Кліп
Додано: Чет грудня 26, 2013 5:39 pm
І. Кліп.
1. Також кліп-кліп, невідм. Віддієслівний вигук, що вживається як присудок за значенням кліпати й кліпнути; блим; луп; морг; миг; змиг.
[1. Кліп (блим) очима (М. Грінченкова). 2. Одщипнула крихту, жує помаленьку, слухає на смак, а тоді: «До-обрий!» — І очима кліп-кліп. О, знову плакать заходжується! От звичка! І пішов на грядки картоплиння згрібати (Григір Тютюнник, «Вогник далеко в степу»). 3. Я бачив, як найближчий до мене дядько зяпав великим, з пошерхлими губами ротом. Поруч мене витріщилися незмигні очі. Й ще одні — ліворуч, кліпали повіками: кліп-кліп, кліп-кліп. (Юрій Мушкетик, «Гетьманський скарб»). 4. — Льоню, як добре, що я до вас зайшла. — Раїса сльози втерла, на мамку з татком — кліп-кліп. — Такий ти розумний чоловік. Усе чисто роз’яснив. Пробач, що я на твою жінку… наговорила. То з горя. (Люко Дашвар, «Село не люди»).]
2. -у, чол. Один порух повіками.
[Від водія до вбивці — один кліп оком. Будь уважний за кермом! (З інтернету).]
♦ у кліп ока перен. Дуже швидко, миттю; як оком змигнути.
[1. Життя його минуло у кліп ока. (Юрій Мушкетик, «Яса»). 2. Сухе ріщa зaтріщaло в кліп окa. (Мирослав Дочинець, «Вічник»). 3. Перед очима панотця у кліп ока, як у відеокліпі, пронеслися всі описані в духовній літературі і житіях святих картини огидного спокушення, але такої прекрасної серед них не було. (Галина Тарасюк, «Цінь-Хуань-Ґонь, або Великий перманент»)]
ІІ. Кліп, -у, чол. Те ж саме, що й відеокліп.
[1. Всім сподобався новий кліп «Чорнобиль forever», себто назавжди. (Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»). 2. Отже, подія відбулася. Тепер ми знаємо, що українського глядача інколи люблять. Інколи навіть люблять так сильно, що витрачають величезні кошти на кліпи в сучасній кінематографічній манері (Олена Рибальська, «Кліп як нова форма існування українського кінематографа», журнал «Кінотеатр», №1, 2003 р.)]
♦ музичний кліп. Кліп до певної музичної композиції.
[— І що було далі? — Ну, поки ви знімали музичний кліп, я вивчав природу... (Олег Чорногуз, «Гроші з неба»).]
* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову кліпові.
1. Також кліп-кліп, невідм. Віддієслівний вигук, що вживається як присудок за значенням кліпати й кліпнути; блим; луп; морг; миг; змиг.
[1. Кліп (блим) очима (М. Грінченкова). 2. Одщипнула крихту, жує помаленьку, слухає на смак, а тоді: «До-обрий!» — І очима кліп-кліп. О, знову плакать заходжується! От звичка! І пішов на грядки картоплиння згрібати (Григір Тютюнник, «Вогник далеко в степу»). 3. Я бачив, як найближчий до мене дядько зяпав великим, з пошерхлими губами ротом. Поруч мене витріщилися незмигні очі. Й ще одні — ліворуч, кліпали повіками: кліп-кліп, кліп-кліп. (Юрій Мушкетик, «Гетьманський скарб»). 4. — Льоню, як добре, що я до вас зайшла. — Раїса сльози втерла, на мамку з татком — кліп-кліп. — Такий ти розумний чоловік. Усе чисто роз’яснив. Пробач, що я на твою жінку… наговорила. То з горя. (Люко Дашвар, «Село не люди»).]
2. -у, чол. Один порух повіками.
[Від водія до вбивці — один кліп оком. Будь уважний за кермом! (З інтернету).]
♦ у кліп ока перен. Дуже швидко, миттю; як оком змигнути.
[1. Життя його минуло у кліп ока. (Юрій Мушкетик, «Яса»). 2. Сухе ріщa зaтріщaло в кліп окa. (Мирослав Дочинець, «Вічник»). 3. Перед очима панотця у кліп ока, як у відеокліпі, пронеслися всі описані в духовній літературі і житіях святих картини огидного спокушення, але такої прекрасної серед них не було. (Галина Тарасюк, «Цінь-Хуань-Ґонь, або Великий перманент»)]
ІІ. Кліп, -у, чол. Те ж саме, що й відеокліп.
[1. Всім сподобався новий кліп «Чорнобиль forever», себто назавжди. (Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»). 2. Отже, подія відбулася. Тепер ми знаємо, що українського глядача інколи люблять. Інколи навіть люблять так сильно, що витрачають величезні кошти на кліпи в сучасній кінематографічній манері (Олена Рибальська, «Кліп як нова форма існування українського кінематографа», журнал «Кінотеатр», №1, 2003 р.)]
♦ музичний кліп. Кліп до певної музичної композиції.
[— І що було далі? — Ну, поки ви знімали музичний кліп, я вивчав природу... (Олег Чорногуз, «Гроші з неба»).]
відмінок | однина | множина |
називний | кліп | кліпи |
родовий | кліпу | кліпів |
давальний | кліпові (кліпу)* | кліпам |
місцевий | ... кліпі | ...кліпах |
кличний | кліпе | кліпи |