Файнменові лекції з фізики

Відповісти
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5586
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Файнменові лекції з фізики

Повідомлення Кувалда »

Richard P. Feynman, Robert B. Leighton, Matthew Sands. The Feynman Lectures on Physics, boxed set: The New Millennium Edition. Basic Books; New Millennium ed. Edition, 2011, 1552 pages [«Now, we are reintroducing the printed books to the trade, fully corrected, for the first time ever, and in collaboration with Caltech». Книжці одного з найвидатніших фізиків ХХ ст. Річарда Файнмена, Великого Пояснювача, уже за 50 років. Мабуть, найпопулярніша книжка з фізики: понад 10 перекладів, понад 1,5 млн проданих англійською мовою книжок і ще більше іншими. У 2013 році Калтех, скооперувавшись з The Feynman Lectures Website, виклав книгу у вільному доступі.

З досвіду видання «Вступу до алгоритмів» Т. Г. Кормена, Ч. Е. Лейзерсона, Р. Л. Рівеста, К. Стайна [дещо менша за обсягом – під 1300 с.; робота частини перекладачів була оплачувана] і «Системного погляду на життя: Об'єднавче бачення» Ф.Капри, П.Луїзі [втричі меншого за обсягом; переклад безплатний; книжка у вільному доступі] від початку роботи [переговорів про права] до закінчення [випуску] може минути 3–4 роки. Але й цілком реально зробити за 2. Для цього потрібно 8–12 перекладачів, які взявшись до роботи її закінчуватимуть, 1–2 наукові редактори, а просто редактор уже є. Перекладачі мають знати фізику [необов’язково як Файнмен, але бажано на рівні фізичних спеціальностей або технічних з істотним багажем фізичних дисциплін], непогано знати англійську і добре українську. Охочі можуть для початку перекласти 2–3 сторінки і виставити для обговорення тут [перекладати тільки з англійської :!: ].
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5586
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Файнменові лекції з фізики

Повідомлення Кувалда »

Ну що ж, поки фізики збираються на силі [а мо' лінуються :roll: ] почнемо. Підкреслено неоднозначні місця в квадратових дужках — оригінал. Тож критикуйте і радьте 8-)

Про авторів

Річард Файнмен

Річард П. Файнмен народився 1918 року в Нью-Йорку, 1942 року здобув ступінь доктора філософії в Принстоні. Попри молодість, він відіграв важливу роль у Мангетенському проєкті в Лос-Аламосі під час Другої світової війни. Згодом викладав у Корнельському університеті та в Каліфорнійському технологічному інституті. 1965 року отримав Нобелеву премію з фізики разом із Сінітіро Томонаґою та Джуліаном Швінгером за роботи з квантової електродинаміки.

Доктор Файнмен здобув Нобелеву премію за успішне розв’язання проблем з теорії квантової електродинаміки. Він також створив математичну теорію, яка пояснює явище надплинності в рідкому гелії. Після цього, разом з Марі Ґел-Меном, виконав фундаментальну роботу в царині слабких взаємодій, таких як бета-розпад. Надалі Файнмен зіграв ключову роль у розвитку теорії кварків, висунувши партонну модель процесів зіткнення високоенергетичних протонів.

Окрім цих досягнень, доктор Файнмен запровадив у фізику базові нові обчислювальні техніки та позначення, насамперед повсюдні діаграми Файнмена, які, можливо, більше ніж будь-який інший формалізм у новітній науковій історії, змінили спосіб осмислення та розрахування основних фізичних процесів[have changed the way in which basic physical processes are conceptualized and calculated].
Файнмен був надзвичайно ефективним освітянином. З усіх своїх численних нагород він особливо пишався медаллю Естерстеда за викладання, якою його нагородили 1972 року. «Файнменові лекції з фізики», опубліковані вперше 1963 року, рецензент журналу «Саєнтіфік Амерікен» охарактеризував як «важкі, але живильні та сповнені краси. І через 25 років цей порадник[the guide] для вчителів та для найкращих студентів-початківців[beginning students]». Для того щоб покращити розуміння фізики серед непідготовлених читачів, доктор Файнмнн написав «Характер фізичного закону» та «КЕД: дивна теорія світла та матерії». Він також автор низки передових[advanced] публікацій, які стали класичними довідниками та підручниками[references and textbooks] для дослідників і студентів.

Річард Фейнман був конструктивний громадський діяч[constructive public man]. Добре відома його робота в комісії з розслідування катастрофи «Челенджера», особливо знаменита демонстрація чутливості ущільнювальних кілець до холоду, елегантний експеримент, для якого потрібна була лише склянка крижаної води та С-затискач. Менш відомими були зусилля доктора Файнмена в Комітеті навчальних програм штату Каліфорнія в 1960-х роках, де він протестував проти посередності підручників.
Докладний перелік безлічі наукових та освітніх досягнень Річарда Файнмена не може адекватно відобразити суть цієї людини. Як відомо будь-якому читачеві його навіть найтехнічніших публікацій, жвава і багатогранна особистість Фейнмана осяває всі його роботи. Крім того, що був фізиком, він у різні часи був ремонтником радіоприймачів, відмикачем замків, художником, танцюристом, гравцем на бонго і навіть дешифратором ієрогліфів мая. Вічно допитливий щодо свого світу, він був зразковим емпіриком.

Річард Файнмен помер 15 лютого 1988 року в Лос-Анджелесі.

Роберт Лейтон

Роберт Б. Лейтон народився в Детройті 1919 року. Протягом свого життя він виконав основоположні роботи з фізики твердого тіла, фізики космічних променів, початків сучасної фізики частинок, фізики Сонця, планетного фотографування[planetary photography], інфрачервоної, міліметрової та субміліметрової астрономії. Він був широко відомий своїм інноваційним проєктуванням[innovative design] наукових приладів, і був глибоко шанований як викладач, написавши надзвичайно авторитетний підручник "Принципи сучасної фізики", перш ніж приєднатися до команди, що розробляла "Файнменові лекції з фізики".
На початку 1950-х Лейтон відіграв ключову роль у демонстрації розпаду мюона на два нейтрино та електрон і провів перше вимірювання енергетичного спектра розпадового електрона. Він був перший, хто спостерігав розпади дивних частинок після їх початкового відкриття, і з'ясував багато властивостей нових дивних частинок.
У середині 1950-х Лейтон розробив сонцеві камери на Доплеровому зсуві та Зеємановому ефекті[Doppler-shift and Zeeman-effect solar cameras]. За допомогою камери Зеємана Лейтон та його студенти закартували магнетне поле Сонця з чудовою вирізняльною (роздільною) здатністю, що привело до разючих відкриттів п’ятихвилинних коливань у швидкостях локальної сонцевої поверхні та „супергрануляційного патерна/картини”, відкривши так нову галузь – сонцеву сейсмологію. Лейтон також спроєктував і побудував обладнання для отримання чіткіших зображень планет і започаткував ще одну нову галузь – адаптивну оптику. Його зображеннями планет вважали найкращими доти, поки в 1960-х не розпочалася ера досліджень космосу за допомогою зондів.
На початку 1960-х Лейтон розробив новий недорогий інфрачервоний телескоп, виконав перше обстеження неба на 2,2 мкм, виявивши несподівано велику кількість об'єктів у нашій галактиці, занадто холодних, щоб їх можна було побачити людським оком. У середині 1960-х років він був керівником групи в Лабораторії реактивного руху з наукових досліджень формування зображень місій кораблів Марінер-4, 6 і 7 до Марсу. Лейтон зіграв ключову роль у розробленні першої системи цифрового телебачення ЛРР у глибокому космосі та зробив внесок у перші спроби опрацювання та вдосконалення методів зображення.
У 1970-х роках інтерес Лейтона змістився до розроблення великих недорогих параболічних (тарілкових) антен, які можна було б використовувати для проведення міліметрової інтерферометрії та субміліметрової астрономії. Знову завдяки його чудовим експериментальним здібностям була відкрита нова галузь науки, яку продовжують активно розвивати в Радіообсерваторії Овенз-Велі[Owens Valley Radio Observatory] та Атакамській великій міліметровій/субміліметровій антеновій ґратниці (ALMA) в Чилі.

Роберт Лейтон помер 9 березня 1997 року в Пасадені, штат Каліфорнія.

Метью Сендз
Метью Сендз народився 1919 року в Оксфорді, штат Масачусетс, здобув ступінь бакалавра в Університеті Кларка в 1940-му, ступінь магістра – в Університеті Райса в 1941 році. Під час Другої світової війни був залучений до Мангетенського проєкту в Лос-Аламосі, працюючи в галузі електроніки та приладобудування. Після війни Сендз допоміг заснувати Лос-Аламоську федерацію науковців-атомників, що виступала проти подальшого використання ядерної зброї. У цей період він здобув ступінь доктора філософії в Масачусетському технологічному інституті, досліджуючи космічні промені під керівництвом Бруно Росі.
1950 року Сендза найняв Калтех для побудови та експлуатації свого електронного синхротрона на 1,5 ГеВ. Він перший теоретично та експериментально показав важливість квантових ефектів у пришвидчувачах/прискорювачах електронів.
З 1960 по 1966 рік Сендз працював у Комісії з коледзької фізики, проводячи реформи програми підготування фізиків-бакалаврантів Калтеху, наслідком чого стали «Файнменові лекції з фізики». У той час він також працював консультантом з питань ядерної зброї та роззброєння в Науково-консультативному комітеті президента, Агенції з контролю над озброєнням та роззброєння та Міністерстві оборони.
1963 року Сендз став заступником директора з будівництва та експлуатації Стенфордського лінійного пришвидшувача (SLAC), а також працював над Стенфордським позитрон-електронним асиметричним кільцем (SPEAR), колайдером на 3 ГеВ.
З 1969 по 1985 рік Сендз був професором фізики в Каліфорнійському університеті в Санта-Крузі, працюючи його віцеканцлером з науки з 1969 по 1972-й. Він отримав нагороду за видатні заслуги (Distinguished Service Award) від Американської асоціації викладачів фізики в 1972 р. Як професор у відставці, продовжував брати активну участь у дослідженнях на пришвидчувачах частинок до 1994 р. 1998 року Американське фізичне товариство присудило Сендзові премію Роберта Р. Вілсона «за його численні внески у фізику пришвидчувачів та розвиток електрон-позитронних та протонних колайдерів».
На пенсії Сендз наставляв місцевих викладачів початкових і середніх шкіл у Санта-Крузі, допомагаючи їм організувати комп'ютерну та лабораторну діяльність для учнів. Він також керував редагуванням "Файнменових порад з фізики", до яких вніс спогади, що описують створення "Файнменових лекцій з фізики".

Метью Сендз помер 13 вересня 2014 року в Санта-Крузі, штат Каліфорнія.
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5586
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Файнменові лекції з фізики

Повідомлення Кувалда »

Передмова до видання нового тисячоліття
Кіп Торн
Минуло майже п'ятдесят років відтоді, як Річард Файнмен викладав вступний курс фізики в Калтесі, результатом якого стали ці три томи – «Файнменові лекції з фізики». За ці п'ятдесят років наше розуміння фізичного світу дуже змінилося, але «Файнменові лекції з фізики» витримали випробування часом. Лекції Файнмена сьогодні такі ж потужні, як і тоді, коли вони були вперше опубліковані, завдяки унікальним Файнменовому розумінню фізики та педагогіці. Їх вивчали в усьому світі як початківці, так і зрілі фізики; їх перекладено щонайменше десятком мов, і лише англійською надруковано понад 1,5 мільйона примірників. Можливо, жоден інший комплект підручників з фізики не мав такого широкого впливу протягом такого тривалого часу.
Це видання нового тисячоліття відкриває нову епоху для "Файнменових лекцій з фізики" (ФЛФ): епоху електронного публікування двадцять першого століття. ФЛФ перетворено на e-ФЛФ, з текстом і рівняннями, записаними мовою електронного набору LaTeX, а всі фігури перероблені за допомогою сучасного програмного забезпечення для рисування.
Наслідки для друкованої версії цього видання не приголомшливі; вона виглядає майже так само, як оригінальні червоні книжки, які студенти-фізики знали і любили десятки років. Основні відмінності - розширений та вдосконалений індекс, виправлення 885 помилок, що їх виявили читачі протягом п’яти років після першого друку попереднього видання, та простота виправлення помилок, які можуть виявити майбутні читачі. До цього я повернуся нижче.
Версія е-книги цього видання та розширена електронна версія – це електронні новозаведення. На відміну від більшості електронних версій технічних книг 20-го століття, у яких рівняння, фігури та іноді навіть текст стають піксельовані при спробі їх збільшити, використання LaTeX у виданні нового тисячоліття уможливило створення е-книги найвищої якості, у яких усі деталі на сторінці (крім фотографій) можна збільшити без обмежень та зберегти точні форми та чіткість. А розширена електронна версія з авдіо та фотографіями дошок з оригінальних Файнменових лекцій та покликаннями на інші ресурси - це новозаведення, яке Файнмена дуже втішило б.

Спогади про Файнменові лекції
Ці три томи – самодостатній педагогічний курс. Вони також історичний запис Файнменових лекцій з фізики 1961–64 рр.для бакалаврантів, курс обов’язковий для всіх першо- та другокурсників Калтеху незалежно від їхньої спеціальності.
Читачам, можливо, цікаво, як і мені, як Файнменові лекції вплинули на студентів, які їх відвідували. Фейнман у передмові до цих томів висловив дещо негативний погляд. "Я не думаю, що дуже добре поводився зі студентами", – написав він. Метью Сендз у своїх спогадах у "Файнменових порадах з фізики" висловив набагато позитивнішу думку. Зацікавившись, весною 2005 року я надіслав електронною поштою або розмовляв із квазівипадковою групою з 17 студентів (із приблизно 150), відвідувачів Файнменових занять 1961–63 років – хтось мав великі труднощі із заняттями, а хтось легко їх опановував; здобуваючи спеціальності з біології, хемії, інженерії, геології, математики, астрономії, а також фізики.
Ці минулі роки могли б поглянсувати їхні спогади ейфоричним відтінком, але близько 80 відсотків згадують Файнманові лекції як найважливіші моменти своїх студентських років. "Це було як ходити до церкви". Лекції були «перетворювальним досвідом», «досвідом усього життя, мабуть, найважливішим, що я здобув у Калтесі». "Моєю спеціалізацією була біологія, але Файнменові лекції виділяються як найважливіша подія мого бакалаврського досвіду ... хоча мушу визнати, що я тоді не міг виконувати домашні завдання і ледве чи щось із них здавав [hardly turned any of it in]". «Я був серед найменш перспективних студентів цього курсу, і ніколи не пропускав лекцій. ... Я пам’ятаю і все ще можу відчути радість Файнмена від відкриття. ... Його лекції мали… емоційний вплив, який, мабуть, був втрачений у друкованих лекціях».
На відміну від цього, у деяких студентів виникають негативні спогади здебільшого через дві проблеми: (i) “Ви, відвідуючи лекції, не могли навчитися виконувати домашні завдання. Файнмен був надто витончений - він знав трюки і які наближення можна зробити, і мав інтуїцію, основану на досвіді та геніальності, якими не володіє студент-новачок". Файнмен та його колеги, знаючи про цей недолік курсу, частково повернулись до цього з матеріалами, внесеними до «Файнменових порад з фізики»: три лекції Файнмена з розв’язання задач і набір вправ та відповідей, що зібрали Роберт Б. Лейтон та Рохус Фоґт. (ii) “Непевність через незнання того, що, ймовірно, буде обговорюватися на наступній лекції, брак підручника чи покликання на будь-який зв’язок з матеріалом лекції та, як наслідок, неможливість читати наперед, дуже засмучували. ... Мені здалося, що лекції, захопливі та зрозумілі в авдиторії, були санскритські зовні [коли я намагався реконструювати деталі]». Звісно, цю проблему розв’язали ці три томи – друкована версія «Файнменових лекцій з фізики». Вони стали підручником, за яким довгі роки навчалися студенти Калтеху, і залишаються сьогодні як однією з найбільших спадщин Файнмена.

Історія помилок
«Файнменові лекції з фізики» дуже швидко підготували Файнмен та його співавтори Роберт Б. Лейтон та Метью Сендз, працюючи над записами (і розширюючи їх) магнетофонних стрічок та фотографій дошок з курсових лекцій Файнмена (і ті, й ті внесені до розширеної електронної версії цього видання нового тисячоліття). З огляду на високу швидкість, з якою працювали Файнмен, Лейтон і Сендз, неминучим було те, що в перше видання закралося багато помилок. Файнмен накопичив довгі списки заявлених помилок протягом наступних років – помилки, які знайшли студенти та викладачі Калтеху та читачі з усього світу. У 1960-х – на початку 1970-х років Файнмен виділив час у своєму напруженому графіку, щоб перевірити більшість, але не всі заявлені помилки томів I та II, та внести правки в наступні друковані видання. Але почуття обов'язку Файнмена ніколи не сягало так високо, як захват від відкриття нових речей, щоб змусити його розібратися з помилками в томі III . Після його передчасної смерті в 1988 році списки помилок у всіх трьох томах були здані на зберігання в Архів Калтеху, і там лежали забутими.
2002 року Ралф Лейтон (син покійного Роберта Лейтона і колеги Файнмена) повідомив мене про старі помилки та новий довгий список, який склав друг Ралфа Майкл Ґотліб. Лейтон запропонував Калтехові випустити нове видання «Файнменових лекцій з фізики», виправивши всі помилки і опублікувавши його разом із новим томом додаткових матеріалів – «Файнменові поради з фізики», що вони з Ґотлібом готували.
Фейнман був моїм героєм і близьким особистим другом. Коли я побачив списки помилок і зміст запропонованого нового тому, я швидко погодився наглядати за цим проєктом від імені Калтеху (довгочасного академічного дому Файнмена, якому він, Лейтон і Сендз довірили всі права та обов'язки щодо «Файнменових лекцій з фізики»). Після півтора року скрупульозної роботи Ґотліба та ретельного вивчення доктора Майкла Гартла (видатного постдока Калтеху, який перевірив всі помилки плюс новий том), народилося остаточне видання «Файнменових лекцій з фізики» 2005 року, в якому виправлено близько 200 помилок і які супроводжено «Файнменовими порадами з фізики» Файнмена, Ґотліба та Лейтона.
Я думав, що видання буде “остаточне”. Чого я не очікував, це захопленої реакції читачів з усього світу на заклик Ґотліба розпізнавати й надалі помилки та подавати їх через вебсайт, який створив і підтримує Ґотліб: Вебсайт Файнменових лекцій, www.feynmanlectures.info. Відтоді за п’ять років подано на розгляд 965 нових помилок, які витримали ретельну перевірку Ґотліба, Гартла та Нейта Боде (видатного аспіранта фізики Калтеху, який став наступником Гартла на посаді калтехівського перевіряльника помилок [vetter of errata]). З цих 965 перевірених помилок 80 виправлено за четвертого друку остаточного видання (серпень 2006 р.), а решта 885 виправлено за першого друку цього видання нового тисячоліття (332 – в томі I, 263 – в томі II та 200 – у томі III). Докладніше про помилки див. www.feynmanlectures.info.
Очевидно, що створення «Файнменових лекцій з фізики» без помилок стало загальносвітовою справою. Від імені Калтеху я вдячний 50 читачам, які зробили свій внесок з 2005 року, і багатьом іншим, хто може зробити внесок протягом найближчих років. Імена всіх учасників розміщено на вебсайті www.feynmanlectures.info/flp_errata.html.
Майже всі помилки були трьох типів: (i) друкарські помилки у словах [in prose]; (ii) друкарські та математичні помилки в рівняннях, таблицях і фігурах – помилки в знаках, неправильні числа (наприклад, 5, що мало б бути 4), а також забраклі індекси, символи сумування, дужки та члени в рівняннях; (iii) неправильні перехресні покликання на розділи, таблиці та фігури. Такі помилки, хоч і не дуже серйозні для зрілого фізика, можуть розчарувати та заплутати основну Файнменову авдиторію – студентів.
Примітно, що серед 1165 помилок, виправлених під моїм егідою, лише кілька я вважаю справжніми фізичними помилками. Прикладом може слугувати том II, сторінка 5-9, де тепер сказано: «… жоден статичний розподіл зарядів всередині закритого заземленого провідника не може створювати ніяких [електричних] полів зовні» (слово «заземленого» пропущено в попередніх виданнях). До цієї помилки привернули увагу Файнмена численні читачі, зокрема Біла Елізабет Кокс, студентка Коледжу Вільгельма та Мері, яка покладалася на Файнменів помилковий уривок на іспиті. Пані Кокс Файнмен у 1975 році написав : “Ваш викладач мав рацію, не давши вам жодного бала, бо ваша відповідь була неправильна, як він і продемонстрував, використовуючи Ґаусів закон. У науці слід вірити логіці та аргументам, ретельно проробленим, а не авторитетам. Ви також прочитали і зрозуміли книгу правильно. Я помилився, тож і книга помилкова. Я, мабуть, думав про заземлену провідну сферу, або про те, що переміщення зарядів у різних місцях всередині не впливає на речі зовні. Я не впевнений, як це зробив, але я помилився[goofed]. А ви, крім того, засмучені, що повірили мені".

Як з’явилося це нове видання тисячоліття

З листопада 2005 по липень 2006 року на Вебсайт Файнменових лекцій, www.feynmanlectures.info, на розгляд подано 340 помилок. Примітно, що основна частина цих матеріалів надійшла від однієї людини: доктора Рудольфа Пфайфера, тодішнього постдока з фізики у Віденському університеті, Австрія. Видавництво «Адісон Веслі», виправило 80 помилок, але вирішило більше не правити через вартість: книги друкували фотоофсетно, працюючи з фотографічнии зображеннями сторінок 1960-х. Виправлення помилки потребувало повторного набору цілої сторінки, а щоб не заносилися нові помилки, сторінку двічі перенабирали двоє різних людей, потім порівнювали та вичитували кілька інших людей – справді дуже дорогий процес, коли йдеться про сотні помилок.
Ґотліб, Пфайфер та Ралф Лейтон були дуже незадоволені цим, тому сформулювали план, спрямований на полегшення виправлення всіх помилок, а також на виготовлення е-книг та вдосконалених електронних версій "Файнменових лекцій з фізики". Вони запропонували свій план мені, як представникові Калтеху, у 2007 році. Я був захоплений, але обережний. Побачивши додаткові подробиці, зокрема однорозділову демонстрацію розширеної електронної версії, я рекомендував Калтехові скооперуватися з Ґотлібом, Пфайфером та Лейтоном у здійсненні їхнього плану. Його послідовно схвалили три голови Відділу фізики, математики та астрономії Калтеху – Том Томбрело, Ендрю Ланге і Том Сойфер – а складні юридичні та контрактні деталі розробив радник Калтеху з питань інтелектуальної власності Едам Кокран. З публікацією цього видання нового тисячоліття план, попри його складність, був успішно виконаний. Зокрема:
Пфайфер і Ґотліб конвертували в LaTeX усі три томи ФЛФ (а також понад 1000 вправ із курсу Файнмена для внесення до «Файнменових порад з фізики»). Фігури ФЛФ були перерисовані в сучасному електронному вигляді в Індії під керівництвом німецького перекладача ФЛФ Генінга Гайнце для використання в німецькому виданні. Ґотліб і Пфайфер обміняли невиняткове використання[non-exclusive use] їхніх LaTeX-рівнянь у німецькому виданні (опублікованому Ольденбурґом) на невиняткове використання рисунків Гайнце в цьому англійському виданні нового тисячоліття. Пфайфер і Ґотліб прискіпливо перевірили весь LaTeX-текст і рівняння і всі перерисовані фігури та внесли у разі необхідності правки. Ми з Нейтом Боде від імені Калтеху провели вибіркові перевірки тексту, рівнянь та рисунків; і що примітно, ми не виявили помилок. Пфайфер і Ґотліб неймовірно скрупульозні та точні. Ґотліб і Пфайфер домовилися з Джоном Саліваном, Бібліотека Гантінгтона, щодо зацифрування фотографій дошок Файнмена 1962–1964 років, а з «Джордж Блад авдіо» –щодо зацифрування стрічок лекцій – за фінансової підтримки та заохочення професора Калтеху Карвера Міда, логістичної підтримки архівара Калтеху Шелі Ервін та юридичної підтримки Кокрана.
Юридичні проблеми були серйозні: у 1960-х Калтех ліцензував «Адісон Веслі» права публікувати друковане видання, а в 1990-х – права поширювати авдіолекції Файнмена та варіант електронного видання. У 2000-х роках через послідовне придбання цих ліцензій права на друк були передані видавничій групі «Пірсон» (Pearson), тоді як права на авдіо- та електронну версію – видавничій групі «Перс’юс» (Perseus). Кокран за допомогою Айка Вільямза, адвоката, що спеціалізується на видавничій справі, зумів об'єднати всі ці права в «Перс’юс» («Бейсік букс» (Basic Books)), зробивши можливим це нове видання тисячоліття.

Подяки
Від імені Калтеху я дякую багатьом людям, які зробили можливим це нове видання тисячоліття. Зокрема, я дякую ключовим людям, згаданим вище: Ралфові Лейтону, Майклові Ґотлібу, Томові Томбрело, Майклові Гартлу, Рудольфові Пфайферу, Генінгові Гайнце, Едамові Кокрану, Карверові Міду, Нейтові Боде, Шелі Ервін, Ендрю Ланге, Томові Сойферу, Айкові Вільямзу та 50 особам, які прислали на розгляд помилки (зазначені на www.feynmanlectures.info). І я також дякую Мішел Файнмен (дочці Річарда Файнмена) за її постійну підтримку та поради, Аленові Райсу за неафішовану допомогу та поради в Калтесі, Стефанові Пучеґеру та Келвінові Джексону за допомогу та поради Пфайферові щодо конвертування ФЛФ в LaTeX, Майклові Фіґлу, Манфредові Смоліку та Андреасові Штанглу за обговорення питань щодо виправлення помилок; і персоналові «Перс’юс»/«Бейсік букс», і (щодо попередніх видань) персоналові «Адісон Веслі».

Кіп. С. Торн
файнменівський професор теоретичної фізики, у відставці
Каліфорнійський технологічний інститут, жовтень 2010

i. Для опису генези Файнменових лекцій та цих томів див. Файнменову передмову та передні слова до кожного з трьох томів, а також спогади Мета Сендза у «Файнменових порадах з фізики» Фейнмана та «Спеціальну передмову до пам’ятного видання ФЛФ», яку написали 1989 року Дейвід Ґудстайн та Ґері Нойґебауер, що також з’являється в остаточному виданні 2005 року. ↩
ii. 1975 року він почав перевіряти помилки в томі III, але відволікся на інші речі й ніколи не закінчив цієї справи, тому жодне виправлення не було зроблене.
iii. Сторінки 288–289 «Ідеально обґрунтованих відхилень від битого шляху: Листи Річарда Ф. Файнмена», за ред. Мішел Файнмен (Бейсік букс, Нью-Йорк, 2005).
Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5586
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Файнменові лекції з фізики

Повідомлення Кувалда »

Ну що ж за чверть року фізиків готових долучитися до перекладу Файнменових лекцій не виявлено. Це власне все, що тре' знати про стан з фізикою в Україні. Але є добра новина від "Нашого формату":
Кириченко Владислав
Наш Формат, попри шквал первинноротого хайпу, щодо плавучесті нашого бренду, починає проект з виданням Фейнманівських лекцій української, епохального освітнього доробку одного з найвідоміших нобелівських лауреатів.
Проект амбітний, витратний і, скоріш за все, з огляду на деградацію фізичної освіти в Україні -
не комерційний.
Шукаємо соціально-відповідальні компанії та громадян, прицільно- колишніх випускників фізматів, що реалізувалися в бізнесі і менеджменті для донейтів на цей проект.
Бюджет додрукарської підготовки ( купівля прав, переклад, редактура-коректура-верстка) та друк 3000 примірників (по 1000 кожного тому) - приблизно 45-50 000 доларів.
У нас є перший підтверджений донатор: Спільнота Української Реформації з внеском $5000!
Назбираємо на Фейнманівські лекції - назбираємо згодом і на Університет!
ПС. Прошу всіх небайдужих поширити, а тих, хто просто потеревенити - не засмічувати стрічку, бо забаню:)))
Тож сподіваймося, що вдасться зробити переклад. І хотілося б, щоб був добрий :!:
Відповісти

Повернутись до “Пропоновані до видання книжки”