Женет Пейслі. Соромітництво!

Перекладацька майстерня
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Вів листопада 29, 2011 2:00 pm

Женет Пейслі. Соромітництво! / Перекл. Юлії Джугастрянської. – Одеса: Видавничий дім "Жовті сторінки. Drosd.com", 2008. – 104 с.

Чудова книжка (на жаль, коротка), класний переклад.

Чинний правопис (на жаль ;) ).

Плюси
Файна мова – і синтаксисом загалом, і словами зокрема: сягнув по ключі, дзуськи, закрут, горішнього поверху, пошпурити палицю, штані, вклепався, покпинити, хрускотливий, вирячився, втелющився, вичворяти, покрадьки, овва, потрощити на цурки, слоїк, вговтало, круж, чкурнув, одяганки, присейбіг (присяйбіг), нерви йому були розшматовані тощо.
Подвійний плюс за слово "завшній" (завшній добрий гумор). В АС для "всегдашнего" є відповідники "за́всі́дній, завжде́нний, завжді́шній, повсякча́сний, повсіча́сний; (бессменный) – невиво́дний". Утворене від полонізму "завше" слово, як на мене, краще годиться (у нього конкуренти хіба "повсякчасний" і "завжденний", але ті довші :D ).
Ще один плюс за "ґрунтівку" (ґрунтова дорога). Це слово вживають уже в українській в такому сенсі ("...метрів за сто п`ятдесят від повороту на лісову грунтівку..." (Ю.Завгородній) тощо). Хоча в Грінченка воно означає лише "садибу", а СУМі є лише "ґрунтовка" (нижній шар фарби). Але слово логічне. Прийметься, думаю 8-) .

Варто, як на мене, трохи поправити
до початку роботи її було ще – до початку її роботи
працювала секретаркою в адвокатській конторі в місті – в місті секретаркою адвокатської контори
Його дружина завжди була привітною, люблячою, тактовною – тут краще "привітна, любляча, тактовна" (адже вона не перестала такою бути на момент розповіді ;) ) і ще 1-2 таких випадків орудного замість кращого називного відмінку
Так що ж, як і він робиться забудькуватим. Усміхнувся сам із себе – засміявся з себе
пам’ять підманює – краще зраджує
завжди все дізнається останнім – про все
дістався додому (плюс), дістався мосту (тут краще, мабуть, додати "до")
полісмен (плюс і слово переважає в перекладі), поліцейський (мінус).
що таке отримувала Лінда з цим Еміліо – позаяк йдеться про насолоду, то краще "знаходила"
без жодних варіантів – і ніяк інакше, без жодного варіанту; жодних ознак – жодної
Він відкриє магазин за якихось десять хвилин – тут краще "відчинить" (тим паче, що далі є "магазин зачинявся на обід")
перекриють водогін – тут краще, мабуть, водопровід (бо по суті перекрили трубу, а не зупинили систему водопостачання – водогін)
декілька разів "аби" замість "щоб" – галицький вжиток
Якщо спробує вискочити з вагона, радше за все уб’ється – краще "швидше"
Місцерозташування (плюс – що розташування, а не знаходження, мінус, як на мене, що разом ;) )
до Едінбургу і до Едінбурга, потобіч (потойбіч), Фолкерка (двічі) і Фолькірка (раз), Брайан – Браян (йа=я)
Чомусь з малої букви: ліндиного (комода), ліндиній (тумбочці), джезового (голосу), джезові (руки)

Мінуси
заколисуюче – заколисно, заколисливо
білизна облягаюча – обтислива
Чоловік, якого він бачив утікаючим від берега каналу того дня, певно мав гострий зір і добру пам’ять. – Складне речення. Доброго варіянту не бачу. Але, може, так: Чоловік, якого він бачив того дня і який утікав від берега... Чи щось таке :roll:
Росіянізми: холостий хід (неробочий, хоч і незвично), упаковка (паковання), духовка (нема ради :( ), заготовка (заготовина)
вряд чи гірше, вряд чи настільки – навряд чи, ледве чи
приймати душ – якщо вже не "брати", то, мабуть, краще "митися під/в"
приймати з іншими сильними знеболювальними, прийняв трохи проносного – заживати/вживати
по мірі того – у міру того
більше того – більше, ба більше…
розплавлений шоколад – розтоплений

Побажання
Стосовно CD-плеєра. Я розумію, що офіційні мовознавці мовчатимуть з приводу українського відповідника цього технічного витвору, аж поки він не вийде з ужитку, але ж можна їм допогти, запропонувати свій варіянт: сідіплеєр, програвач компактдисків (компактів) тощо. Врешті, не минуло й тридцяти років від появи компакту, а вони вже запропонували писати компактдиск (без дефісу), років через надцять захочуть знайти відповідника і до CD-плеєра – не запускати ж у мову таке ні-теє-ні-онеє. Тре’ їм допомагати ;)
Трохи частіше вживати родовий, а не знахідний відмінок додатка: потребував ковток (ковтка), розвернув фургон (фургона), заглушив мотор (мотора), маєте квиток (квитка) тощо.

Насамкінець
"Пришпильний" роман :D , добра річ для піднесення настрою. Читайте і насолоджуйтесь ;)

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Чет грудня 15, 2011 4:17 pm

Ще раз про "аби" ;) .
Якраз читаю/вичитую одну книжку. Перекладач дуже моцний в мові й переклад чудовий. Але. Дуже впадає в око гноблення "щоб" :roll: . Порахував ув одному розділі: близько 50 "аби" і одне "щоб" (і те в реченні, де вже одне "аби" є) :) . І всі ці "аби" (може за поодиноким винятком) на місці "щоб".
Оце вжиток в Академічному словнику,
у значенні лише/тільки б:
Аби́ був на ви́зір
Міня́й бики́ на воли́, абидо́ма не були́
Аби ті́льки сла́ва була́, що все гара́зд
Ради времяпрепровожде́ния – аби́ час зга́яти (згуля́ти), для розва́ги
Аби́-ж ви́йнялася ві́льна годи́на, я знов сиджу́ за кни́жкою (Конис.)
Йому́ аби тих ви́мотати, а сам ви́крутиться (Свидн.)
Аби він губу́ розтули́в, – всі вже нагото́влені смія́тися (Крим.)
Через верхи́ зроби́ла, аби збу́тись
Дваця́ток юнакі́в аби зібра́в, – і му́ри ми зруйну́єм (Грінч.)
Аби були́ побрязкачі́ (побренькачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Ном.)
Як не тепе́р, то в четве́р, аби діп’я́ти свого́ (Коцюб.).
Чого́ схо́че, того́ й домо́жеться. Аби́ діп’я́ти свого́! (Коцюб.)
Єхи́да! Аби́ підвести́ чолові́ка, аби́ шко́ди дру́гому нароби́ти (Мирн.)
Я оста́нню хвости́ну збу́ду, аби́ й ти була́ як людські ді́ти (Свидн.)
Аби́-б зага́ю не було́, а то я не бари́тимусь (Лубенщ.).
Чита́ємо так собі́ з нудьги́, аби́ чим час зага́ять (Васильч.)
Аби ще всі ді́ти не замети́лися (не заразились) від йо́го! (Крим.)
Хай бу́де що бу́де, аби́ ті́льки не буде́нщина (Л. Пахар.).
Не красна -ба́ углами, красна пирогами – хоч нема́ де й сі́сти,аби було́ що з’ї́сти (Приказка)
Цар посила́є їх в таку́ непе́вну війну́, аби́ збу́тися їх (Л. Укр.).
Я його́ до́бре обпалку́ю, аби́ ті́льки впійма́вся (Липовеч.)].
К Різдву́ соро́чка хоч сирова́, аби́нова́, а к Вели́кодню хоч тене́тка, аби́ біле́нька (Приказка)
Коли́сь бага́то було́ зайвини́, а тепе́р аби́ви́стачило (Васильк. п.).
Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Приказка).
Хоч-би вели́кою криву́лею, аби́ було́ сло́во напи́сане (Г. Барв.)
Мене́ пісні́ й проро́цтва не обхо́дять: аби́ зако́н – проро́ків непотрі́бно (Л. Укр.)
Хоч во́вна, аби ки́шка по́вна (Приказка)
Бу́деш там роби́ти аби́-що, – отаби́ не гуля́ти (Сл. Гр.).
[Ба́ба ка́же ущи́пливо: «неха́й і ба́тька б’ють, аби була́ Нимидо́ра» (Грінч.).
Через пень -ду валить – роби́ти аби́ роби́лося;
Было бы -ры́то, а свиньи будут – аби́ кори́то, а сви́ні при́йдуть; аби́ лю́ди, а піп бу́де; аби́ були́ побрязкачі́, то бу́дуть і послухачі́ (Приказки).
Хоч ла́тане, аби́ не ха́пане (Номис)
Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка)
И дурак кашу сварит, была бы -пи́ца да водица – і ду́рень ка́ші нава́рить, аби пшоно́ було́;
Пої́демо куди́сь, аби́ не сиді́ти (Київщ.).
С -ца́ не воду пить – ба́йдуже вро́да, аби́ була́ робо́та;
4) Лишь бы, лишь бы только – аби́, аби́ б, аби́-тільки, ті́льки б, аби́-но, аби́-лиш, аби́-лишень, коли́ б тільки, (зап.) коби́. [Аби́ лю́ди, а піп бу́де (Приказка). Аби́-тільки допекти́, то ще й не те ска́же (Рудан.). Такі́ сухі́ дро́ва: аби́-но до вогню́, то вже й горя́ть (Проскурівщ.). Аби́ лиш гро́ші, – все бу́де (Хотинщ.). Коби́ зу́би, то хліб бу́де (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто – аби́-де, аби́-коли, аби́-що, аби́-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь – аби́-як, аби́-то,аби́-аби́. [Він усе́ ро́бить аби́-то (Сл. Гр.). Він ро́бить так, – аби́-аби́]. Лишь бы как-нибудь отделаться – аби́ яко́сь збу́ти. Лишь бы сладить (осилить) – аби́поду́жати. Лишь бы мне не опоздать – аби́ (коли́ б) ті́льки мені́ не спізни́тись. Лишь бы было угодно – аби́ була́ ла́ска.
Хоч у одні́й льо́льці, аби́ до любо́вці (Номис).
Їм – що не ля́пати язико́м, аби́ ля́пати (Васильч.).
Байду́же, які́ї в карти́ни обво́ди, аби́малюва́ння майсте́рне (Самійл.). Не ва́жно, чи з лиця́ га́рний, аби́ розу́мний (М. Грінч.)
2) (делать неохотно) роби́ти як не свої́ми (рука́ми), роби́ти аби́ роби́лося, му́чити що.
Будь чим хо́чеш, аби́ не розпоро́шеним на дрі́б’язок (Єфр.)
Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)
Хоч за са́мого бідні́шого, аби́ тобі́ лю́б’язний (Квітка).
Чорт його́ бери́ з кі́сткою, аби́ мені́ шпик був (Ком. Пр.)
Вибира́й все молодці́в: чи убо́гий, чи бага́тий, аби́ був зухува́тий (Чуб. V).
Ка́зна-що ме́ле, аби́ не мовча́ти (Сл. Гр.).
Аби́ не ба́чити тих стін, у котри́х гула́ коли́сь бучна́ розмо́ва, чу́вся весе́лий ре́гіт, а тепе́р така́ нудна́ німо́та їх окрива́ла (Мирн.)
Аби́ були́ побренькачі́ (побрязкачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Номис)
Был бы хлеб, а -ши будут – аби́боло́то, а жа́би́ бу́дуть.
Были бы крошки, а -ки будут – аби́ хліб, а зу́би зна́йдуться.
Роби́, як нале́житься, а не так, аби́ збу́тися (Богодух.).
Аби́ було́ все до ді́ла зро́блено (Канівщ.).
К Вели́кодню соро́чка хоч лихе́нька, аби́ біле́нька (Номис).
І т.д.

у значенні щоб:
Чтобы досади́ть – на злість, на зби́тки, аби́ досади́ти, аби́дозоли́ти кому́.
Зна́йте же – так зна́йте; щоб (аби́) ви зна́ли. [Аби́ ви зна́ли, я вже й сам про це подба́в (Крим.)]
Тре́ба ті́льки, аби́ ввесь цей скарб незліче́нний лю́дської мо́ви письме́нник використо́вував умі́ючи (Єфр.).
Аби́ на зе́млю ні дрі́бка хлі́ба, ні вина́ не впа́ла (Яворськ.)
А то-ж поду́мана річ, аби́ мужи́к не крав? (Стефан.)
По́ле усіля́ке зі́лля до се́бе кло́нить, аби́ з ньо́го води́ напи́тися (Стефан.).

Зрозуміло , що між словами "аби" і "щоб" нема прірви. Аж ніяк. І галицький ужиток у значенні "щоб" має право на життя. Тим паче, що часто в реченні не надто суттєво "аби" там чи "щоб" (як в частині з прикладів, які я залишив під відповідником "лише б". Але є все ж різниця між а) Він робить це, аби (щоб) уникнути армії і б) він робить це, аби (тільки б) уникнути армії. І про це тре’ пам’ятати 8-) .

Словник Грінченка (до Зб)
Аби́ и аби́-б, сз.
1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1.

Лишь бы:
Міня́й бики́ на воли́, абидо́ма не були́
Аби́ був на ви́зір
Аби ті́льки сла́ва була́, що все гара́зд
Аби́-ж ви́йнялася ві́льна годи́на, я знов сиджу́ за кни́жкою (Конис.)
Йому́ аби тих ви́мотати, а сам ви́крутиться (Свидн.)
Аби він губу́ розтули́в, – всі вже нагото́влені смія́тися (Крим.)
Через верхи́ зроби́ла, аби збу́тись
Дваця́ток юнакі́в аби зібра́в, – і му́ри ми зруйну́єм (Грінч.)
Аби були́ побрязкачі́ (побренькачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Ном.)
Як не тепе́р, то в четве́р, аби діп’я́ти свого́ (Коцюб.).
Чого́ схо́че, того́ й домо́жеться. Аби́ діп’я́ти свого́! (Коцюб.)
Єхи́да! Аби́ підвести́ чолові́ка, аби́ шко́ди дру́гому нароби́ти (Мирн.)
Я оста́нню хвости́ну збу́ду, аби́ й ти була́ як людські ді́ти (Свидн.)
Аби́-б зага́ю не було́, а то я не бари́тимусь (Лубенщ.).
[Чита́ємо так собі́ з нудьги́, аби́ чим час зага́ять (Васильч.)
Аби ще всі ді́ти не замети́лися (не заразились) від йо́го! (Крим.)
Аби́задля́ти час, а врятува́ти мо́жна (Самійл.).
Хай бу́де що бу́де, аби́ ті́льки не буде́нщина (Л. Пахар.).
Цар посила́є їх в таку́ непе́вну війну́, аби́ збу́тися їх (Л. Укр.).
Я його́ до́бре обпалку́ю, аби́ ті́льки впійма́вся (Липовеч.)
[К Різдву́ соро́чка хоч сирова́, аби́нова́, а к Вели́кодню хоч тене́тка, аби́ біле́нька (Приказка)
Коли́сь бага́то було́ зайвини́, а тепе́р аби́ви́стачило (Васильк. п.).
К Вели́кодню соро́чка хоч лихе́нька, аби́ біле́нька (Номис).
Аби́ на зе́млю ні дрі́бка хлі́ба, ні вина́ не впа́ла (Яворськ.)
Хоч-би вели́кою криву́лею, аби́ було́ сло́во напи́сане (Г. Барв.)
Мене́ пісні́ й проро́цтва не обхо́дять: аби́ зако́н – проро́ків непотрі́бно (Л. Укр.)
Хоч во́вна, аби ки́шка по́вна (Приказка)
Мені́ хоч аби́-куди, аби́ в ха́ту, та на піч (Сл. Ум.)
Бу́деш там роби́ти аби́-що, – отаби́ не гуля́ти (Сл. Гр.).
Ба́ба ка́же ущи́пливо: «неха́й і ба́тька б’ють, аби була́ Нимидо́ра» (Грінч.).
Через пень -ду валить – роби́ти аби́ роби́лося;
Было бы -ры́то, а свиньи будут – аби́ кори́то, а сви́ні при́йдуть; аби́ лю́ди, а піп бу́де; аби́ були́ побрязкачі́, то бу́дуть і послухачі́ (Приказки).
Хоч ла́тане, аби́ не ха́пане (Номис)
хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
і ду́рень ка́ші нава́рить, аби пшоно́ було́
Пої́демо куди́сь, аби́ не сиді́ти (Київщ.).
ба́йдуже вро́да, аби́ була́ робо́та;
Аби́ лю́ди, а піп бу́де (Приказка).
Аби́-тільки допекти́, то ще й не те ска́же (Рудан.).
Такі́ сухі́ дро́ва: аби́-но до вогню́, то вже й горя́ть (Проскурівщ.).
Аби́ лиш гро́ші, – все бу́де (Хотинщ.).
Лишь бы как-нибудь отделаться – аби́ яко́сь збу́ти. Лишь бы сладить (осилить) – аби́поду́жати. Лишь бы мне не опоздать – аби́ (коли́ б) ті́льки мені́ не спізни́тись. Лишь бы было угодно – аби́ була́ ла́ска.
Хоч у одні́й льо́льці, аби́ до любо́вці (Номис).
Їм – що не ля́пати язико́м, аби́ ля́пати (Васильч.).
[Байду́же, які́ї в карти́ни обво́ди, аби́малюва́ння майсте́рне (Самійл.).
Не ва́жно, чи з лиця́ га́рний, аби́ розу́мний (М. Грінч.)
Будь чим хо́чеш, аби́ не розпоро́шеним на дрі́б’язок (Єфр.)
Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)
Хоч за са́мого бідні́шого, аби́ тобі́ лю́б’язний (Квітка).
Чорт його́ бери́ з кі́сткою, аби́ мені́ шпик був (Ком. Пр.)
Вибира́й все молодці́в: чи убо́гий, чи бага́тий, аби́ був зухува́тий (Чуб. V).
Ка́зна-що ме́ле, аби́ не мовча́ти (Сл. Гр.).
Аби́ не ба́чити тих стін, у котри́х гула́ коли́сь бучна́ розмо́ва, чу́вся весе́лий ре́гіт, а тепе́р така́ нудна́ німо́та їх окрива́ла (Мирн.)
Аби́ були́ побренькачі́ (побрязкачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Номис)
Были бы крошки, а -ки будут – аби́ хліб, а зу́би зна́йдуться
Был бы хлеб, а -ши будут – аби́боло́то, а жа́би́ бу́дуть.
Хоч у рядни́ні, аби́ нао́пашки (Сл. Гр.)
Роби́, як нале́житься, а не так, аби́ збу́тися (Богодух.).
Аби́ було́ все до ді́ла зро́блено (Канівщ.)
Йому́ аби́ ви́класти че́рево галушка́ми, а и́ншої ду́мки нема́ (Звин.)

Чтобы
Аби́ ви зна́ли, я вже й сам про це подба́в (Крим.)
Тре́ба ті́льки, аби́ ввесь цей скарб незліче́нний лю́дської мо́ви письме́нник використо́вував умі́ючи (Єфр.).
А то-ж поду́мана річ, аби́ мужи́к не крав? (Стефан.)
Коли́-ж ти так на нас настає́ш, то аби́ тя я́сний грім заби́в! (Яворськ.)
По́ле усіля́ке зі́лля до се́бе кло́нить, аби́ з ньо́го води́ напи́тися (Стефан.).

Дабы/лишь бы
Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Приказка).

Чесно кажучи, не підтримую я цього захоплення "аби" (замість "щоб"). Не слово, а пирій якийсь :lol: . З іншого боку, у частих випадках на кшталт "що, щоб" чи "що [дієслово], щоб", мабуть, варто застосовувати "аби". У М.Лукаша (суперовий переклад "Дон Кіхота") ну дуже багато "аби" на місці "щоб" :roll: , але все ж останнє в 2-3 рази переважає (це навіть з урахуванням великої специфічності цього перекладу). Було б непогано, як на мене, щоб перекладачі дотримувалися хоча б такої пропорції. Бо з такими темпами скоро тре’ буде Товариство захисту "щоб" засновувати 8-) .
В "Соромітництві!" "щоб" теж в рази переважає "аби" 8-) . І в реченні : "— Щоранку готуєш каву, аби виглядати справжнім страстотерпцем", воно на місці. А от в такому, скажімо: "Часом після важкого дня в магазині, було б саме якраз, аби хтось розтер йому плечі та спину", чи "Джез увімкнув чайник, аби зробити кави" – краще, як на мене, "щоб" ;) .

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Вів лютого 14, 2012 3:00 pm

І ще раз про "аби" :D .
В чудовій книжці Л.Масенко "Мова і суспільство. Постколоніальний вимір" слово згадане в пункті про те, з чим боролися під час "кампанії боротьби з «архаїзмами, діалектизмами і штучними мовними утвореннями» в 70 – 80-х: "мовознавець П. Плющ виступив із критикою перекладу, в якому вжито слова либонь, далебі, сливе, рішенець, родимець, багацько, уподіб, довкруж, умирущий, спозирання та ін., сполучники котрий, аби (в значенні «щоб»), деякі прийменникові конструкції («сумує з ненатуральности життя», «за його приїзду в столиці тільки й розмов було») тощо".
Щоб/Аби не потрапити минулим числом до прихильників згаданої "боротьби" :lol:, покликаюсь на Б.Антоненка-Давидовича

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Вів жовтня 30, 2012 4:36 pm

І знову про "аби" :mrgreen: (змушують останні переклади на кшталт "Подорожі"). Щось мені воно вже в’їлося це "абикання" :lol: .
Порився в доробку наших видатних мовознавців. І так :!: .
І.Огієнко ("Стилістичний словник"): "Аби́ вдавнину часто вжив. зам. щоби: пошлисѧ къ брату своєму, абы ти помоглъ, Пов. вр. літ (по Радз. і Акад. сп.) 6601 (1093) р. Це старе абы вже зовсім зникло на В. У. в значінні щоби, вживається тільки в значінні колиб тільки: Аби люде, а піп буде, Погов. В Думах укр. аби в розумінні щоб нема зовсім. В зах.-укр. говорах, під впливом п., ще часто вжив. аби зам. щоб: Велів спочити, аби набралися сил, Фр. „Зах. Б.“ 14."

М.Сулима ("Українська фраза"): Аби має в українській літературній мові лише допустове значіння (як у рос. мові "лишь бы"); напр.: Аби хліб; а зуби знайдуться. Аби мені в Харків приїхати, а там я знайду собі роботу. Він говорить, аби говорити й т. інш.
Не можна вживати аби замість щоб; такі випадки становлять собою архаїзм, а здебільшого – полонізм: Велів спочити, аби набралися сил (І. Франко). Софія, аби відпочити від передсвяткового пекла, залягла по обіді в клуні та й заснула (Ю. Будяк). Він сказав їй, що взяв її не те, аби вона продавала зуби (М. Коцюбинський) і т. інш.
Не слід уживати аби ще й замість коли б, якби: Аби ж я знала, що ти прийдеш, то й обідати наготувала (тут треба: коли б я знала, якби я знала...).

О.Синявський ("Норми української літературної мови"): 2. аби — головним чином з умовно-допустовим значінням, отже часто аби — а, аби — то: Я гроші дам, аби він зробив. (Сл. Гр.) Аби шия, а ярмо знайдеться. (Нар. присл.) Аби тільки допекти, то ще й не те скаже. (С. Рудан.) Я б оддав половину життя свого, аби ти була щаслива. (П. Мирний) Звичайний ще в таких значіннях, як у аби день до вечора, аби тільки щось казати, аби ж мені не спізнитись, аби ваша ласка.
Подеколи вживаються в додаткових реченнях і значіння мети: Вчиться, аби з голоду не пропасти. (З Київщ.). Потім в’яже поводи докупи, аби коні врозтіч не розбіглись. (Л. Україн.) У цім останнім значінні частіше щоб.
Підсильне для основного значіння аби має додаткове б: аби б.
У середині словосполучень перед аби кома.

О Курило ("Зауваги до сучасної української літературної мови"): "10. Дуже поширений у сучасній літературній мові злучник аби в розумінні щоб: — «Просять, аби ви прийшли» замість… щоб ви прийшли; «кажу, аби ти знав» замість… щоб ти знав. У західніх українських говірках кажуть аби в розумінні польського aby, наддніпрянського щоб; на Наддніпрянщині аби значить те, що російське лишь бы, і в такому значінні й слід це слово зберігати: — Аби люди, а піп буде. Аби хліб, а зуби найдуться Ном. 5430. Хоч гірше, аби инше ib. 2680. Аби мені місяць світив, а люди як хочуть. Приказка. Аби день до вечора. — Цього свого відтінку часточка аби зберігає й у зложених словах: аби-де, аби-хто, аби-то, аби-що, аби-чий, аби-який.
Із злегка відмінним, теж злучним відтінком маємо аби в такому значінні: — Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону, без забавок, тихенько; аби поворушились, аби словечко між собою зговорили, зараз пани й гримнуть MB. І, 47".

Навіть в балачці (кубанській) аби=лише б ;)

lelka
Повідомлень: 433
З нами з: П'ят листопада 19, 2010 1:19 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення lelka » Пон квітня 08, 2013 4:49 pm

пам’ять підманює – краще зраджує
А мене пам'ять підводить ;) Як на мене, під впливом російського память изменяет ми геть забули про наше підводити.'

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Пон квітня 08, 2013 6:26 pm

Ну кого як ;)
АС
Память измени́ла ему, мне – па́м’ять зра́дила, змили́ла його́, мене́.
Пам'ять изменила кому – па́м’ять зра́дила кого́.
Если не изменяет мне память, то это случилось в прошлом году – коли́ (як) не зра́джує мене́ па́м’ять, то це ста́лося мину́лого ро́ку (торі́к).
Словник Караванського
ПОДВЕСТИ́ (- пам’ять) схи́бити; п. кого зра́ди- [па́мять -ла́ па́м’ять -ла]
Російсько-український словник сталих виразів (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Если мне не изменяет память – якщо мені пам’ять не зраджує; якщо не помиляюсь.
Російсько-український словник Жайворонка
если мне не изменяет пам'ять — якщо мене не зраджує пам’ять
подвела пам'ять — схибила (зрадила) пам’ять

Бачите, всі одностайні, що пам’ять зраджує.

Як на мене "підводить" має негативніший зміст:
(АС) підво́дити, підве́сти́, на гріх, на облу́ду
2) (переносно) підво́дити, підве́сти́ на що, під що, призво́дити, призве́сти на що, до чо́го. [Він усі́х нас підві́в на ли́хо. Призвели́ його́, щоб потя́г з ба́тькової скри́ні гро́шей];
3) (под наказание) підво́дити, підве́сти, підневі́джувати, підневі́дити;
4) (обмануть) підво́дити, підве́сти, підма́нювати, підмани́ти, підду́рювати, піддури́ти. [Ти-ж мене́ підмани́ла, ти-ж мене́ підвела́. Обіця́в, та й піддури́в].
Тобто пам’ять може підвести під гріх, але якщо вона просто з провалами, то тоді зраджує :ugeek: .

lelka
Повідомлень: 433
З нами з: П'ят листопада 19, 2010 1:19 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення lelka » Вів квітня 09, 2013 4:44 pm

Мушу визнати, я не вдавалася до такого глибокого аналізу, керувалася власним мовним чуттям :P і СУМом. Останній подає значення "втрачатися, слабнути" у слові зраджувати аж на 4-му місці, та ще й з поміткою перен., тоді як у слові підводити значення "притуплюватися" подано як пряме. Крім того, значення "штовхати на якісь вчинки" для дієслова підводити, згідно з тим-таки СУМом, є переносним, а перші три значення дієслова зраджувати - "діяти підступно", "порушувати вірність у коханні, дружбі", "відмовлятися від попередніх звичок тощо", - вочевидь, передбачають як суб'єкта істоту, а пам'ять - неістота.

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Вів квітня 09, 2013 5:35 pm

СУМом треба користуватися обережно :mrgreen: .
Зауважте, що СУМ подає так: "Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.). Пам'ять підводить".
1) нема прикладу; 2) пояснює, що "пам'ять підводить" означає "притуплюється". А це теж росіянізм: память притупилась – па́м’ять прите́рлася; притупля́ть ум, память, чувства – притира́ти (прите́рти) ро́зум, па́м’ять, чуття́.
- Могло бути,- одказав Санчо,- та мені воно скинулось наче на загороду, якщо тільки пам'ять моя не притерлась...
- Але між іншим, Санчо, мушу зауважити, що ти не зовсім вірно змалював красу володарки моєї: якщо пам'ять не зрадила мене, ти сказав, що в неї перлові очі, але очі, схожі на перли, бувають радше у якоїсь коропиці, ніж у дами...
(М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса).
Тому, шановна lelka, я хотів би побачити приклади ужитку пам’яті, яка підводить ;) У класиків, неокласиків, малокласиків... ;)

Наталя

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Наталя » Сер квітня 10, 2013 1:50 pm

Та чого ви? :) Пам’ять може й підвести... до зради. ;)

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5544
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Женет Пейслі. Соромітництво!

Повідомлення Кувалда » Сер квітня 10, 2013 4:14 pm

цей випадок я розглянув :P . див угорі з позначкою :ugeek:

Відповісти

Повернутись до “Порадник”