1. Абстрактний іменник до ліквідатор 1. [1. Рідний дім втрачений назавжди. І здоров’я втрачене: у перші ж дні нахапавшись радіації, вони отримали повний букет чорнобильських болячок включно з онкологією. Держава їх зрадила: і тоді, коли промовчала про аварію, і тепер, коли батькові за 7 років ліквідаторства призначила пенсію, якої мало навіть на ліки (Оксана Лігостова, «Аварія на ЧАЕС у спогадах переселенців з Прип’яті», із сайту «Голос Америки»). 2. Товариш Володимира Бугая з Бобринця, з яким ділили нелегкий хліб ліквідаторства та дах над головою впродовж місяця, не прожив і двох років після повернення («З Чорнобилем у серці», «Вечірня газета», 22 квiтень 2011 р.).]
2. Схильність до ліквідації чого- або кого-небудь. [1. — Абсолютно невірно, — крикнула Галочка, що сіла знов за фортепіяно, — це опортунізм! Ліквідаторство. Принаймні — тисяча років за нами!.. (Юрій Косач, «Еней і життя інших»). 2. В цьому зударюються дві концепції: З одного боку, концепція відродження автономности, самобутности нашої Церкви, які вона поважно затратила, концепція єдности і одности усіх вірних християн українців, які перебувають у Вселенській Католицькій Церкві, концепція справжнього внутрішньо-українського екуменізму. А з другого, концепція пристосування до місцевих умов, концепція уподібнення до решти католицького оточення, у висліді, концепція роздрібнення ще нині єдиної Української Католицької Церкви, концепція асиміляції й уніформованости. На ділі, це не є ніяка позитивна концепція, а радше капітулянство і ліквідаторство, які часто прикривається фальшивими гаслами поступу, розвитку й «усучаснення» чи навіть «універсалізму» (Василь Маркусь, «Українська Католицька Церква на роздоріжжі», журнал «Патріярхат», № 2, 1968 р.) 3. Це була дуже характерна заява. Аналогічних немало робилося і на VIII, і на X з’їздах партії, причому не тільки з боку опозиціонерів типу Зінов’єва, П’ятакова, Каменєва, Бухаріна та ін., які до ленінської заяви з приводу «автономізації», що була своєрідним ультиматумом великодержавникам і шовіністам, стояли, по суті, на позиціях національного ліквідаторства (Іван Дзюба, «Інтернаціоналізм чи русифікації?») 4. Епоха українського відродження потребувала й відповідного художньо-культурологічного стилю, тому наступним кроком креативної діяльності М. Хвильового стала концепція «романтики вітаїзму» (від лат. Vita — «життя»). Як антитеза поширеному мистецькому «ліквідаторству» вона базувалася на оптимістичному світосприйнятті, повноправності і повноцінності життєвого поступу українства. (Журнал «Культура України». № 38, 2012 р.)]
3. іст. Фракційна течія в Російській соціал-демократичній робітничій партії (1907–1910 рр.), що прагнула ліквідувати нелегальну діяльність партії і використовувати тільки легальні форми політичної боротьби. // Прагнення ліквідувати чийсь нелегальний статус. [Властиво цілий час свого існування в партії безперестанно було актуальним питання… про потребу її існування, як окремої організації, а не частини чужої, російської («Спілка», обласництво, ліквідаторство, тощо) (Дмитро Донцов, «Націоналізм»).]
| відмінок | однина | множина |
| називний | ліквідаторство | ——— |
| родовий | ліквідаторства | ——— |
| давальний | ліквідаторству | ——— |
| знахідний | ліквідаторство | ——— |
| орудний | ліквідаторством | ——— |
| місцевий | у/на/при/по ліквідаторстві | ——— |
| кличний | ліквідаторство | ——— |