Сторінка 2 з 2

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Додано: Нед квітня 09, 2017 4:53 pm
Dubleyur
Дуже цікаві зауваги пані аНаХаР. Я почав уважніше читати десь зі сторінки тридцятої, тож на початку багато чого не догледів. Незабаром подам нову порцію ляпів, а поки що, перед святом Пасхи, з яким усіх вітаю, хочу звернути увагу на ще один досадний ляп в українському перекладі «Подорожі на край ночі», який обов’язково треба виправити в наступних виданнях.

С. 234
Au fait, était-ce toujours le même propriétaire au Tir ? Est-ce qu’il est revenu de la guerre celui-là ? Tout m’intéresse. J’ai reconnu les cibles, mais en plus on tirait à présent sur des aéroplanes. Du nouveau. Le progrès. La mode. La noce y était toujours, les soldats aussi et la Mairie avec son drapeau. Tout en somme. Avec même bien plus de choses encore à tirer qu’autrefois.
Цікаво, в тиру й досі той самий господар? Він таки повернувся з фронту? Мене цікавить усе. Я впізнав мішені, але тепер стріляють ще й по аеропланах. Це ж новина. Прогрес. Мода. Сцена весілля ще тут, і солдати, і Марія з корогвою. Зрештою, є все. Ба навіть предметів, по яких можна, стріляти, сьогодні ще більше.
Интересно, все тот же ли хозяин в «Тире наций»? Вернулся ли он с войны? Меня все интересует. Я узнал мишени, только теперь стреляют еще и по самолетам. Новизна. Прогресс. Мода. Однако свадьба, солдаты и мэрия с флагом на месте. Словом, всё. Только мишеней больше, чем раньше.

І що ж подумає уважний український читач? Що парижани до того знавісніли, що вже й по іконах стріляють у тирі? («Марія» без конкретизації читач сприймає як «Діва-Марія», а «корогва» – як церковна «хоругва»). Я розумію, що це механічний недогляд перекладача, але ж треба вдумуватися у зміст того, що перекладаєш!

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Додано: Суб квітня 22, 2017 6:57 pm
Dubleyur
Продовжую, як і обіцяв, подавати ляпи в українському :( , але також і в російському :D перекладі "Подорожі на край ночі" Селіна.
Російських перекладів є аж п'ять, але найкращим вважають (і саме його я використовую) переклад Ю. Корнеева (1994р.), хоча і цей переклад дехто дуже критикує (див. статтю Н. Е. Разумової Роман Л.-Ф. Селина "Voyage au bout de la nuit" в русских переводах, яка є у вільному доступі в Інтернеті).

С. 140
Voilà qui serait certes mourir bien sottement, que je me dis, comme tout le monde, c’est-à-dire. Faire confiance aux hommes c’est déjà se faire tuer un peu.
Ось що таке, казав я собі, загинути по-дурному, загинути, так би мовити, як людина. Щось пояснювати – це потроху занапащати себе.
Этак помирать глупо, сказал я себе, то есть помирать, как все. Довериться же людям – значит дать себя отчасти убить.
(В українському перекладі – якісь приблизні фантазування.)

Cependant dès qu’on s’approchait de l’endroit de leur vacarme, plus personne, à part ces grosses pintades bleues, empêtrées dans leur plumage comme pour une noce et si maladroites quand elles sautaient en toussant d’une branche à l’autre, qu’on aurait dit qu’un accident venait de leur arriver.
Та коли я підходив до місця, звідки лунав той гармидер, виявлялося, що там нікого нема, крім великих блакитних цесарок у такому пишному пір’ї, наче ставали під вінець, і таких незграбних, що, коли клекочучи, перескакували з гілки на гілку, здавалося, от-от шугнуть донизу й повбиваються.
Однако стоило приблизиться к источнику оглушительного шума, как там оказывались только цесарки в своем голубом, словно подвенечном, оперении, неуклюже, с покашливанием, перескакивавшие с ветки на ветку, словно их встревожило какое-то происшествие.
(On aurait dit qu’un accident venait de leur arriver – (майже дослівно) можна було сказати, що з ними трапилася якась біда; український перекладач не зрозумів граматичного часу.)

С. 141
Question de me soigner le délire, je lui demandai à cet Espagnol s’il ne connaissait pas des fois quelque bonne médecine indigène qui m’aurait retapé.
Прагнучи бодай трохи позбутися маячні, я запитав іспанця, чи він часом не знає доброго тубільного знахура, що зцілив би мене.
Все упиралось в одно: как мне вылечиться от бреда, и я поинтересовался у испанца, не знает ли он какого-нибудь туземного средства, которое поставило бы меня на ноги.
(Médecine – лікарський засіб, а не лікар)

С. 142
C’est par les odeurs que finissent les êtres, les pays et les choses. Toutes les aventures s’en vont par le nez.
Запахи – останнє, що залишається від людей, речей і країн. Усі пригоди проходять через ніс.
Люди, вещи, страны з итоге сводятся к запаху. Тем же путем уходят все авантюры.
(Російський переклад, здається, точніший, бо ж не йдеться про долю людей, речей і країн, а про те, як їх сприймаєш. Ця цитата також увійшла у Вікіцитатник.)

С. 145
Pour un miteux, il n’est jamais bien commode de débarquer nulle part mais pour un galérien c’est encore bien pire,
Голодранцеві завжди нелегко вибиратись чи в близькі, чи в далекі краї, але ще тяжчі випробування чекають на галерника,
Бедняку вообще хлопотно сходить на берег, а уж галернику и подавно,
(Débarquer – сходити на берег)

С. 146
« Tu cesseras jamais d’être tapé »
«Ти завжди будеш одурений»
Псих ты и психом подохнешь!
(Tapé – схибнутий, а не одурений)

С. 148
j’étais en mesure de les sélectionner par sexe à même l’émigrant. C’était du travail formidable, je peux bien le dire… Mischief avait fini par se fier entièrement à ma dextérité.
Я міг сортувати їх за статтю й навіть за іммігрантами. Грандіозна робота! Хто ж, як не я, про те розкаже... Місчіф зрештою запишався моєю проворністю.
я умел сортировать их по половым признакам прямо на самом эмигранте. В конце концов Смратт целиком положилсяна мое проворство.
(Тут в українському перекладі неправильно перекладено «à même» і, як і всюди, «se fier».)

С. 149
Comme désormais nous n’avions plus personne sous la main pour porter les additions à New York, ils ne firent pas trop de manières au bureau pour me désigner.
Оскільки відтепер не було вже під рукою жодного, хто возив би до Нью-Йорка статистичні звіти, начальство бюро не дуже й церемонилося, виганяючи мене з роботи.
В канцелярии не оказалось под рукой никого, кому можно было бы поручить доставку статистики в Нью-Йорк, и начальство недолго думая назначило меня.

С. 156
Des déesses en somme, des désses racoleuses.
Це, зрештою, богині, – богині, які віддаються людям.
Богини, честное слово, богини, вышедшие на промысел!
(Racoleuse – вулична повія?; тут обидва переклади, здається, неточні.)

C’est désespérant quand on y pense, combien c’est défendu les hommes les uns contre les autres, comme autant de maisons.
Аж розпач бере, коли думаєш, як багато можна одним і не можна іншим; люди – немов будинки, що ніколи не зблизяться.
Просто отчаяние берет, как представишь себе, насколько люди отгорожены друг от друга. Ну прямо как здешние дома.

С. 157
Il faisait dans ce cinéma, bon, doux et chaud. De volumineuses orgues tout à fait tendres comme dans une basilique, mais alors qui serait chauffée, des orgues comme des cuisses. Pas un moment de perdu. On plonge en plein dans le pardon tiède. On aurait eu qu’à se laisser aller pour penser que le monde peut-être, venait enfin de se convertir à indulgence. On y était soi presque déjà.
У залі було добре, затишно й тепло. Лунали звуки присадкуватого електрооргана – ніжні, як у соборі, гарячі, ніби жіночі стегна. Тож не втрачено ні хвилини. Я занурювавсь у лагідну атмосферу ласкавого прощення. Світ, здавалося, нарешті почав навертатись до поблажливости. Вже, може, й навернувся.
В кино было хорошо, уютно, тепло. Оно – словно объемистый орган, нежный, как в церкви, но в церкви натопленной, орган – как бедра. Ни одной потерянной впустую секунды. Ты словно погружаешься в теплую атмосферу всепрощения. Стоит дать волю этому чувству, и начинает вериться, что мир наконец обратился к Богу и стал добреть. Ты сам – тоже.
(Незрозуміло, звідки взялося «присадкуватого електрооргана».)

Ce n’est pas tout à fait vivant ce qui se passe sur les écrans, il reste dedans une grande place trouble, pour les pauvres, pour les rêves et pour les morts.
Не все, що діялось на екрані, було живе і оформлене, там залишалося багато неясних, невидних місць – для злидарів, для мрій і для смерти.
То, что происходит на экране, не совсем жизнь, но оставляет большое, хоть и неопределенное место для бедняков, для мечтаний и для мертвых.

C’est ça qui est bon !
Так ось воно – справжнє добро!
Да, кино – это хорошо!

On en aurait pleuré avec elle.
Що ж, ми б і плакали разом з нею.
Я чуть не заплакал вместе с актрисой.

Je venais de rompre l’ordre des choses. Tout le monde autour s’étonnait hautement : « C’est encore un étranger au moins ! » qu’ils disaient.
Я порушив усталений порядок, і довколишні нечувано здивувалися. «Ось, мабуть, ще один чужинець», – снувалося їм у голові.
Я нарушил установленный порядок. Люди вокруг удивленно зашумели. «Опять иностранец!» – загалдели они.
(S’étonnait hautement – тут «дивувалися вголос».)

С. 162
Її відповіді я ніколи не почув, — Її відповіді я так і не почув,

Ils poussaient la vie et la nuit et le jour devant eux les hommes. Elle leur cache tout la vie aux hommes. Dans le bruit d’eux-mêmes ils n’entendent rien. Ils s’en foutent. Et plus la ville est grande et plus elle est haute et plus ils s’en foutent. Je vous le dis moi. J’ai essayé. C’est pas la peine.
Ті люди і вдень, і вночі відпихають життя від себе. Вони ніколи його не бачили, життя тікає від них. Галасуючи самі, вони вже нічого не чують. Але їм начхати на те, і що більше місто, що вище знялися його поверхи, то безмірніша їхня байдужість. Це справді так, я сам у цьому пересвідчився. І то дуже скоро.
Круглые сутки они толкали жизнь перед собой, как тачку. Жизнь заслоняет от них все.
Собственный шум мешает им слышать. Им на все плевать. Чем город больше и выше, тем больше им плевать. Это я вам говорю: я пробовал. Не стоит труда.
(Elle = la vie.)

L’égoïsme des êtres qui furent mêlés à notre vie,
Егоїзм людей, які втручаються в наше життя,
Когда, старея, думаешь о тех, кто был причастен к твоей жизни, их эгоизм предстает тебе таким же непреходящим,

С. 163
Je ne daignais même point relever ces lâches impertinences.
Я навіть не зволив помітити цієї боязливої непристойности.
Я и не подумал отвечать на ее выпады.
(Lâche – тут «підлий», а не «боязливий», Лола аж ніяк не була боязлива)

Depuis l’ascension de Musyne et de Mme Herote, je savais que le cul est la petite mine d’or du pauvre.
Відколи я бачив, чого досягали Мюзін і пані Ерот, я вже знав, що зад – золота копальня для голоти.
После карьеры Мюзин и мадам Эрот я знал, что передок – золотая жила для бедняка.
(Cul (або derrière), крім прямого значення «зад», у французькому арго має ще значення «секс», а в українському перекладі ті слова завжди перекладено як «зад», хоча тут можна це сприймати як каламбур.)

Ces brusques mues féminines m’enchantaient
Раптові переміни жіночої долі зачаровували, мене,
Я всегда с восторгом наблюдал, как женщины меняют кожу
(Мue – линяння, линька)

С. 164
Désarroi d’autant plus sensible que Lola, surprise dans son milieu, me faisait éprouver justement un nouveau dégoût, j’avais tout envie de vomir sur la vulgarité de son succès, de son orgueil, uniquement trivial et repoussant mais avec quoi ?
Цей розпач мені ще тяжчий, бо Лола, заскочена в своєму кубелечку, навівала мені нову відразу, я мало не блював од вульгарности її успіху, від її пихи, напрочуд звичайної і гидкої, – її щастя, що мій шлунок був порожній.
Все это повергло меня в тем более ощутимое замешательство, что Лола, которую я застал врасплох в ее собственной среде обитания, внушала мне отвращение. Меня так и подмывало облевать насмешкой ее вульгарный успех и отталкивающее, нестерпимое в своей пошлости самодовольство. Но как это сделать, когда не имеешь никаких сведений?
(Тут, здається, правильний український переклад.)

Une haine vivace naquit en moi pour ces deux femmes, elle dure encore, elle s’est incorporée à ma raison d’être
У мені народжувалась клекотлива ненависть до обох жінок, ця ненависть ставала моїм сенсом існування.
Во мне родилась неусыпная ненависть к этим двум женщинам, она длится до сих пор и стала смыслом моего существования

C’est après tous les êtres humains, au dernier rang qu’on a mis la Bonne !
Отже, людину добру я ставлю після решти людських створінь, на останньому місці!
А это служит нам дурную службу, и вот доказательство: недаром у нас последними из людей считаются добрые слуги.
(Виглядає, що тут правильний російський переклад, бо «être» – іменник чоловічого роду, а не жіночого, але в контекст краще вписується український.)

Il faudrait fermer le monde décidément pendant deux ou trois générations au moins s’il n’y avait plus de mensonges à raconter. On n’aurait plus rien à se dire ou presque.
Якби раптом не стало брехні, ввесь світ годилося б закрити на два або три покоління, бо люди б тоді не знали, про що їм говорити одне з одним.
Честное слово, мир надо бы закрыть на срок в два-три поколения самое меньшее, чтобы не осталось никаких врак и россказней. Так, чтобы нечего было наболтать друг другу.
(Правильний український переклад.)

Re: Луї-Фердінан Селін. Подорож на край ночі

Додано: Чет травня 11, 2017 8:22 pm
Dubleyur
Чергова порція ляпів (і не лише в українському перекладі). І то лише частина виловлених! Подаю ще й англійський варіянт (відомого перекладача з французької мови на англійську Мангейма).
С. 164
C’est après tous les êtres humains, au dernier rang qu’on a mis la Bonne !
Отже, людину добру я ставлю після решти людських створінь, на останньому місці!
А это служит нам дурную службу, и вот доказательство: недаром у нас последними из людей считаются добрые слуги.
Why was "the Housemaid" put in the last row, after all other human beings?
(Тут, здається, правильний російський переклад, бо «être» – іменник чоловічого роду, а не жіночого.)

Il faudrait fermer le monde décidément pendant deux ou trois générations au moins s’il n’y avait plus de mensonges à raconter. On n’aurait plus rien à se dire ou presque.
Якби раптом не стало брехні, ввесь світ годилося б закрити на два або три покоління, бо люди б тоді не знали, про що їм говорити одне з одним.
Честное слово, мир надо бы закрыть на срок в два-три поколения самое меньшее, чтобы не осталось никаких врак и россказней. Так, чтобы нечего было наболтать друг другу.
The world would certainly have to be shut down for at least two or three generations if there were no more lies to tell. People would have practically nothing to say to one another.
(Правильний український і англійський переклад.)

С. 166
Une conversation sur les mérites comparatifs des maisons closes parisiennes s’ensuivit sans que je prisse la peine de m’y joindre.
Далі точилася розмова про порівняльні переваги закритих паризьких будинків, і я не завдавав собі клопоту брати в ній участь.
Разговор перебросился на сравнительные достоинства парижских домов свиданий, но я не дал себе труда принять в нем участие.
The conversation turned to the relative merits of the Paris brothels, but I didn't bother to join in.
(maison close = бордель)

С. 168
Au garage, une auto sur deux. C’est le moment des demi-confidences. Mais il faut se dépêcher d’en profiter. Elle m’y préparait en m’interrogeant, mais le ton qu’elle choisit pour me poser certaines questions sur l’existence que je menais en Europe m’agaça énormément.
В гаражі одне авто на двох. На мить запанувала напівдовіра: слід поспішити і скористатися з неї. Лола, збираючись, напалася на мене з запитаннями, запитаннями, але тон, яким вона розпитувала про моє життя в Європі, страшенно дратував мене.
В гараже осталась одна машина из двух. Это время полупризнаний. Но если вы хотите им воспользоваться, мешкать нельзя. Лола выводила меня на откровенность, задавая вопросы о моей жизни в Европе, но тон ее страшно меня раздражал.
Every second car is back in the garage. It's the time for half-confidences. But to benefit by it you've got to hurry. To put me in the mood she questioned me, but the tone she took when asking certain questions about the life I'd been leading in Europe stuck in my craw.

С. 170
« Courage, Ferdinand, que je me répétais à moi-même, pour me soutenir, à force d’être foutu à la porte de partout, tu finiras sûrement par le trouver le truc qui leur fait si peur à eux tous, à tous ces salauds-là autant qu’ils sont et qui doit être au bout de la nuit. C’est pour ça qu’ils n’y vont pas eux au bout de la nuit ! »
«Кріпися, Фердінане, – приказував я собі, аби піднести дух, – якщо тебе всюди виставляють за двері, ти кінець кінцем знайдеш спосіб нагнати на них, отих усіх паскуд, такого страху, що їм здасться, ніби вони вийшли на краю ночі. Саме тому вони ніколи не ходять на край ночі!»
«Держись, Фердинан, – повторял я. – Повышвыривают тебя этак за дверь, вот ты и найдешь наконец такой ход, от которого всем этим сволочам станет как следует страшно, только придумать его можно лишь на самом краю ночи. Потому-то они туда и не суются!»
"Chin up, Ferdinand," I kept saying to myself, to keep up my courage. "What with being chucked out of everywhere, you're sure to find whatever it is that scares all those bastards so. It must be at the end of the night, and that's why they're so dead set against going to the end of the night.”
(«Вийшли на краю ночі», чи «вийшли на край ночі»? Тут, здається, найадекватніший англійський переклад.)

С. 171
Je la regardais attentivement, Lola, pendant qu’elle me traitait de tous les noms et j’éprouvais quelque fierté à constater par contraste que mon indifférence allait croissant, que dis-je, ma joie, à mesure qu’elle m’injuriait davantage. On est gentil à l’intérieur. « Pour se débarrasser de moi, calculais-je, il faudra bien à présent qu’elle me donne au moins vingt dollars… Peut-être même davantage… »
У душі я таки добрий.
До чего мы все красивы изнутри!
We're nice people deep down.

С. 172
Detroit où m’assurait-on l’embauche était facile dans maints petits boulots pas trop prenants et bien payés.
Наступного дня я сів на поїзд до Детройта, де, як запевняли, дуже легко знайти всіляку дрібну роботу, не дуже цікаву, зате з непоганою платнею.
На другой же день я сел в поезд на Детройт, где, как меня уверяли, легко устроиться на не слишком хлопотное место с приличным жалованьем.
The next day I took the train to Detroit., where, I'd been assured, it was easy to get hired and there were lots of little jobs that were well paid and didn't take too much out of you.
(В українському перекладі зовсім неправильно перекладено « pas trop prenants ».)

С. 174
il a grogné comme un cochon en réponse
він нагримав на мене, як хам, і самими жестами терпляче показав мені дуже просту операцію,
он в ответ лишь что-то хрюкнул и терпеливо показал жестами несложные движения
he grunted like a pig in answer and made motions to show me, very patiently, the simple operation I was to perform forever and ever.
(Тут вираз « grogner comme un cochon » вжито в прямому значенні, тому український переклад неправильний.)

Mes minutes, mes heures, mon reste de temps comme ceux d’ici s’en iraient à passer petites chevilles à l’aveugle d’à côté qui les calibrait, lui, depuis des années les chevilles, les mêmes.
Мої хвилини, мої години, решта мого життя, як і життя інших робітників, мали піти на те, щоб наосліп забирати дрібні шпильки від того, хто калібрує їх.
Каждая моя минута, час, все время пойдут на то, чтобы передавать болты моему слепому соседу, который вот уже много лет калибрует их.
My minutes, my hours, like those of the others, all my time, would go into passing linchpins to the blind man next to me, who had been calibrating these same linchpins for years.
(« à l’aveugle » тут означає «сліпому», «сліпій людині».)

rempli de rondelles
візка із прокладками,
развозившую какие-то кругляшки
full of washers
(rondelle – шайба)

Alors à force de renoncer, peu à peu, je suis devenu comme un autre
Змушений зрікатися всього, я мало-помалу став таким, як усі… Новим Фердінаном.
Так, постепенно отказываясь от себя, я стал как бы другим человеком.
By dint of renunciation I became, little by little, a different man ... a new Ferdinand.
(Український переклад зовсім неправильний.)

С. 177
Mais il me semblait que je commençais alors à tricher avec mon fameux destin
Але тоді мені здалося, наче я починаю дурити свою славетну долю
Но тогда мне стало казаться, что я плутую с судьбой,
But I felt that I was beginning to cheat on my so-called destiny,
(« Fameux » тут зовсім не означає «славетний».)

С. 178
Je me postai devant la grande vitre de la génératrice centrale, cette géante multiforme qui rugit en pompant et en refoulant je ne sais d’où, je ne sais quoi, par mille tuyaux luisants, intriqués et vicieux comme des lianes.
Я зупинявся перед величезними шибками центрального генератора, неозорого велетня, що розжеврювавсь, напомповуючи невідомо що й не знати відки й розганяючи його тисячами лискучих труб, переплутаних і непевних, мов ліани.
Я целыми днями простаивал перед стеклянной стеной, окружавшей главный генератор этого многообразного исполина, с рычанием всасывавшего неизвестно откуда неизвестно что и выталкивавшего из себя ток по тысяче кабелей, сверкающих, перепутанных и цепких, как лианы.
I stationed myself outside the glass front of the main power plant, that multiform giant which roars as it pumps something or other God knows where and brings it back again through a thousand gleaming pipes as intricate and menacing as lianas.
(Український перекладач переплутав слово « rugir » (рикати) з « rougir » (червоніти).)

С. 179
Ils fermaient leurs yeux sur le jour.
Вони заплющували очі, аби не бачити дня.
Они жмурились от света.
They closed their eyes on the day.
(Тут « le jour » – денне світло.)

С. 180
On n’ose pas le dire d’abord pour dégoûter personne.
Спершу цього не наважуєшся визнати, аби не відчути огиди до людей.
Сперва боишься признать это вслух: в общем-то, мы все стараемся быть поприятней людям.
You don't dare say so at first for fear of making people mad.
(« Pour dégoûter personne » – «щоб нікому не спротивитися».)

« J’en serais bien un peu, moi aussi du “raidillon” pour leur sale gueule, qu’il me confiait, mais vois-tu j’ai perdu l’estomac
Я теж трохи пнувся задля їхніх немитих мармиз,—признався він мені, – але, знаєш, я зіпсував собі шлунок...
– Я тоже бы самогон для этих образин гнал, да побаиваюсь, – признался он мне.
"I'd make a little rotgut for those bastards to pour down their throats," he confided, "but you know, I've lost my nerve
(« Perdre l’estomac » – тут фразеологізм.)

С. 181
Je l’embrassais plus souvent à présent mais c’était du profond chagrin le sien, plus vrai que chez nous autres, parce qu’on a plutôt l’habitude nous autres, d’en dire pour plus qu’il y en a.
Chez les Américaines c’est le contraire. On n’ose pas comprendre, l’admettre.
В американців усе навпаки. Вони не зважуються зрозуміти його і визнати.
Американцы – наоборот. Мы просто не смеем это осознать, допустить.
American women are different. We're afraid to understand, to admit it.

С. 182
C’est peut-être ça qu’on cherche à travers la vie, rien que cela, le plus grand chagrin possible pour devenir soi-même avant de mourir.
Des années ont passé depuis ce départ et puis des années encore
Саме цього, напевне, шукають люди, переглядаючи власне життя, тільки цього, – найтяжчого пережитого горя, – аби стати собою перед смертю.
Від того прощання проминули довгі і навіть іще довші роки...
Может быть, мы ищем в жизни именно это, только это – нестерпимую боль, чтобы стать самими собой перед тем, как умереть.
Со дня нашего расставания прошли годы, долгие годы.
Maybe that's what we look for all our lives, the worst possible grief, to make us truly ourselves before we die.
Years have passed since I left her, years and more years…

С. 184
Les femmes sont plus râleuses encore que des moutards. Pour un billet en resquille, elles feraient stopper toute la ligne.
Жінки навіть іще більші скнари, ніж діти, щоб проїхати зайцем, вони ладні зупинити всю лінію.
Женщины надсаживаются еще громче, чем сопляки мальчишки. Из-за непереданного билета они готовы всю линию остановить.
The women gripe even worse than the kids. If they caught somebody without a ticket, they'd stop the whole line.
(Усі три переклади різні! Де правильний?!)

С. 185
Pas méchant d’habitude et puis après du picolo, pas très gentil…
Не згірша звичка, та якщо пити після червоного вина, щезає всяка шляхетність.
Смирный, пока трезв, в поддатии он был не из приятных.
Not a bad-natured man ordinarily, but unpleasant after a few drinks…
(Український переклад – абсурдний. Перекладача збило з пантелику слово « d’habitude » – зазвичай)

Ça sera comme une partouze qui n’en finira plus…
Ніби гулянка, що ніколи не скінчиться...
Сплошной свальный грех
An endless sex orgy
(« Partouze »– не просто гулянка, а оргія)

С. 186
Tout le monde toussait dans ma rue. Ça occupe.
На моїй вулиці кашляли всі. Звичайна річ.
Вся моя улица кашляла. Все-таки какое-никакое занятие.
Everybody coughed in my street. It keeps you busy.
(Дивно, звідки взялося «Звичайна річ»?)

On a plus envie de faire grand-chose, voilà tout. À force de faire des économies sur tout, à cause de tout, toutes les envies vous sont passées.
Зникає охота робити щось вартісне, й цього досить. Через потребу ощадити на всьому, через навколишнє, що ненастанно лізе тобі в очі, щезають будь-які прагнення й бажання.
Просто ни за что серьезное браться неохота – и точка. Из-за вечной экономии на всем и ради всего всякие желания пропадают.
You simply stop feeling like doing anything much. What with scrimping and going without this and that, you stop wanting anything.
(«Через навколишнє, що ненастанно лізе тобі в очі» – буйні фантазії перекладача!)

Ce matin-là, j’ai rencontré Bébert sur le trottoir, il gardait la loge de sa tante partie dehors aux commissions.
Цього ранку я побачив Бебера – він стеріг комірчину своєї тітки-консьєржки, поки та ходила до вбиральні.
В это утро я встретил на тротуаре Бебера, он караулил привратницкую тетки – та пошла за покупками.
One morning I met Bebert on the sidewalk; his aunt, the concierge, was out shopping, and he was holding down the lodge for her.
(Чомусь « commissions » в українському перекладі завжди «вбиральня», і тут, і в інших місцях.)

С. 187
La tante à Bébert rentrait des commissions, elle avait déjà pris le petit verre, il faut bien dire également qu’elle reniflait un peu l’éther, habitude contractée alors qu’elle servait chez un médecin et qu’elle avait eu si mal aux dents de sagesse.
Беберова тітка повернулася з убиральні. Вже встигла вихилити чарочку й, очевидно, нанюхатись ефіру, – цю звичку вона набула, коли служила в лікаря і в неї дуже болісно різалися зуби мудрости.
Вернулась тетка Бебера с покупками. Она уже пропустила стопочку; скажу кстати, что она и эфир малость понюхивала, приобретя эту привычку, когда служила у одного врача и у нее болели зубы мудрости.
Bebert's aunt came home from shopping, she had already downed a glass or two. I have to add that she sniffed ether now and then, a habit contracted when she was working for a doctor and having such trouble with her wisdom teeth.

С. 189
Et puis, en plus, ce qui est bien commode, c’est qu’au retour on peut faire ses commissions en rentrant par le boulevard de la Liberté, où il y a encore des boutiques d’ouvertes le dimanche.
Крім того, це дуже зручно; повертаючись бульваром Свободи, можна вихилити чарчину, бо в неділю там ще відкриті забігайлівки.
Возвращаясь домой по бульвару Свободы, можно сделать нужные покупки – часть лавок на нем торгует и по воскресеньям.
And another thing that makes it really convenient is that on the way back you can shop on the Boulevard de la Liberté, where some of the stores keep open on Sunday.

С. 190
Ça représente une belle santé pour y tenir toute une vie à un régime pareil.
Коли все життя дотримують такого режиму, це свідчить про неабияке здоров'я.
Сидя на таком режиме всю жизнь, гарантируешь себе здоровье.
You need a sturdy constitution to get through a whole lifetime on such a schedule.
(Тут правильні український та англійський переклади.)

Établi dans les plumes ce garçon ! Songez un peu si on en a eu des crises dans les plumes depuis trente ans ! Y a peut être pas eu un métier plus mauvais que la plume, plus incertain.
А той хлопець опікувався пір’ям! Подумайте бодай, чи траплялися кризи в торгівлі пір’ям протягом останніх тридцяти років! А проте, можливо, нема ремесла, ризикованішого за торгівлю пір’ям.
Мальчик торгует пухом и пером. А сколько за тридцать лет было кризисов в этой отрасли! Нет, наверно, ремесла хуже, ненадежней, чем торговля пухом и пером.
The boy had set himself up in the feather business! The ups and downs of feathers in the last thirty years are almost unimaginable. Perhaps there's no worse, no more unstable business in all the world than feathers.
(«Опікуватися пір’ям» – якось дивно звучить.)

С. 191
Le péril de ce fils, le danger d’un emprunt qu’il aurait pu à la rigueur envisager dans le cas d’une échéance périlleuse, je le comprenais d’emblée.
Я зразу зрозумів небезпеку, що в найгіршому разі могла чигати на сина Анруїв, якби він узяв позичку на небезпечно короткий термін.
Я сознавал, какую опасность представляет для Прокиссов их сын в случае, если у него возникнет необходимость в помощи родителей – ну, скажем, неотложная уплата по счету.
I had no difficulty in understanding the perils facing the boy, the risk involved in a loan he might be forced to envisage if hard pressed.
(Усі три переклади – різні!)

Enfin, leur pavillon payé, bien possédé et tout, plus un sou de dettes, ils n’avaient plus à s’en faire tous les deux du côté de la sécurité !
не маючи жодного су боргів, вони вже не знали, за що братись, аби далі зміцнювати свою безпеку!
не имея ни на су долгов, могли больше не беспокоиться, как обеспечить себя.
Well, now that their house was bought and paid for and they didn't owe a single sou, they had nothing to worry about on the security side.

acheter le journal
купувати газети,
покупать газету
he began buying the newspaper
(Йдеться про одну газету, а не різні.)

С. 192
Le fameux fils plumassier
Той славетний син, що торгував пір’ям,
Пресловутыйсынок-перьевик
Their son in the feather business hardly ever came to see them.
(Слово « fameux » не завжди означає «славетний».)

Mme Henrouille, elle, j’ai mis plus longtemps à la connaître ;
Набагато більше часу в мене пішло на ближче знайомство з пані Анруй;
Мадам Прокисс я узнал много позже.
It took me longer to get to know Madame Henrouille;
(Тут, здається, неправильний російський переклад.)

Et pour livrer son boulot en autobus, c’était toujours des histoires en seconde, un soir même on lui avait tapé dessus. Une étrangère c’était, la première étrangère, la seule à laquelle elle eût parlé de sa vie, pour l’engueuler.
Попомучилась вона і з величезними клунками одягу в автобусах, якось увечері її навіть добряче були потовкли. Тоді вона вперше в своєму житті заговорила до іноземки, і то тільки на те, щоб вилаяти.
А когда она ездила автобусом, во втором классе, сдавать работу, с ней вечно случались всякие истории; однажды вечером ее даже ударили. Ударила иностранка, первая и единственная иностранка, с которой она в жизни столкнулась и на которую наорала.
And delivering her work on the bus, she rode second class and things were always happening. One afternoon a woman had bumped into her. Madame Henrouille had given her a piece of her mind. The woman was a foreigner, the first and only foreigner Madame Henrouille had ever spoken to.

С. 193
Et il les écoutait en effet, au lieu de dormir, des sifflets, des tambours, des ronrons… C’était un nouveau supplice. Il s’en occupait toute la journée et toute la nuit. Il avait tous les bruits en lui.
Звуки всього світу зосередились у його голові.
Носил в себе все мыслимые шумы.
He had all those noises inside him.
(«Звуки всього світу» – то вже занадто.)

La femme de ménage passait chez eux trois heures par semaine pour laver, c’était la seule visite qu’ils eussent reçue au cours de bien des années.
Натри години щотижня приходила прибиральниця, єдиний гість у їхній господі впродовж багатьох років.
Приходящая прислуга появлялась в доме на три часа в неделю и обстирывала супругов. Она была их единственной посетительницей за много лет.
The cleaning woman came in for three hours a week to do the washing, she was the only visitor they had had for years.

С. 194
Elle parlait dru comme elle avait appris dans Paris à parler au marché du Temple comme brocanteuse avec sa mère à elle, dans sa petite jeunesse…
Бабця говорила голосно, так, як звикла розмовляти в Парижі на Тампльському ринку, Де замолоду продавала з матір'ю всіляке лахміття...
Язычок у нее был еще тот: она выучилась грубиянить в Париже, на рынке Тампль, куда молоденькой ходила с матерью торговать старьем.
She had the gift of gab, she had picked it up as a girl, peddling bric-a-brac at the Temple Market with her mother…
(« Parler dru» – то не просто говорити голосно.)

С. 195
Ce regard allègre animait tout alentour, dans l’ombre, d’une joie jeunette, d’un entrain minime mais pur comme nous n’en avons plus à notre disposition, sa voix cassée quand elle vociférait reprenait guillerette les mots quand elle voulait bien parler comme tout le monde et vous les faisait alors sautiller, phrases et sentences, caracoler et tout, et rebondir vivantes tout drôlement comme les gens pouvaient le faire avec leur voix et les choses autour d’eux au temps encore où ne pas savoir se débrouiller à raconter et chanter tour à tour, bien habilement, passait pour niais, honteux, et maladif.
Ті веселі очі ожвавили довкілля, молодою ясною радістю осяяли темряву, випромінюючи лагідне завзяття, вже невластиве нам; досі деренчливий голос став веселий, слова стрибали й дотепно витанцьовували, кружляли втішним вихором, – цього досягають люди в ті щасливі часи, коли ще не втратили звички навперемінку й цілком невимушено говорити й співати, скидаючись на дурників, соромливців чи хворих.
В полутьме этот веселый взгляд оживлял все вокруг какой-то юной радостью, слабой, но зато чистой приподнятостью, какая нам уже не свойственна. Голос у нее дребезжал, когда она бранилась, но веселел, если она начинала говорить так же правильно, как остальные, так что обороты и фразы, как бы гарцуя, складывались в нечто до странности живое, как умели рассказывать о себе окружающим в те времена, когда тот, кто затруднялся непринужденно переходить от речи к мелодекламации и наоборот, слыл придурковатым и застенчивым пентюхом.
That bright look lit up everything in the darkness around her with a youthful joy, a frail but pure delight that we no longer have at our command. Her voice, which cracked when she screamed, gave her words a cheery ring when she consented to talk like other people, it made her phrases and sentences hop skip and jump as brightly as you please, the way people were able to do with their voices and the things around them in the days when not being able to sing or tell a story properly was looked upon as stupid, shameful, and sick.
(В українському перекладі усе навиворіт!)

« Folle » qu’on disait d’elle, la vieille, c’est vite dit ça « folle ». Elle était pas sortie de ce réduit plus de trois fois en douze années voilà tout ! Elle avait peut-être ses raisons… Elle ne voulait rien perdre… Elle n’allait pas nous les dire à nous qu’on n’est plus inspirés par la vie.
«Божевільна», – казали про неї, бо, мовляв, стара. Просто вона не виходила зі своєї криївки по кілька років – більш нічого! Напевне, мала на те свої міркування. Бабця нічого не хотіла втрачати... просто не казала нам, що життя її більше не надихає.
Старуху считали сумасшедшей. Сумасшедшей объявить легко. А ведь все дело в том, что за двадцать лет она и трех раз не вышла из своей берлоги. Наверно, у нее были на то свои причины. Нам, кого жизнь больше не вдохновляла, она, во всяком случае, выкладывать их не собиралась.
They called the old woman "mad"; that's easy to say. She hadn't set foot outside her den more than three times in the last twelve years, and that's all there was to it. She may have had her reasons… She was afraid of losing something… She wasn't going to tell them to people like us, people who were no longer inspired by life.
(Тут також усе навиворіт!)

La vieille se remit en colère.
Стара несподівано розходилася:
Старуха завелась снова:
The old woman flew off the handle again.
(«Несподівано» – не те саме, що «знову».)

С. 196
« Chez les Sœurs ?… Chez les Sœurs ?… qu’elle se rebiffa tout de suite. J’y ai jamais été moi chez les Sœurs !… Pourquoi que j’irais pas chez le curé pendant que vous y êtes !…
— У черниць?!.. У черниць?! – відрубала вона відразу. – Я нізащо не піду до черниць! Я й до церкви ніколи не ходила!
– К монашкам? К монашкам? – разом взвилась она. – Да я в жизни с ними не якшалась. Может, мне заодно и к кюре сходить, раз вам так хочется?
"The Sisters! The Sisters!" she rebelled. "I've never stayed with any Sisters… Why not send me to live with the priest while you're at it!
(Український перекладач зробив зі старої ледь не атеїстку.)

С. 197
On aurait dit qu’elle se doutait. Quelle surprise ! Elle avait ramassé ses chiffons de jupes contre son ventre et la voilà qui nous engueulait d’emblée, retroussée, et moi en tout particulier.
А ще казали, ніби вона всього боїться! Яка несподіванка! Свої дрантиві спідниці баба попідтикала аж до живота і з порога роззявила на нас пащу, надто на мене.
(Нема в рос. перекладі.)
She must have suspected something. What a spectacle! She had bunched her ragged skirts over her belly, and there she was, all tucked up, screaming at us and at me in particular.
(« Se douter » – не «боятися», а «підозрювати»!)

Fallait voir comme elle était solide et bâtie, avec du goût pour les coïts comme peu de femelles en ont.
Якби ви тільки бачили, яка вона була хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам.
Крепко сбитая, она отличалась такой любовью к постельным забавам, какую не часто встретишь у самок.
You should have seen her, so solidly built and with a taste for coitus unusual in females.
(«Femelle» тут і в інших місцях – не просто «жінка», а «самка».)

С. 198
Peut-être attendait-il que les événements se précisassent avant de se choisir un maintien.
Можливо, чекав, поки з’ясується що-небудь, перше ніж шукати порятунку.
Вероятно, ждал, пока обстановка прояснится и он сможет выбрать для себя определенную позу.
Maybe he was waiting for things to come to a head before selecting a posture.
(«Maintien» – тут не «порятунок», а «манера себе тримати, поза».)

Le théâtre pouvait crouler, elle s’en foutait elle, s’y trouvait bien et bonne et belle.
Нехай завалюється театр – їй начхати, головне, аби все, як на неї; було добре, пристойно, гарно.
Плевать ей было, что театр может рухнуть: роль целиком и полностью ее устраивала.
The stage could cave in, she didn't give a damn, she was happy and convinced of her goodness and beauty.

С. 199
Trop d’humiliation, trop de gêne portent à l’inertie définitive.
Завелика приниженість, завелика сором'язливість завжди призводять до непоправної інертности.
Чрезмерная униженность, чрезмерная нужда в конечном счете приводят к инертности.
Too much humiliation, too much misery culminate in total inertia.
(« Gêne » – тут «нужда, злидні», а не «сором’язливість».)

Aujourd’hui, elle me semblait prête à décupler ses effets.
Сьогодні, здається, вона старалася з подвійною силою.
Сегодня, как мне казалось, она удесятерила свои усилия.
Today she seemed determined to decuple the effect!
(Тут добрий тільки англійський переклад.)