Переклад наукової літератури та Фонд перекладу

В цей розділ попадає все, що не підпадає під тематику інших розділів

Модератор: Анатолій

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5542
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Переклад наукової літератури та Фонд перекладу

Повідомлення Кувалда » Вів жовтня 07, 2014 1:58 pm

Конспективно ще раз викладу значення наукового перекладу і про потребу мати "Стіну перекладу" для розміщення там як інформації про варту перекладу літературу, так і самих перекладів.

ВСТУП

Спочатку про «Стіну». Маю на увазі не ту, що споруджують на кордоні з ворогом (фізичну), а ту, що стосується більше інтелектуальної сфери, але від якої врешті залежить і фізична. Бо й військова перемога не підкріплена змінами суспільними, економічними буде даремна. Натепер ми загалом некомпетентна і корумпована країна, без очевидного прогресування, зате з очевидним деградуванням у багатьох галузях :( . Один з основних чинників, який характеризує цивілізаційний розвиток країни – рівень засвоюваних і продукованих знань. Рівень же того засвоєння, зокрема, залежить від якості/наявності/сучасності відповідної літератури, яка б відповідала світовому рівневі, як власної, так і перекладної.

Ситуація ж на сьогодні така: і своєї якісної мало, а перекладної – ще менше. Зокрема, в Україні не виходить перекладна література з математики, природничих і технічних наук: ні навчальна, ні науково-популярна. Відомо, перекладної наукової літератури українською мовою за радянських часів не було як класу, бо тоді йшлося про будівництво «єдиної соціалістичної нації» з відповідною мовною політикою. Але нема її й сьогодні, на 23-му році незалежності: українською мовою, на жаль, вона не видається (від 1991 року видано десь з десяток науково-популярних книжок і кілька наукових). Чистісінька ганьба :twisted: .
Без перекладів науково-популярної літератури природничого і технічного профілю, перекладної літератури, яка б висвітлювала новітні досягнення в галузі природничих наук, навчальної літератури провідних університетів світу підготування наукової, технічної і просто грамотної еліти неможливе. А що до українських зверхників це чомусь не доходить, або принаймні не видно цього по справах, то зішлюся на людину, яка це розуміє: «Поліпшення освіти в галузі природничих і точних наук, технологій, інженерної справи і математики життєво необхідне для підготування наших студентів до конкуренції в економіці ХХІ століття» (Б.Обама). І хоч у нас удвічі проти совєтських часів зросла кількість вишів (ІІІ–ІV ст.: 340 проти 150) та практично поголовна вища освіта, проте водночас у загальновідомих рейтингах найкращих університетів світу наших нема навіть у першій тисячі. Тому варто було б взоруватися в дечому на передові (з першої десятки-двадцятки) університети, а отже слід широко удоступнити для українських студентів зміст їхніх навчальних курсів, а для всіх зацікавлених – добротну науково-популярну літературу.
ЩЕ РАЗ
Науково-популярна орієнтувала б загал у тому, що відбувається на передньому краї науки/технології, навчальна ж література найкращих університетів світу задавала б рівень (змістові стандарти), на який варто орієнтуватися студентам/аспірантам і науковцям/освітянам.
Це дало б змогу принаймні теоретично (на пристойному рівні) опановувати новітні досягнення чи хоча б бути добре з ними обізнаними. Через переклади зазначеної літератури відбуватиметься не тільки засвоєння і поширення нових знань, але й збагачення і розвиток власної мови, зростання її престижності та конкурентності.
За наявності такої літератури підставовіше можна було б сподіватися на розширення «українського інформаційного простору», творення «суспільства знань», долання подеколи кричущої некомпетентності, а на тлі сьогорічних подій і поготів це стає насущнішим завданням. Інакше нас з’їдять як баранів :!: .
ЗАВДАННЯ
Технічно організувати справу наукового перекладу можна, згрупувавши виконавців (перекладачів, редакторів, видавців, зацікавлених тощо). Основна проблема – для започаткування справи (приблизна назва – "Найкращі університетські видання світу"/"Вершини світової [науково-популярної та] навчальної літератури"/тощо) потрібні початкові кошти.
На сьогодні цю проблему не розв’язати зусиллями окремих видавництв та ентузіастів. Принаймні досі такі спроби були разові й слабкі. До того ж, на відміну від гуманітарної та суспільної літератури, на природничу/технічну нема грантової підтримки. Власне, це значною мірою питання державної політики, але тут особливі сподівання просто зайві.
Залишається хіба розраховувати на участь зацікавленої спільноти. Дуже непроста, але потрібна і вельми добра справа – спільними зусиллями організувати в Україні випуск перекладної природничої літератури (навчальної і науково-популярної), яку видають провідні університети світу та наукові видавництва.
НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ТА ЧИННИКИ
1) Такої літератури українською практично нема (одиниці видань), а отже є лише декілька перекладачів (редакторів) з відповідним досвідом. Наявні на сьогодні інтернетресурси, де можна обговорювати термінологію і діставати поради щодо такого перекладу, поки не досить відомі/потужні.
2) На превеликий жаль, наша країна загалом не належить до технологічних лідерів. Враховуючи це, така література не матиме значного попиту (навіщо забивати собі голову мудрованою літературою, якщо цих знань ніде застосовувати). Бракує стимулів для здобування високоякісної освіти; страшенна корупція у вишах – коли залік, іспит, диплом можна просто купити. Тому цілком можливо, що кількість українських університетів перевищує тепер кількість потенційних читачів відповідних книжок [про це можна судити з накладів гуманітарної та суспільної літератури].
З ІНШОГО БОКУ
1) Російських перекладів (нових) такої літератури досить мало: не йдеться про десятки перекладів на рік. Це сприятливий чинник для налагодження українського наукового перекладу.
2) Попри дуже тривожні тенденції, українська наука в різних галузях залишається на високому рівні (насамперед теоретична), є низка університетів добротного рівня, є люди, яким конче потрібна така література.
3) Можна запропонувати, принаймні частково, альтернативу неякісній освіті, надавши змогу охочим хоча б навчатися за книжками світового рівня. Водночас така література служитиме орієнтиром для наших викладачів. Тому вона все ж украй потрібна принаймні сотням (можливо, тисячам) тих, кого цікавлять високоякісні й передові знання і хто усвідомлює, що без цього шансів на перспективне майбутнє зазвичай менше, а до того ж, дбаючи про власну конкурентність, так посилюватимуть і конкурентність суспільства загалом.
ВЛАСНЕ ПРО СТІНУ ПРЕКЛАДУ
Це місце, де всі охочі можуть розміщувати свої переклади. Від початку варто охопити всі галузі, але основним спрямуванням на перших етапах буде наукпоп. Наукові переклади групувати за двома напрямами: «Математична, природнича, технічна література» і «Суспільна, гуманітарна, загальна література»: ненаукові – теж за двома напрямками: «Художня літертура», «Нехудожня література». Власне щось на кшталт «Наукового перекладу/Художнього перекладу» на форумі r2u. Стіну можна вести і на ньому [подивимось на прикладі Конкурсу-4], але, можливо, краще, щоб це був окремий сайт (тре’ обговорити) з ширшими можливостями.
Будь-який зацікавлений/перекладач може виставити на «Стіні» свою пропозицію книжки, яку він пропонує/береться перекласти: автор, назва книжки, вихідні дані, резюме/критика/відгуки – все, що має привернути до цієї книжки потенційного перекладача/читача; перекладач, крім цього, надає переклад хоча б одного розділу, бажано ще передмови і змісту. Перекладач може запросити до спільної праці інших перекладачів, або ж може перекладати самостійно. Має бути передбачена можливість для критики, обговорення, додавання нових перекладених розділів – десь як у розділі «Науковий переклад». Має бути передбачена можливість для форумців голосувати/оцінювати і переклад, і власне книжку. Тобто на Стіні теоретично можуть бути три види відомостей про книжку: 1) автор, назва книжки, вихідні дані, резюме/критика/відгуки – такий запис робить будь-який зацікавлений; 2) + переклад розділу (можливо, ще змісту і передмови); 3) книжка, взята в роботу ґрунтовно – самостійно чи спільно – з претензією на повний переклад.
Стіна як можливість подати відомості про книжку, знайти зацікавлених у появі її перекладу.
Мета Стіни:
1) місце зустрічі перекладачів, редакторів, видавців, читачів;
2) можливість для спільного перекладу і критики форумчан;
3) просування закінченого/майже закінченого перекладу через «Спільнокошт» (або іншу можливу форму фінансування, наприклад щось на кшталт передплати/підписки, чи створення Фонду наукового перекладу.
1) Спільнокошт, як видаться, поки найреальніший. Його мінуси – обмежений час збирання коштів, якщо план збирання коштів буде не виконаний – гроші повернуться до грошодавців.
2) Організація Фонду перекладу. Варто було б почати з наукового (вужча спеціалізація – зрозуміліші цілі), але й художній цілком можна долучати за подібною схемою (єдина відмінність, він не дуже надається до спільної праці). Щодо наукового, то зразу виникає питання, хто очолить справу створення Фонду. Поки вакансія. Науковий переклад потребує значних коштів. На простому ентузіязмі ми можемо робити хіба одиничні книжки, тобто буде такий собі в’ялоплинний процес. Якщо буде відома, авторитетна, , з доброю репутацією, енергійна, пробивна людина, то можна було б сподіватися на зрушення. Якось долучати до цього громаду, зокрема наукову тощо, якісь організації, шукати товстого гранта. Це був би найкращий варіянт.
3) «Кнопка». r2u був раніше безплатний, в тому сенсі, що провайдер не брав з нас грошей за свої послуги. Ці часи скінчилися. Спочатку погіршилася якість послуг, а потім пішла у безсмертя безплатність [провайдер, за що йому щира дяка, і так нас терпів роками і дозволяв сидіти на своїй шиї]. Тепер за послуги провайдера (вже іншого) платить доброчинець Андрій. Як на мене, доцільно завести «кнопку» для фінпідтримки сайту, але заради оплати провайдерських послуг (відносно невеликої) не варто. А от на провайдера і на підтримку проєктів на сайті, насамперед наукового перекладу, вже можна було б. З технічного боку це, певно, реалізувати досить просто, а щодо вимог банків – то, певно, є проблеми. По суті, ймовірність зібрати кошти мала, а клопоти гарантовно куди більші. До того ж уже буде потрібна група авторитетних людей, які б наглядали за коштами (вони ж можуть бути членами журі водночас і рушіями проєкту наукового перекладу).
Без видавництва, якщо ми хочемо рухатися добрим шляхом, тобто платити за авторські права [а тільки так і варто рухатися], не обійтися. Гокінга веде видавництво К.І.С. Бажано, щоб був пул зацікавлених видавництв. Якусь книжку вело б одне, якусь – інше. Але чи багато знайдеться видавництв, які просуватимуть проєкт, пов’язаний з очевидними витратами, та неочевидними вигодами, якщо останні взагалі будуть. Але таке видавництво отримувало б зібрані кошти через r2u, якщо буде вибрана «кнопка», Фонд чи Спільнокошт. Ці кошти мають іти насамперед на оплату праці перекладачів і на авторські права. Видавництва ж мали б заробляти на продажі книжки.
У справі перекладу, що більше буде самоорганізована перекладацька спільнота, то краще. Якщо перекладач вирішить якусь книжку перекладати самостійно – нема заперечень, якщо знайде колег для спільного перекладу – теж добре. Перекладачі ж певно самі розуміють, що від якості перекладу залежать шанси на видання, хоч і не так прямо, як хотілось би. Журі конкурсу оголошуватиме переможців, а далі справа рухатиметься залежно від варіянту збору коштів. На Спільнокошт може подавати кожен перекладач, хоч у переможця, ймовірно, певна перевага в очах грошодавців. У разі Фонду – кошти підуть переможцеві, як і в 3 варіянті. Але якщо перекладач, який посяде, наприклад, 5 місце, перекладе всю книжку, дістане підтримку форумців (за книжку проголосують), пройде обговорення на форумі, врахує зауваги тощо, то таку книжку цілком можна підтримати, було б тільки зацікавлене в ній якесь видавництво. Конкурс – це одна окрема тема, а видання – друга. Було б краще, якби переможець сам набирав команду для спільноперу.
Поки що «тренуємось» на r2u, розділ «Науковий переклад». підрозділ «Пропоновані до перекладу книжки» виконують функції Стіни. Побажання, зауваги, поради учасників/зацікавлених покажуть, чи варто створювати новий сайт і що бажано вдосконалити/додати.
Спільний переклад книжки Гокінга – спроба почати виправляти ситуацію – започаткувати організацію видання найкращої світової науково-популярної, а згодом і навчальної літератури за схемою: Конкурс наукових перекладів – відбір найкращих – збір коштів – видання.
З Гокінгом ми пропустили етап «збір коштів». Тут зіграло роль як те, що видавництво погодилось надати права на безплатне поширення електронного видання українською мовою за досить помірну суму (щира вдячність Андрієві за внесені кошти), так і те, що на «Спільнокошт» тре’ йти з нереалізованим проєктом, та й для нього сума, яку ми планували зібрати, щоб спробувати схему, була незначна/нецікава (2000 грн).
Як на мене, варто запустити Стіну. Тут є одна заувага. Ця справа буде реалізована, коли долучиться хоча б десяток-другий людей. За участю декількох вона хіба жеврітиме. Це «критична маса» (до речі книжка «Критична маса» (Critical Mass: How One Thing Leads to Another) – найкраща науково-популярна книжка англійською мовою за 2005. Пишуть, що «Застосування законів сучасної фізики до суспільних наук може дуже збагатити наше розуміння законів людської поведінки» – тобто її теж варто перекласти ;) ).
Колись Юрій Шевельов писав, що «в УРСР певні речі неможливо здійснити через політичні обмеження, з одного боку, і через елементарне неуцтво – з іншого». На жаль, в незалежній Україні останнє в численних галузях тільки зростає. Чи знайдуться охочі читати літературу провідних університетів світу і наукових видавництв – це по суті певний тест на інтелектуальну спроможність країни та українського світу. Некомпетентність надто дорого обходиться.
На відміну від всеосяжних проєктів реорганізації економіки, епохальних змін у врядуванні і т.д. і т.п., які закінчуюються традиційним пшиком, і то зовсім не тому, що бракує грошей, запустити систематичний науковий переклад – досить конкретна, цілком реалізовна і вельми корисна справа.
Вносьте пропозиції, зауваги і долучайтеся.



Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5542
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Переклад наукової літератури та Фонд перекладу

Повідомлення Кувалда » Суб грудня 24, 2016 8:38 pm

надибав нині, шукаючи "Велз" на студентську статтю, де є серед джерел таке: Герберт Велз. Переклад наукової (науково-популярної, напівпопулярної, навча-льної) літератури / [Електронний ресурс] : http://r2u.org.ua/node/159. :lol:

Відповісти

Повернутись до “Різне”