Біґарь

[Ґалаха]

а чого біґарь, а не бігарь?

[Кувалда]

стосовно "грьобаного". Це, зрозуміло запозичення, але, видається, без такого евфемізму важко обійтися
Артемій Троїцький ділився вчора своїми враженнями від Майдану на "Эхо Москвы":
Тут, кстати, интересно. Очень многие из этих ребят перетекают с того Антимайдана на настоящий Майдан. Их там тут же встречают, обогревают. И потом они выходят... Выходили даже некоторые на сцену, выступали и говорили «Спасибо большое. Спасибо Януковичу, - говорили они. – Просветил нас. Мы вообще не знали, что в стране происходит, а сейчас приехали в Киев, пришли к вам на Майдан, встретили настоящих друзей, всё поняли. Так что...» Вот. Это всё, на самом деле, очень весело.
И картинка фантастическая. То есть когда туда приходишь, больше всего это похоже на какие-то дорогущие голливудские декорации – то ли «Мэд Макс», то ли «Побег из Нью-Йорка», то ли что-то еще такое. То есть костры, баррикады, колоритнейшие люди. Для фотографов это вообще рай. То есть на Майдане за один день можно сделать больше хороших фотографий, чем в Москве за целый гребаный год.

От як перекласти "гребаный год"

[Ґалаха]

клятий.

[Кувалда]

клятий - це звичайне слово, а тут щось середнє між лайливим і розмовним

[Анатолій]

Опрацьовано.

Беґар, -а (беґарь, -я)*, бегар, -а (бегарь, -я)*, биґар, -а (биґарь, -я)*, бигар, -а (бигарь, -я)*, біґар, -а (біґарь, -я)*, бігар, -а (бігарь, -я)*, чол., діял. Очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур; палиця; грубий дрючок.
[1. Див. Словник Грінченка. 2. Ярослав Рудницький, «Канадійські місцеві назви українського походження». 3. Єдного разу чоловік вибрався на поле, позирає, а там горить огень. А на огні гадина. Він узяв бегар, прискочив і гадину з огня шмарив вон (Микола Зінчук, «Казки Закарпаття»). 4. Била мене матінка // Биґарем, // Що стояла, говорила // З леґінем. // Гей, // Що стояла, говорила // З леґінем (Василь Ґренджа-Донський, «Як сади зацвітуть»). 5. В сінях приберуть двох хлопців, одного за діда, а другий за бабу. Дідові із заду учинять горб, із ширинок, бороду і вуса із клоччя, на голову покладуть йому вивернену шапку, на плечі подертий петек, а в руки біґар (кий, товста палиця) (Штефан Августин, «For justice and freedom»). 6. Добрий чередар не вживає бігар (Чорі Ю.С., «Прикмети і повір’я отчого подвір’я», ч. 2). 7. Ходила по вулиці, мала великий бігарь в руках… (Микола Вегеш , «Карпатська Україна в портретах»).]

* У сучасній українській літературній мові м’який знак (ь) не пишеться після букви р у кінці складу або слова (відповідно, звук р в таких випадках вимовляється твердо): вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків. Однак у багатьох українських діялектах звук р у кінці складу або слова м’який, а отже, для позначення такої м’якості після букви р може писатися м’який знак (ь).