Leonard Mlodinow "The Drunkard's Walk...."

Відповісти
Olesya_Gomin
Повідомлень: 683
З нами з: П'ят серпня 31, 2012 2:49 pm
Контактна інформація:

Leonard Mlodinow "The Drunkard's Walk...."

Повідомлення Olesya_Gomin » Вів березня 05, 2013 9:56 pm

Leonard Mlodinow "The Drunkard's Walk: How Randomness Rules Our Lives"
Оригінал - на amazon.com
ХОДОЮ П'ЯНИЧКИ
Як випадковості керують нашим життям
Леонард Млодінов

Пролог

Кілька років тому один іспанець виграв в національну лотерею, бо мав білета з останньою цифрою 48. Пишаючись своїм «досягненням», він розкрив стратегію, що подарувала йому багатство. «Сім ночей поспіль мені снилася сімка, – розповів він, – а сім на сім – сорок вісім». Ті з нас, хто краще знають таблицю множення, можуть посміятися над помилкою того чоловіка, але всі ми складаємо власне бачення світу, а тоді, з його допомогою, відсіюємо й аналізуємо свої уявлення, виділяючи сенс із океану інформації, що накриває нас щодня. І часто ми робимо помилки, як і той іспанець, хай не такі очевидні, але однаково значущі.
Те, що людська інтуїція погано пристосована до ситуацій, пов’язаних з невизначеністю, стало відомо ще в 1930-х роках, коли дослідники помітили, що люди не здатні ані скласти послідовності цифр, що могла би пройти математичну перевірку на випадковість, ані правильно визначити, чи дана їм послідовність була складена випадково. В останні кілька десятиріч з’явилися нові галузі науки, що вивчають, яким чином люди роблять висновки й ухвалюють рішення, оперуючи неповною чи невірогідною інформацією. Дослідження показало, що в ситуаціях, пов’язаних з випадковістю, людське мислення часто працює зі значними хибами. Ця наукова робота черпає дані з різних галузей: від математики та традиційних наук до когнітивної психології, поведінкової економіки та сучасної нейробіології. Хоча такі дослідження були визнані недавньою Нобелівською премією (з економіки), їхні висновки здебільшого не просочилися через наукові кола до широкої аудиторії. Ця книжка – спроба таку ситуацію виправити. Вона про принципи, що керують випадковостями, про те, як розвивалися уявлення про такі принципи, а також про те, яким чином вони впливають на політику, бізнес, медицину, економіку, спорт, дозвілля та інші види людської діяльності. Вона також про те, як ми робимо вибір і про спосіб мислення, що примушує нас робити помилкові висновки та ухвалювати згубні рішення, зіткнувшись із випадковістю або непевністю.
Неповна інформація часто провокує супротивні тлумачення. Саме тому знадобилося так багато зусиль, щоб довести реальність глобального потепління, саме тому деякі ліки часом проголошують безпечними, а тоді відкликають з продажу[думаю, в рос. варіанті помилка], та, здогадно, тому не всі погоджуються з моїм поглядом, що для здоров’я серця необхідні шоколадно-молочні коктейлі. На жаль, неправильне тлумачення даних має багато негативних наслідків: і великих, і малих. Як ми далі побачимо, як лікарі, так і пацієнти часто неправильно інтерпретують статистику дієвості ліків та значення важливих медичних перевірок. Батьки, вчителі й учні неправильно розуміють важливість таких іспитів, як, скажімо, САТ (1) , а поціновувачі вин знову й знову помиляються в їх оцінці. Інвестори роблять необґрунтовані висновки із задавнених даних про стан інвестиційних фондів.
У світі спорту ми розвинули загальноприйняте уявлення, що має за основу інтуїтивне відчуття взаємозв’язку, за яким перемогу чи поразку команди часто значною мірою приписують здібностям тренера. В результаті, коли команда зазнає невдачі, тренера часто звільняють. Однак математичний аналіз таких звільнень у всіх основних видах спорту показав, що вони, в середньому, ніяк не впливають на успіх команди. Аналогічні явища трапляються і в діловому світі, де генеральному директорові приписують надлюдську здатність втопити компанію або вивести її в тихі води. До того ж знов і знов на прикладі «Kodak», «Lucent», «Xerox» та інших компаній виходило на яв, що ця здатність – примарна. Скажімо, в 1990-х, коли Гарі Вент керував відділом фінансових послуг компанії «General Electric» на чолі з Джеком Велшем, його вважали одним з найрозумніших бізнесменів країни. Вент вміло використав цю репутацію й отримав бонус розміром 45 мільйонів доларів, наймаючись керувати проблемною інвестиційною компанією «Conseco». Очевидячки, інвестори погодилися: тепер, коли кермо перейшло до рук Вента, настав кінець негараздам компанії – за рік її капітал потроївся. Але через два роки, після Вентової раптової відмови від посади, «Conseco» збанкрутувала і її продали за дріб’язок. Чи Вентове завдання було невиконанним? Чи він кермував наосліп? Чи ж його піднесення спиралося на сумнівні припущення – наприклад, що виконавчий директор має майже необмежену здатність вплинути на компанію або ж що одноразовий успіх людини в минулому – це надійний показник її успішної роботи в майбутньому? Хай яка склалася ситуація, ніхто не зможе впевнено відповісти, не розглянувши обставини детально. Я так і зроблю, наводячи кілька прикладів у цій книзі, а також, що важливіше, викладу способи впізнання відбитків, залишених випадковістю.
Нелегко плисти проти течії людської інтуїції. Як ми побачимо далі, людська свідомість за своєю природою схильна приписувати кожній події певну причину, й через це їй нелегко прийняти вплив непов’язаних чи випадкових факторів. Отож перший крок – усвідомити, що успіх чи поразка часом наслідок не видатного таланту, не видатної некомпетентності, а, як писав економіст Армен Алчієн, «випадкових обставин». Ймовірнісні процеси за своєю природою фундаментальні й повсюдні в нашому щоденному житті, а більшість людей їх не розуміє або ж не приділяє їм уваги.
Назва «Ходою п'янички» походить від математичного терміну, що описує випадковий рух, наприклад, траєкторії молекул, коли ті літають у просторі, безупинно зіштовхуючись одна з одною. Вона може бути метафорою до нашого життя, нашого шляху від вишу до роботи, від одинакування до сімейного життя, від першої лунки на полі для гольфу до вісімнадцятої. Дивовижне те, що розуміння принципів бродіння ходою п’янички можна застосувати до розуміння подій щоденного життя. Мета цієї книжки – пояснити роль випадковості в навколишньому світі й показати, як ми можемо розпізнати її вплив на справи рук людських. Я сподіваюся, що після екскурсії в світ випадковостей ти, читачу, почнеш бачити життя в іншому світлі, з глибшим розумінням щоденних подій.


(1) CAT – стандартизований тест для вступу до американського коледжу. Його мета – оцінити готовність школяра до коледжу. – Прим. перекл.

Відповісти

Повернутись до “Конкурси, проєкти, ідеї...”