Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Перекладацька майстерня
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5988
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Кувалда » Пон жовтня 29, 2012 1:23 pm

Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі/ Перекл. з франц. Петра Таращука. – К.: Юніверс; Харків: Фоліо, 2000. – 368 с.

З анотації: Роман видатного французького письменника Луї-Фердінана Селіна (1894–1961), що поряд з Кафкою, Камю і Джойсом є велетнем літератури ХХ ст.,– один з небагатьох справді правдивих творів про всю жалюгідність нашого життя, коли дивитися на нього без ілюзій…." Як зазначив у передмові Д.Наливайко: "Вихід цього роману в світ був чимось більшим, ніж літературна сенсація. Враження, яке він справив на читачів, найадекватніше можна передати словом "шок". Книжка не лише вражала, а саме шокувала абсолютною відвертістю в зображенні споду життя і вияві автрського "Я", безпросвітним песимізмом, викличною зневагою до цінностей респектабельного суспільства й цинізмом, якимось усеохоплюючим і категоричним неґативізмом. Та при всьому тому їй була притаманна своя правда, яку неможливо заперечити, до того ж правда, висловлена на рідкість талановито. Цей роман був і визначним художнім явищем, новаторським твором високого рівня".
У списку "100 книг століття", складеному 1999 року французькою газетою Le Monde посів 6-місце. (1 Сторонній Альбер Камю. 2 У пошуках втраченого часу Марсель Пруст. 3 Процес Франц Кафка 1925. 4 Маленький принц Антуан де Сент-Екзюпері. 5 Умови людського існування Андре Мальро 1933). Сильні книжки, але, як на мене, "Подорож" сильніша і за "Стороннього", і за той же "Процес". Увійшла в мою сотню найкращих художніх книжок :lol:
До речі, Селін один з небагатьох західних письменників, що, на відміну від різних знаменитих "корисних ідіотів", відразу второпав суть СССР.
Класний переклад. Відчувається сильний вплив мовознавчого доробку 20-х років, зокрема АС :D .

Особливості
Послідовно закінчення -и в родовому відмінку іменників 3-ї відміни (тих, що закінчуються на 2 приголосні), хоча трапляються винятки: напасті тощо.
Досить послідовно передання g через ґ (у власних і загальних назвах): сиґарети, Ґете, інтеліґентам, ґумовими, шляґери, фліґелі, леґіонами, джунґлів, реґбі тощо і навіть чомусь енерґії, арґентинців, але є й негри, сигнал, агресії, егоїзм, елегантности.
Трохи забагато дієслів на -сь (де краще було б -ся): запаморочилась голова, напавсь на мене, закінчувавсь період; не сумнівавсь, що; заповзялась приймати; захоплюватись негодами; дізнатись, чи тощо.

Плюси
Красива мова. Жодного активного дієприкметника! (під підозрою хіба "танучу конструкцію" – автор не поставив наголоса) :ugeek: . Загалом вишукана мова. Майже нема кальок з російської, навіть несподівано поліцай, а не звичніші поліціянт/полісмен (і не поліцейський), вдалі новотвори тощо.
Багата мова: скупиндру, звіявся вітер, куди осі світять, ненастанне догоджання, запертя, припадком, згуби, ритвинах, ба більше, мавпій, моріжок, звага, кількоро, чимшвише, зчаста, ожвавлювали, всякчас, невсипуще, на нього (піаніно) грали, покріпити, задорогі, сам-самотою, рудуля, горілчані брати, свербигуз, зв’язок доконечний, жеруще, невгавущого, гидунчику, почварочко, чухмаритися, навзаводи, цікавущих, тирлувалися, джерготання, прозелень, вахлаї, дристуни, оподаль, підкасаних, пасії, обстава, тямковитіша, киценьки, гидомирна, наладовує, громохкий, гримотлива, спортовці, чортопхайку, викрутні, поліційна, напхані вщерть отупілого люду; поренча, гріти чуба, незгірша, надуживала її, баньки затильні, пересвари, хай там як, хай там що, хоч би там що; ані лялечки, почекальні, сонькуваті, гидезних, приключок, оподалік, перестрахи; що швидше, то краще; притьмом, дратливі, закрайки хмар, відбатовував, сонноту, шаленці, стачить, надавати лящів; не знав на яку ступити; гойні вихваляння, попуску, застувала, на всі заставки, варнякають, послідущий, гулящого, здоровив, звинна, непристойного читва, впрост тощо

Зауваги
"Le temps", газети
не мав жодних зв’язків; без жодних заперечень, жодних вісток, жодних думок; жодних умов; без жодних пояснень, жодних ідей, без жодних наслідків, без жодних сумнівів, жодними страхами, жодних претензій, жодних серйозних скарг, жодних нарікань, жодних ілюзій, жодних зусиль, жодних амбіцій, жодних додаткових витрат, жодних вісток
котрий: люди, котрі; хлопцем, котрим; інші негри, котрим не ставало духу; начальників бюро, котрі знаються; жінок, котрі тямлять; чоловік, котрого; люди, котрих; ті, в котрих; всіх, котрі; усі… плітки, котрі; в людей, котрі; тварин, котрих; такі, котрим; до тих людей, котрі; пацієнтів, котрих; поліцаїв, котрих;
Оскільки/а що/бо: Оскільки й далі нам – А що й далі; що вважав за корисне для своєї шкури, оскільки все – бо; Оскільки при цьому ламалися ще й ноги, Ортолан, власне, ніколи не ходив, м’язи його ніг атрофувались, і він пересувався нервовим вистрибом, мов на дибах — А що; оскільки я ніби не квапився воювати – а що; та оскільки, я не мав до того настрою – а що я; та оскільки жодна біла – та що; а оскільки ті державні шляхи, власне, нікуди не вели – та й ті; Та оскільки все на світі відносне – а що; Оскільки відтепер не було – А що; оскільки однаково треба когось побити; оскільки я вдав, ніби думаю так само; але, оскільки мені дісталося слово, ще раз порадив; а оскільки я жив на другому поверсі; та оскільки інші лікарі; оскільки тепер стара знову має звичку виходити; а оскільки ми зайшли досить далеко; обертається краще, оскільки – бо; але оскільки його пай був; постановили, оскільки так було б зручніше – бо так тощо.
зараз/тепер: ми зараз, як ти знаєш, в Арденах – тепер; цю війну, хоч вона зараз нам видається великою – тепер; тут тобі зараз не місце; у твоєму житті зараз тяжка пора
Загалом дуже добре з родовим/знахідним: програв свого автомобіля, одягти його кашкета тощо. Але декілька випадків я б поправив: не міг видобути вогонь (хоч є: не викрешував вогню), знайдеш спосіб, натоптати кендюх, витягла з шухляди револьвер, скласти рапорт.
риси… нікого конкретного не нагадували; на смак нагадувала грушу; вчений нагадував забіглого каторжника – науковець скидався на;
викажчики – краще виказники
саме так було написано на нібито рятувальних поясах – саме такий був напис; навколо лав було страшено натоптано – натоптали
вирішити питання – але є і "розв’яжуть делікатні проблеми"
чи, радше, хай виживуть – точніше; радше плентав; не бачив ясно, чи радше, все бачене поставало; радше поштиві; чи, радше, цю неміч він відчував віддавна; Радше з боку Анруїв… на мене раптом посунуло – швидше; він радше скидається; радше змоги стати на істинний шлях; радше додавали сміливості; річка скидалася радше на; логіка була б радше перешкодою; як на мене, вона радше розкута, ніж трагічна; радше приятелів, ніж начальників; Дивився на Мадлон, чи, радше, намагався її побачити; почуття ставали їй радше мукою
років п’ятнадцять би отримав – дістав; одержав пишний титул – здобув; він своє вже отримав – дістав
день по дневі – день по дню
шістнадцятитомну
столиком з полірованою кам’яною стільницею – вилощеною
незважаючи ні на що, їм кортить злягатися – попри; чимало крамниць, незважаючи на велику ощаливість власників, занепало; незважаючи на вбивчі тропічні випари; незважаючи на вологу, блимнуло полум’я; що, незважаючи на стільки років, він ще не забув; Усе наше лихо породжене тим, що нам за всяку ціну, незважаючи ні на що треба залишатися; кохати того чолов’ягу, незважаючи ні на що; незважаючи ні на втому, ні на все досі пережити; і це незважаючи на піклування й щиру прихильність. Хоч є і вжиток "попри".
Дуже добре з чергуванням у/в, і/й/та. Випадки на кшталт сотні і щодуху – рідкісні.
таким чином, я б – отже, я б
можна здійснити перепис бліх; щоб здійснити велике відкриття, не здійснив жодного дива; випадало здійснити примирення – примиритися
люб’язного вченого – науковця, нинішні вчені, вчений; знайомого вченого; ні вчених ні відвідувачів; вчені; заробітки вченого; вченому офірували, вчені налізають (але при цьому науковий секретар – це плюс);
мої слова раптом видалися їй такі незаперечні – незаперечними
усіляке устаткування – устатковання; клінічним устаткуванням
був дуже скритний – потайний
торговця
зарплатню
співрозмовник, співрозмовників
мішура
ясна річ, річ ясна
за браком інших сюжетів – через брак; За браком газелей тубільці з’їдали хіба яку бабусю за тиждень – А що не було
паротяг (але паровозні гудки)
безкоштовність подорожі, передусім для військових – безплатність; безкоштовний лікар
хлопцем, що не виспався – невиспаним
Загалом правильний ужиток називного/орудного: видиво було справжнє одкровення тощо. Та декілька випадків я б поправив: а я й на дрібку не був сміливцем – сміливець; А втім було справжнім безумством перейматись; коли я був іще малим; тож такою була її гречність; її улюбленим; не були заможними й Анруї лікарем був.
дивного, наміру гучного сміху; миттю оглянувши на мене; відпала охоча; ти навіть уявити негодна; якнайрозважливе; хай буде по-його; на так часто; З коня! На кінь! З коня! На кінь! – На коня!
згодом закрапав дощ, ми щільними рядками поставали під стріхи – в Детройті 20 століття :roll:
самою серединою шляху він походжав уздовж і впоперек :roll:

Росіянізми
марширують, марширує
побратимом по страху
снаряд, снарядів, снарядних
причому, причім
по сутті – суттю/у сутті/фактично: по суті, ніщо не віщувало згуби; по суті, все йшло добре; по суті, тільки сміливість підозріла; мораль, по суті, дуже лиха.
продавщиця – але є і продавниця
мишоловки
прибор (столовий)
поїздка
дати їй кіька уроків

Власне, похибок украй мало! І швидше свідчать про недогляд, ніж про якусь системність. Мова загалом взірцева. Як на мене, це один з найкращих перекладів українською :!: . Але. Одна системність таки є :( : недоречна заміна "щоб" на "аби". Я вже забембався про це говорити, але останніми роками такий ужиток набув розмаху пандемії :lol: . Тому ще раз :lol: повертаюся до цього питання і додам (тільки познаходжу 8-) ) пояснення від класиків тут. Ужиток "аби" в книжці, на жаль, такий, що за ним і "щоб" майже не видно :? .
Недоречний/сумнівний ужиток можна розбити на 2 частини: 1) коли аби (=тільки б) замість щоб хоч і не на місці, але не викривлює змісту, бо цілком однозначно зрозуміло, що воно там недоречне (наприклад: узялися до кошика, аби зважити) і 2) коли викривлює, бо з самого речення не очевидно, що насправді має бути: "щоб" чи "тільки б", а зі змісту самого твору не видно, що має бути саме "тільки б", а не "щоб" (напиклад: вигадують пасажири, аби занапастити мене): добігти до табору, аби дізнатись, чи не вбито під час рекогносцирування; читав нам казання, аби ми як слід зрозуміти; став досить практичний, аби остаточно обернутись у боягуза; сів на горбик, аби все роздивитись; мудрість у тому, аби чимшвидше падали на землю між двома купами гною, аби перепочити; аби надати дамам… певні вигоди; чекала якогось мого вибрику, аби спровадити мене; аби нітрохи не відступити; зупинялись, аби наш генерал міг спочити; аби занапастити нас; аби піднести дух армії; аби той послав їм дощу; аби вбити мене; саме відтоді почали розстрілювати цілі чоти солдатів, аби піднести дух армії; Аби схуднути?; Аби назавжди затямити, про що, власне; буде досить, аби ганебно; Аби дізнатися, що діється в душах; аби купити пару кальсонів; аби трохи розважитись; маршалові Петену, аби розгнівити його; Аби довершити власну поразку; чекали, аби погубити мене…, аби здерти з мене мою бідолашну шкуру; дурили, аби відібрати; дійшла навіть до самого узголів’я, аби прочитати; аби я в колоніях пошукав собі долі; досить дрібнички, аби розбуркати їх; мабуть, аби вибратись з халепи; він підвівсь, аби мене вирядити; нести на… нижній цвинтар, аби не дертись угору; аби віддати господарям; аби випити надурняк; аби не гаяти часу;; аби кожен навіч побачив сцену; гарували, аби зібрати той каучук; запитав його, аби розворушити; обернувсь, аби щось сказати; гнати на війну, аби він вилив там свої пристрасті; мовчати, аби приховати своє бажання; навідувавсь… аби пересвідчитись; аби сплачувати податки; виявилося досить, аби приписати його; хитрощі потрібні, аби прикинутись хворим; аби скласти певне уявлення; чи радше, аби нікого не звинувачувати; не більше часу, аби згризти причал; аби такий несподіваний поворот; не покидали б лісу, аби верзти тут усілякі дурниці; спізнивсь, аби очиститися від провини; аби просто стягувати податки; вистачило б, аби переінакшити весь світ; аби піднести дух, уживати алкоголь; аби в купі дошкулити; аби здригнутися, засопіти; щонеділі, аби почуватися вільними; ніби чекаючи, аби хто замешкав у них; дають умерти чужинцям, аби населення великого міста не схопило жодної зарази; скористався нагодою, аби… розповісти їм; перетинав увесь рейд, аби зареєструвати й перевірити; вибрав час, аби придивитися; аби перекинутись словом; зробив рух, аби мені перешкодити; навряд чи повернеться задля того, аби заподіяти мені смерть; аби виринати на поверхню; аби обплітати стіни; часу я мав тільки на те, аби якнайшвидше дременути; отже, аби досягти мети; досить, аби дорівнятись до; подбає, аби гість не нудився; набратися духу… аби завтра знайти роботу; в Америці, аби ощадити на харчах; заплющувати очі, аби не бачити дня; аби не перекинути таці; аби розтрощити ними місто; досить сили, аби повалити світ; бракувало інформації, аби вчасно; чекала якогось мого вибрику, аби спровадити мене; і зрештою, аби знову за все братися спочатку; більше вже нічого не треба, аби голова запаморочилась; приказував я собі, аби піднести дух; нам кортіло спинити те все, аби віддатись спокійним роздумам; дбають про те, аби якомога догодити механізмам; тому що сили людської не вистачає, аби любити життя таким; Аби потішити Моллі; не наважуєшся вигнати, аби не відчути огиди; яких ти докладаєш зусиль, аби стати собою перед смертю; аби вижити, став торгувати; вибираються на крутий берег, аби висцятись; не мав бодай трохи грошей, аби піти напитися; потрібен час, аби справа зрушила; треба було дочекатися ночі, аби хтось наважився запросити; аби потрапити на роботу, доводилося; навіть думки не виникає вдаватися до позичок, аби виправити становище; не знаєш, за що братися, аби далі зміцнювати свою; підводивсь, аби намацати пульс; Аби швидше оплатити останні рахунки; аби вигідно щось купити; не мали досить грошей, аби їсти; Я слухав аж до кінця, аби впевнитися, що я таки не помиляюся, що там відбувається саме це; він просив, аби я чимдуж оглянув його онука; поверталася до батьків, аби їй зробили ще один аборт; ще матимеш досить часу, аби наверещатися; ще досить лишилося нещасть, аби ти виплакав очі; не мав жодної потреби докладати додаткових зусиль, аби спустити її ще нижче; аби запитати в тих авторитетних цілителів; виходила зі свого заціпеніння тільки на те, аби поїсти; ввечері я заходив, аби дізнатися; загортав у газетку добре проварену квасольку, аби пронести; не має досить мудрости, аби як стій зупинитись; треба було мало не задушитись, аби побачити, що всередині кола; ще б які-небудь капці, аби нечутно підніматися сходами; відповів Робінзон, аби не йти; бігла наниз, аби впорснути хворому; чекає, аби я загруз у поясненнях; кажуть людям у таких випадках, аби відвернути їх від лихого задуму; аби піднести мій дух; аби трохи змінити тему розмови; Аби бодай трохи розвіяти його невеселі думки; бажав, аби той стан тривав і далі; аби гинути щомиті перед нами; Аби покріпити багатіїв; запитував, що робити, аби не впасти; слів, до яких… вдаються, аби набратися духу; їх вистачить, аби днів десять пролежати в ліжку; генерали зі шкури пнулись, аби не дати; Знадобилось аж два начальники станції, аби переконати її, що вже пізно; вмостились, аби бачити їх; підлітали до неї, аби відскочити; бо вже нема життя, аби розпалити полум’я; Аби спекатися дівчини, я сказав; підганяв Помона, аби той знайшов йому добре виховану; брати таксі, аби уникнути нестерпної довколишньої нудьги; повернув був назад, аби не силувати себе; напружував усі м’язи… аби й далі натужно дихати; побачити самих тих людей, аби запитати в них, що вони; Аби не дратувати його довше, я вирішив; Аби позбутися тієї гнітючості, намагаєшся; лежали в негашеному вапні… аби дійти до такого стану; бракувало тільки нас, аби почутися нарешті щасливим; я виявився дуже до речі, аби розважати нашого шефа; Свій страх кожне плекало й берегло, аби звернути його проти наших терапевтичних зусиль; знаєте, чого він чекає, аби знову зі мною розмовляти?; досить обізнаний, аби розповісти; долало бажання зайти ще далі, щоб дізнатися, чи вистачить сили, аби серед тих руїн віднайти свій розум; не матиму достатньо спокою, аби нормально заснути; квіти з усіх клумб ішли на те, аби їх пришпилювати; ходили по палатам, аби перешкодити надміру збудливим пацієнтам; з головою стачить, аби перейматися ними все життя; була потрібна неабияка мужність, аби наважитись покинути; вигадав добру штуку, аби остаточно їм довести; треба докладати зусиль, аби зосередитись на ньому; ще добираєте засобів, аби зоставатися в колі друзів; аби менше виснажувати себе; попервах, аби не лякати Робінзона, я нічого; тягся з останнього, аби сяк-так підтримувати власну торгівлю; Аби не ховати правди, скажу; аби докопатися до правди; де бере гроші, аби стільки місяців прожити в Парижі?; надавати лящів… аби побачити; Аби заскочити дівчину зненацька; Я розповів усе Сарі, аби побачити, як вона зреагує; спробу порозумітися з Мадлон, аби загладити минулі негаразди; надавав їй лящів, аби побачити, чи зможе оговтатись; дуже холодно, аби спинятися, краще ходити; грошей, їх доволі в кишенях, аби бряжчали; хихикав поряд із нею, аби не кортіло чого іншого; скористався тим гармидером, аби шепнути на вухо; досить найменшої дрібниці, аби призвести до найтяжчого лиха; махнув рукою, аби зупинити цю брутальну сцену; це все, що Робінзон спромігся відповісти дівчині, аби її заспокоїти; загальмував, аби подивитися; нам бракує майже всього, що треба людині, аби допомогти комусь умерти; Я зостався біля Леона, аби співчувати; він, напевне, шукав іншого Фердінана і, звичайно, куди шляхетнішого, шукав, аби вмерти, чи, радше, аби той допоміг йому спокійно вмерти; був потрібен час, аби в неї зродились почутя; трохи провести їх, аби навіч переконатися, що все справді скінчилося; думки дуже зручної, аби вмерти; він мучився, аби висловити їх; не мав часу, аби марнувати його на маніження; чіпляється… аби помститись; аби не скривдити його, ми й далі сиділи в префектурі.
Є цілком доречний ужиток (це видно або безпосередньо з речення, наприклад: "аби тільки поглянути", або зі змісту твору): що саме він намірявся вчинити, аби німці таки схопили його; тільки аби сповістити; аби тільки дали тютюну; йшли в них тільки на те, аби бодай трохи нашкодити, аби стерти будь-які сліди втіхи; навіть соромився, що їй доводиться докладати таких зусиль, аби втримати мене; аби тільки поглянути; цей баран приперся з Югославії, аби мати роботу; тільки на те, аби навчити мене танцювати; доклала неймовірних зусиль, аби приховати; та й то аби бути як усі люди; їй начхати, головне, аби все… було добре; яких зусиль довелося б докласти, аби урвати; аби сказати йому бодай щось люб’язне; ламали їй вуха, аби ще дужче роздратувати бідолаху; аби тільки впоратись; запитав я, аби не мовчати; стали частіше, ніж звичайно, ходити вулицею, аби подивитись на віконниці; аби тільки вистачило; аби тільки сміливість; і то тільки на те, аби нарешті сказати; Аби не кульгав, а більшого й не вимагали; тільки на те, аби відчути; я ж прийшов не на те, аби глянути, чи стоїть вона на місці; Диявол знає всі способи, аби спокусити смертного; все, до чого ти вдавався, аби приховати це лихо; тільки на те, аби бачити, як лущиться; зі шкури пнувсь, аби догодити їй; робити все можливе, аби кожен відчув втіху; висадити вибухівкою всю землю! Аби помститися!; змушений купувати непотрібну літературу, аби задовольняти примхи божевільних; Аби потішити їх?; Велика втома від життя — це, зрештою, лише те незмірне зло, яке ми спричиняємо собі, аби двадцять, сорок чи більше років зоставатись розважливими, аби не бути відверто кажучи, самими собою, тобто жорстокими, несвітськими й дурними; Це аби очі замилити; тільки на те, аби його втішити; просиджували… цілі вечори… аби не натоптувати у великих салонах; тільки аби глянути; мусили зробити все, аби знайти Робінзонові безпечніше місце; Я просто не знав на яку ступити, аби вона змовкла; тільки для того, аби ще дужче розсердити її; зробив усе, аби навіки відохотити нас від цього; це я платив, аби ще раз спробувати приступитися; аби тільки поліпшити настрій; заговорив до неї тільки на те, аби вона повернула до мене голову; почуття, які вишукуєш, аби прив’язати мене до себе, просто ображають; марно пробував загубитись, аби більш ніколи не поставати перед власним життям

Книжка сповнена влучних і цинічнуватих заува на кшталт: "Усе, не пов’язане з заробітками, безмежно далеко виступає за рамки людського розуміння. Питання життя та смерти людині неприступні. Навіть про власну смерть вона думає абияк і вряди-годи. Зрозумілі їй тільки хліб та видовища".
Раджу прочитати :!: .

Dubleyur
Повідомлень: 10
З нами з: Сер березня 08, 2017 5:45 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Dubleyur » Сер березня 08, 2017 7:08 pm

Почав недавно звіряти переклад П. Таращука з оригіналом, а також з одним із перекладів російською мовою (читав, що є аж три!). Жах! В українському перекладі повно ляпів. Таке враження, що перекладач погано знає французьку мову, принаймні, не на такому рівні, щоб перекладати аж такий складний твір. Не маю часу наводити усіх ляпів, та й перевірив лише сторінок зо сто. Вкажу лише декілька. Колись, може, наведу усі, які знайшов. Не вказую правильний переклад українською мовою, а подаю переклад російською (якщо він правильний).

С. 20
Замерзлих – змерзлих
С. 21
Тюрмах – трюмах
(Це - дрібні огріхи.)

С. 32
Et s’il n’y a plus vraiment moyen de partir pour dormir alors l’envie de vivre s’en va toute seule.
А якщо справді немає змоги заховатися й виспатись, лишається саме бажання жити.
Ведь, действительно, когда поспать не удается, всякая охота жить сама собой пропадает.

С. 34
Mais quand on a des feux à regarder la nuit passe bien mieux, c’est plus rien à endurer, c’est plus de la solitude.
Та коли пожеж не одна, а дві, ніч здається привабливішою, тягар легшає, самотности вже нема.
При огне ночь проходит быстрей, переносится легче – это уже не одиночество.
(В оригіналі не наголошено на кількості пожеж!)

С. 38
Ce qui guide encore le mieux, c’est l’odeur de la merde.
Ще кращий орієнтир – трупний сморід.
А еще лучше ориентировались по вони человеческого дерьма.
(Merde - це гівно, а не труп).

Celui qui parle de l’avenir est un coquin, c’est l’actuel qui compte.
Той, хто згадує про майбутнє, – справжній йолоп, бо важить тільки теперішній день.
Кто рассуждает о будущем, тот жулик: важно только настоящее.
Coquin Espiègle, malicieux.

С. 39
À l’occasion de cette reconnaissance, on me permit de choisir un cheval parmi les moins purulents du peloton. Depuis longtemps, je n’avais pas été seul. Il me sembla du coup partir en voyage.
Для цієї розвідки мені дозволено вибрати того коня з нашої чоти, який найменше смердить. Бо вже давно не тільки в мене самого кінь зогнивав живцем. Мені відразу здалося, що час вирушати в подорож.
В разведку мне разрешается взять наименее потертую клячу из нашего взвода. Я уже давно не оставался в одиночестве, поэтому мне сразу подумалось, что я еду попутешествовать.

С. 47
Tout de suite j’ai compris ça en rentrant à Paris et aussi que leurs femmes avaient le feu au derrière, et les vieux des gueules grandes comme ça, et les mains partout, aux culs, aux poches.
On héritait des combattants à l’arrière, on avait vite appris la gloire et les bonnes façons de la supporter courageusement et sans douleur.

Я збагнув це відразу, тільки-но вступивши до Парижа. Збагнув і те, що в жінок наче вогонь між стегнами й отакенні пащі й руки, що залізуть тобі і в штани і в кишеню.
Ті, що зосталися, обернулися на солдаток і швидко навчилися сміливо, гідно й пристойно володіти спадщиною солдатів, не маючи при цьому жодної мороки.

Это я враз усек, вернувшись в Париж, а еще – что у их жен бешенство матки, а старики знай пялятся да руки распускают – кто под юбку лезет, кто в карман.
В тылу получали наследство фронтовиков и быстро научились примазываться к их славе, с пристойным видом перенося утраты – мужественно и без особых страданий.

С. 50
En somme, il était salement mauvais, le moral.
Мораль, по суті, дуже лиха.
Словом, настроение у меня было ни к черту.
(La morale – мораль, le moral – настрій.)

С. 68
Je lui suggère peut-être seulement que je suis immonde.
А може, це я лише думаю, ніби я їй огидний.
Быть может, я сам внушаю ей, что я мерзок.

Vous savez, avant la guerre, on était tous encore bien plus ignorants et plus fats qu’aujourd’hui. On ne savait presque rien des choses du monde en général, enfin des inconscients...
Адже до війни, як ви знаєте, було набагато більше дурнів і невігласів, ніж тепер. Люди майже не мали уявлення про світ загалом, про царину неусвідомленого…
Знаете, до войны мы все были еще невежественней и самовлюбленней, чем сегодня. Мы ничего не знали о подлинной жизни, словом, существовали бессознательно.
(Тут мені не зовсім зрозуміло щодо "enfin des inconscients".)

La servante de Mme Herote, récemment engagée, tenait beaucoup à savoir quand les uns allaient se décider enfin à se marier avec les autres. Dans sa campagne on ne concevait pas l’union libre. Tous ces Argentins, ces officiers, ces clients fureteurs lui causaient une inquiétude presque animale.
Нещодавно найнятий новий служник пані Ерот намагався якомога докладніше дізнатися, як чоловік врешті зважується пов’язати свою долю з дружиною. На його батьківщині вільного кохання не було. Ті всі аргентинці, офіцери, пронозуваті клієнти наганяли на нього майже тваринний страх.
Прислуга, недавно нанятая мадам Эрот, страшно интересовалась, когда же все наконец соберутся с духом и переженятся. У нее в деревне свободной любви не понимали. Все эти аргентинцы, офицеры, шныряющие туда-сюда клиенты внушали ей почти животное беспокойство.
(Тут la servante - не служник, а служниця, і вона чудово знала, як "чоловік врешті зважується пов’язати свою долю з дружиною", її цікавили конкретні люди!)

J’obtins de l’autorité militaire une autre convalescence de deux mois de durée et on parla même de me réformer.
Військове начальство ще на два місяці дало мені відпустку для лікування й навіть обіцяло знову взяти до війська.
Военные власти еще на два месяца продлили мне отпуск для выздоровления и подумывали даже, не списать ли меня вчистую.

С. 75
Quelques regrets poétiques placés à propos siéent à une femme aussi bien que certains cheveux vaporeux sous les rayons de la lune.
Кілька доречно висловлених уболівань, – і жінки стають такі ж гарні, як часом запарені коні місячної ночі.
Несколько слов вовремя высказанного сожаления к лицу иным женщинам, как лунный свет к пушистым волосам.
(Cheveux - волосся, chevaux - коні.)
Vaporeux Qui a la transparence, la légèreté de la vapeur.

Tu vas crever gentil militaire...
Шляхетний воїне, ти загинеш…
Ты скоро подохнешь, милый солдатик.

Останній приклад ілюструє те, що перекладач, здається, не відчуває емоційного забарвлення французьких слів.
Так, gentil - це не шляхетний, а милий, а сrever - не вмирати, а здихати (про тварину).
В українському перекладі (та й у російському, зрештою, теж) не відображено адекватно знаменитий, новаторський
стиль письменника - мова оповідача цілком розмовна, синтаксичні конструкції часто не літературні. Наприклад, підмет стоїть переважно після присудка, а перед ним він повторений у формі займенника. Як ось у цьому реченні:
"En somme, il était salement mauvais, le moral", де підмет " le moral" аж у самому кінці.

Словом, якщо не маєш перед собою оригіналу, здається, що переклад непоганий, або й дуже добрий. Правда, деякі фрази дивні й заплутані, але, може, то письменник такий парадоксальний, оригінальний і так позаплутував. Приміром, порівнює жінок із "запареними кіньми" та ще й "місячної ночі". Насправді ж, це - просто ляп недобросовісного перекладача.

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5988
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Кувалда » Чет березня 09, 2017 5:43 pm

Я оцінюю український текст. На мій погляд, він супер. Ви, бачу, обстоюєте дослівний переклад. Маєте право ;) Осьо знайшов про перекладача:
Петро Таращук переклав на українську мову твори таких відомих зарубіжних письменників, публіцистів, учених як Е. Сміт, А. Тойнбі, Й. Шумпетер, Р. Стівенсон, Б. Рассел,З. Фройд, Е. Шухардт, А. Камю, П. Лейленд, С. Цвайґ, Л.-Ф. Селін, Ф. Ніцше, Ф. Кафка, Е. Йонеско, С. Лем, Б. Віан та інші.

Інтерпретував українською низку наукових праць: «Історія західної філософії» Б. Рассела, «Національна ідентичність» Е. Сміта, «Вступ до психоаналізу» З. Фройда, «Сексуальна політика» К. Мілет, твори А. Тойнбі, Й. Шумпетера, П. Лейленда.
Найбільше Таращук перекладає з французької мови (Селін, Л. Ф. «Подорож на край ночі» (Київ: Юніверс, 2000) та ін.), а також німецької (Франц Кафка «Процес» (видавництво «Універс», 1998), Стефан Цвайґ «Марія Антуанетта» (Київ: Дніпро,1991) та «Жозеф Фуше» (Київ: Основи, 2000), З. Фройд «Вступ до психоаналізу» та ін.) і англійської (Дейвіс Норман«Європа: Історія» (Київ: Основи, 2000) та ін.).П'єсу «Калігула» А. Камю в перекладі Таращука ставили на сцені декілька театрів України, з вересня 2014 року в театрі імені Івана Франка (Київ) ставлять п'єсу «Носороги» Е. Йонеско в його перекладі.

Критики відзначають, що Петро Таращук блискуче й до нюансів розуміє оригінал, користується найновішими принципами перекладацької теорії та практики. Говорять про його системність у виборі праць для перекладання, перекладацьку культуру, високі вимоги до підбору потрібного слова. В перекладах йому вдається зберегти стилістичну особливість оригіналу — переклад читається невимушено, мова звучить по-сучасному.

Кількість перекладених Таращуком творів зарубіжних письменників вже давно більша за 100.

У 2010 році Петро Таращук одержав премію ім. Григорія Сковороди — відзнаку Посольства Франції в Україні за найкращий переклад із французької мови на українську Самюеля Беккета «Малон умирає. Несказанний» (Юніверс, 2009) і Антуана де Сент-Екзюпері «Цитадель» (Видавництво Жупанського, 2010), а в 2012 став лауреатом премії ім. Максима Рильського за переклад із французької книжок Антуана де Сент-Екзюпері «Записники» і «Цитадель» (Київ: Видавництво Жупанського,2009-2010 рр.).


Чекатиму на продовження розгляду перекладу ;) .

П.с. Я оце вирішив порівняти переклади Лісняка і Негребецького "Троє в одному човін"/"Троє в човні". Ну от, наприклад:
Оригінал Лісняк Негребецький
ague (лихоманка/малярія) анґіна анурія
Cholera (холера) віспа віспа
housemaid’s knee (бурсит
колінного суглобу /
коліношахтаря/
коліно покоївки) рак сажотрусів мастопатія
Не скажу, щоб це було суттєво: холера чи віспа :ugeek: .

Marchenko
Повідомлень: 154
З нами з: П'ят червня 12, 2009 6:49 am

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Marchenko » П'ят березня 10, 2017 9:01 pm

Dubleyur, браво шапо!
Кувалда, колишні успіхи - не запорука помилок. Можливо, перекладач поспішав. Або взагалі допоміг комусь і дав чужий текст під своїм іменем.

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5988
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Кувалда » Суб березня 11, 2017 2:23 pm

Можливо. А може свідомо робив саме так, відходячи від оригіналу, але допускаючи і помилок. Це варто б спитати у Таращука ;) А поки:
1) Я апріорі вважаю, що будь-який перекладач добросовісний, поки не буде доведене протилежне.
2) Вважаю П.Таращука одним з найсильніших українських перекладачів. Оцінюю його переклади як українські тексти, не звіряючи з оригіналами.
3) Я не знаю, яких принципів дотримувався в цьому творі перекладач і яку допускав вільність у перекладі. Не відкрию, певно, таємниці, що підходи до перекладу художньої літератури бувають ну дуже різні: від буквального до вкрай вільного [врешті чим «Енеїда, на українську мову перелицьована» не переклад? 8-) ]. Суперечки, як перекладати, тривають уже століття і триватимуть далі. Тому я не беруся стверджувати, як ліпше перекладати, я оцінюю переклад уже як український твір.
4) З розгляду Dubleyur, очевидно, що в тексті є огріхи різного типу. Суто мовні на кшталт замість «трюмах» – «тюрмах» [замерзлий – це не помилка, в українській замерзлий, ще означає «[дуже] змерзлий»] і суто змістовні на кшталт Cheveux – волосся, chevaux – коні; а є моменти, коли, вочевидь, перекладач вирішив, що так буде ліпше, щоб передати «дух» твору. Тому цікаво побачити всі зауваги до цього перекладу. Я вже не кажу про те, що це буде надзвичайно корисно, бо в Україні вкрай мало критики саме змісту перекладу. І цілком можливо, що сюди колись загляне сам перекладач і врахує зауваги. Тим паче, що ця книжка варта і подальших видань, і різних перекладів, і відповідного ставлення в процесі перекладання.

Dubleyur
Повідомлень: 10
З нами з: Сер березня 08, 2017 5:45 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Dubleyur » Суб березня 11, 2017 5:41 pm

Одна з неправильно інтерпретованих фраз із перекладу П. Таращука потрапила у Вікіцитатник як афоризм (https://uk.wikiquote.org/wiki/Луї-Фердінан_Селін). Хоча то афоризм не так автора, як перекладача. Ось та фраза: «Людина – це торба на хробаків».
С. 95
Elles n’attendaient qu’eux ces infiniment laborieuses vermicelles et ne les lâcheraient plus que bien au-delà de la vie. Sacs à larves.
А колоніста вже на другий день по приїзді починає точити черва. Саме на колоністів чекають украй працьовиті хробачки, даючи їм спокій тільки в могилі. Людина – це торба на хробаків.
Но колонизатор червивеет на следующий же день по приезде. Бесконечно трудолюбивые личинки только и ждут появления новой жертвы и отвалятся лишь после ее смерти, да и то очень не скоро. Мешки с червями!
(Йдеться про колонізаторів, що пливли до французьких колоній у Африці. Оповідач їх називає «торбами на хробаків», на відміну від жителів північних країн. А перекладач робить узагальнення, яке згодом потрапляє у Вікіцитатник.)

Іще один афоризм перекладача (хоча тут не маю цілковитої певности):
С. 58
Tout ce qui est intéressant se passe dans l’ombre, décidément. On ne sait rien de la véritable histoire des hommes. (Дослівно: Нічого не знаємо про справжню історію людей.)
Усе найцікавіше відбувається, безперечно, в пітьмі: правдивої історії людства не знає ніхто. (https://uk.wikiquote.org/wiki/Луї-Фердінан_Селін)
Ей-богу, все интересное происходит где-то под спудом. О подлинной истории человека никто ничего не знает.

“Історія людства” французькою мовою – l’histoire de l’humanité, хоча, здається, може бути й l’histoire des hommes.

Я вважаю, що правильніший російський переклад, бо ж ідеться про нібито дивну й дику поведінку конкретної людини – поважного вчителя історії, що на війні став завзятим крадієм консервів, аби потрапити у в’язницю чи психлікарню і так уникнути смерти на фронті.


Наведу ще декілька свіжовиловлених ляпів.
С. 53
Et la voilà retournée dans sa désolation, comme pour les deux livres.
У розпачі Лола відвернулася так рвучко, немов угледіла обіч на стежці двісті франків.
И тут она опять пришла в отчаяние, как из-за тех двух фунтов.
(Йдеться про два фунти ваги Лоли! Вона погладшала від пиріжків, що їх змушена була щодня куштувати, і дуже тим переймалася.)
Я не за дослівний переклад, бо дослівний переклад – це нісенітниця, а за досконале розуміння тексту оригіналу й проти отаких смішних перекручень змісту.

С. 54
Près du pont, quelques péniches touchaient du nez les arches, durement enfoncées dans l’eau par le charbon jusqu’au plat-bord.
Біля мосту кілька барж із вугіллям осіли глибоко, аж до планширу, повтикавшись в узбережні дерева.
У моста чиркали носом о сваи несколько барж, груженных до самой палубы углем, который вдавливал их в воду.
(Доволі дивна фраза в українському перекладі: як то баржі могли повтикатися в узбережні дерева? Насправді ж перекладач у поспіху переплутав les arches (арки мосту) з les arbres (дерева).)

С. 60
Le vol du pauvre devient une malicieuse reprise individuelle, me comprenez-vous ?…
Розумієте, коли краде злидар, це просто негідний учинок індивіда…
Когда нищий ворует, он как бы индивидуально возвращает себе с помощью хитрости уворованное у него, понятно?
(Тут ключове слово reprise – забирання назад, повернення собі свого.)

С. 61
Ils lui montrent eux les routes de la Liberté !
Вони показали народові коріння свободи.
Они указали ему дороги к свободе.
(Тут перекладач плутає французьке [rut] (route – дорога) з англійським [ru:t] (root – корінь)).

À ce régime-là, bientôt il fut fin mûr le bon peuple.
Для цього режиму народ невдовзі цілком дозріє.
На таком режиме добрый народ живо дозрел.
(Тут і значення прийменника (à, а не pour!), і час дієслова – усе перекручено!)

С. 65
Proust, mi-revenant lui-même, s’est perdu avec une extraordinaire ténacité dans l’infinie,
Пруст, що я його часом несамохіть згадував, заблукав у безмежжі…
Пруст, сам полупризрак, безвозвратно погряз…
(Mi-revenant – напівпривид. Перекладач, певно, сприйняв це як me revenant.)

С. 82
Devenus présentables et pas dégoûtants du tout moralement nous nous mîmes à notre tour à recevoir les visites de gens bien placés dans le monde et haut situés dans l’administration parisienne.
Оскільки ми вже не збуджували патріотичної огиди, – навпаки, з погляду моралі стали гідні всілякої пошани, нас почали провідувати люди, що займали поважне становище в суспільстві й верхні щаблі паризької муніципальної управи.
Как только мы стали презентабельны и приемлемы в нравственном смысле, нас начали посещать люди с положением в свете и занимавшие высокие посты в парижских административных сферах.
(Йдеться ж про психічно чи нервово хворих людей! Тому й російський переклад не зовсім вдалий. Краще б так: «Коли ми стали гарно виглядати і наша поведінка вже не викликала огиди, нас почали…».)

С. 83
On en aurait bavé si on nous avait surpris au vrai. La guerre était mûre.
Ми померли б від страху, якби нас і справді спіткали ті вигадані події. Війна на відміну від нас давно вже визріла.
Догадайся наши слушатели о правде, их наверняка бы стошнило. Война была в полном разгаре.

Це ще далеко не всі ляпи і перекручення, що я повиловлював на перших ста сторінках. Як казав мені колись великий майстер художнього перекладу Анатоль Перепадя (нехай з Богом спочиває!), у кожного перекладача, навіть у геніяльного Миколи Лукаша, трапляються ляпи в перекладах. Але ж у цьому перекладі П. Таращука вони не «трапляються» – їх повно, ледь не на кожній сторінці, а то й по кілька. Хоча мова перекладу справді гарна.

До речі, я тоді вказав А. Перепаді на один смішний ляп у його перекладі «Мавпулі» Моріяка.

Tout près de lui, des lézardes déshonoraient le chevet de l’église ; un vitrail était crevé.
Біля нього ящірки оскверняли стіни храму; один вітраж був розбитий.
Возле него ящерицы оскверняли стены храма, один витраж был разбит.

Дивно, як то можуть ящірки та ще й пізньої осені оскверняти стіни храму? В російському перекладі Немчинової і Жарікової, що вийшов друком раніше за український, – те саме. А справа в тім, що французьке слово la lézarde (жіночий рід) означає тріщину в стіні, а не ящірку – le lézard (чоловічий рід). В оригіналі йдеться про тріщини в апсиді (le chevet), а не просто стіні храму, які псували його вигляд.

У вільну від основної роботи хвилину і далі читаю «Подорож на край ночі» в перекладі П. Таращука. Згодом візьмуся за ще один твір Селіна «Смерть у кредит» у перекладі Р. Осадчука. Цікаво, чи й у ньому стільки ляпів?

Dubleyur
Повідомлень: 10
З нами з: Сер березня 08, 2017 5:45 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Dubleyur » Чет березня 16, 2017 4:12 pm

Продовжую аналізувати переклад.
С. 66
C’est ça ! qu’il a commencé par dire, le bon peuple, c’est bien ça ! C’est tout à fait ça !
Саме так люди здобулися на слово, саме так! Достоту так!
Вот это да! – поверил добрый народ. Вот это да! Это как раз то, что нам нужно.
(Дослівно: Так! – почав він говорити, добрий народ, – саме так!)

С. 66
Notons par exemple qu’à cette même époque, le célèbre pâtissier du numéro 112 perdit soudain ses belles clientes par l’effet de la mobilisation. Les habituelles goûteuses à longs gants, forcées tant on avait réquisitionné de chevaux d’aller à pied ne revinrent plus.
Відзначмо, наприклад: під ту саму пору славетний кондитер із сто дванадцятого номера нараз утратив мало не всю свою чудову клієнтуру, мобілізовану до армії. Звичайні [Звичні?] шанувальниці його мистецтва, що полюбляли довгі великопанські рукавички й фіакри, тепер, оскільки всіх коней реквізовано, мусили ходити пішки й до нього вже не заходили.
Отметим, к слову, что в этот самый период знаменитый кондитер из дома сто двенадцать растерял своих красавиц клиенток из-за мобилизации. Лошадей реквизировали столько, что прекрасные лакомки в перчатках до локтей, вынужденные теперь ходить пешком, перестали посещать кондитерскую и больше в нее не вернулись.
(Жінок до армії не мобілізували!)

С. 72
Musyne pleurnichait devant ma résistance.
Я не хотів іти, а Мюзін заливалася слізьми.
Видя, что я упираюсь, Мюзин расхныкалась.
(Дієслово pleurnicher тут і в інших місцях перекладено чомусь як «заливатися слізьми».)

Le moral était bon à l’arrière, on pouvait le dire.
Мораль, як кажуть, добра тільки тоді, коли її прикладаєш не до себе.
Словом, высокий моральный уровень тыла не вызывал сомнений.
(Знову перекладач плутає le moral (настрій, моральний дух) і la morale (мораль)! І виходить нісенітниця. Російський переклад також не зовсім правильний.)

С. 77
Cette bonhomie soigneusement mise au point divertissait délicieusement les infirmières, toutes distinguées, de son service.
Ця старанно випнута зичливість неймовірно тішила його гарненьких медсестер.
Его отрепетированное добродушие замечательно развлекало наших изысканных сестер милосердия.
(mettre au point – не «випинати», а «виробляти, вдосконалювати»)

С. 79
La guerre, voyez-vous, Bardamu, par les moyens incomparables qu’elle nous donne pour éprouver les systèmes nerveux, agit à la manière d’un formidable révélateur de l’Esprit humain ! Nous en avons pour des siècles à nous pencher, méditatifs, sur ces révélations pathologiques récentes, des siècles d’études passionnées…
Бачите, Бардамю, війна завдяки своїм незрівнянним засобам впливу на нервову систему дозволяє людському духові сягнути вершин одкровення! Цілі століття ми марно напружували думку, марно віддавались дослідницькому шалові – ці відкриття в патології зроблено нещодавно…
Видите ли, Бардамю, война, дав нам неоценимый случай для исследования нервной системы, выступает в качестве подлинного открывателя человеческого духа. Последние патологические открытия дают нам столько материала, что мы целыми столетиями будем задумчиво склоняться над ним и страстно его изучать.
(В українському перекладі все перекручено!)

C’était bien mon avis aussi, à moi, Bardamu.
Ось така в мене думка, Бардамю.
Такова моя точка зрения, Бардамю.
Так думав і я, Бардамю. (Обидва перекладачі приписали фразу оповідача лікареві.)

С. 81
C’était une « intouchable » ma mère.
Так, моя мати була людина переконана.
«Неприкасаемой» – вот кем была моя мать.
(Автор, певно, має на думці «недоторканних» в Індії, паріїв.)

С. 84
J’étais préparé certes, mais mon étonnement fut réel néanmoins, je ne pus celer ma stupéfaction à mes voisins en l’entendant vibrer, exhorter de la sorte, cette superbe amie, gémir même, pour rendre mieux sensible tout le drame inclus dans l’épisode que j’avais inventé à son usage.
До такого я був трохи готовий, та, однак, щиро здивувався, побачивши, як тремтять глядачі, як вони здригаються й навіть стогнуть, намагаючись глибше відчути ввесь драматизм того чи того епізоду мого героїчного життя.
Я был к этому готов, но все же изумился и не сумел скрыть от соседей удивления, слыша, как моя прекрасная приятельница дрожит, вскрикивает и даже стонет в попытках донести до публики всю драматичность выдуманного мной для нее эпизода.
(Дивно було б, якби глядачі в залі стогнали!)

С. 87
Il sentait un peu des pieds, c’est vrai, et même beaucoup, mais il le savait et me demandait de l’avertir quand il n’y avait pas de clients au magasin pour qu’il puisse y pénétrer sans dommage et faire ses comptes en douce avec Mme Puta.
Правда, в нього смерділи ноги, і то дуже, але він знав про це. Часом просив мене повідомляти, коли в крамниці нема клієнтів, щоб він міг спокійно позалицятись до пані Пути.
Правда, от него пахло ногами, и даже сильно, но он знал это и просил меня предупреждать, когда в магазине нет клиентов: тогда он, никому не мешая, заходил туда и без спешки рассчитывался с мадам Блядо.
(Перекладач зробив з героя коханця мадам Пути!)

С. 90
Tu l’avais ta gueule enfarinée, hein, grand saligaud ? qu’on l’asticotait nous Robinson, histoire de le faire grimper et de le mettre en boîte.
Ну що, паскудо, ухопив шилом патоки? – дражнив мене Робінзон.
А ты уже приготовился языком чесать, стервец ты этакий! – накинулись мы на Робинзона, чтобы подзавести его и разыграть.
(Це слова не Робінзона, це до нього звертаються.)
la gueule enfarinée argo avec une confiance naïve et ridicule

J’ la retiens celle-là !… Est-ce que je me pends moi dis ?… Du chagrin ?… J’ passerais mon temps à me pendre moi alors !… Et toi ?
Я б їй не дозволив такого вчинити! Невже я теж коли-небудь повішусь? Із розпуки? Ні, я переживу ту хвилину, коли треба вішатись. А ти?
Я ей это попомню. Ну скажи, разве я вешаюсь? С горя? Этак я каждый бы день вешался. Ну нет!

С. 93
Se sentir nourri, couché, abreuvé pour rien pendant quatre semaines consécutives, qu’on y songe, c’est assez, n’est-ce pas, en soi, pour délirer d’économie ? Moi, seul payant du voyage
Як подумати, то чотирьох тижнів, протягом яких тебе задурно годують і поять, досить, щоб глузувати з економіки. За квиток платив тільки я…
Одной мысли о том, что четыре недели подряд тебе ни за что ни про что предоставляют еду, ночлег и выпивку, уже достаточно, чтобы полезть на стену от дармовщины. Поэтому, как только стало известно, что я единственный платный пассажир
(Який квиток?! І з якої економіки глузувати? Délirer – це не «глузувати», а безумствувати, бути в лихоманці!)

On n’est jamais assez craintif. Grâce à certaine habileté, je ne perdis que ce qu’il me restait d’amour-propre.
Людині завжди бракує трохи страху. Завдяки певній спритності я не втратив останніх решток самолюбства…
Никто не бывает достаточно опаслив. Спасибо моей изворотливости – я потерял лишь остатки самолюбия. [Та зате зберіг життя!]

С. 94
À lui seul cet événement valait tout le voyage.
Для мене це цькування стало чи не тяжчим за саму подорож.
Одно это событие уже оправдывало столь долгое путешествие.
(Назрівала розправа над хлопцем, і кораблян охопило загальне збудження. Навіть заради цього одного видовища варто було їхати в таку далеку подорож.)

Les moustiques s’étaient déjà chargés de les sucer
Комарі зобов’язані смоктати їхню кров
Москиты уже принялись впрыскивать им в вены яд
(Як можуть бути комарі зобов’язані?!)

С. 96
Le Commandant du navire, gros malin trafiqueur et verruqueux,
Капітан пароплава, засіяний бородавками шахрай і придурок,
Капитан парохода, хитрый толстый спекулянт, весь в бородавках,
(Чому «придурок»?!)

С. 97
Des gens solides en deviendraient bizarres, à plus forte raison ces abrutis chimériques.
Люди статечні ставали через неї диваками, а найпроникливіший розум поринав у химери.
[У російському перекладі чомусь цієї фрази немає, її не перекладено.]
Люди статечні ставали через неї дивними, а тим паче ті химерні тупаки.

À ce moment aussi, l’institutrice du Congo, celle qui avait l’haleine si forte, se dirigea vers le salon.
Саме тоді до салону ввійшла конголезька вчителька – та, що здіймала найдужчий галас.
В этот момент учительница из Конго, та, у которой пахло изо рта, проследовала в салон.
(«l’haleine si forte» – це не «найдужчий галас», хоча «смердіти з рота» – «avoir une mauvaise haleine»)

С. 98
Toute possibilité de lâcheté devient une magnifique espérance à qui s’y connaît.
Для того, хто хоч трохи на цьому тямить, усяке боягузтво обертається на чудову надію.
Любая возможность струсить становится ослепительной надеждой для того, кто соображает что к чему.
(Тут важливе слово «можливість», тобто можливість нібито гідно вийти з небезпечної ситуації, керуючись насправді страхом.)

С. 99
Graduellement, pendant que durait cette épreuve d’humiliation, je sentais mon amour-propre déjà prêt à me quitter, s’estomper encore davantage, et puis me lâcher, m’abandonner tout à fait, pour ainsi dire officiellement.
Мало-помалу, поки тривав той іспит на приниження, я відчував, що моє самолюбство вивітрюється, збираючись, так би мовити, покинути мене остаточно.
Во время этого испытания унижением я почувствовал, как мое самолюбие, и без того готовое меня покинуть, все больше сходит на нет, оставляет меня и, так сказать, официально порывает со мной.
(Якщо вже є «так би мовити», то треба «офіційно», а не «остаточно».)

Seulement les femelles du bord nous suivaient des yeux, silencieuses et graduellement déçues.
Тільки жінки, безмовні й розчаровані, сумно провели нас очима.
Только пароходное бабье молча проводило нас разочарованным взглядом.
(Російське «бабье» тут більш доречне, бо в оригіналі є слово «les femelles» (самиці), а не «les femmes» (жінки).)

Dubleyur
Повідомлень: 10
З нами з: Сер березня 08, 2017 5:45 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення Dubleyur » Чет березня 16, 2017 8:40 pm

Продовження:
С. 105
Pour des prix très raisonnables, on pouvait s’envoyer une famille entière pendant une heure ou deux. J’aurais aimé vadrouiller de sexe en sexe, mais force me fut de me décider à rechercher un endroit où on me donnerait du boulot.
За вельми помірковану ціну можна було на годину чи дві найняти цілий дівчачий виводок. Я б залюбки мандрував від поцьки до поцьки, але врешті був змушений пошукати бодай якоїсь роботи.
можно было по очень сходной цене нанять на час-другой целое семейство. Я с удовольствием почередовал бы оба пола, но мне пришлось первым делом отправиться на поиски места, где я мог бы рассчитывать на получение работы.

С. 107
Ils avaient le choix les serpents en fait de rats, je les entendais grignoter les rats, tout ce qui peut l’être, je les entendais au mur, sur le plancher, tremblants, au plafond.
А змій вилізло багатенько – насправді то були пацюки, які гризли все, що їм траплялося в зуби, я чув, як вони шарудять у стінах, бігають по долівці й навіть видираються на стелю, – жах!
У змей был огромный выбор крыс: я слышал, как те грызут все, что можно, на дрожащих стенах, полу, потолке.
(Le choix en fait de rats – ?)

Je m’aventurais de temps en temps jusqu’aux quais d’embarquement pour voir travailler sur place mes petits collègues anémiques que la Compagnie Pordurière se procurait en France par patronages entiers.
Інколи я наважувавсь піти аж до моря, в порт, і дививсь, як гарують мої недокрівні земляки, що їх компанія набирала у Франції і нібито піклувалася про них.
Время от времени я отваживался выйти к причалам и посмотреть на месте, как работают мои юные худосочные коллеги, которых компания «Сранодан» привозила из Франции целыми приютами.
(Перекладач неправильно зрозумів слово patronages – тут, притулки.)

С. 108
Mais comme aucun Blanc ne passait jamais sur les nouvelles routes que créait Tan-dernot et que d’autre part les Noirs leur préféraient aux routes leurs sentiers de la forêt, pour qu’on les repère le moins possible à cause des impôts, et comme au fond elles ne menaient nulle part les routes de l’Administration à Tandernot, alors elles disparaissaient sous la végétation fort rapidement, en vérité d’un mois à l’autre, pour tout dire.
Та оскільки жодна біла людина ніколи не ступала на ті нові шляхи, а чорні, бо шляховий податок був високий, воліли, ходити давніми лісовими стежками, які потребували лише невеликої направи, й оскільки ті державні шляхи, власне, нікуди не вели, то дуже швидко знову заростали чагарями, як сказати правду, – то й за місяць.
Но поскольку ни один белый не ездил по новым дорогам, проложенным Тандерно, а черные предпочитали им лесные тропы, чтобы их было трудней обнаружить и заставить платить налоги, и поскольку административные дороги Тандерно, в сущности, никуда не вели, они очень быстро, меньше чем за месяц, начисто зарастали снова.
(Перекладач переплутав слово reperer (виявляти) зі словом réparer (лагодити) і вийшла дурниця.)

С. 109
On l’aurait bien désemparé si on l’avait rendu bien portant et scrupuleux d’un seul coup.
Його б напевне вигнали, якби він раптом зробився й здоровим, і чесним.
Он был бы совершенно выбит из колеи, если бы снова стал вдруг здоров и честен.

С. 110
de bière suralcoolique en canettes truquées
пляшку бозна-де звареного міцнющого пива
высокоградусное пиво в жестянках с фигурными открывалками

С. 114
à leur lenteur hilare
до їхньої жвавої повільности
к их веселой медлительности
(Як повільність може бути жвавою?!)

С. 115
Le Gouverneur, dans les paroles ambiantes, en prenait pour son haut grade. Son inexpiable muflerie formait le fond de la grande conversation apéritive où le foie colonial, si nauséeux, se soulage avant le dîner.
Чільні місця в балачках завдяки своєму високому рангові посідав губернатор. Його непоправна брутальність становила основу довгих горілчаних промов, аж поки нудотна колоніальна жовчність угамовувалась пізньою вечерею.
Губернатор, которому передавались речи присутствующих, выбирал из них то, что могло касаться его высокой должности. Его неизменное хамство составляло основу общего разговора за аперитивами, с помощью которых тошнотворно желчная печень колонизатора облегчает себя перед обедом.
(Щодо першого речення, то тут, здається, ляп у російському перекладі. Хоча й український не цілком добрий. En prendre pour son grade = Se faire violemment réprimander. = Зазнавати словесних нападок)

С. 117
Ainsi s’en vont les hommes qui décidément ont bien du mal à faire tout ce qu’on exige d’eux : le papillon pendant la jeunesse et l’asticot pour en finir.
Отак вибиралися звідси люди, що, нещасні, виконували все, чого від них вимагали: метелики замолоду, вони, зрештою, обертались на хробачню.
Вот так и уходят люди, которым оказывается не по силам исполнить даже то немногое, что им доступно [що від них вимагають], – порхать бабочкой в молодости и кончать дни ползучим червем.
(Тут, здається, правильніший російський переклад.)

С. 118
C’est vrai que sa tête était contre lui, indéniable, angoissante figure d’assassin, ou plutôt, pour ne charger personne, d’homme imprudent, énormément pressé de se réaliser, ce qui revient au même.
Звісно, правда: його голова – лиховісний убивця, що б’є по ньому самому, чи, радше, аби нікого не звинувачувати, перед нами нерозумний чоловік, що надміру прагне втілити в життя свої плани, – наслідки, власне, ті самі.
Правда, против директора разом настраивало его лицо, бесспорно устрашающее лицо убийцы или, вернее, чтобы никого не обвинять зря, лицо неосмотрительного человека, слишком торопящегося осуществить свои житейские планы, что, в сущности, одно и то же.
(В українському перекладі дурниця: «голова – лиховісний убивця»!)

Chaque matin, l’Armée et le Commerce venaient pleurnicher leurs contingents jusqu’au Bureau même de l’hôpital.
Щоранку армія й торгівля оплакували втрату своїх бійців.
Каждое утро армия и коммерция являлись в канцелярию больницы и, хныча, требовали вернуть им их контингент.
[Знову те pleurnicher! pleurnicher qch – клянчити щось. Саме цей приклад наведено у словнику:
http://www.cnrtl.fr/definition/pleurnicher
− Empl. trans., rare. Réclamer quelque chose en geignant. Chaque matin, l'armée et le commerce venaient pleurnicher leurs contingents jusqu'au bureau même de l'hôpital (Céline, Voyage, 1932, p.185).
♦ Se plaindre à propos de quelque chose. Crois-tu pas que je vais pleurnicher mon exil? (Hugo, Quatre vents esprit, 1881, p.176).]

С. 120
Un fusil pour douze c’était la mesure ! et un petit drapeau pour tout le monde.
Одна рушниця на всіх, а ще невеличкий прапор – теж на всю частину!
Норма снаряжения была такая: одна винтовка на всю дюжину и маленький флажок на каждого.
(Де правильно?)

С. 122
Le lieutenant Grappa plongé dans son fauteuil de rotin, crissant et plaintif, souriait au-devant de toutes ces incohérences assemblées. Il se fiait pour sa gouverne à l’interprète du poste qui lui bafouillait en retour, à son usage et à pleine voix, d’incroyables requêtes.
Сівши в плетений плакучий фотель, лейтенант Грапа поблажливо усміхавсь, озираючи зверху безладне юрмище. Він пишався вказівками, які давав вартовому-тлумачеві, а той гучно переказував йому неймовірні скарги й заяви тубільців.
Лейтенант Граббиа, утопая в жалобно скрипящем бамбуковом кресле, улыбался всей этой бестолковщине. Он составлял свое мнение, полагаясь на переводчика, который то вполголоса, то громко излагал ему разные невообразимые прошения.
(Плакучий фотель – це якась новинка! Хоча fier – гордий, se fier – не пишатися, а покладатися.)

С. 123
Non pas je pense qu’il eut été plus néronien qu’un autre, seulement il n’aimait pas non plus qu’on le force à penser.
Проте я не вважав його за ще одного Нерона, який перевершив свій історичний прообраз, – просто він не любив, коли його змушували міркувати.
Нет, я не думаю, что в нем было больше от Нерона, чем в любом из нас: он только не любил, когда его вынуждают соображать.
(Тут же нема « plus néronien que Néron » !)

pagne retroussé
здерли пов’язку
задрали повязку
(В оригіналі зі старого пов’язку не здирають.)

С. 125
Rien ne justifiait une expédition administrative douloureuse et sans écho.
Ніщо не виправдовує страшних і безславних колонізаційних війн.
Ничто не оправдало бы административную экспедицию в их края – слишком мучительно и не вызовет никаких откликов.
(Український перекладач дуже перебільшує! В російському перекладі не той час дієслова.)

С. 126
« Tu vas en faire une de ces Bon Dieu de Nouba en rentrant ? »
Може, як повернешся, виллєш із нього фігурку нубійського божка?
Эх, и гульнешь же ты, когда вернешься!
Faire la nouba famil. faire la fête, faire bombance, faire la noce, s’amuser
(Буквально перекладено фразеологізм.)

С. 128
« Est-ce que ça revient, tu crois ?... » qu’il s’inquiétait.
—Як ти гадаєш, вона одужає?—непокоївсь Альсід.
– Тебе не кажется, что возможен рецидив? – встревожился он.
(Дівчинка ж одужала, але може бути рецидив.)

Il parlait de sa mère qui était morte et de son infirmité à la petite avec beaucoup de précautions. Il avait peur, même de loin, de lui faire du mal.
Він іще розповідав про небіжчицю матір, а тоді – з великою обережністю – знову завів мову про хворобу небоги. Навіть на такій відстані боявся спричинити їй зло.
О своей [ее?] покойной матери и ее увечье он писал малышке с большими предосторожностями: боялся даже издали повредить ей.
(Російський переклад правильніший, але з помилкою.)

Si je partais en conge à présent, au retour la place serait prise... surtout avec l’autre vache...
Якщо я поїду у відпустку, то, коли повернусь, місце вже займуть, а десь-інде доведеться служити з якимсь іншим паскудою-офіцером.
А если поеду в отпуск сейчас, к моему возвращению место будет занято. Тем более при таком сволочном начальнике.

Ça serait pourtant pas si bête s’il y avait quelque chose pour distinguer les bons des méchants.
А було б, зрештою, непогано, якби ми навчились відрізняти лихих людей від добрих.
А ведь не глупо было бы, если бы существовала какая-нибудь примета, чтобы отличать добрых от злых.

С. 129
Et toujours point de glacière ?
І таки нема холодильника?
И поныне ли там нет холодильника?
Glacière – ледівня (рос. ледник)
(Помилка в обох перекладах.)

Dans leur creux un métro entier aurait manoeuvré à son aise.
Всередині грубезних стовбурів цілком могло б їздити метро.
В дуплах их стволов свободно мог бы маневрировать поезд метро.
(Чи можна казати, що метро їздить?)

С. 130
Mais je lui trouvai, en l’observant, par la suite, une figure décidément aventureuse, une figure à angles très tracés et même une de ces têtes de révolte qui entrent trop à vif dans l’existence au lieu de rouler dessus, avec un gros nez rond par exemple et des joues pleines en péniches, qui vont clapoter contre le destin avec un bruit de billage. Celui-ci c’était un malheureux.
А придивившись, одразу побачив, що в нього обличчя авантурника з гострими й виразними рисами, а голова – бунтівника: такі голови не пливуть за водою, а сміливо розтинають життєві потоки. Ніс був великий, бульбастий, щоки випнуті, наче борти шлюпки, об які розбиваються хвилі долі. Просто цей чоловік виявився невдахою.
Но, приглядевшись, я увидел, что лицо у него решительно наводит на мысль об авантюрах: угловатые черты, голова бунтаря, который врывается в жизнь, а не скользит по ней, как, например, всякие тупоносые типы со щеками, округлыми, как лодки, которые с лепечущим журчанием плещутся о судьбу. Этот был из породы несчастливцев.
(Український перекладач не до кінця розібрався в тому довгому реченні.)

що тут ще іншого сказати? – що тут ще сказати?

С. 131
Depuis trois mois je rends tout… La diarrhée. Peut-être aussi que c’est la fièvre ; j’ai les deux… Et même que j’en vois plus clair sur les cinq heuresC’est à ça que je vois que j’en ai de la fièvre parce que pour la chaleur, n’est-ce pas, c’est difficile d’avoir plus chaud qu’on a ici rien qu’avec la température du pays !… En somme, ça serait plutôt les frissons qui vous avertiraient qu’on est fiévreux… Et puis aussi à ce qu’on s’ennuie plutôt moins…
Вже три місяці, як з мене виходить геть усе... Пронос. Може, це наслідок пропасниці, я маю їх аж дві... Після п’ятої години вже майже нічого не бачу.
Меня вытряхивает уже четвертый месяц – понос. А может, малярия: у меня ведь и то, и другое. В голове проясняется только часам к пяти.
(Цікаво, як то можна мати аж дві лихоманки?)

on pourrait peut-être boire de l’alcool pour se remonter, mais je n’aime pas ça moi l’alcool… Je le supporte pas…
можна, наприклад, аби піднести-дух, уживати алкоголь, але я спиртного не люблю… терпіти його не можу.
Можно, пожалуй, было бы пить, чтобы взбодриться, да я не люблю спиртного – организм не принимает.

C’est les bestioles du bled qui se coursent pour s’enfiler ou se bouffer, j’en sais rien, mais c’est ce qu’on m’a dit… toujours est-il qu’alors vous parlez d’un boucan !…
Вся навколишня звірина раптом зривається на ноги, ловить здобич або сама тікає, – до ладу я й не знаю, мені тільки розповідали, але гармидер щоразу страхітливий !
Кажется, будто все зверье гоняется друг за другом – то ли спариваются, то ли жрут друг друга, не знаю уж что, хоть мне и объясняли. Но галдят они…
(s’enfiler груб. гратися)

С. 133
En retour, il leur passait, bénévole, la main entre les cuisses à tout instant. Le seul labeur que je lui vis entreprendre, était de se gratter personnellement, mais alors il s’y livrait, comme le boutiquier de Fort-Gono, avec une agilité merveilleuse, qui ne s’observe décidément qu’aux colonies.
Віддячуючи, він щоразу зичливо запускав їм руку між стегон: єдина праця, до якої брався сам, та й виконував її, як і крамар із Фор-Ґоно, з дивовижною спритністю. Таке вочевидь можна спостерігати лише в колоніях.
Он со своей стороны каждую минуту благосклонно запускал им руку между ногами. Единственным его занятием было чесаться, но зато делал он это не хуже, чем лавочник в Фор-Гоно, – с изумительной ловкостью, которая приобретается только в колониях.

Tel quel.
Les crépuscules dans cet enfer africain se révélaient fameux. On n’y coupait pas. Tragiques chaque fois comme d’énormes assassinats du soleil.
Вечірні зорі в цьому африканському пеклі виявились напрочуд гарні. Суцільне буяння барв, і щоразу трагічніше, немовби величне сонцевбивство.
Так буквально он и говорил.
Сумерки в этом африканском аду были великолепные. Хотелось, чтобы они длились без конца, всякий раз трагические, как гигантское убийство солнца.
(«Tel quel.» і «On n’y coupait pas.» не перекладено в українському перекладі.)

Toutes les couleurs retombaient en lambeaux, avachies sur la forêt comme des oripeaux après la centième.
Обважнілі, потовчені барви клаптями спадали на ліс, наче мішура по святкуванні великих річниць.
Все цвета измятыми лохмотьями повисали над лесом, как обрывки мишуры после сотого спектакля.

С.134
наміру (надміру?) гучного сміху

С. 136
Tout se tait, tout a peur de brûler sur les midi, il s’en faut d’ailleurs d’un rien, herbes, bêtes et hommes, chauds à point.
Нічого не ворушилося, боячись його опівденних опіків, хоч ішлося, звичайно, про дрібницю; рослини, тварини й люди вже й так знемагали від спеки.
В полдень все безмолвствует, все боится сгореть – для этого много не нужно. Травы, звери, люди – все раскалено.
(Il s’en faut d'un rien – бракує дрібниці.)

С. 138
Les étoffes du petit stock se mirent à fondre sous les averses, sans contrainte, les unes dans les autres, une immonde marchandise.
Розмокнувши, рештки тканин самі собою танули і злипались, утворилась неоковирна купа.
Ткани на моем маленьком складе размокли, стали таять сами по себе и превратились из товара в грязную кашу.
(Тут, здається, неправильні обидва переклади: тканини пускали фарбу (облізали), а не танули. Бо щоб то були за тканини, якби танули під дощем?!)
♦ PEINT. Fondre des couleurs. Faire passer graduellement des couleurs de l'une à l'autre. Avec les martres et les brosses ordinaires, on arrive à une dureté, à une difficulté de fondre les couleurs qui est presque inévitable (Delacroix, Journal,1853, p. 11).

Les Noirs petits et grands se décidèrent à vivre dans ma déroute en complète familiarité.
Тубільці, великі й малі, зрештою цілком озвичаїлись із життям у моєму розгардіяші.
Видя, что я в полном упадке, негры, взрослые и малолетние, окончательно расхрабрились и держались теперь со мной на равной ноге.

С. 139
C’est curieux comme on a du mal à s’affranchir de la terreur des comptes irréguliers.
Дивно, як важко звільнитися від страху перед необхідністю звітувати.
Любопытно все-таки, до чего же трудно перебороть в себе боязнь растраты!
(Якщо все добре, то страху перед необхідністю звітувати нема!)

Ce déluge n’empêchait pas les animaux de se rechercher, les rossignols se mirent à faire autant de bruit que les chacals. L’anarchie partout et dans l’arche, moi Noé, gâteux. Le moment d’en finir me parut arrivé.
Потоп, проте, не заважав тваринам шукати і знаходити одне одного, а солов’ї гавкали, мов шакали. Всюди безладдя, потоп, у ковчезі я, жалюгідний, знеможений Ной. Як на мене, настала пора кінчати.
Этот поток не мешал животным спариваться, а соловьям надсаживаться громче шакалов. Словом, полная анархия, и в ковчеге я, маразматический Ной. Я решил, что со всем этим пора кончать.
(Ніколи не чув, щоб солов'ї гавкали! Цікаво!) (gâteux – маразматичний)

Ma mère n’avait pas que des dictons pour l’honnêteté, elle disait aussi, je m’en souvins à point, quand elle brûlait chez nous les vieux pansements : « Le feu purifie tout ! »
В усіх материних сентенціях ішлося про порядність, я добре пам’ятаю, що, спалюючи в нас удома старі бинти та пов'язки, вона ще казала: «Вогонь очищає все!»
Моя мамаша знала не только прописные истины насчет честности. Я очень к месту припомнил, что, сжигая старые бинты, она приговаривала: «Огонь очищает все!»
(ne que – лише, ne pas que – не лише!!! Це знають усі студенти-першокурсники!)

La forêt s’est tue pour une fois. Complet silence. Ils devaient en avoir plein la vue les hiboux, les léopards, les crapauds et les papagaïes. Il leur en faut pour les épater. Comme nous la guerre.
Ліс цього разу мовчав. Цілковита тиша. Певне, всі ті сови, леопарди, жаби та папуги очі повирячували з подиву. Отже, їх приголомшує пожежа. А нас – війна.
Лес на этот раз молчал. Мертвая тишина! Совы, леопарды, жабы и попугаи, похоже, всласть наглазелись на такие происшествия. Чтобы их удивить, требуется что-нибудь похлеще. Как для нас – война.
(Який переклад тут правильний? Здається, український.)

aHaXaP
Повідомлень: 2
З нами з: Нед березня 12, 2017 11:37 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення aHaXaP » Суб березня 25, 2017 7:50 pm

Якщо дозволите перебити тривалу мовчанку, останню фразу я розумію так: Схоже, всі ті сови, леопарди, жаби та папуги просто почманіли (від пожежі). А для цього (щоб їх так сильно приголомшити), треба таки багато. Як оце нам – війна.

Цікавий також пасаж про яйця на терасі:
« Cette terrasse, qu’il commence, c’est pour les œufs à la coque ! Viens par ici ! ».
«На терасі, — провадив він далі, — хоч яйця печи, ходімо он туди!»

Існують різні інтерпретації: хто пише, що це просто місце, де подають ті яйця, а хто, як обидва перекладачі, бачить алюзію на літню спеку.
Ще одну версію я вичитала у книзі Le Chevalier Céline : terrasse réservée aux « œufs coque » (aux Nantis). Цьому автору хочеться вірити, бо пише не абихто, а онук самого Селіна ! думаю, тонкощі дідових текстів мало хто розуміє краще за нього...

З африканськими колоністами також цікаве місце: Sacs à larves. Буквальне "торба на хробаків" таки дійсно геть непрозоре, тому наш перекладач вирішив уточнити і в результаті віддалився від оригіналу (хоча читачам сподобалося). А може, дослівний переклад тут взагалі недоречний ? фр. слово sac утворює безліч експресивних сталих виразів, як от sac à vinasse (п’яничка), sac à bêtises (дурень), sac à graisse (товстун), sac à vices (мерзотник), sac à merde (шматок лайна, гівнюк)... Найближчим до нашого буде, мабуть, sac à puces (блоховодник, про блохливу тварину). Мені здається, торби і мішки тут ні до чого взагалі, або ж зберегти той sac, але в непрямому, а в арготичному значенні (пузо, поточене гробачнею, гнилий, червивий живіт, або гниляк просто)...
Взагалі фразеологізми, як водиться, часто перекладені незадовільно, або й зовсім не перекладені (Tu l’as dit, bouffi; tac au tac...)

Але не забуваймо, що над цим романом перекладач працював, коли ще не було навіть інтернету. Нині легше: різноманітні словники онлайн, форуми, фб... Тому новий переклад, безумовно, мав би шанси бути як не ідеальним, то, принаймні, ліпшим за цей.

aHaXaP
Повідомлень: 2
З нами з: Нед березня 12, 2017 11:37 pm

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Повідомлення aHaXaP » Суб березня 25, 2017 7:56 pm

Поруч з цими об’єктивними труднощами, яких не оминути жодному з перекладачів Селіна, в тексті перекладу дійсно є речі, яких в принципі бути не повинно. Тут критики мають цілковиту рацію, на жаль. Якщо подивитися тільки на вступний діалог, то там уже з перших сторінок низка невідповідностей, подекуди доволі серйозних:

Après, la conversation est revenue sur le Président Poincaré qui s’en allait inaugurer, justement ce matin-là, une exposition de petits chiens
Згодом заговорили про президента Пуанкаре, бо саме сьогодні вранці мала відбутися його інавгурація, далі про виставку хатніх собачок

Quand on est pas sages, il serre...
А коли нам забракне розуму, він нас душить…

Assis sur des clous même à tirer tout nous autres !
Сидимо просто на цвяхах, які давно годилося б витягти!

Alors, ils mettent leurs chapeaux haut de forme et puis ils nous en mettent un bon coup de la gueule comme ça
Вони поправляють свої військові кашкети й виголошують промову

Y a de tout ce qu’il faut à bord !
У них на борту є чимало потрібних нам речей.

- T’es rien c...(on) (= T'es rien (vraiment) con)
— Фердінане, ти нічого не зрозумів

« On verra bien, eh navet ! »
Що буде, те й буде, тюхтію!

Ils avaient refermé la porte en douce derrière nous les civils. On était faits, comme des rats.
Цивільні тихо причинили за нами двері. Нас заманили до пастки, мов мишей.

Не зовсім ясно і в оригіналі, хто за ким причинив двері, тому не беруся судити. Але в останній фразі мають бути таки пацюки, не миші. Бо бестіарій Селіна заселений свинями, собаками і пацюками. Пацюки тут на свому законному місці, їх не можна рухати.

Та й перша фраза: чи така вже проста, якою виглядає ?..
"Ça a débuté comme ça."

Відповісти

Повернутись до “Порадник”