Як українську школу «Київська Русь» відстоювали

[Кувалда]

У Києві немає попитуна збільшення російськомовних шкіл – Попов. Понеділок, 27 серпня 2012
Питання про збільшення кількості російськомовних шкіл у Києві не обговорювалося столичними владою, бо немає відповідної ініціативи городян.
Про це заявив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов на брифінгу після засідання Київської міськадміністрації, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Питання ми не обговорювали на засіданні міської ради й на колегії, бо не було приводу для цього. Якихось активних ініціатив із боку киян у нас сьогодні немає... Є ініціатива – є реакція влади. Якщо немає ініціативи, яка може бути реакція влади?", - сказав він.
Попов підкреслив, що для збільшення кількості російськомовних шкіл у Києві має бути попит із боку жителів столиці, тільки тоді київська влада розроблятиме відповідні пропозиції.
"Якщо буде попит, влада робитиме все для того, щоб цей попит задовольнити. Не важливо, якої мови це стосується: російської, англійської, французької, іспанської, китайської, японської", - сказав голова КМДА.
За словами Попова, є ініціативи бізнес-структур, які готові інвестувати у створення шкіл із поглибленим вивчанням російської та французької мов.
"Немає ніякого ажіотажу. Є деякі проекти. Я їх два назвав: французька, російська ініціатива", - повідомив голова КМДА.
Так, за його словами, гімназія "Київська Русь" на лівому березі в Києві буде російськомовною, її побудують за кошти інвесторів.
"Деякі компанії російські є інвесторами цього проекту. На базі одного з будинків, …який буде реконструйовано, збільшено за площею, саме ми будемо мати (навчальний заклад)", - сказав Попов.
"Я сподіваюся, що навіть у наступному році (з'явиться) така нова установа, де буде російська школа", - додав він.
Раніше міністр освіти й науки, молоді та спорту Дмитро Табачник спрямував лист голові КМДА з пропозицією відкрити в Києві гімназію "Київська Русь" із поглибленим вивчанням російської мови, а також історії й культури всіх слов’янських народів.
Міністр вважає, що "найскладніша ситуація" у лівобережній частині міста, де одна школа з російською мовою навчання і 5 двомовних навчальних закладів".
Табачник також зазначив, що в 2011 році в Дарницькому районі столиці відкрилася інженерна гімназія, де учні поглиблено вивчають предмети природно-математичного циклу, "виникає питання необхідності створення нового навчального закладу суспільно-гуманітарного спрямування".

Як українську школу «Київська Русь» відстоювали
2012-08-31
Четвер, сьома година вечора. На київських Осокорках, в районі новобудов – зовсім не розважальна подія. Втім, мешканці після робочого дня добровільно підтягуються на місце зустрічі, зазначене в оголошеннях, що їх активісти розклеїли на довколишніх будинках.
- Я хочу, чтобы школа была русской. Почему на левом берегу нет ни одной русской школы? – обурюється чорнява жінка середніх років в окулярах. Каже, що вона з дитиною переїхала на Позняки з самого Хрещатика, почувши, що тут будується російська школа.
Брюнетка – в меншості. Точніше, підтримки в неї нема. Біля будмайданчика на вул. Гмирі зібралися майже дві сотні осіб, які наполягають на українській мові викладання в новій, ще не до кінця спорудженій гімназії «Київська Русь». За словами голови КМДА Олександра Попова, якийсь таємничий російський інвестор будівництва вирішив, що ця школа має бути російською.
- Ми живемо в Україні. Можна зробити окремий російськомовний клас у школі, але загалом викладання має вестися державною мовою, - пояснює Олексій, молодий чоловік з ініціативної групи, яка раніше організувала збір підписів за українську мову викладання.
Тут же, прямо на газоні, молода мама нервово катає візочок з немовлям вперед-назад:
- «Я хочу» - і все. А що інші хочуть, ви не спитали? Ось нехай ваші діти навчаються російською і їдуть потім у Москву, - каже жіночка, для якої українська школа - принципове питання.
- Якщо вони будуть навчатися російською у школі, як вони потім будуть поступати в університет? – додає інша жінка з дитинкою на руках.
- Я сама училась в школе на русском, в университете - на украинском. Какие проблемы? – не вгамовується «росіянка». Її вже ніхто не слухає.
Тетяна Монтян, яка балотується по цьому округу в народні депутати, допомагає активістам знайти рішення. Стоїть гамір, усі говорять одночасно, перебиваючи один одного. З дворів постійно підходять нові сусіди, але їм майже нічого не чути. Скаржаться між собою:
- Взагалі ніхто не міг подумати, що тут буде російськомовна школа! Чому раптом? – розводить руками Марія, в якої онук – першокласник. Вона дуже чекала, коли «Київську Русь» добудують. Каже, її донька водить сина до школи аж до Інженерної гімназії на вул. Княжий затон, 12а. Для цього треба пройти близько 2 км пішки, перетнути величезну розв’язку біля метро Осокорки. До трохи ближчої Скандинавської гімназії хлопця не взяли, бо не ходив на підготовчі зайняття. Зараз онук з мамою на відпочинку, їхній тато на роботі, а Марія почула про збори – і прийшла. Бо записувати хлопця до російськомовної школи не бажає.
- Хтось мав прийти, відстояти, розібратися. Що той Попов думав, коли казав таке? - дивується жінка.
Одразу 5 телекамер знімають зібрання, беруть інтерв’ю в учасників. Поруч компанія молодих батьків намагається зібрати діточок докупи. Я прошу їх прокоментувати, чому вони прийшли.
- Это само собой разумеющееся: если мы живем в Украине, дети должны знать украинский язык, учиться и сдавать экзамены на украинском, вести документы. Я сама закончила русскоязычную школу. Мне потом очень трудно было в институте, в котором все было на украинском. Я преодолела это, выучила язык и хочу, чтоб мои дети в школе его учили, - розповідає Ольга, молода мама трьох малюків.
- Я взагалі нічого не маю проти російської мови, але лише факультативно і за бажанням, каже її сусід Руслан, в якого підростає син.
- Нам важливо, щоб школа була саме українською. Поруч садок україномовний, біля школи, і ми ходимо в цей садочок, і дуже довольні, що в садочку діти говорять українською, - додає Катерина, в якої маленька донечка.
- Школа є майном територіальної громади, і люди будуть оплачувати її роботу зі своїх податків - але думкою людей ніхто не поцікавився. Насправді, тільки вони можуть вирішувати, якою буде мова викладання в цій школі. І зверніть увагу на те, що тут багато людей російськомовні, але хочуть, щоб ця школа була українською, - каже Тетяна Монтян.
«Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які подаються учнями (для неповнолітніх - батьками або особами, які їх замінюють)” – цитує адвокат записане у Законі “Про засади мовної політики”. До його затвердження у липні цього року, аналогічна норма була прописана у Законі “Про освіту”.
Монтян пропонує власноруч скласти проект рішення Київради щодо мовного статусу школи та зібрати під ним 1000 підписів: тоді місцеву ініціативу можна буде винести на розгляд Київради. Таку можливість надає Статут територіальної громади м. Києва. Хтось пропонує одночасно з поданням проекту рішення провести пікет під стінами Київради. Підкладаючи сумки та записники під папірець, що ходить по колу, люди записують свої дані для подальшої координації дій. Натовп поступово розходиться.
Журналістка 5-го каналу підносить мікрофон до обличчя маленької - років чотирьох - дівчинки. - В тебе яка мова рідна? - Українська. - А російську ти розумієш? – Ні, - мала збентежено посміхається і прямує до мами.
P.S. Поки готувався репортаж, стало відомо, що Олександр Попов в ефірі одного з телеканалів пообіцяв мешканцям Осокорків, що «Київська Русь» буде україномовною.

Табачник поскаржився на брак російських шкіл
2012-09-11
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що в 2012 році конкурс серед першокласників у школах і гімназіях з російською мовою навчання становив 5-7 осіб на місце.

"Найскладніша ситуація склалася в Києві, в російських школах і гімназіях на одне місце в першому класі претендували п'ять-сім осіб", - розповів він в ефірі радіо "Голос Росії".

"Це, звичайно, проблема, і ми зі столичною мерією зобов'язані зробити кроки назустріч людям, тому що навіть за офіційним переписом, незалежно від мови спілкування, 22% киян себе позиціонували росіянами, як громадяни України, росіянами за національністю", - заявив міністр.

Він також нагадав, що в Україні діють 1 тисяч 600 середніх шкіл, в яких викладання здійснюється російською мовою. Ще близько 2 тисяч шкіл мають класи як з російською, так і з українською мовою навчання.

Нагадаємо, раніше Табачник заявив, що закон про мови сприятиме припливу іноземних студентів до вищих навчальних закладів України та розвитку автономії ВНЗ.

Батьки вимагають зробити гімназію «Київська Русь» на Осокорках україномовною 2012-08-28
Адвокат Тетяна Монтян відреагувала на заяву міського голови Олександра Попова про те, що інвестор будівництва школи на Осокорках може визначати мову навчання.

«Попов цинічно бреше, коли говорить, що гімназію «Київська Русь» на Осокорках будують якісь таємничі російські інвестори - і, мовляв, вони визначатимуть, якою мовою вестиметься викладання. Близько 350 батьків поставили свої підписи під вимогою вести викладання у цій школі українською мовою. Батьки переконані, що саме за їхній кошт ведеться будівництво школи, адже, на думку батьків, забудовник, який продає квартири, включає у їхню вартість і створення інфрастуркури. На будмайданчику школи чорним по білому написано, що будівлю споруджує ніякий не російський інвестор, а Київсміськбуд. Ця ж компанія будувала сусідні будинки», - заявляє відомий адвокат і громадський діяч Тетяна Монтян.

Про те, що навчальний заклад стане російськомовним, нещодавно заявив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. За його словами, таким є бажання деяких російських інвесторів проекту будівництва. До цього повідомлялося, що зробити школу російською рекомендує міністр освіти Дмитро Табачник. Але батьки навколишніх будинків категорично проти - вони зібрали вже 350 підписів з вимогою зробити школу україномовною.

«Я російськомовний, але хочу, щоб мої діти розмовляли українською. Я п’ять років прожив у Москві - бачив школи татарських меншин, англомовні, але не було жодної україномовної», - говорить Василь Кубінець, волонтер Тетяни Монтян, котрий зібрав більшість підписів.

Очікується, що гімназія запрацює з другої навчальної четверті. «Записати дитину в школу на Осокорках - величезна проблема. В класі 30 – 38 учнів. Ходять чутки, що гімназію «Київська Русь» відкриють з другої четверті, оскільки зараз у сусідній Скандинавській гімназії формуються класи з умовою «переводу в іншу школу», - розповідає одна з мам, котра проживає на масиві.

Адвокат Монтян добиватиметься, щоб міська влада виконала вимогу киян і зробила школу україномовною.

«Наступним кроком буде проведення місцевого референдуму, на якому мешканців мікрорайону висловлять свою думку щодо мови школи», - говорить Монтян.

Київрада вирішила, що в Київській гімназії будуть викладати українською мовою
2012-09-20
У новій гімназії в Києві "Київська Русь" викладання здійснюватиметься українською мовою. Також тут буде поглиблене вивчення історії та культури інших слов'янських народів.
За рішення про створення гімназії на засіданні Київради сьогодні, 20 вересня, проголосували 98 депутатів.
Зі слів автора проекту рішення, голови фракції БЮТ у Київраді Тетяни Меліхової, жителі Дарницького району зібрали 1,2 тис. підписів з пропозицією, щоб навчання в цій школі велося українською мовою.
Вона додала, що будівництво гімназії на сьогодні вже завершується.
Раніше повідомлялося, що близько 2 тис. батьків виступають проти створення російськомовної гімназії "Київська Русь" в мікрорайоні Осокорки на вулиці Гмирі, 6 у Києві.
Попов: гімназія "Київська Русь" в Києві відкриється у наступному навчальному році
2012-09-28
Київська міська державна адміністрація прогнозує початок роботи гімназії "Київська Русь" на вулиці Гмирі з 1 вересня 2013 року.

Про це сказано в повідомленні прес-служби міськадміністрації.

"Зараз ми реалізуємо масштабний проект - будівництво надсучасної школи на вулиці Бориса Гмирі. Цей проект передбачає будівництво фактично двох окремих приміщень для старших і для молодших класів. Основний корпус ми побудуємо до кінця поточного року, а до початку навчального року в 2013 - введемо школу в експлуатацію", - цитує прес-служба голови міськадміністрації Олександра Попова.

Він також зазначив, що, враховуючи дефіцит дошкільних навчальних закладів на Осокорках, він доручив холдинговій компанії "Київміськбуд", яка будує школу, вивчити можливість будівництва поруч дитячого садка з введенням його в експлуатацію до кінця травня 2013 року.

У новій школі на 990 місць будуть функціонувати два басейни, їдальня, медпункт, гімнастичний та тренажерний зали, танцювальна та художня студії, два спортзали, один з яких висотою 14 м, лінгафонний кабінет і деревообробні майстерні.

Також на території школи буде облаштовано фізкультурно-оздоровчий комплекс, який складатиметься з легкоатлетичних майданчиків, бігової доріжки, майданчики для спортивних ігор і майданчиків для гімнастики.

У школі буде чітке зонування розміщення вікових груп школярів.

У молодших класів будуть додаткові, відокремлені від інших вікових груп, входи в школу, тому навчальні потоки і переміщення школярів під час навчання не будуть перетинатися між собою.

Школа буде практично автономною в плані забезпечення комунальними послугами.

У підвалі будуть розміщені технічні приміщення: електрощитова, вентиляційна камера, насосна, індивідуальний теплопункт.

Як повідомлялося, 20 вересня Київрада схвалила створення гімназії "Київська Русь", визначивши мовою викладання в ній українську.

Близько 2 тисяч батьків виступали проти створення російськомовної гімназії "Київська Русь" на вулиці Гмирі, 6 на Осокорках.
Столична влада демонстративно відмовилася від ідеї створення на Осокорках гімназії з російською мовою навчання, нівелювавши передвиборний козир київської опозиції

Остання сесія Київради загрожувала завершитися скандалом, який на столичному рівні можна було б порівняти із резонансом у країні після прийняттям мовного закону Колесніченка – Ківалова. Однак столична влада напередодні виборів побоялася створенням гімназії «Київська Русь» роздражнити киян, які не особливо прихильні до Партії регіонів і її сателітів, не залежно від того якій мові самі віддають перевагу. Якщо одіозний закон Колесніченка – Ківалова у принципі мав додати владі певні рейтингові бонуси на півдні й сході країни, то реалізація мрії Дмитра Табачника — відкриття у Києві гімназії з російською мовою навчання — однозначно вдарить по і так низькому рейтингу «регіоналів».

Крім того, так столична влада нівелювала козир опозиції, для якої ця гімназія мала стати однією із фішок передвиборної кампанії. Нагадаємо, що вже кілька місяців опозиція бореться за те, щоб гімназія на Осокорках була з українською мовою навчання. За це вона зібрала 2,5 тис. підписів, а в день доленосної сесії Київради під її стінами зібрався тисячний мітинг. Тож зовсім не дивно, що провладна більшість у Київраді — 98 депутатів — нібито несподівано підтримали пропозицію опозиції (дуже складно пригадати такі випадки за останні кілька років) і зробили споруджувану на Осокорках гімназію українською. Здавалося б, інцидент вичерпано, однак є всі підстави припускати, що крапку в цій справі ще не поставлено. Дуже вже дивує та легкість, з якою влада пішла на поступки опозиції.

Причина для таких сумнівів — передісторія конфлікту. Будівництво школи на вул. Гмирі, 6 розпочали багато років тому, але його регулярно заморожували через «залізну» відмовку влади, мовляв, жителі району можуть водити своїх дітей у Скандинавську гімназію, яка розташована поруч, на вул. Гмирі, 3б. Напевно, подібні розмови й далі б гальмували будівництво, але ситуація змінилася через російський фактор.

Річ у тім, що очільник Міносвіти Росії Дмитро Ліванов у Києві заявив, що готовий активно допомагати Україні в поглибленому вивчанні російської мови й що протягом двох років необхідно створити відповідну гімназію. Його український колега Дмитро Табачник поквапився підтримати цю ініціативу, тож результатом стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між міністерствами освіти України й Росії, а також Промінвестбанком, який має фінансово допомогти будівництву гімназії «Київська Русь». «Завдання, яке ми поставили між собою, між міністерствами, це допомогти створити в Києві зразково-показову, найвищого освітнього рівня, найвищу за якістю освіти російсько-українську гімназію. Усі матеріальні турботи бере на себе Промінвестбанк», — заявив Табачник

Оскільки будувати з нуля довго й дорого, то й вирішили просто завершити довгобуд школи на Осокорках і зробити її з російською мовою навчання. «Ми зі свого боку будемо брати участь у відборі найкращих викладачів, навчальних підручників, у розробці механізму, як, навчаючись у цій гімназії, діти зможуть отримати державні атестати про повну середню освіту України й Росії, що відкриє перед ними два океани вищої освіти», — з пафосом заявив Табачник, рапортуючи про успіхи русифікації столиці.

Слід зазначити, що багато місцевих жителів прохолодно поставилися до ідеї плавання у «двох океанах освіти» і вирішили, що їм вистачить і свого — вітчизняного. Тому діти мають навчатися українською мовою, і почали збирати підписи проти русифікації школи. При цьому серед затятих супротивників були навіть ті, хто сам спілкується лише мовою Пушкіна й Достоєвського. Причина відстоювання процесу навчання українською не має якогось політичного забарвлення, їх спонукає тільки практичність. «Серед підписантів були не тільки українськомовні батьки. Тут мотивація людей не в тім, що вони мають якісь націоналістичні погляди, а в тім, що, наприклад, якщо дитина навчається у школі з російською мовою викладання, то їй буде дуже важко навчатися в українських вишах, де викладання тільки українською. Батьки просто не хочуть створювати проблеми своїм дітям», — заявив журналістам один з активістів і організаторів збору підписів Кирило Савін.

Протестну тему швидко підхопили опозиційні партії, які почали допомагати жителям району, і влада відступила. Чи надовго? Вочевидь до теми створення «зразкової» російської гімназії повернуться після виборів і тоді, коли це знадобитися насамперед росіянам і «рускому міру». Про що натякнув посол РФ Михайло Зурабов, заявивши, що Росія готова активно допомагати в мовному питанні: «Це не буде пасивна позиція, це буде, безумовно, найактивніше ставлення у наданні допомоги в вирішенні проблем, які можуть виникнути надалі в процесі реалізації потенціалу закону».

Тож столичній владі рано чи пізно а доведеться відзвітувати на найвищому рівні про виконання обіцянки щодо впровадження російської мови. Займеться столичний очільник цим питанням, звісно, після парламентських виборів і набагато раніше, ніж у Києві призначать місцеві вибори. А оскільки будувати з нуля нову школу ніколи, то у КМДА знову повернуться до питання про русифікацію гімназії «Київська Русь». Для цього можна застосувати як мінімум два сценарії.

Перший — «народний». По суті, його вже озвучив голова КМДА Олександр Попов, заявивши, що влада Києва зробить усе для відкриття російських шкіл, якщо з такою ініціативою виступлять кияни. Відповідно, як тільки «регіональні» штабісти відпочинуть після передвиборної роздачі продпайків, їм поставлять нове завдання — зібрати в районі Осокорків підписи на підтримку російської гімназії. У підсумку ситуація повернеться на 180 градусів і під стінами Київради мітингуватимуть вже супротивники викладання українською мовою, буде внесено новий проект рішення, за який дружно проголосує провладна більшість.

Ще один варіант — комерційний. Тому що будівлю мають добудовувати за рахунок інвестора, то, можливо, що фінансисти, серед яких, за словами Попова, є й російські компанії заявлять, що не хочуть вкладати гроші в український навчальний заклад і в підсумку місцеві жителі постануть перед вибором — або школа з російською мовою навчання, або ніяка.
Російську гімназію у Києві відкриють після виборів

Україномовних – у російську школу? 27 серпня 2012
Знала б у далекому 1989 році, що міністром освіти і науки в незалежній батьківщині буде русофіл Діма Табачник, десять разів подумала б, навіщо ізучать мьортвий укрАінскій язик.

Дімочці не сподобалася відсутність на лівому березі Києва російськомовних шкіл. Щоб виправити брутальний недолік – він запропонував назвати нову гімназію, котра зараз будується на Осокорках, "Київська Русь" (на честь 1025-річчя створення в Києві першої школи) і вести викладання в ній російською мовою.

Канонічна русифікація мала закінчитися для Осокорків швидко і безболісно – якби не активісти. До речі, здебільшого вони – не понаїхавші галичани-бандерівці, а російськомовні люди. За два місяці вони зібрали 350 підписів проти російської школи.
Щоб депутати Київради розглянули питання про мову викладання на наступній сесії – необхідно зібрати щонайменше 1000 підписів.

Нещодавно голова КМДА Олександр Попов заявляв, що збільшити кількість російськомовних шкіл у Києві можна. Але – тільки якщо буде "попит з боку жителів столиці". Отож, якщо такого запиту з боку мешканців немає – навчальний заклад має бути україномовним. Зібрані дотепер підписи свідчать про їхнє прагнення навчати дітей державною мовою.

Матчастина для ламерів-русифікаторів: Кожна школа є спільним неподільним майном місцевої територіальної громади. Витрати на побудову школи та інших об'єктів інфраструктури можуть автоматично закладатися у кошторис вартості житлового будівництва. Тобто, кожен з громадян, що вклали кошти у квартири в навколишніх будинках, є також інвестором гімназії "Київська Русь" та мають право голосу у питанні визначення мови навчання у цьому закладі. (зокрема, йдеться про будинки за адресами: вул. Бажана 10, 10а, 12, 12а, 14, 16, 16а; вул. Гмирі 2, 4, 6, 8б; вул. Чавдар 3, 5, 7, 9, 11). Або – будівництво школи фінансується за кошти місцевого бюджету, який наповнюється з податків членів місцевої територіальної громади. В будь-якому випадку, вибір мови навчання аж ніяк не повинен бути одноосібним волевиявленням якогось там Табачника.
Ще пікантний момент:

1 вересня гімназія не відкриється, батьки кажуть, що вона почне працювати з другої четверті. Записати дитину в школу на Осокорках – величезна проблема. В класах – по 30-38 учнів. Ходять чутки, що гімназію "Київську Русь" відкриють з другої четверті, а зараз у сусідній Скандинавській гімназії формуються класи з умовою "переводу в іншу школу".

Я обов'язково впишуся в ініціативу активістів, які відстоюватимуть україномовний статус школи.

ЗІ. Приємно вражена рівнем самосвідомості мешканців мого округу. Замість класичного скиглення на кухні/в інтернеті, вони самоорганізувалися для відстоювання власних інтересів. Ми ще покажемо всій Україні, як треба українізувати/реформувати/розбудовувати державу.

[Кувалда]

Мушу сказати, що останніми руками Київ почав мені подобатися