Чудовий переклад.
Плюси(великі
) Нема активних дієприкметників! Один виняток – "палаючим поглядом" (але враховуючи частий тут ужиток "палючого" (палючими очима тощо), вочевидь, це недогляд коректора).
нема вжитку "було/буде зроблено"! (це велика рідкість серед перекладачів, а за письменство і мови нема). Поодинокі вжитки "їм було явлено" – допустимі.
Лише декілька
росіянізмів: співрозмовника (декілька вжитків), у порівнянні з (декілька вжитків), тече давнім руслом (але є і річище)чітке розрізнення нагадувати – скидатися. Єдиний виняток: дерев’яною хижкою, яка нагадувала їм їхню власну оселю – тут тре’ скидалася. Але в усіх інших випадках – скидалася
загалом пропильновано за чергуванням у/в (винятки рідкісні: У замку, в місті і в цілій країні — й у цілій; напрямку, у якому тощо), і/й/та (не без винятків: рінь та дрібне каміння тощо).
Загалом варто зазначити мовну правильність.
Широкий словник: палючими очима, миготливому світлі, жлукто, бігме, до цурки, хапкого, осягти душевний спокій; багато скромніші, багато більша, стало багато видніше, прийшов багато раніше; зайшлих, мизата, вроїла собі, скудовчене волосся, властиво, сам-один, квадратова, неприторенним, спопав (краще запопав), достосовуватися до, очманою, потайці; хоч би куди він ішов; хоч би там що було; рінь, тлум, сам-самісінький, горопахи, горішній частині міста, чужоложцем, осяйні зірки, злагіднити, шмальким, потолочі, в кожному разі, брови зрослі докупи, облудний, авантурники, набрід, висповідатися мені зі своїх гріхів; дощ і далі порошить по наметах; бавить час; осягнеш поглядом море; сам-один, звіздарі, обладунку, рукобій, посідають… становище, шкірить, неприторенним, підкушує, крутій, грець, вертоград, склепистому, сплоха, притемненому; вилучили зі свого життя; парота, поближніми, матиця, війстя, незглибимого, собачні, урвиголів, тлум, прителепався, вигодинилось, невситима, зласкавився, прикро тхнуло, вшився, вичахає.
Особливості
радше належить майбутньому
переважає вжиток "аби" в сенсі "лише б" (зазвичай у складі "аби тільки/аби лише" – і це добре), але є декілька вжитків на місці "щоб": взялися до зброї, аби помститися; та ще й так читати, аби люди лишилися задоволені; шлях, який чекає людей, аби сказати, що вони ніколи не уникнуть; упхався між ними, аби й собі щось побачити; боїться, аби дитині не сталося якогось лиха; повертаючи головою, аби вистежити щось; що хотіла, аби в її обіймах він звільнився
Подеколи недоречний ужиток орудного відмінка в складеному присудку:
Я був одинаком – Я був одинак; мабуть, я була трохи дивною дитиною; помітила, що розмова була даремною. Хоч переважно правильний: день був гарний; ми певне були дуже схожі одна на одну; вона була висока жінка; її душа була чиста й проста, як дерево; мої батьки були дуже богобоязливі; батько був відлюдкуватий, мовчазний чоловік тощо.
Родовий/знахідний: поставив на ній свій знак – свого знака; пропливла повз столик – столика; засовує мені під камзол – камзола; склали гороскоп. Але є і: вихоплювали з рук у них коряка
Мінуси
отримати/одержати: ніколи не отримає відпущення гріхів; отримав певне задоволення – дістав/трохи втішився; запитав, де вона мешкає, то не отримав відповіді; отримаєш відповіді на своє запитання; отримати пояснення; вирок, який я отримав; не отримали відповіді; отримав перемогу – здобув; отримав свою кару; не отримавши ніякої відповіді; іншої відповіді… не отримав; не отримав прямої відповіді – дістав; отримував цілковиту волю – ставав цілковито вільним; отримали безкоштовну забаву
здійснювати: для здійснення тієї самої помсти; здійснював свою страшну владу; Але доречно: планів, що знає, як їх здійснювати
стріляли корки від шампанського?
що ж собою уявляє той, хто витворює таке?
вченими працями
не буду запевняти, будуть діяти, будуть сміятися; Хіба Варавва буде говорити про себе? Думалося, що так буде краще – Хіба Варавва говоритиме про себе?; я не буду ночувати;
зустрічаючи щораз менший опір – наражаючись на; її смагляве обличчя дуже жорстоке — я такого не зустрічав у жінок – не бачив/не траплялося/не доводилося
дні дому Монтанц – Монтанців; замком Монтанци — Монтанца; роду Монтанц – Монтанців
ужиток "незважаючи на" (частий): здавалося, ніби він перейшов через те, чого, незважаючи ні на що…
що я насправді собою являю – є
проходив мимо
бо як там не є – бо хоч там як
нічого не було неможливим
чи, вірніше, – точніше
винесення вироку – ухвалення
Та стежка була напевне протоптана тваринами, нею не ходили люди – Ту стежку напевне протоптали
кімната з дорогим устаткуванням – дорогою обставою/опорядженням
з такою собачою відданістю ходжу за ним – так по-собачому віддано
Лаґерквістові присудили Нобелівську премію з літератури "за художню силу й абсолютну незалежність суджень письменника, який намагався у своїй творчості знайти відповіді на вічні запитання, що постають перед людством". Як на мене, не знайшов, а зміст книжки справляє подвійне враження. Так, ну, може, так, і не так
. Практично в кожному творі (Кат. Карлик. Варавва. Сивіла. Паломник. Маріамна) є слабкі/спірні місця. Лаґерквіст пише у своїх щоденниках: "Нігілізм Агасфера – мій нігілізм." "Смерть Агасфера", можливо, розповідатиме про моє власне звільнення від прокляття релігії… про потяг до чогось іншого, світлішого, незважаючи ні на що". Нігілізм, справді, видно чітко. "Піддавай усе сумнівам. І тоді навчишся вірити у все". "Я шукаю світла. Щоб знайти справжню віру в життя. Повірити, що життя це добре". "І в найтяжчі часи я повинен нести добро, закликати до добра". Цікаво, на основі чого, письменник висновує, що є добро? А тим паче, якщо користуватися рецептом піддавати усе сумнівам 
. Щодо художньої сили. Середній рівень прописання персонажів, але в плані вираження свого бачення – чітко. Вдаліші місця, коли автор описує "звичайні"
сторони життя: "Так, моє кохання було надто велике. А надто велике кохання обтяжливе для того, на кого воно спрямоване, я цього не розуміла, нічого про це не знала. Та якби й знала, це однаково не допомогло б. Бо хто може визначити міру кохання?"
"Він збагнув, що я мала на думці. Що тепер я зроблю задля нього найважче, останнє, на що здатна жінка для коханого: звільню його від себе, і він більше мене не побачить".
"А будень пристрасті з цього погляду чесніший і чистіший, бо тоді коханці кажуть одне одному правду, допомагають одне одному руйнувати взаємні ілюзії, навіть коли часто бувають жорстокі й безцеремонні. Стосунки між двома людьми стають щиріші й чесніші, коли вичахає кохання. Це може прикро вражати, але, на жаль, це правда". І т.д.
Насамкінець. Ще раз підкреслю мовну правильність: в мовному плані книжка практично бездоганна. Варто почитати. Насамперед перекладачам
.Цікаві зауваги О.Сенюк Зараз то не перекладачі! . Надто суворо