Загалом добротний переклад, але є місця незрозумілі (туманно-закручені) змістовно і кострубаті стилем (спишу це на автора книжки), та дещо це компенсовано іронією/гумором: "Стендаль, який помер 1842 року, вважав, що його читатимуть лише у 1934-му. Він міг би докинути одне-два століття. Письменнику навіть не спало на думку засумніватися, чи тоді хтось іще вмітиме читати" тощо. Як це актуально для України!
Дуже багата мова (великий плюс), не бракує вдалих висловів/слів: вони потрохи вибрунькують: нехай ростуть! хай там як, знавчиня … мистецтва, фотографиня, видавчиня, гравчиня, урівні з ним, спалила і погребла, нутряна, наздогад буряків, прояснімо це питання, нараяти, незгірше, від часу до часу, з новим палом, противенство, безнастанно, життєвий триб, улягати, притьма, петлясті зв’язки, тоскність, споневажували, перегуди, двотомовик, чотиритомовик, азійський, ословлює, річище, суголосно, відпекуватися, протистава, непомалу, поманливі, словолитня, хлопійко, день при дню, швидкопсувний, есей, мені невчас сперечатися, наднестямне кохання, до щирця, провинець, прицюцюрок, наповажне, доглибно тощо.
Правильний ужиток "відтак"
.Але вишукані місця сусідять з не такими вдалими, трохи є помилок/хиб.
Особливості
послідовно правило дев’ятки і щодо власних назв (але Одіссеї).
німецькі -ei, -ou – Третій Райх, Фройд, Гайдеґґер, Вітґенштайн
Мінуси
Нема показника
не завжди дотримане чергування "у" з "в": ось в чому – у, літератори, усі – всі, віднині усе – все тощо; "та" – замість "і/й": танцівниці та акторки, "Плеяди" та альбом, назви та імена – й; образів та цифр, мазохістом та параноїком – і, цікавлять та забавляють – і тощо
зайве використання "є" на кшталт: ці штукарі романів є отруйниками – отруйники; не є доступним кожному – не доступне; хіба не є захопливою – хіба не захоплива; він є теоретиком волі – він теоретик волі тощо.
Послідовно прибрано подвоєння з французьких власних назв: Маларме, Дерида, Лакан, Альтюсер, Лафаєт, Жизель, Мітеран, Лабрюєр, Русо, де Ґоль, Аполінер, але Ля Боссі, Емма. "Пощастило" Пікасо, Марія-Антуанета, Бекет (мабуть, через проживання у Франції), також Уліс, Вітґенштайн на відміну від Мак’явеллі, Мессаліни, Шарлоттенбург, Ганнібала, Одіссеї, Фридрихом Прусським, Риккобоні, Меттерніх, Тассо, Брюссель, Голландії, Гайдеґґерові, Ґойю, Міллер, Моллі, Гуллівер, Сванн, Гоморра, Камілла, Отто, Ромелля, Черчилля, Орвелла, Джакометті, Енн, Хайямом.
Непослідовно передано французьку "l": і твердо, і м’яко: Маларме, Мальро, Поль, Бланшо, Стендаль, Лакан, Альтюсер, Дельоз, Лафонтен, Лафаєт, Паскаль, Вольтер, Лотреамон, Жизель, Ла Бред, Ля Боссі, Ланкло, Шанталь, Куланж, Лабрюєр, Лакло, Д’Аламбер, Гольбах, Ришельє, Шароле, Флері, Бель-Іль, Шарлота де Салабері, Жульєта, Жульєн, де Латур, Клерон, де Лонжвіль, Левер, Флор, Токвіль, Бальзак, Бодлер, Талейран, Ламартин, Флобер, Леон, Банвіль, Клозері де Ліла, Верлен, Лепелетьє, Делае, Шарлевіль, Леконт, Марселен Плейне, Клоделеві, Полан, Ламбер, Бальзак, Жюльєта, Лабрюні, Теофіль, Нерваль, Родольф, Коле, Вольман, Дріє ла Рошель, де Ґоль, Жан Мулен, Мішле, Ламброн, Альбер Лекюзья, Шарлюс, Кольба, Жилуен, Клариса, Бозамблан, Поль Дешанель, Александр Мільєран, Селеста Альбаре, Ларбо, Анатоль, Дюамель, Лекретель, Ларус, Лебеле, Антельм, Ролан Барт, Ринальді, Монтерлан. Загалом така непослідовністьь традиційна для українських перекладів (і м’якість/твердість залежить від того, як у російській).
Англійська "l": Вульф, Мільтон, Черчилль, але Орвелл (див. речення вище).
Непослідовно Жозе Марія де Ередіа
Щодо "ґ": послідовно у власних назвах (Гюґо (чому не Юґо?), Гайдеґґерові, Марґерит, Араґон, К’єркеґор, але Копенгаген), та непослідовно в загальних: чомусь реґресивне, ґречно.
Послідовно h (не французьке, за винятком Гюґо) передано через г, але Бетховен.
Щодо дефісу: незрозуміла його наявність у словах анти-ніцшеанцями, гостро-шизоїдний, псевдо-реальності, псевдо-поетичне, анти-сексуальне, контр-цензура, квазі-релігійної, анархо-король, анти-товару, псевдо-сучасність тощо, але казна чого
-овки: квапливій постановці, оркестровку, шліфовці
Плутання "визначення" і "означення": вісімнадцяте століття є французьким за визначенням; найпрекрасніше визначення слова "лібертин"; з його визначенням Франції; гарне визначення тоталітарних режимів; вони глухі за визначенням; видавець винуватий за визначенням; давати визначення; визначення слова революція; письменницьке життя за визначенням є…; є революційним за визначенням – всюди тут "означення" (дефініція – по-їхньому), російське "по определению" (лат. ab definitio) – українською "за означенням". Ще є слова ознака, означувати, а визначати, визначення — це інше. Наприклад: означення пацюка – хвостате, патлате, мордате створіння; а от пацюк це чи кіт в конкретному випадку встановлюють у процесі визначення (детермінація – по-їхньому). В російській визначення і означення не розрізнені – определение.
Щодо великої/малої букви:
пристаркуватої Святої Трійці сучасності: Маркса, Ніцше, Фройда – навіть якщо блюзнірствує чи гуморастить автор, то у всякому разі це не та трійця, яку пишуть з великої букви
Якщо тільки не зуміємо розгорнути цю Біблію, назавжди на ножах з іншою… – тут треба "цю біблію", а з великої пишемо "іншу". Теж стосується "Ось воно, Євангеліє на день насущний"
президент Французької республіки (тре’ Республіки), Президент Республіки (тре’ президент), Паризька Комуна – комуна; Французької Комуністичної Партії, Лотреамонова Революція
не дай боже, дай бог – Боже, закон Божий – Закон; богом забутих стінах – Богом; пролетаріат – їхній прихований Бог – бог
Диявол – диявол (є і з малої)
співзвучний – суголосий
надмірне використання дієслів на -ся: те, що автор цих рядків… вважався – автора вважали; Ці книжки поширювалися з-під поли, публікувалися обмеженим накладом… підписувалися різними псевдонімами… — поширювали… публікували… підписували…; Сексуальність (як то кажуть) одним рипом виставляється напоказ і заперечується – виставлена … і заперечена тощо
надмірне використання "існувати", "існування": романів, які тільки можуть існувати; існує безліч коментарів, чи існує історія поза тим, існує проміжок, завжди існували недомовки, чи існують якісь дослідження про нього тощо – є/бути; сторінок не існує – нема
надмірне вживання слова "отримувати": успіх… отримати – досягти; отримує схвалення публіки тощо – здобуває; отримують по заслузі – дістають; отримав кілька місяців ув’язнення – дістав/на кілька місяців ув’язнений; тим самим отримавши безсмертя – здобувши; отримав диктаторські повноваження; отримали… виховання
чомусь віддана тотальна перевага складній формі ступенювання прикметиків: найбільш туманні, більш збудливі, більш правомірним, більш правдивою, найбільш пекучої, більш свідомим, більш гордим, найбільш захоплива, найбільш витонченої, найбільш проникливе, більш помилковішого, більш дивовижним, найбільш зношених, найбільш кричущі, найбільш зухвалих, найбільш захопливі, найкращі й найбільш улюблені, більш злободенним, більш розважливим, найбільш вольовий, найбільш відчутних, найбільш дражливими, найбільш вражаючих, більш комічно, найбільш реакційне, найбільш незабутній, більш проклятого, найбільш непримиренні, більш видимим, більш неподобне, більш доконаний; що може бути краще, більш суперечливо, більш глибоко; найбільш огидною і розпущеною, більш природним, якнайбільш твердолобій, більш істинного, найбільш обцяцькованою, більш переконаним, більш корисним, більш переконлива, більш врівноваженого, більш кумедним, дедалі більш пародійний, більш природного, найбільш проклятущим, найбільш довірливим, найбільш блискучий, більш пісним, більш спроможна, набагато більш ламкі тощо. Якби не декілька вжитків з використанням відповідного суфікса і префікса, склалося б враження, що лекція "Ступенювання прикметників" була пропущена.
Часто "аби" на місці "щоб", але є й доречний вжиток: віддали б усе, аби лишити їх прихованими
називний – орудний: Я хочу, щоб музика була глибокою і радісною, як жовтневий день опівдні — глибока і радісна
неправильний вжиток "котрого": котрі своїми творами; професії, котра опікується; усе це сказано французькою мовою, котра; бабцею, котра щойно навернулася; У Франції немає тямущої людини, котра б так чи так не зневажала себе – що/який. Котрий із письменників? – правильний ужиток слова
велика розмаїтість, котра, незважаючи ні на що – яка, попри все
треба з повною серйозністю – цілковито серйозно
та це тільки буде створювати шум – створюватиме
синдром "цвяха, забитого міліціонером":
…одна-єдина фраза з якого задає тон цілій епосі (прохання редакторам не ставити знаки запитання поряд зі словом, яке я напишу). Ось ця фраза: "Хто не був віддрючений герцогинею, не відає, що таке втіха" – …одним-одна… до редакторів… питання… "Кого не віддрючила герцогиня…"; під час бомбардувань Парижа німцями – німецького бомбардування; після того, як його господар Дон Жуан убитий Командором – господаря… убив; це все написано чоловіками – написали; роман, який був нещадно зацькований критикою – зацькувала; Публіка була вражена, побачивши свого гидкого двійника, раніше нею незнаного – якого раніше не знала; "Усе я звершив, що було мені призначено Богами… – "Усе я звершив, що мені призначили боги…
достатньо тільки, для цього достатньо, достатньо перечитати, достатньо увійти, цього мені достатньо, достатньо звернути увагу, стилю вже достатньо – досить; бути негідником не достатньо, щоб мати – не досить
принести добро, приносять користь
мас-медій (плюс – медій, мінус – дефіс)
присутність/відсутність: слова присутні в поезії – наявні; відсутність смаку – брак; його слова в будь-якому разі відсутні – його слів … нема; відсутності упереджень – неупередженості; відсутності суперечності між – несуперечності, відсутність шарму, відсутність реалізму – брак; фейлетони у вибраних творах відсутні – фейлетонів… нема; присутня… тематика; у романі…, що… відсутній; за відсутності чогось кращого; присутність усіх м’язів; відсутності розкоші; присутності письма
кермувати ваші дні – направляти
подібно Шатобріанові – тут "до Шатобріана", подібно Шатобріанові = до лиця Шатобріанові тощо
почуття нерозривне зі сприйняттям – не розривне
вжиток латини і грецької – греки (є таке слово)
природньо – природно
у порівнянні з ним – порівняно з
"Радше" на місці "швидше, точніше, краще": чи, радше, він міг би мислити; небезпека… походить радше від буржуа, радше захоплення, чи не варто радше дійти висновку, роман радше добротний, відгукується радше прихильно, святого чи радше революціонера, справи в нього радше кепські – швидше (радше – це швидше "охочіше, краще, навіть точніше"). Тобто "вона орудує в мені чи радше в ній" – за змістом вона орудує радісніше в ній, таке може бути, але тут йдеться про "точніше". Радше безпосередній зв’язок – швидше; Матч закінчився нічиєю? Радше нищенням – швидше. Радше вражає незмінна присутність… великої буржуазності та сміху – Швидше… наявність; означає панівну роль радше Сартра, ніж Араґона; наголошує на радше…; аби радше…; натрапляємо на "галоп" не в самоплинній природі, а радше у витонченій роботі
кровоблуд – кровозміс
покажчик – куди краще показник
поводдю – повіддю
воліє заборонити "брудні вирази" – вислови (краще)
не буде мати місця — не матиме
зараз даремно марнують – тепер
тоталітаризм в усіх проявах, включно з російським – у всіх… разом з
було/буде + -но: буде побачено; Що про них було сказано і треба було сказати – сказали і треба було сказати; днями було перевидано – днями перевидано; не так, як було записано – не так, як записано тощо
хай би що не казали – хай би що казали
Вже накочувалася хвиля Гюґо, шквал Рембо, невдовзі відзначатимемо Вольтера. Порожні зусилля – портретики, кліше, балачки, і без зволікань переходимо до наступного – до іншого.
"Я нанизав Ґімар, вона була, без сумніву, худорлявою, але мала оксамитну шкіру й рухалась хвилеподібно". До речі, дієслово "нанизувати" можна вжити як щодо оргіастичної, так і Французької академії: "Існує стільки непотрібних академій, в яких тільки нанизуванням ступенів і займаються: а достатньо, власне, одного, щоб виповнити волю природи". – тут загалом треба "худорлява", але якщо в процесі нанизання її комплекція ставала повнішою, тоді "худорлявою"; хвилеподібно – хвилисто, достатньо – досить, а в решті цілковита рація і не меншою мірою стосується українського життя.
жодних декларацій, жодних прикрас, без жодних статків, жодних обтяжливих підготувань, жодних чоловіків, жодних інших ворогів, жодних дурощів, жодних коників, жодних фотографів, жодних підстав, жодних чоловіків, жодних анафем – ніякі/жоден
активні дієприкметники: в’яжуча мазь – в’язка; містику трясуючої комунікації, всевидячим, компрометуючий матеріал, вібруючих струн, вражаючих, хвилюючий текст, сяючий лід, благомислячі, стихаюче страждання, віруючі/вірюючих (але є і віряни), компрометуючі листи, вражаючу пригоду; вмираючий – умирущий; помираючого, помираюча; ставлення до мене оточуючих; оточуючим – оточення; оточенню; головуючий; вражаюче зізнання; організуючий; крайній нападаючий
Жодна жінка нездатна доглупати хоча б два рядки катехизису – не здатна
Фьєск, Ґьольдерлін, Ґьоте, Фукьє-Тенвіль, Ривьєру, Жупьєна, Олівьє, Вьє-Коломб’є, Гьольдерлін, Фурьє, Німьє – з якого це лівопису?
недогляди: в тексті "двадцять шостого тому", а в покликанні "tome XVI"; щодо Бекота на початку есею "1959 року у Парижі 53-річний маргінальний письменник-дивак" в кінці: "На самому схилку життя (83 роки)… помирає 12 грудня 1959 року" – 22.12.1989; професор Y Селіна?
поліцейського відділку – поліційного
стурбований підйомом Народного Фронту – піднесенням… фронту
зіштопують з них тривіальні образи
трьохвимірна, трьохвимірному, але двовимірного
Кострубізми:
тендітні суддівські очі
безнастанний подих
Око – частина літери, що постає немов відтиск чи враження
правда…, відлуння якої зустрічаємо
геть навпаки, геть не сахався – аж ніяк
Кохання зустрічалося на кожному кроці – траплялося
друге спізнає́ дошкульні пригоди – дошкульних
нема куди зволікати – коли
минаючи від однієї кімнати, однієї тераси до іншої
У захопленні цього непересічного розуму такою жінкою дивувала її куца освіта
Таким постає перед нами Мольєр близько 350 років по своїй смерті
Наприклад, візьмемо "Нарис про смак" Монтеск’є. Оприлюднений посмертно, цей незавершений нарис був врятований від знищення секретарем сина Монтеск’є Жаном-Батистом де Секонда, який 1793 року хотів його спалити. – Оприлюднений посмертно, цей незавершений нарис 1793 року врятував від знищення Жан-Батист де Секонда, секретар сина Монтеск’є, коли останній хотів його спалити.
Ми говоримо про смерть, лускаючи зі сміху
Д’Аламбер спить і маячить
він невтомно виступав за просвіт у часі
Кожне з його речень має точну траєкторію та кут падіння: вона вібрує й вибухає подрібненими гострими скалками
Скільки ще нам доведеться відпльовуватися від фашистської ненависті до Просвітництва чи трагічної долі, яку наклав на неї сталінізм – може, "відпльовувати/відхаркувати". І на кого "на неї"?
Чому Франція переживає чимбільшу кризу ідентичності
Немає нічого менш фізіологічного в цьому чоловікові, якого вважають стурбованим сексуальністю (М.Юрсенар)
обертається, немов еліпс, навколо двох тем
прозирнути крізь динамічний рентген
мали деяку зухвалість – були дещо зухвалі
не заважає трибові життя плисти
Погляньмо на нього крок за кроком крізь його стиль
Флобер мав небіжчицю Кароліну, яка вважала – небіжку/небогу
буржуазія розгортає прецизійну й обскурантську контрреволюцію
Мусила попаски приховувати свою вампірячу природу
вона хапається за голову від мігрені
дісталося на кислички
після двох світових воєн, безглуздої різанини й тичби літератури
неодкличне знецінення
невідступно гинув
приналежними — належними; всезагальну – загальну; неприналежності
оглядимо
Ні, здається, жодний сумнів не картає Пруста
Старий місяць постійно повертається, – його повсякчас приносять квартиранти людського становища
сучасники живуть поточними подіями – що це таке "поточна подія" – подія, яка потікає; подія потоку?
Йому відомо, що більш чи менш усвідомлений садизм, зокрема брак уяви, становлять сутність людей, навіть людей найкращих – до чого тут "зокрема" і чому "становлять"?
"Й досі босими ногами відчуваю розпечений свинець від сонця, що не сходило до самого вечора"
якого він цивілізуватиме в будь-яку ціну – хоч би там що
Бангкоці, Зеев
що виключає будь-яку сентиментальність – не припускає жодної
Я накоїв знамениту дурню
невід’ємну частину книги – невіддільну
Усі інквізиції нагадують одна одну – схожі/подібні
алгебраїчний ключ – алгебричний
співрозмовників – бесідників
Проте антитеологічні чесноти Жене – крадіжка, зрада, гомосексуальність — до чого тут "чесноти"?
серпом по серцю – оригінально
Тринадцять років по смерті Ролана Барта його видавець нарешті оголосив
голову з води висолопити
Росіянізми:
з тих пір – відтоді
являють собою, являє собою – є
мракобіс – обскурант
типографічне значення
повергнутий у пекло
вторгнення
обитель
ханжі/ханжів – святенники (є і святенники), ханжества
неозброєним оком – голим
для виду – про [людське] око
подібне смерті – до смерті
здійснює революцію – робить
Не посвячує їх у жодну інтригу – не втаємничує
мало того, більше того
явище має місце; що має, мало і знову матиме місце в іншій подобі; стереотипність і амнезія мали місце
посилань – краще покликань
Не кожному ці горішки по зубах – по зубах дають, а тут – на зуби
древнього заняття, древньої Європи
поліцейський – поліційний/поліціянт
питання/проблеми розв’язують, а не вирішують: проблема залишається невирішеною – нерозв’язаною
приносить усім страждання – завдає
читабельність на граматичному рівні
квадратні дужки – квадратові
виключно – лише/тільки
набалдашник
догорали
посеред біла дня – за дня/середодня
підвали будь-яких Властей – влад
маса удаваних книг – краще сила-силенна
в принципі – загалом/взагалі
У принципі, все ясно – Загалом, усе зрозуміло
виключено, що – неможливо
типографії
клопів
куполи
томління
лунатичне
худосочне
як не можна краще
протиріччі
наративний прийом, риторичні прийоми
ясна річ
зиркають зверху вниз – згори вниз
Мученик, що зносить дедалі болісніші напади астми – куди зносить?; багато чого навчився й багато чого виніс
; Арто зніс брехню 
дане століття
і в жарт, і всерйоз – жартома
окрім смислу
нечистоплотне
задіяти, задіяні, задіюються у фрази
силився довести
усікновення глави
величезний об’єм і розмаїття прочитаних книг – обсяг
Кидається в очі відсутність натхнених жіночих персонажів
тусовщиками, зломщика
серед тиші вчених розвідок та словників – наукових. Розвідки, статті, камінці, ступені, звання тощо не можуть бути вченими взагалі ("в принципі")
. Кіт може 
.нечитабельний
дурний смак
емоційну передачу, емоційна передача, передача секунди
напрямо
Чи були французи в більшості своїй – здебільшого/переважно
вихолостять
пересуществлення
благоліпних
повного зібрання творів – повної збірки
якщо не рахувати, що цього разу – враховувати
будинок для престарілих
зверху донизу і знизу доверху– краще згори донизу і знизу догори
Насамкінець
Книжка варта прочитання: 1) автор майстерний, а читво інтелектуальне; 2) переклад читний (не легко, але переважно цілком стравний); 3) вельми багата лексика, місцями вишукана. Трапляються новотвори – жінкізм, пікулить (дух Ніцше пікулить… романтичне тіло), миттєвець; рідкісні/барвисті слова, аж до "пашталакати"
; 4) широкий і, як на мене, достатній огляд творчості французьких літераторів як для коротких есеїв. Достатній принаймні, щоб з’ясувати, чи варто читати 
. І деяких авторів, попри палкість авторових закликів, сам я тепер точно не читатиму 
. Для мене це десь четверта частина героїв есеїв (не зацікавлять, певно, і авторові художні твори, хоча той і вельми вправний в письмі). Переклад 3/4 тексту чудовий, решти – кострубатий. Мінус – декому присвячено по три есеї, комусь – один, а комусь – жодного (але ж про всіх в одній книжці не напишеш). Всі есеї написані з симпатією до їхніх героїв. Врешті, як пише автор: "Я завжди був переконаний, що письменників потрібно захищати. Підтримувати їх у словах і вчинках". Захоплює така підтримка творчого духу (попри деколи вельми неоднозначні/сумнівні вчинки творців). Загалом – культ творця, хвала вільнодумцям, критика суспільства, яке не "доросло" до "розуміння" .Що дістає в книжці – блюзнірство (подекуди)
.Що тішить – перманентні заклики "читати, читати, читати"
. Врешті, для автора: "Уміти читати – це жити в безупинному розшифруванні світу, історії та власного існування. Вміння читати – це свобода". Золоті слова.Ну а слова: "Про французів Вольтер сказав так: "… суміш невігластва, забобонів, дурості, жорстокості та буфонади". Хто ж не помічає, що відтепер це стосується всього людства. Саме так світ плине – крізь нестримну безграмотність, легковажність, забуття, глупство, новітні маски, нервові розваги" нас, українців, стосуються ще більше
. Або оці: "Хирлява нація тривалий час вилежується в ліжку, перш ніж сконати" (Шатобріян). Тобто кожен зокрема начебто не вилежується – рухається, але загалом нація наша чомусь не рухається (принаймні не вперед) 
.