Чудовий переклад. Ґрунтовний підхід: післямови та примітки складають п’яту частину книжки (навіть занадто як для художньої книжки)
. Зміст – роман "Чорне творіння", збірка поезій "Вогні". Автор – перша жінка-академік Французької академії. Густа проза, але не скажу, що дуже глибока 
. Та й щоб дуже цікава – теж. Але загалом – книжка читна . В центрі життя непересічної людини – допитливого вільнодумця/лікаря/алхіміка/єретика/тощо. Багата мова перекладу: розсістися (лопнути), учта, запіллі, пащекувата, розпатякала, сонетяр, присмутком, вимріював-вимарював, циноброю, красів (красіти), ласкавець, каверзякати, відплюск, осороми, безперестань, далеченні високості, розпуки, дивочні, навзаходи, врем’я оно, чужаниця, взріти, осмутнілий, опостін, переплеск, ненавида, звіку неподобна, на взір, сумир, блукай-вогнів, вабик, промінне, цукрує, перецвіті тощо.
Частий ужиток слова "сущий", а не "існуючий"
(великий плюс; проте є один "неіснуючий" – мінус), "од", є "ув". Чинний правопис, але суккубами, сивіллою, ґарріґою.
В антропонімах відповідність g – ґ: Верґілія, в топонімах g – г: Брюгге (але дивним є ґ у грецькому Пірґосі).
"аби" на місці "щоб": досить статків, аби придбати; краща одіж, аби пройти непоміченим
такі собі огріхи: личитиь, блошицями, але вони одиничні
Чомусь дефіс: ця-ось, цієї-ось, такі-ось, цю-ось, цьому-ось, таких-ось, оцим-ось, цього-ось (хоча після того, як правописні мудрагелі завели замість "як от" "як-от"
, це видається логічним).Мінуси:
дуже поширений неправильний ужиток "котрого": армію, котрій; інтереси Святого Престолу в розподілі Венеції, котрі не обходили; смішків, котрі стихали; небезпечною річчю, котрої тощо – який/що. І навіть не пригадаю зразу, чи взагалі є доречний ужиток "котрого" в книжці
Борджіа (тоді вже й Італіа)
не обходили секретаря жодним чином – ніяк
торгівців, але торговцеві, торгівець
здійснювати банківські операції – здійснюють=роблять дійсністю, а тут доречніше "щось на кшталт "проводити"
жодних підстав, без жодних церемоній, жодних небезпечних хвороб, жодних бунтів, жодних доказів, жодними… подіями, жодних закидів, жодних заручин – жодного/ніяких
дуже часте "за виграшки" – завиграшки
Цей грузький і водночас меткий чолов’яга – тут ідеться за змістом про "дебелого", а не про "в’язкого"
городян – містян
отримати дармову роботу – дістати; отримати якісь зізнання – здобути; отримати усміх навзаєм тощо. "Отримати" – це коли можна руками помацати
. кортить отримати більше привілеїв – здобути/дістати; послуги для отримання вигоди – щоб дістати/мати
саден, отриманих у бійці – зажитих/дістаних/завданих
посилались на подорожчання – покликались
нововведень – новозаведень
святоша – святенниця
активні дієприкметники: летючі, біжучі й плазуючі створіння – повзучі; негаснуче тливо – незгасальне; блукаючого нерва – мандрівного; хвилюючий акторський голос – хвильний/бентежливий; конкуруючої контори – конкурентної; сильнодіючим засобом – сильнодійним; відсвіжуючим напоєм – свіжим/відсвіжувальним; спопеляюче полум’я лихоманки – убивче/нищівне/спопеляльне; конаючої тварі й згасаючого індивіда – тварі й індивіда на сконі; в’яжучого засобу – зв’язувального; побіля помираючого – умирущого; паруюча вода – парка
висоту підйому можна виміряти – підвищення
минулорічну – торішню
найбільш учених – найученіших, найбільш благочестивий – найблагочестивіших
більш підозрілих і більш одержимих – підозріліших і одержиміших
аґафірс – з грецької Ἀγάθυρσοι – не повинно тут бути ні ґ, ні ф.
Оттоманського, Оттоманської – Османського, Османської
смертоносних – смертельних
дивував своїх відвідувачів по Каноніковій вулиці невибагливістю у їжі?; стягнення платежів по закладених землях; будинку по набережній
побратимів по грі – у
усупереч думці, що викладалась із університетських кафедр – звучала
державні закони та святі таїнства було скасовано; карали на горло... – скасували
вирішення важливих питань – ров’язання; суперечки… вирішувались – розв’язувались; у вирішенні цього питання – розв’язанні
річкове русло – річище
виплісирували – виплісували
за браком еліксиру Молодості – як нема
гідним радше цирульника – швидше
за змогою – по змозі
безрух і бездіяльність – бездія (для симетрії)
невеличкою складовою (але є і складник)
сірячині днів – сірятині
малого непослуха – йдеться про людину, тому "неслуха" (непослух – неслухняність)
призводять до виділення в єдиному окремого – приводять
замісник (тіла) – замінник
теліжку – до цього "візок"
пішоходця – пішохідця
поперемінного руху кроків
узніжжя дюни
окрім отієї блюзнірської катастрофи з Содомом – катастрофи через блюзнірство
філіалах – філіях
за браком доказів – через
відсутність послідовності у подіях – непослідовність
поліцейських – поліціянтів
до поліцейського відділку – поліційного
Решта ж обвинувачень… несли значно більшу загрозу – значно/куди більше загрожували
Злочин панни де Лоос був очевидним – очевидний
нібито була дочкою – дочка
рознощиків – розносників
одного-єдиного – одним-одного; одна-єдина – одна-однісінька
азіатка, азіатський – було б не зле лишити вже це слово минулому і перейти до "азійки, азійського"
(тим паче, що є в тексті й "азійський": азійський вітер, але азіатських коханок. Дивне, в цьому сенсі, якесь виділення Азії, хоч, можливо, будуть ще й европати)Росіянізми:
достовірних – вірогідних
співрозмовниками – бесідниками
малоумним – недоумним
духовенство
за кращих товаришів Зенонові правили – найкращих
якогось болта
без підготовки
зазубрити
сигнали і прийоми оборони – способи
августійшій удовиці – найяснішій
приналежність – належність
півдюжини – пів тузіня
низенької пишки – пухтика
чистосердною
безтрепетний – безстрашний
для нічного прийому він накрапав нову дозу; прийняти ліки тощо. В АС
: Принимать, принять лекарство (вообще) – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки. Душа не принима́ет (противно) – душа́ не прийма́є чого́, з душі́ ве́рне. Дать лекарство в два приё́ма – да́ти лі́ки за два ра́зи. У Виргана – Пилинської: Принимать, принять лекарство – заживати, зажити ліків; пити, випити ліки. під час прийому настоянки; приймання їжі (є і споживання); прийом мальвової настоянки; приймати заспокійливу настоянку;
приймати гарячу купель – брати
були невід’ємною часткою його ролі – невіддільною; невід’ємною часткою єства. Невід’ємний – це ≥ 0.
осилити добре приперчене рагу – подужати/упорати
обстановці – обставинам
розплавити усе його золото – розтопити; сірка сплавляється зі ртуттю – стоплюється; розплавлять кристал; плавляться метали; майстер виплавляв; сплав відчуттів; ротова порожнина, в якій переплавляються цілунки; кристалізувалися, переплавившись. Враховуючи щонайпохвальніше спрямування перекладача на освоєння і використання багатств української мови й відчутне студіювання правильних
словників, зіпрусь на Грінченка : Пла́вити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37. а це Топи́ти, -плю́, -пиш, гл.1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. Топи́ти скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18.
4) — молоко́. Топить молоко.
насос
увернутися від коней – ухилитися
друзі по зброї – бойові друзі/товариші
вмираючий (хоча поряд є "невмирущого")
алгебраїста – алгебриста; алгебраїчними – алгебричними
тим не менш – втім/проте/однак
затребували
усезагального, всезагального, всезагальну – загальну
став краще переносити мороз – терпіти; переніс біль краще – витерпів
нанесла другий удар – завдала
взаперті – в зачині
уставом – статутом
пустомель – базікал/пустомолотів/дурноляпів
уділ єретика – доля
добре накачаний відвідувач – упоєний/надудлений
мали місце
протиріччя
драпірування – драпування
розверзнуту браму – розчахнуту
без задньої мислі – без прихованої/потаєнної думки
розкошество
припадочний – причинний/причинуватий
перепалках – суперечках/пересварках
швалі-голоти – шушвалі
прорва
губи нагадували п’явку – скидалися
прутень трепехався – стрепехався
Надибав інтерв’ю з перекладачем. Цікаве загалом і про Гільдію перекладачів зокрема. А ще недавно читав статтю Катерини Міщенко "Об’єднані перекладачі" – про об’єднання зусиль для захисту інтересів...
Спрогнозую: нічого не вийде з гільдією/об’єднанням. Ніц . Вершина спільної дії українських перекладачів – об’єднатися двом-декільком в межах якогось проеєкту (не на довго, звісно ) і переважно під ґрант. Але цікаво, чи знає Д.Чистяк про ініціятиви К.Міщенко, і навпаки?