те саме що бідненький; бідна-нещасна людина
[Середній клас в Україні не народився, а вже, бідося, помер. Вічна йому пам’ять. (З інтернету) «Бідося» мер Львова Садовий заробив минулого року майже у 2 рази менше за свою дружину (http://brama.lviv.ua)]
Бідося, бідоська
-
Наталя
Re: Бідося, бідоська
Може, так?
БІДОСЯ, -сі, ім.
1. Бідолашна, нещасна людина.
[Середній клас в Україні не народився, а вже, бідося, помер. Вічна йому пам’ять. (З інтернету) «Бідося» мер Львова Садовий заробив минулого року майже у 2 рази менше за свою дружину (http://brama.lviv.ua) Ми як бідося! Зайшли в таку крамничку нещасну, та ще як голота! Жебраки! Правда? Мені стидно перед тією молодицею (Осмир Митренко). Бідося, жеброта, а от шкіру на писку розтягнути до потилиці, а з дупи пересадити на морду - обманути старість, останнього "бакса" не пошкодує (Левко Різник).]
2. зменш. Біда.
Йой, бідося, бідося... Та розкажіть-но, як, що й коли... Все воно, знаєте, легше чоловікові... (І. Керницький. Святоіванські вогні). Тут люд тверезий, меркантильний: врода проминальна (розцвіте й зів'яне), а бідося вічна: влізеш — засмокче, як багнище ("Дзвін"). Вибачєйтє, пане дохтуре, — чемно сказав покійник. — У мене туттуйво... знову бідося сталася (Н. Шевченко. Подвійні міражі). До речі, вона й тебе теж зачепила у своєму доносі. Отака, бач, бідося..." (О. Сливинський). ...Як я люблю ці ландшафти, хатки, розбиті шляхи й убогих людей! А бідося навколо безпросвітна, я ніби в'їжджаю у чва-три століття назад - і то моя країна, яку я впізнавала у всіх інших, за якою скучила й куди я так рвалася назад (О. Криворучко).]
БІДОСЯ, -сі, ім.
1. Бідолашна, нещасна людина.
[Середній клас в Україні не народився, а вже, бідося, помер. Вічна йому пам’ять. (З інтернету) «Бідося» мер Львова Садовий заробив минулого року майже у 2 рази менше за свою дружину (http://brama.lviv.ua) Ми як бідося! Зайшли в таку крамничку нещасну, та ще як голота! Жебраки! Правда? Мені стидно перед тією молодицею (Осмир Митренко). Бідося, жеброта, а от шкіру на писку розтягнути до потилиці, а з дупи пересадити на морду - обманути старість, останнього "бакса" не пошкодує (Левко Різник).]
2. зменш. Біда.
Йой, бідося, бідося... Та розкажіть-но, як, що й коли... Все воно, знаєте, легше чоловікові... (І. Керницький. Святоіванські вогні). Тут люд тверезий, меркантильний: врода проминальна (розцвіте й зів'яне), а бідося вічна: влізеш — засмокче, як багнище ("Дзвін"). Вибачєйтє, пане дохтуре, — чемно сказав покійник. — У мене туттуйво... знову бідося сталася (Н. Шевченко. Подвійні міражі). До речі, вона й тебе теж зачепила у своєму доносі. Отака, бач, бідося..." (О. Сливинський). ...Як я люблю ці ландшафти, хатки, розбиті шляхи й убогих людей! А бідося навколо безпросвітна, я ніби в'їжджаю у чва-три століття назад - і то моя країна, яку я впізнавала у всіх інших, за якою скучила й куди я так рвалася назад (О. Криворучко).]