Світля́р, -а́, чол., рідко. Те ж саме, що й фото́граф.
[Термінологічні словники, які укладалися поза академічними установами, ґрунтувалися переважно на тих методологічних засадах, що й академічні, і мало чим відрізнялися від останніх. Для прикладу візьмемо «Російсько-український технічний словник» В. Дубровського (К.р 1926, — 2-е вид.). Він наповнений такими українськими перекладами термінів з російського реєстру, як: вентилятор — вітровик; горизонтальний — поземний; грузовик — ваговіз; двигатель — рушій; диаметр — прогін, проліт; железоплавильный завод — гамарня; торф — болотнина, дерниння; трансформатор — подавальник; силовая установка — силовня; фотограф — світляр; фотографическое заведение — світлярня й под. (М. Жовтобрюх, «Нарис історії українського радянського мовознавства: 1918—1941»).]