Френк Вільчек. Основи

Перекладацька майстерня
Відповісти
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5809
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Френк Вільчек. Основи

Повідомлення Кувалда »

Френк Вільчек. Основи. 10 ключів до реальності/ пер. з англ. Миколи Климчука. — Київ: Лабораторія, 2021. 208 с.
Хороший переклад і книжку варто прочитати. Кілька попередніх зауваг. Переклад наукпопу трохи відрізняється від перекладу художньої літератури. Для наукпопу головне точність, навіть якщо це буде коштом зграбності. Кострубатість художнього тексту різатиме очі. У наукпопі впадатимуть в очі конкретні помилки. Тут не можна пропускати слова, поправляти думку автора, вживати неправильні терміни тощо. Розгляну деякі недоліки і висловлю деякі побажання.
Хибний переклад: «Він припустив, що Всесвіт на ранньому етапі пережив блискавичне розширення, яке Гут назвав розширенням Всесвіту, або «інфляцією»». Не знаю, що в оригіналі, але тут неправильно перекладено слово «розширенням». Має бути щось на кшталт «розбухання». І далі в тексті аналогічно: «Неважко зрозуміти, як ідея розширення Всесвіту розв’язує нашу проблему…. Та чи відбулося розширення Всесвіту насправді?... Розширення Всесвіту не випливає з відомих нам фундаментальних законів природи…» – Тут всюди має бути не «розширення», а «розбухання», чи «блискавичне розширення». Бо просто «розширення» Всесвіту відбувається перманентно: як почалося 13 з хвостом мільярдів років тому, так досі і триває. А от інфляція була тільки на певному етапі. А тут саме про неї.
«Розповідаючи про принцип невизначеності… традиційно оперують не швидкістю, а моментом імпульсу». Тут не «моментом імпульсу», а просто «імпульсом»
Айнштайнів вислів: «Raffiniert ist der Herr Got, aber boshaft ist er nicht» (у книжці перекладено: «Господь вигадує, але не мислить злого». Це надто вільне тлумачення. Господь Бог витончений, але не зловмисний.
Айнштайнів вислів: «Усе слід робити максимально просто, але не простіше». Це взято з якогось контексту, тому варто було б у таких от дужках [] написати, що має на увазі Айнштайн під «усім». Бо якщо йдеться, скажімо, про теорії чи пояснення, то нормально, а якщо взагалі під «усім» розуміти будь-що, то це беззмістовно.
«Однак той вуглець 14С, який став частиною живих організмів, більше не поповнюється, навпаки: його частка зменшується з часом у передбачуваний спосіб» – тут явно пропущено «після їх смерті/загибелі»
«Як не дивно, ряд ракоподібних під назвою ротоногі, здається, від природи вміє у спектроскопію» – щось пропало
«використали в ролі референсних[?] об’єктів дзеркала»
«порівнювати шлях, пройдений світлом, у масштабі[?] крихітної частки від довжини хвилі цього світла»
«Це називається кутовим моментом, або моментом інерції» – це різні штуки; кутовий момент – це момент імпульсу
«Який вектор[?] матимуть кути обертання»
«Діри – найпростіший, але надзвичайно важливий клас квазічастинок». Діри – це коли йдеться про чорні діри, а в твердому тілі — дірки.
«Існування множинних всесвітів; …частини множинного всесвіту будуть видимими». Отут було б цікаво дізнатися, що там англійською стоїть на місці «множинного».
«Я назвав цей варіант сумним, бо, по-моєму, використовувати умоглядну ідею, щоб сказати щось конкретне про світ, даний нам у відчуттях, означає переводити це питання зовсім в іншу площину. У площину магії. Заодно це перевірка на інтелектуальну чесність». Отут цікаво, що в оригіналі стоїть на місці «умоглядну» і «магії». Тут більше підійшло б «спекулятивну» і «фантазії», чи навіть «казки»
самопідтримуваних рухомих коливань; самопідтримувальні коливання полів; самопідтримувані коливання властиві – тут всюди має бути самопідтримні
Можна було б перекласти інакше/зрозуміліше: емергентні властивості – виниклі; комплементарність – доповняльність
Технічні хиби: 1. У кінці дев’ятнадцятого століття Карл Фрідріх Гаус (1777–1855), один з найвидатніших математиків усіх часів, подумав… 2. Довжина хвилі видимого спектра – приблизно 0,0000005 метра, 50 мікрон… 3. Вернер Гейзенберг сформулював загальну ідею квантових умов у 1935 році… 4. 1,9х1011 (тобто 190 мільярдів)… 5. Коли я був дитиною, говорив як дитина… (1 до коринтян 1:11–12) – має бути 13: 11–12. 6. тритію (… два протони і один нейтрон – має бути один протон і два нейтрони). 7. заряди становлять кратну частку спільної одиниці. 8. Звичайна сфера — тобто поверхня сфери — це приклад скінченого простору, який не має границь; тривимірні простори, які подібно до сфери, скінченні, однак не мають границь – тут не границі, а межі або краї
Тож якщо брати суто змістовний бік — хиби не критичні. Єдине, що трохи здивувало: переклад цитат з Біблії. Хіба що перекладач перекладав з грецької. Бо якщо з англійської, та ще прямі цитати… Цікаво ще, з якої мови переклад О.Хаяма?
Щодо передання імен/прізвищ, то транскриповано: Максвел (рос. Максвелл), Габл (рос. Хаббл), Ремзі (рос. Рамсей). Похвально, що прибрано подвоєння приголосних.
Але щодо решти, то відчувається російський вплив: «Дороті Ходжкін (Hodgkin), Альфред (чому не Алфрід?)
Ісаак Ньютон (Isaac Newton). Це теж суто російська послідовність: ім’я транслітеруємо, а от прізвище транскрипуємо. Хоча, видається, розумніше було б або транслітерувати, або транскрипувати, тобто Ісаак Невтон («и быстрых разумом Невтонов», як писав один вчений сраколиз), або Айзек Ньютон. Що цікаво, Азімова, який від народження був саме Ісааком, росіяни називають Айзеком, а от англійця Ньютона – Ісааком. Залізна логіка
ДжеймС [ʤeɪmz] – якась російська транскрипція. Аналогічно – Річардс, Барнс, Камінгс, Велс. Але є Стернз (Еліот). Щоправда, так і в російській. Але вихід за межі російського світу: Гігз (Higgs) – чудово.
Називати Айнштайна Ейнштейном, Гайзенберга – Гейзенбергом, Гайгера – Гейгером, Вітгенштайна – Вітгенштейном, Вайля – Вейлем – суто по-російському. І американець George Zweig теж Цвайг, а не Цвейг. Німець Генріх Герц (Heinrich Hertz) – Гайнріх, а Генріх – це теж по-російському.
Христіан Гюйгенс (Christiaan Huygens — звучить насправді як Крістіян Гайгенс)
Фейнман – теж по-російському, а мав би бути Файнмен, або, якщо брати оригінальне звучання прізвища, – Файнман. Є Вітмен (Whitman), Фрімен (Freeman), але є Брокман (Brockman).
Мюрей Гель-Ман (Murray Gell-Mann) – це, вочевидь, оригінальне звучання (з попередньої батьківщини), бо англ. Марі Гел-Мен
Девід Грос (David Gross), Девід Політцер (David Politzer), Давид Г’юм. Чому не Дейвіди?
Арно Пензіас (Penzias) і англ. і нім. Пенціас, а от рос. чомусь Пензиас.
Поль Дірак [англійський науковець], рос. чомусь Поль.
Frank Wilczek (польською – Франк Вільчек, англійською Френк Вілчек), тож Френк Вільчек – це якось ні туди, ні сюди
А от «Основи Ньютона», а не «Начала», – це похвально.
Знову… «уроки» :twisted: . https://r2u.org.ua/s?w=%D1%83%D1%80%D0% ... ghlight=on Перше ж речення: Вивчаючи фізичний світ на фундаментальному рівні, ми отримуємо важливі уроки (This is a book about fundamental lessons we can learn from the study of the physical world Я з електронним перекладачем віддав би перевагу такому: Це книга про фундаментальні речі, які ми можемо засвоїти, досліджуючи фізичний світ).
Фундаментальні уроки науки не зводяться для мене до голих фактів про те, як влаштовано фізичний світ; засвоївши уроки Бора; Фундаментальні основи науки – річ незручна. Вони дають нам урок
Дивний [бо російський] вжиток прийменника в/у: 10 мільярдів операцій у секунду; в дивовижно простий спосіб; організовано в той самий спосіб; організовані в той самий спосіб; відстані в масштабі 10[у мінус 33 степені] сантиметра; у величезній кількості; взаємодіють між собою у складніший спосіб; в дуже специфічний спосіб; в якийсь хитрий спосіб; мільярд зіткнень у секунду; поводиться в цілком передбачуваний спосіб
у принципі: тому вони, в принципі, дозволяють побачити ще менші об’єкти; У принципі, в атомному описі інформації більше; Знанням, яке існує «в принципі», але на практиці з нього ніякої користі; і в принципі їх можна обрахувати – у якому такому принципі?
у випадку: Однак у випадку рентгенівських променів немає чогось такого; у випадку видимого світла – тут ні про який випадок не йдеться
в результаті: Частинки Гігза було виявлено в результаті зіткнення протонів; виникають у результаті зіткнення; у результаті зіткнення виходить; виникають у результаті розпаду; в результаті мутації виник; У результаті найточніші атомні годиники; Якби в результаті якої-небудь катастрофи; у результаті притягування; в результаті достатньо точних обрахунків – в усіх цих прикладах «в результаті» досить безглузде поєднання прийменника з іменником. Українською є такі відповідники [залежно від контексту]: як результат; результатом; внаслідок; врешті тощо
Порівняно: Порівняно з часом, який минув; Порівняно з відстанями між зорями; порівняно із ситуацією; вона велика порівняно з електронами але дуже маленька порівняно з протонами; порівняно з елементарними частинками; порівняно з чотирма у людини; зникомо мала, порівняно з розміром; Порівняно з тривалістю космічної історії, життя людини; Порівняно з гігантськими глибинами космосу, ми – карлики; повільно, порівняно зі швидкістю звука; порівняно зі спектрами; Порівняно з усією історією Всесвіту; зникомо малі, порівняно із самою відстанню; мало енергії, порівняно з тим, що дає Сонце; порівняно з чим.
По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го. А от «порівняно дешеві» – відносно дешеві.
Частий вжиток російських «настільки» і «наскільки».
Стала російська сполука «неозброєним оком»: неозброєним оком ми сприймаємо; видно неозброєним оком; які можна побачити неозброєним оком; побачити неозброєним оком. Невооруженным глазом – го́лим (про́стим) о́ком, на го́ле о́ко. Поважчала я на два кіло, поправилась так, що й простим оком видко (Леся Українка); Бачу простим оком, як військо польське йде (Юрій Яновський). Під мікроскопом недавно показував матері пилюжинку, невидиму простим оком пилюжинку заводських димів (О.Гончар). Можливо, в нашій владі є здібні господарники, принаймні, власні справи вони ще й як провертають. Але, те, що вони — нікудишні політики, видно голим оком (І.Дзюба)… Та й англійською naked eye. То на дідька цей суржик?! Ну і про всяк випадок: неозброєними руками – голіруч. За вухо, носа тощо не скажу.
««Нерухомі зорі» настільки далеко, що порівняно невеликі зміни у відстані до них через їхній рух або через рух Землі довкола Сонця невидимі неозброєним оком» – «Нерухомі зорі» так далеко, що відносно невеликі зміни у відстані до них через їхній рух або через рух Землі довкола Сонця простим оком не побачити
Магніт: електромагнітним полем, магнітне поле тощо. Варто віддати перевагу магнету. https://r2u.org.ua/node/125. Бо вжиток і –магніт-, і –магнет- – це теж набуток російської, а ля: магнітобіологія, але магнетохімія. Оригінально, але тре’ з цим роздвоєнням уже закінчувати.
Точка зору: Комплементарність – це запрошення розглянути явище з різних точок зору; Подивитися на світ з різних точок зору; подивитися на світ з нової точки зору. Точка в українській – математичний об’єкт. Та й взагалі, як казав Давид Гільберт, «Кожна людина має деякий певний горизонт. Коли він звужується і стає нескінченно малим, то перетворюється в точку. Тоді людина говорить: «Це моя точка зору»».
Плутання складати і становити: У 2020 році споживання енергії у світі склало приблизно; Позаяк населення світу у 2020 році склало приблизно 7,5 мільярда; ці методи складали «технологію» відповідного суспільства; переважну кількість… складають… водень… і гелій; Сума з припуском на похибку складає 180; складають більшу частину масу
видимий/видний: у видимому, так і невидимому діапазоні; видиме світло; видимий Усесвіт. – Тут видний.
з однієї складової, то ми можемо дещо про цю складову сказати. – Там, де йдеться про іменник, тре’ вживати «складник», а де про прикметники – «складова»
шукали прийомів, які дозволять створити осмислену картину – способів, які дадуть змогу/уможливлять; Цей прийом дає надзвичайно потужний і гнучкий спосіб досліджувати — Це дає
вирішення замість розв’язання: вирішення проблем; істоти вирішують… безліч складних проблем; успішно вирішити цю проблему; вирішити проблему клімату; елегантно вирішує це питання. Але є: розв’язує нашу проблему
Ще трохи суржику: причому; мало того; барабанщика; чередування дня і ночі; галактики по сусідству; проходило по графі чистої науки; включно з Ейнштейном; включно з компліментарністю; включити це розумне життя в коло; космічна історія включає, в принципі, величезну кількість різних речей; снарядом; перестановки, мудрість установки Гауса, постановка питання викликає сумніви, така постановка питання; сама постановка питання; будучи майже сферичним, будучи електрично нейтральними, не будучи в цьому сенсі; більш ніж достатньо – задосить; відкрита книга; при розробці алгоритмів; повторимі; не перехоплює подиху; достовірні моделі; достовірний опис
одруківка – що це за одоробло? :shock:
Події розташовано одночасно і в часі, і в просторі – відбуваються
Простору-часу; простір-час посутньо не відрізняється від матерії; властивість простору-часу; геометричний об’єкт під назвою простір-час. – Власне кажучи, у фізиці це єдине поняття: In physics, spacetime is any mathematical model which fuses the three dimensions of space and the one dimension of time into a single four-dimensional manifold, тому варто вже здихатися цього дефіса – просторочас (англ. spacetime, хоча, мабуть, поки частіше space-time), українська, на відміну від російської, дає змогу легко утворити тут одне слово, тим паче, що вже є часопростір.
мало би бути, мала би зняти, була би джерелом; пропустили би. Щось останнім часом почастішав у перекладах довільний ужиток б/би. Чи в школах уже не вчать, що б/би залежить від того, на голосну чи приголосну, відповідно, закінчується попереднє слово? Попереднє, а не наступне
Зараз замість тепер: зараз таких супутників понад тридцять; ніж люди зараз використовують; однак зараз набагато легше й зручніше використовувати сонячну енергію; виникла система, яку ми спостерігаємо зараз; Всесвіт був…. одноріднішим, ніж зараз; і зараз вони залишилися у вигляді мікрохвильового випромінення(того самого різновиду електромагнітного випромінювання, що у мікрохвильових печах); Зараз я часто я часто повертаюсь до Платона, святого Августина; які ми зараз спостерігаємо у Всесвіті; сумарно становлять зараз більшість маси Всесвіту; ми зараз спостерігаємо однорідність. І є правильні вжитки: А зараз зосередьмося; зараз у шістнадцяти словах я сформулюю [щоправда, тре’: зараз шістнадцятьма словами…]
Нагадувати: простір нагадує желе; наука іноді нагадує телевізійну вікторину; чимось нагадує вічний двигун; нагадували стосунки батька й сина; Вони складаються з нейтрино і гравітонів і походженням нагадують реліктове мікрохвильове випромінення. http://slovopedia.org.ua/34/53405/33273.html
Чомусь здебільшого ужиток слова «учений»: вчені резонно очікували; вчені мали чітке уявлення тощо, але є пара «науковців» і навіть одна «науковиця». Загалом варто віддавати перевагу тут слову «науковець», тим паче, що йдеться про природничі науки. Видається, що частина людей явно уникає слова «науковець», і то ще до того, як появився «науківець» :) . У 4-томовому Російсько-українському словнику від Ін-ту укрмови (2014 р.): ученый сущ. учений, і ніяких тобі науковців. Як на мене, все досить просто: математика – математики, філологія – філологи, наука – науковці тощо.
Стала: сталою Планка; космологічна стала – константа. Те ж саме, що й зі складовою/складником.
всі інгредієнти присутні – наявні; позаяк вона виникла «з відсутності» електрона – бо вона виникла як брак електрона.
адрони [на рос. манер], а не укр. гадрони.
Не по кругових орбітах, а по еліптичних – не коловими орбітами, а еліптичними; обертання тіла по певній орбіті – певною орбітою
Більш: більш реалістичний; більш глобальний, більш високому, більш екстремальних, більш радикальну, найбільш еволюційною, більш умоглядний; за найбільш аргументованими оцінками – найобґрунтованішими
Рентгенограми зроблені Морісом Вілкінсом; деякі хитромудрі… методи, винайдені ще стародавніми греками – по змозі, такого варто уникати, бо це з розряду «цвях, забитий міліціонером»
проєкт, пів години, але лауреата, міфи, міфологічні, ауру, аудиторії, арифметика, Парфенон, паузу. Вказівка на обкладинці, що книжка «від лауреата Нобелівської премії» трохи підмордовує, якщо знати, що слово «лауреат» від «лавра». І треба сказати, що передавати грецьку «тету» по-різному спромоглася тільки російська мова [пристебнувши до себе ще українську та білоруську від початку 1930-х]. Усі інші індоєвропейські передають якось одноманітно. Тож теперішні заперечення про те, що в українській колись переважало передання через «ф»/не було одностайності/тощо натепер маловартісні. Писати «РИТМ», «аРИТМія», але «аРИФМметика» чи «логаРИФМ», або «ОРТ», «ОРТодоксія», «ОРТопедія», але «ОРФографія», «ОРФоепія» тощо – це стояти на особливому російському шляху в лижах. І далі так продовжувати вже мало б бути незручно. Бажано якось триматися глузду й уникати російської «послідовності» а ля: «Основные идеи томизма изложены в трактате Фомы Аквинского». Не йдеться ж про з’ясовування, як правильніше/українськіше: Фоменко, Хоменко чи Томенко? Але от в іншому можна ж уже якось відірватися від совка? Уже й правопис «узаконив» аритметику. Та більшість перекладачів і досі тягне російські сенси в українську. Як висловилася давненько Леся Українка [цитата не точна]: "Біда, що більшість нашої української громади сидить на самому нужденому російському правописі чужих слів, а через те не бачить як слід світа ні того що в вікні, ні того що поза вікном". Добрий рецепт дає Роман Цимбалюк: «Змінюйтеся, чуваки і чувіхи, змінюйтеся» :lol: .
Плутання щільності (кількості якихось елементів на одиницю довжини, площі, об’єму) і густини (відношення маси речовини до її об’єму): суперщільна й високоенергетична матерія перетворилася на гарячий однорідний газ; енергетичною щільністю самого простору; позитивною щільністю маси простору; ненульова щільність простору; самому простору притаманна ненульова щільність; Щільні ділянки Всесвіту притягують більше матерії і стають щільнішими; середньою щільністю матерії в цьому просторі; критичний поріг щільності матерії – десь 10 [у мінус двадцять третьому степені] грамів на кубічний сантиметр; суперщільна й високоенергетична матерія перетворилася на гарячий однорідний газ.
Отут правильно: «на великому масштабі ми побачимо такі самі галактики, розкидані з такою самою щільністю»
Плутання випромінення/випромінення і проміння: Вони [фотони] перетворяться на т.зв. реліктове випромінення; Вони створюють т.зв. реліктове випромінення або космічний мікрохвильовий фон; з теорії Великого вибуху не лише випливає існування космічного мікрохвильового випромінення; Космічне мікрохвильове випромінювання – слабкий відгомін Великого вибуху; Реліктове мікрохвильове випромінення й інші потенційні відлуння; вимірювання випромінення розжареного тіла; захист від ультрафіолетового випромінення і космічних промені.
Тут усюди плутання процесу і наслідку. Випромінювання/випромінення сталося понад 13 млрд років тому, наслідком його стало проміння. Тож перекласти тре’ було: реліктове [або космічне фонове] проміння, або (космічний) мікрохвильовий фон
«Око фіксує стан електромагнітного поля в певний момент, однак сприймає тільки те випромінювання, яке доходить до зіниць. Мало того, око сприймає випромінювання у вузькому спектрі довжин хвиль» – …те проміння, що потрапляє в зіниці. Ба більше… проміння з вузького спектра…
«Відстані можна вимірювати з нескінченною точністю» – якою завгодно
Єкання: Самі по собі не є ні солодкими, ні гіркими; ефект є результатом сумарної дії; якими є головні передбачення; вона є чимось типу; не є атомом; усе, що міняється, є по суті, годинником; Хай яким великим є Всесвіт «насправді»; кожна пара з яких є або друзями, або ворогами; Усесвіт, частиною якого є людина; бо вона є опосередкованим наслідком
Подеколи плутання визначення і означення: дати точне визначення призначенню людини; як визначити складність; пори року визначають як інтервали. Є правильно: це «щось» є, за означенням, час; це, за означенням
Плутання приводити і призводити: фундаментальні факти призводять до динамічної складності; це призводить до великої напруги; це призводить до низької напруги
Плутання постійного і сталого: швидкість світла постійна; прямолійнійний рух відображає рух з постійною швидкістю
Чомусь весь час «кривизна», тоді як укр. – кривина
Тунелі довжиною – завдовжки
Неправильний ужиток слова «відтак»: Відтак струмені дозволяють [і «дозволяють» теж тут недоречне]; Однак усередині протона вони рухаються дуже швидко, а відтак їм притаманна енергія
В усіх відношеннях: в усіх відношеннях однакові; Є два інші типи заряду, у багатьох відношеннях схожі; в усіх відношеннях, які мають значення – це теж по-російському
Відкриття співмірного з відкриттям – сумірного/порівнянного
«Над цим питанням ламали голову всі». Українці делікатніше ставляться до голови :mrgreen: – сушать
і, відповідно, також не годиться «подобалася математика і ломиголовки»
«Свобода волі – це одне з головних понять етики і юриспруденції», «Свобода волі і фізичний детермінізм – комплементарні аспекти реальності». Термін, вочевидь, теж скалькований з російської. Надибав цікаве обговорення https://maidan.org.ua/arch/mova/1222043144.html. Схиляюся до того, що адекватніший переклад «свобідна воля», або «самохітна воля» (латин. Liberum arbitrium, болгар. свободната воля, польс. wolna wola, нім. freier Wille, серб. слободна воља, іспан. libre albedrío, франц. libre arbitre…)
Прискорення: прискорювачі; прискорювачів частинок; рухаються з прискоренням; непоясненим прискоренням
Найпевніше, термін врісся під впливом російської, де є скорость і ускорение, в українській логічні були б швидкість і пришвидшення. От як, наприклад, у Російсько-українському словнику технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський): ускорение – пришви́дшування, пришви́дшення.

обробляти: обробка даних; обробляють інформацію; суперкомп’ютерів, які її обробляють; обробляють візуальну інформацію; Хвильові функції обробляють по-різному; зібрати й обробити таку кількість даних; обробляє візуальну інформацію; виникнути в результаті вибуху; У результаті виходять фотографії; людина обробляє інформацію; обробки інформації; її [інформацію] можна в різний спосіб обробити; обробка відбувається в електронній формі; інформація зберігається і обробляється; інструменти обробки даних; обробки і збереження інформації. Непогана стаття про обробляти/опрацьовувати http://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploa ... PDF/19.pdf
Ну і насамкінець про прикметники:
евклідовій геометрії; в геометрії Евкліда; теоремі Піфагора, як і має бути в евклідовій геометрії; підриває основи евклідового підходу до геометрії, а зрештою й ейнштейнового; прості – евклідовий; Платоновими тілами; і з ньютонівської, і з ейнштейнівської теорії гравітації
З чинного правопису:
«Примітка. З малої букви пишуться присвійні прикметники, утворені від власних особових назв:
а) за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальза́ківські тради́ції, галага́нівська садиба, довже́нківські фільми, франкі́вські соне́ти, шевче́нківський стиль, пришвінська проза;
б) якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів: а́вгієві ста́йні, ахілле́сова п’ята́, го́рдіїв ву́зол, дамо́клів меч, прокру́стове ло́же, ю́ дині срібняки́; архіме́дова спіра́ль, базе́дова хворо́ба, бертоле́това сіль, ві́ттова хворо́ба, га́йморова порожни́на, піфаго́рова теоре́ма».
Суть скальковано з російських правил, тільки своїми словами. Якби в нас була хоч якась мовознавча інституція [не місце, де збираються доктори з академіками, а знавці мови], то безумовно, такої херні: геометрія Евкліда, але евклідова геометрія, теорема Пітагора, але пітагорова теорема тощо в українському правописі не було б. Ну а поки інституції нема, підставовіше писати: Евклідів простір; Евклідів підхід; Ньютонова та Айнштайнова теорії гравітації; Айнштайнів підхід.
Книжка сподобалася. Один істотний мінус — затонка. Щодо змісту, з автором не погоджуюся хіба в одному:
С. 194: «У світлі цих міркувань треба прийняти «дивовижну гіпотезу» великого біолога Френсіса Кріка (його слова), що свідомість, в усіх її проявах, «не більше, ніж поведінка величезного комплексу нервових клітин і пов’язаних з ними молекул». Це був би радикально консервативний, обережний хід. По суті, це означає екстраполювати ньютонівські методи аналізу і синтезу на сферу вивчення мозку... Спростування «дивовижної гіпотези» Кріка — ось що було б воістину дивовижним». І це після розділу 10 («Комплементарність – розширення можливостей мозку»), що Вілчек присвячує доповняльності різних підходів до пояснення реальності, зокрема (с. 188): «Отже, комплементарність – це запрошеня розглянути явище з різних точок зору. Нові питання, нові факти, нові підходи – усе це відкриває можливість подивитися на світ з нової точки зору і дізнатися щось нове. У цьому й полягає дух комплементарності — розширити діапазон розуму. Чому б не керуватися цим духом, коли йдеться про «конфлікт» науки і мистецтва, або науки і філософії, або науки і релігії, або релігії А і релігії Б». І після всього сказаного через кілька сторінок закінчити по суті редукціонізмом :roll: .
Але врешті: «Світ сповнений загадок і значно складніший, ніж людина здатна сприймати, однак ми вже чимало про нього знаємо і дізнаємося ще більшість. Скромність людині не завадить, однак на самоповагу ми теж заслужили».
Раджу прочитати. Ну а перекладачеві не завадило б деякий час перед обідом поповторювати: АйнштАйн, ГАйзенберг, ФАйнмЕн… — як вимовляють голосні у прізвищах великих фізиків у цивілізованому світі. А там і звикнеться :lol: .
Відповісти

Повернутись до “Порадник”