Автор – один з найшанованіших отців Церкви, книжка – одна з чільних у його багатющій творчій спадщині. Це перше видання українською мовою "Сповіді". Чудова книжка.
Добрий переклад. Є поодинокі кострубізми на кшталт: Так сповняються води моря: для порушення їх потрібні різні пояснення; і от земля також сповнилася продовжуванням людського роду: її посуха зраджує спрагою правди, але це розум, що володіє нею
Добротна мова: супокійне, коміть головою, утерті правила, крадіж, сумірно, наче мав заживати лік, принос сподівань, вилонився, вишколився у красномовстві, ба більше, ба, нічницями, безконечності, хоч би яка вона була, народин, небавом, річищі, пискляти, гороїжитися, осторогу, зглибити тощо.
Вжиток "радше" на місці "швидше/точніше": радше хлоп’ячий вік тощо; "аби" на місці "щоб", "котрі" на місці "які/що": своїх учнів, котрі йдуть за ним
"зносити" (терпіти): терпеливо зносити чужі [звичаї].
Суттєвий мінус. Переклад завершено в червні 1939 року, а текст видання – за чинним правописом. Навіщо? Совєцькість зрозуміліша
Дух, обдарований розумом та інтелігентністю – цікаво, як в оригіналі?
Огріхи
ось ц речі, в мен, нхто, волв, другй, скінчм (2), вд, т жінки, хба, Авраамовм; суддє, соковитою латинню, рад-нерад, розвваючи, ритоку (риторику), вухо духа, вмти, удвіч, обгрунтованості, птахв
Мінуси
активні дієприкметники: караючу сліпоту, караючі таємниці; проминаючих безконечних днів; в усіх народів, крім невіруючих; дружина вже була віруюча; жевріюче вугілля, щоб випалити до живого всихаючі частини; неуки й невіруючі; палаюча, блискуча слава; ще неіснуючих речей
Який багач пробачить злодієві, що краде, змушений до того злиднями – змушеному
в такому випадку відсутня жадоба збагачення – нема жадоби; Якою ж солодкою стала для мене відсутність марних радощів – яким же солодким стало для мене зникнення; у пам’яті відсутня дійсність – нема; в хвилину його [забуття] присутності – наявності (хоч поряд є і "наявне"); ті речі, коли вони відсутні – коли їх нема; темрява, як не відсутність світла – як не (цілковитий) брак світла; де цілком відсутня послідовність – де зовсім нема
з обуренням переносить людську долю; Терпляче переносила його невірність – терпіла
не являєш собою – не є
жодних явищ, жодних непідроблених примірників, без жодних вад, жодних речей, жодним черговим змінам, жодні часи, жодних чергових змін, без жодних змін часу –жодного/ніяких
уранці і ввечері – й увечері; нашому, і у – й тощо
Щоб одержати від Тебе оздоровлення моєї душі – дістати/мати; одержав більшу рану на своїй душі – дістав; одержав добру освіту – здобув; ми одержуємо правдиве вчення; тілесний світ… одержав, однак, чарівний вигляд; підпорядковується розумінню, щоб одержати від нього; Яке виховання одержала Моніка – Як виховали Моніку; одержали ласку; одержали свою красу – набули
за їх скверну, за їх моральне звихнення; їх власністю, їх одайдушність тощо – їхню
незважаючи на
третчик
ясна річ; ясно, що; Тобі ж ясно, що я не брешу – Ти ж бачиш
був її батьком – батько; чоловіки яких були лагіднішими – лагідніші; Твої твори, були добрими – добрі тощо
там зовсім не було сказано – там зовсім не сказано; у тих писаннях було сказано – у тих писаннях сказано тощо
найдостовірнішими свідками
у відношенні до першої години – відносно
вже не буду питати – не питатиму тощо
навіть повільному розуму – розумові; нашому духу – духові тощо
вся тілесна природа, включно з цим – разом з цим; виключало б інші – не припускало б; всяка подібність зовсім виключається – не можлива
"роблять черево своїм Богом" – богом
зустрічаємося з такими поняттями – трапляються такі
Росіянізми
мало того, більше того
поверг
співбесідника
приналежністю
обманщики
протирічать
школу пустомельства
перерахувати по порядку
в порівнянні з
чи хоча б сам поточний рік теперішній – проминущий/що проминає (тим паче, що далі "який проминає")
займав… дуже високе становище
в данному разі
одне-єдине
Цікаво, що змінилося від Авґустових часів? От, скажімо:
"Людський рід цікавий пізнавати чужі гріхи, але лінивий виправляти свої!"
"І ніхто не повинен уважати себе впевненим у цьому житті, що зветься "постійною спокусою", бо той, що з гіршого став кращим, може знову з кращого стати гіршим".
Або:
"Субстанція, з якої мали бути створені речі, була створена з нічого". Сучасні космологи далі за це твердження не просунулися
"Там де не було ніякого ладу, не могло бути й ніякої зміни часу... Бо там, де немає ні форми, ні ладу, нічого не приходить, нічого не проминає. І там, де цілком відсутня послідовність, немає ні протяжності, ні днів, ні чергування часів".
"Бо ж ми дуже рідко вживаємо слова у притаманному їм значенні, здебільшого – у значенні, не притаманному їм, і все ж розуміємо, про що йдеться".
І т.д.
Насамкінець
Сподіваюся, що книжку захочуть перекласти й інші знавці латини. Вона того, безумовно, варта. Але хочу наголосити на слові "латини". Бо вже, здається, є переклад з "невідомої" мови. Тому читачам тре’ пильнувати і дивитися на вихідні дані. В таких "перекладах" про мову-оригінал зазвичай не згадують. Може, соромно?
