших англійських, американських, австра­лійських і канадських письменників. “Тридцять років праці, півсотні вагомих публікацій” [2, 140] - таку загальну характеристику дають Марина Новикова та Наталя Хмельницька творчості Мара Пін­чевського. Проте насправді публікацій значно більше, лише у “Всесвіті” їх сотня.[*] Власне ці публіка­ції тут розглянемо детальніше.

Виклад основного матеріалу дослідження. М. Пінчевський, “журналіст за натурою, не лише за біографією” [2, 141], присвятив “Всесвіту” половину свого життя (27 років, із моменту відновлення журналу в 1958 р. і до 1984 р.), працюючи літературним редактором у 1958-1970 рр. та очолюючи відділ критики в 1970-1984 рр. Роботу М. Пінчевського в редакції “Всесвіту” М. Новикова та

Н. Хмельницька описують так: “Редагував швидко й під супровід невгамовного телефону (лише потім можна було оцінити, з яким тактом і розумінням задуму він “доводив” до потрібного рівня чужі статті). Займався публіцистикою. Вів не одну міжнародну зустріч у редакції “Всесвіту”. Постій­но стежив за роботою колег, перекладачів з англійської. Давав консультації на перше ж прохання (або й без нього) з найскладніших мовних проблем” [2, 141].

Попри величезне навантаження, пов’язане із редагуванням чужих статей, Мар Пінчевський знаходив час і для написання власних. Його перша стаття на сторінках “Всесвіту” (а всього їх 68) називалася “Дійсність, яку неможливо приховати” (дані за бібліографічним покажчиком [1]), у якій ідеться про книгу Бадда Шульберга “Набережна - Waterfront”, написану після виходу у світ одно­йменного фільму 1954 р. Бадд Шульберг був автором сценарію до фільму, а основою сценарію стала серія нарисів кореспондента газети Нью-Йорк Сан (New York Sun) Малькольма Джонсона (володар

Пулітцерівської премії 1949 р.), що змальовує складну криміногенну ситуацію в портах Манхетена й Брукліна [3; 4].

Опубліковані у “Всесвіті” статті можна тематично згрупувати таким чином: 23 статті - це статті на політичну тематику, що переважно стосуються питань міжнародного та суспільного життя й країнознавства (назвімо, як приклад, лише кілька - “Про закон і про дишло... і про страх”, “Небез­печний курс”, “Життя під стресом”, “Пентастика”), 22 статті мають літературно-критичний характер (більшість зі статтей такого типу - рецензії та огляди виданих нещодавно книг, журналів тощо, наприклад, “Університети Алана Маршалла”, “Місіс Спарк міркує про смерть.”, “Безкрилий політ”), решта посвячено проблемам преси та книговидання (“Чия свобода?”, “Пожива для «кроликів»”), кіно та телебачення (“Про мило й окозамилювання”, “Фабрика кошмарів”, “Як це робиться?”), історії (“Бумеранг повертається”), спорту (“Мідні лоби”) тощо [1].

Що ж до опублікованих у “Всесвіті” перекладів М. Пінчевського (а їх 32), то серед них знаходи­мо і переклади художніх творів, і переклади статей, інтерв’ю, нарисів (скажімо, статті Айзека Азімо- ва “Найдавніше та найдосконаліше”, інтерв’ю з Е. Л. Доктороу, есе Т. С. Еліота про Данте, автобіо­графію Чарлі Чапліна) [1].

Переклади художніх творів заслуговують детальнішого огляду. Мар Пінчевський перекладав лише з англійської мови, проте охопив літератури чотирьох країн - Австралії (повість Алана Маршалла “Я навчився стрибати через калюжі”), Канади (наприклад повість Джорджа Фарлі “Г олодні гори”), Великої Британії та США. Британська література представлена перекладами повісті Кліффорда Френсіса “Пастка часу”, романів Нормана Льюїса (“Німецька компанія”), В. С. Моема (“Лицедії”), Дейва Уолліса (“Трамвайна зупинка біля Нілу”) та п’єси Арнольда Уескера “Смажена картопля до всього”. Переклади американської літератури є найчисленнішими, серед них - романи Е. Л. Доктороу (“Озеро гагари”), Еріка Сігела (“Історія одного кохання”), Морріса Уеста (“Репор­таж”), Артура Хейлі (“Готель”), Ернеста Гемінґвея (“За ким сумує дзвін”), оповідання Річарда Метерсона, Олгрена Нельсона, Френка Руні, Джона Стейнбека, Івена Уокера, Ф. С. Фіцджеральда, Роберта Фіша, повісті Вільяма Фолкнера (“Старий”), Реймона Чендлера (“Постріли в ресторані Сірано”) та Юдори Уелті (“Дочка оптиміста”), а також п’єса Едварда Олбі “Смерть Бетсі Сміт” [1]. Як бачимо, жанрова й тематична різноманітність перекладених М. Пінчевським творів вражає - це і повісті, і оповідання, і п’єси, і романи, і серйозна література, і детективи, і фантастика. Серед авторів - нобелівські лауреати (Е. Гемінґвей), лауреати Пулітцерівської премії (В. Фолкнер, Ю. Уелті та ін.), представники масової літератури (скажімо, Реймонд Чендлер). Слід зазначити, що М. Пінчевський “не соромився «літератури дня»” [2, 141], оскільки він, за словами М. Новикової та Н. Хмельницької, “трудівник «низової філології», подекуди літератури за межами високого Мистецтва” [2, 142].

Свої статті та переклади у “Всесвіті” М. Пінчевський підписував справжнім ім’ям (зустрічаємо варіанти М. Пінчевський, Мар Пінчевський та Марко Пінчевський), і трьома псевдонімами - Володимир Галчин, М. Михалич та Перекладач. Цікаво, що більшість перекладів (29 із 32) підписані справжнім іменем, у той час як більшість статей (54 із 68) - псевдонімом Володимир Галчин (варто зазначити, що всі без винятку політичні та суспільні статті підписані саме псевдонімом Володимир Галчин, тоді як справжнє ім’я - Мар Пінчевський - знаходимо лише в літературно-критичних та культурологічних статтях). Що ж до двох інших псевдонімів, то вони трапляються порівняно рідко (М. Михалич тричі, а Перекладач - лише раз) [1].

Найбільш плідний період співпраці Мара Пінчевського із “Всесвітом” - кінець 70-х - початок 80-х рр. Зокрема, найбільше статей вийшло в 1977 р. (11), а найбільше перекладів - у 1982 р. (6) [1].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Підсумовуючи тему співпраці М. Пінчев- ського із журналом “Всесвіт”, слід зазначити, що він зробив значний внесок у переклад англомовних літератур українською мовою, активно дописував на теми суспільно-політичного життя та аналізував актуальні літературознавчі питання.

Сподіваємося, що ця стаття стане поштовхом до подальших глибоких і ґрунтовних досліджень творчості М. Пінчевського, його авторського стилю, перекладацьких стратегій та до укладання бібліографії його перекладів, статей, рецензій.

Література

“Всесвіт” у ХХ сторіччі : бібліогр. покажчик змісту укр. журналу іноземн. літ. за 1925-2000 рр. [текст] / укладачі О. І. Микитенко, Г. І. Гамалій. - К. : Вид. дім “Всесвіт”, 2004. - 712 с.

Новикова М. Тепло живого слова [текст] / М. Новикова, Н. Хмельницька // Всесвіт. - 1985. - № 12. - С. 140-144.

Budd Schulberg [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://en.wikipedia.org/wiki/Budd_Schulberg (28.03.2010)

On the Waterfront [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://en.wikipedia.org/wiki/On_the_Waterfront

Статтю подано до редколегії 25.03.2010 р.

© Юрчишин Ю. П., 2010


Стаття у Вікі: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1 ... 0%B8%D1%87

Відповісти

Повернутись до “Перекладачі”