Конкурс-2

denys
Повідомлень: 159
З нами з: Суб березня 16, 2013 12:46 pm
Звідки: Славута, Рівне, Коломия
Контактна інформація:

Re: Конкурс-2

Повідомлення denys » Нед січня 05, 2014 10:28 am

Найближчим часом свій викладу. Але будуть певні зауваження у мене щодо виправленого.

Анатолій
Повідомлень: 4210
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Анатолій » Чет січня 09, 2014 5:52 pm

.
Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку дев’ятнадцятого сторіччя підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження, що Всесвіт цілком визначений. Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку ХIХ століття підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження (може, ліпше «думки», бо в дальшому реченні про «припущення» того самого де Лапласа), що Всесвіт цілком визначений (у словниках deterministic — детермінований).
******
Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час. Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору (набір) наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час.
******
Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент. Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські (з малої букви чи великої?) закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент.
******
У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують й усім іншим, зокрема людською поведінкою. У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують і всім іншим, зокрема людською поведінкою.
******
Із доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу втручатися в світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням. З доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу (чи волю?) втручатись у світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням.
******
Згідно з законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах. Згідно із законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах.
******
А позаяк діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна. А як діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна.
******
Для уникнення цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк у 1900 році припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами, які він назвав квантами.Щоб уникнути цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк 1900 року припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами (порціями? Чи тут саме пакетами?), які він назвав квантами.
******
Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність з якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна.Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність із якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна.
******
Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише в 1926-му, коли інший німецький науковець, Вернер Гайзенберґ, сформулював свій знаменитий принцип невизначеності. Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише 1926-го, коли інший німецький науковець Вернер Гайзенберґ сформулював свій відомий принцип невизначеності.
******
Принцип невизначеності глибоко вплинув на те, як ми дивимося на світ.Принцип невизначеності глибоко вплинув (справив глибокий/великий вплив?) на те, як ми дивимося на світ.
******
Навіть через вісімдесят з лишком років цей вплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій.Навіть через вісімдесят із лишком років цей уплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій.
******
Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б, але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру. Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б (в оригіналі латинські A і B, а в українському варіянті мішанина), але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру.
******
Таким чином квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості. Так квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості.
******
Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбилися у знаменитому висловлюванні: «Бог не грає в кості». Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбились у відомому вислові: «Бог не грає в кості».
******
Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному сенсі воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами. Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному розумінні воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами.
******
Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який можне бути описаний в цих термінах.Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який може бути описаний у цих термінах.
******
Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися з западинами іншої групи. Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися із западинами іншої групи.
******
Добре відомий приклад інтерференції у разі світла – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках. Добре відомий приклад інтерференції у разі світла (що таке «у разі світла»? Може, «щодо світла»/«у світло» чи просто «світла» абощо?) – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках.
******
Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються з западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку.Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються із западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку.
******
Інтерференція може також відбутися і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Знаменитий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2). Інтерференція може також відбутись і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Відомий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2).
******
З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто, хвиль певної довжини). З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто хвиль певної довжини).
******
Тепер припустімо, що поставлено екран з протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки. Тепер припустімо, що поставлено екран із протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки.
******
На будь-яку точку екрану падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрану через дві щілини, буде різна.На будь-яку точку екрана падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрана через дві щілини, буде різна.
******
Це означатиме, що хвилі з щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрану: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть. Це означатиме, що хвилі із щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрана: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть.
******
Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрану, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується. Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрана, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується.
******
Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то, можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані. Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов, була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані.
******
Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор у 1913 році. Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор 1913 року.
******
Він припустив, що електрони рухаються по орбіті не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях. Він припустив, що електрони рухаються орбітою не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях.
******
Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися по орбіті на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією.Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися орбітою на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією.
******
Але не ясно, як її поширити на складніші атоми. Але не зрозуміло, як її поширити на складніші атоми. (Як варіянт: Але як її поширити на складніші атоми — не зрозуміло.)
******
Вона виявила, що електрон, який рухається по орбіті навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості. Вона виявила, що електрон, який рухається орбітою навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості.
******
Для цих орбіт гребені хвилі будуть в тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам.Для цих орбіт гребені хвилі будуть у тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам.
******
Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто, на гребені, чи западині). Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто на гребені, чи западині).
******
Ймовірність проходження від точки А до точки Б вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів. Імовірність проходження від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів.
******
Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються із якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро. Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються з якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро.
******
Позаяк структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності. А як структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності.
******
(Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати). Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати.)
******
А отже, в якомусь сенсі, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто, неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини. А отже, в якомусь розумінні, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини.
******
Однак наразі нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію.Однак зараз/тепер нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію
А як цю таблицю догори підтягнути, хто знає? :?:

Olesya_Gomin
Повідомлень: 683
З нами з: П'ят серпня 31, 2012 2:49 pm
Контактна інформація:

Re: Конкурс-2

Повідомлення Olesya_Gomin » П'ят січня 10, 2014 6:28 pm

Пане Анатолію,
я звісно, не проти виправлень і обговорень, але цікаво, чим саме мій переклад заслужив увагу з Вашого боку? Чи плануєте Ви розгалядати й інші переклади?
А ще в мене між заголовком й умовною таблицею прірва. Це тільки в мене чи так воно і є?

Анатолій
Повідомлень: 4210
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Анатолій » П'ят січня 10, 2014 7:46 pm

Olesya_Gomin писав:Пане Анатолію,
я звісно, не проти виправлень і обговорень, але цікаво, чим саме мій переклад заслужив увагу з Вашого боку? Чи плануєте Ви розгалядати й інші переклади?
Про розділ 1, що його переклав denys, я вже висловлювався. Розділ 2 — мій, до нього я ще не добрався, бо хочу ще й на Кувалдині зауваження відповісти, а на це треба час. Розділ 3 я перше не помітив, бо там чомусь у заголовку латинка (Rozdil 3 Vsesvit,wo rozwurjyetsja). Ну а 4-й ваш. :) Інші на черзі.
Olesya_Gomin писав:А ще в мене між заголовком й умовною таблицею прірва.Це тільки в мене чи так воно і є?
Не тільки. Я, власне, й написав наприкінці: «А як цю таблицю догори підтягнути, хто знає?». :)

Olesya_Gomin
Повідомлень: 683
З нами з: П'ят серпня 31, 2012 2:49 pm
Контактна інформація:

Re: Конкурс-2

Повідомлення Olesya_Gomin » П'ят січня 10, 2014 8:13 pm

Спасибі за відповідь! Тоді ОК.
Про таблицю, на жаль, не знаю :|

Andriy
Адміністратор сайту
Повідомлень: 3128
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:23 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Andriy » Суб січня 11, 2014 5:15 pm

я виправив форматування таблиці, на жаль наразі якщо класти рядки таблиці в нові рядки (тобто перед тегом tr починати новий рядок) форум всі ці нові рядки кладе перед таблицею
поки я не маю гарного рішення, тож якщо вставляти великі таблиці тре всю таблицю в один текстовий рядок записувати

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5541
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Кувалда » Чет січня 30, 2014 8:23 pm

Щоб уже зовсім закрити конкурс: до 10.02.2014 учасники можуть надсилати свої зауваги на мої зауваги ;) , бо далі буде літредагування.
Мета – книжка має бути цілком перекладена, зредагована і літопрацьована, щоб постати на сайті в усій красі 8-)
Фільм Hawking

Andriy
Адміністратор сайту
Повідомлень: 3128
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:23 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Andriy » П'ят травня 02, 2014 11:59 pm

Взяв 8-й розділ

Andriy
Адміністратор сайту
Повідомлень: 3128
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:23 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Andriy » П'ят травня 09, 2014 10:05 pm

Переклад 8-го пішов на поталу головному редактору :)
Схоже в нас залишилося перекласти лише епілог?

Andriy
Адміністратор сайту
Повідомлень: 3128
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:23 pm

Re: Конкурс-2

Повідомлення Andriy » Вів травня 13, 2014 10:48 pm

12-й розділ теж пішов головному, тепер справа за редакторами

Відповісти

Повернутись до “Конкурси, проєкти, ідеї...”