Про нові слова та відповідники

Обговорення словників, статті про словники, словникарство

Модератор: Анатолій

Відповісти

лекс
Повідомлень: 610
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: Про нові слова та відповідники

Повідомлення лекс » П'ят грудня 21, 2012 10:47 am

Чудово! А можна додати вихідні дані статті?

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5542
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Про нові слова та відповідники

Повідомлення Кувалда » П'ят грудня 21, 2012 7:57 pm

з’ясую

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5542
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Про нові слова та відповідники

Повідомлення Кувалда » Суб грудня 22, 2012 1:34 pm

додав

Max
Повідомлень: 144
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Про нові слова та відповідники

Повідомлення Max » Сер січня 02, 2013 4:46 pm

Чудово!

Ось приклад плідної співпраці "фізиків" із "ліриками". А то без "ліриків" можна забрести на такі манівці... Одна така особа, яка вважала себе великим спеціалістом у мові, колись мене переконувала, що назву "Київ" потрібно передавати англійською мовою як "Kiev" - "бо там було ять!".

Ось тільки питання: чи завжди виграють "лірики" (тобто їх авторитет) від такої співпраці?

Цитата зі статті:
"Як розірвати зачароване коло, що постає, коли редактори наукових видань вилучають із текстів слова, що не фігурують у відомих їм словниках, а укладачі нових словників не наважуються подавати слова, що не фігурують у попередніх словниках та заредагованих згідно з ними текстах? І якщо вважати творення "штучних" назв та похідників небажаним – як буде розвиватися мова, зокрема наукова, під тиском таких обмежень? І чи не загальмує це розвиток загальновживаної мови, що постійно вбирає слова з мови наукової, коли йдеться про відкриття та винаходи, що чинять вплив на технологічний розвиток суспільного життя?"

У статті "Розвиток терміносистем і термінотворення", "Українська мова", 2010, №1 (її розміщено в рубриці "Словники") перелічено низку "репресованих" термінів, які відродила і ввела в сучасну практику наша термінологчна група КНУ імені Тараса Шевченка: вільність (рос. свобода), зудар (співудар), різнозворотний (національний дублет до анізотропний), короткосяжний (рос. короткодействующий), сумірник (національний дублет до параметр), сурядна (національний дублет до координата), рівноважитися (перебувати в рівновазі). Навіть новотвір "важіння" ми зуміли впровадити. І все це - у словниках і навчальних посібниках із грифом МОН. І все це - не тільки на папері чи в академічних кабінетах, а й в університетських аудиторіях.

І це все завдяки тому, що ми не займаємося політикою, а сповідуємо суто науковий підхід. Саме завдяки науковому підходу мені вдалося опублікувати свої результати у практично недоступних виданнях: у відомому своєю закритістю і "феодалістичною політикою" журналі "Українська мова", де доступ відкрито лише для "своїх", і навіть у збірнику міжнародної конференції "Славянский мир", який спонсорували організації, зацікавлені в експансії російської мови в світі. А говорив я на цій конференції про державну мову України та про сфери її функціонування. Фактично використав кошти на користь Україні. І все це, повторюю, завдяки науковому підходу.

Звичайно, якщо зайнятися політикою і силкуватися впровадити такі словопотвори чи неоковирнощі, як "дрототяг" (ліфт), "притичка" (штепсель), "послід" (результат), "виознака" (означення), "утямок" (поняття), "хемія" (хімія), то жоден грамотний редактор такого не пропустить.
Тому, даруйте за безпосередність, мені спадає на думку фраза з анекдоту: "Чукчам гармошки не продаем!".

У психології є таке поняття: проєкція.
Якщо внаслідок неправильної поведінки людини чи її невмілості їй не вдається досягти бажаного, вона може звинувачувати в своїх негараздах кого завгодно, тільки не себе. Мовляв, навколо вороги й комуністи, які не дають мені, такому білому й пухнастому, показати всім "кузькину мать". Тому треба розуміти, про що йдеться. У російському фольклорі кажуть простіше: "Неча на зеркало пенять..."

І ще один цікавий момент.
Згідно з Постановою Президії ВАК України від 15.01.2003 р. «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України», до друку приймаються лише наукові статті, де присутні такі необхідні елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв‘язок їз важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв‘язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення нерозв‘язаних питань загальної проблеми, яким присвячується дана стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Журнал "Українська мова" - фаховий. Кожен співробітник Інституту української мови зобов'язаний його читати. Невже автори не помітили мою статтю, в якій ідеться про речі, про які вони пишуть? Така "неуважність" траплається тоді, коли люди відмовляються від об'єктивного наукового підходу на догоду політичному. Може, бояться, що підвищать мій індекс Хірша...

Сподіваюся, ця стаття є матеріалом для ознайомлення, а не програмним документом.
І все-таки хочеться застерегти панство: будьте пильні! Вас можуть зомбувати!

Відповісти

Повернутись до “Словники”