Кальян
Модератор: Анатолій
Re: Кальян
За даними обох корпусів (ГРАК-10, Звідусіль) кальяну частотніше. У Звідусілі ця форма в понад 40 разів частотніша, ніж кальяна.
Граматичний словник, який є найкращим словозмінним словником, подає кальяну.
Якщо підходити гнучко, то є такі два варіанти:
1. подати також кальяна як варіантну форму родового.
2. подати кальяна як основу форму родового, а кальяну - як додаткову з приміткою, що є така живомовна тенденція.
Граматичний словник, який є найкращим словозмінним словником, подає кальяну.
Якщо підходити гнучко, то є такі два варіанти:
1. подати також кальяна як варіантну форму родового.
2. подати кальяна як основу форму родового, а кальяну - як додаткову з приміткою, що є така живомовна тенденція.
Re: Кальян
Та ніби є.repl2 писав: ↑Суб січня 16, 2021 2:33 pm Кальян
А в Украинській впринципі таке є?!
Ну хоча б одне слово в словнику Грінченка? http://hrinchenko.com/
Re: Кальян
Конкретно ваш приклад з link-ом підпадає під правило дев’ятки. До чого тут чужомовний вплив.repl2 писав: ↑Пон січня 18, 2021 6:49 pm Ні, звісно в Украинській не строго однозначні кальки (як ѿ у Тюрських де тупо р****ські слова вставлялися без жодних змін і це називалося "Тюрською фонетикою"), тим не менш: загальна тенденція була саме така: властної термінолоґії в Украинській не мало бути так само як й запозиче͡ннь з якихось йнших мов окрім р****ської... Конкретно мій приклад з link-ом -- однозначно з цієї серії.
Re: Кальян
Ви ж його щойно самі процитували. Хіба не очевидно, яким саме чином воно забороняє писати линк?
Та й ішлося не про «правило дев’ятки» як таке. Ішлося про ваше твердження, що написання лінк — чужомовний вплив.
Ви пишете, що власної термінології (у вас чомусь властної термінолоґії; чого в першому слові є «т», а друге написано через «ґ»?) в українській (у вас Украинській; де ви бачили в Грінченка слова з аи? аи — чисто води чужомовний вплив, проти якого ви виступаєте) не мало бути, так само як і запозичень з якихось інших мов окрім російської (кумедно щораз бачити, як ви ніби з забобонним страхом пишете натомість р****ської; просто як ті маловірці, що казали Той-Кого-Не-Можна-Називати замість Волдеморт ).
Якщо в українській мові вся термінологія і написання здерті з російської, і саме тому ми пишемо лінк, а не линк, то як тоді бути, наприклад, зі словами динамо, сигнал, принтер (за вашою логікою, ми, перебуваючи під тотальним впливом російської вимови, мали б писати дінамо, сігнал, прінтер)?
Ви питаєте, що забороняє писати линк? А в мене зустрічне питання: а що забороняє писати лінк?
Re: Кальян
Ми, мабуть, якісь різні правила дев’ятки читаємо Там ідеться про написання И після дев’яти літер. Звідси й назва. Якщо правило дев’ятки не забороняє (= дозволяє), як ви кажете, писати И не тільки після дев’яти літер, то а) чого ж воно зветься правилом дев’ятки?; б) нащо взагалі таке правило, коли можна писати як хочеш?
Все що не заборонено — дозволено. Це просто геніальне твердження для мовознавства. М’який знак, як каже правило, пишемо після приголосних. Але ж ніде не заборонено писати його після голосного або на початку слова. Значить можна. Правильно?
Та яка різниця, до чого там ближче англійське звучання слова? Є правило дев’ятки (нехай комусь дивне чи суперечливе, але таки чітке правило), відповідно до нього й пишемо І чи И. Сформульоване правило понад сто років тому в непідконтрольній Росії частині України. То де ж ви тут руку Москви побачили?
а) у чому ж нецензурність цих слів? і якщо вони такі нецензурні, то пишіть натомість інші цензурні, а не зіркуйте.
б) ну звісно російська, росіянин ніякого стосунку (не відношення!) до Русі не мають — там о, а там у.
Я не заперечую зросійщення як явище, а заперечую пояснення будь-чого, що не подобається в мові, через зросійщення.repl2 писав: ↑Вів січня 19, 2021 11:28 am Заперечувати тотальне зр*сійще͡ння глупо: https://forum.unilang.org/viewtopic.php?t=51315 (я тут уже писав). Те що ледь не столі͡ття мова перебувала в ґерметичній ізоляції -- очевидний (я сподіваюся) факт.
Re: Кальян
Ви так добре знаєте, як я сплю і що мені сниться, що аж дивом дивуюся. От тільки я не дуже впевнений, що такі ваші висловлювання — не слабко замасковане хамство.
Правило дев’ятки регламентує (унормовує), коли писати И, а коли І в запозиченнях, а не забороняє щось чи дозволяє. Тому — ще раз! — саме через це правило українською пишуть лінк, а не линк, а не тому, що лінк — це російський вплив.
Не знаю, не рахував, скільки правил. І не дуже й цікаво. Знаю, що певні правила (унормованість) є. Ви пропонуєте таку унормованість відкинути, і хай пише й вимовляє хто як хоче?
Конкретно станом на тепер:
§ 139 Українського правопису.
М’який знак (ь)
1. М’який знак (ь) у словах іншомовного походження пишемо після приголосних д, т, з, с, л, н:
1) перед я, ю, є, ї, йо: кондотьє́р, конферансьє́, ательє́, марсельє́за, мілья́рд, бульйо́н, сеньйо́р, дуе́нья, віньєт́ка, каньйо́н; В’єнтья́н, Кордильє́ри, Севі́лья; Готьє́, Лавуазьє́, Мольє́р, Нью́то́н, Реньє́, Віньї́.
• За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін.
• За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: дия́кон, єпи́скоп, єпити́мія́, єпитрахи́ль, ми́ро, ми́тра, митрополи́т, христия́нство тощо.
Це все ви можете самі в Правописі знайти.
Не так. Після дев’яти букв на позначення приголосних не заборонено писати І, а регламентовано написання И, а відповідно, після інших — І. Хіба не логічно? Суть-бо правила: унормувати написання И та І.