Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілкуванн

Питання та відповіді щодо української мови

Модератор: Анатолій

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » П'ят липня 26, 2013 9:47 am

Письмо Бормана Розенбергу относительно политики на оккупированных территориях

6. Вместо нынешнего алфавита в будущем в школах надо ввести для обучения латинский шрифт.
Tryndecj, jaki ljuodonenavysnycjki plany!! Nu prosto tobi paljci v dveri i drugyj ǦULAǦ!
Jakščo vyxodyty z cjogo mirkuvannja, to vyxodytj, ščo usi sjogodnišni spilky, tovarystva, rozrobnyky zastosov toščo − usi do jedynogo фошисти, bo rozrobljajutj usi svoï vyroby vyključno korystujučysj latynkoju!
Vykynjte elektronnu poštu − bo v neï usi adresy skrynjok −  fošystsjki!!
:0))

A jakščo serjozno, to duže bagato busim jak «istoryčnyx» nimecjkyx dokumentiv, osoblyvo na vzirecej rozmaïtyx lystuvanj čy ščodennykiv − na povirku dnja vyjavylysja zdebiljšogo faljšyvkoju. I ščo najsmišniše, to ne obovjazkovo navitj NKVD-ystsjkoju: na Zaxodi tež buly lasi zarobyty na cjomu.
Napryklad: šyroko cytovanni «Ščodennyka Hitlera» abo ž jogo «Zastiljni rozmovy», luk it zys:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0% ... 1%80%D0%B0

Movču tut vže pro te, ščo pered namy stoïtj nyni skladne zavdannja pereosmylyty značennja takoï postati, jak Stepan Bandera i jogo dovoli taky sumnivnu, ščo b ne skazaty pidryvnu rolj u nacionalistyčnomu rusi, zokrema proty Meljnyka, z jakym nimecjka vrexivka mala zovsim inši plany, zokrema pro stvorennja 4-miljonnogo Ukraïnsjkogo Vijsjka − ale ce ja vže zanadto glyboko lizu u pozatemu na cij gilci...

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 26, 2013 10:01 am

Юрко ЗЕЛЕНИЙ писав:
Письмо Бормана Розенбергу относительно политики на оккупированных территориях

6. Вместо нынешнего алфавита в будущем в школах надо ввести для обучения латинский шрифт.
Tryndecj, jaki ljuodonenavysnycjki plany!! Nu prosto tobi paljci v dveri i drugyj ǦULAǦ!
Jakščo vyxodyty z cjogo mirkuvannja, to vyxodytj, ščo usi sjogodnišni spilky, tovarystva, rozrobnyky zastosov toščo − usi do jedynogo фошисти, bo rozrobljajutj usi svoï vyroby vyključno korystujučysj latynkoju!
Vykynjte elektronnu poštu − bo v neï usi adresy skrynjok −  fošystsjki!!
:0))

A jakščo serjozno, to duže bagato busim jak «istoryčnyx» nimecjkyx dokumentiv, osoblyvo na vzirecej rozmaïtyx lystuvanj čy ščodennykiv − na povirku dnja vyjavylysja zdebiljšogo faljšyvkoju. I ščo najsmišniše, to ne obovjazkovo navitj NKVD-ystsjkoju: na Zaxodi tež buly lasi zarobyty na cjomu.
Napryklad: šyroko cytovanni «Ščodennyka Hitlera» abo ž jogo «Zastiljni rozmovy», luk it zys:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0% ... 1%80%D0%B0

Movču tut vže pro te, ščo pered namy stoïtj nyni skladne zavdannja pereosmylyty značennja takoï postati, jak Stepan Bandera i jogo dovoli taky sumnivnu, ščo b ne skazaty pidryvnu rolj u nacionalistyčnomu rusi, zokrema proty Meljnyka, z jakym nimecjka vrexivka mala zovsim inši plany, zokrema pro stvorennja 4-miljonnogo Ukraïnsjkogo Vijsjka − ale ce ja vže zanadto glyboko lizu u pozatemu na cij gilci...
Ну, звісно, це підробка. Нациська Німеччина, якби перемогла СРСР, нізащо б не стала нав’язувати нам латинку. Це «поклёп чистой воды» — як кажуть (і, що ще гірше, пишуть тайожною кирилицею) адепти «русского міру».

P.S. Яким боком тут Бандера з Мельником, не зрозумів...

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » Суб липня 27, 2013 6:06 pm

Нациська Німеччина, якби перемогла СРСР, нізащо б не стала нав’язувати нам латинку.
Po-perše, ja ne pysav, ščo ne stala by navjazuvaty, a lyše te, ščo ce «neabyjake» znuščannja malo by buty na ukraïncjamy:
movljav, ǦULAǦ porivnjano z nym − dytjačyj sadok!
Krim togo, Istorija ne maje «umovno času»: toj, ščo počynajetjsa z jakby: JAKBY nimci todi peremogly, to dali vidbuvsja by zovsim inšyj pryčynno-naslidkovyj zvjazok z dokorinno inšym rozvytkom podij. Vidtak na oce JAKBY vidpovidj isnuje lyše odna: ot JAKBY vony peremogly − osj todi my i mogly b pro ce šosj govoryty. A nyni − ce pustoporožnja sofistyka, ne biljše. Bo nyni my majemo inšyj svit ta inšu dijsjnistj: bez otogo «jakby».

A pidrobkamy je kupa riznyx bucim jak «dokumentiv», jaki pislja 1945 roku prypysujutj nimcjam, pry čomu jak zi Sxodu, tak i z Zaxodu. Vono i zrozumilo: peremožciv ne sudjatj! Vidtak vidverta brexnja i faljšuvannja bulo potribne i kommunjakam, i liberastam zaxidnym. Bo jakščo ïx zabraty, to vylizutj na svitlo prosto duuuuže nepryvadlyvi reči jak dlja odnyx, tak i dlja drugyx. Ale jakščo z protynimecjkoju kommi-bryxneju my vže jakosj navčylysja sobi davaty radu, to liberaljnoju zaxidnoju propaǧandoju − narazi ni. Skažimo, čogo lyše vartujutj ustaleni žaxalky pro «gazovi kamery»! Pro rešta «žaxiv» − tut navitj movču...
P.S. Яким боком тут Бандера з Мельником, не зрозумів...
Suto do UkrLatynky, zvisno − žodnym.
Prosto zgadav ci imenau tomu kluči, ščo jak dovkola III Rajxu nyni isnuje prosto VELYČEZNA kiljkistj brexni i prypysuvanj ïm tyx zlodijanj i žaxiv, jaki vony ne robyly zovsim i jaki (ti brexlyvi ljakalky) vže davno u naukovomu sviti zrujnovani, ale ïx svidomo zamovčujutj, tak nyni napjaleno zanadto velykyj oreol zvytjagy Banderi, jakyj do njogo maje nu nadzvyčajno viddalene vidnošennja.

Slovom, bajky je bajky, z jakogo boku vony b ne poxodyly: jak pro geroïtj odnyx (Bandery), tak i tysjaču krat perebiljšenu žaxlyvistj inšyx (pro nimciv Hitlerivsjkoï doby: zokrema i pro žaxalky latynkoju).

Do reči, pidnimitj xoča b xroniku doby nimecjkogo vladarjuvannja u Kyjevi:
ta todi na vulycjax i na vyviskax bulo kiljkadesjat raziv biljše UkrMovy, niž my ïï bačymo zaraz!!
Tomu poky Vy zajmajetesja rozsusolennjam vydu «jakby», to ja možu z upevnenistju skazaty, ščo latynka na naši vulyci daaaaavno pryjšla i bez nimciv!!
I spryjajutj cjomu jak zadivsjki, tak i domoroščeni «mjaki ta puxnasti» liberasty.

Ale jakščo za Vašoju cytatoju (prypustymo, ščo vona pravdyva) jšla mova lyše pro perevedennja UkrMovy na latynku, to nyni my majemo prosto prjame z-anglijščennja bez žodnogo Hitlera! Pry čomu, kyrylka žodnym čynom jakosj ne rjatuje Movu vid usiljakyx pokručiv-čužyzmiv: UkrMovi ïx navjazujutj i čerez kyrylycju tež! Podyvitjsja xoča b na cju svitlynu (nažalj, zmig ïï rozmistyty lyše v suspiljnyx merežax) za budj-jakoju lankoju na vybir:

https://plus.google.com/u/0/10276907479 ... oL3vHR3Rvk
http://www.facebook.com/photo.php?fbid= ... 634&type=1
http://vk.com/jurko_zelenyj?w=wall211031540_130

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » Нед липня 28, 2013 1:11 pm

Юрко ЗЕЛЕНИЙ писав: Ale jakščo za Vašoju cytatoju (prypustymo, ščo vona pravdyva) jšla mova lyše pro perevedennja UkrMovy na latynku, to nyni my majemo prosto prjame z-anglijščennja bez žodnogo Hitlera! Pry čomu, kyrylka žodnym čynom jakosj ne rjatuje Movu vid usiljakyx pokručiv-čužyzmiv: UkrMovi ïx navjazujutj i čerez kyrylycju tež! Podyvitjsja xoča b na cju svitlynu (nažalj, zmig ïï rozmistyty lyše v suspiljnyx merežax) za budj-jakoju lankoju na vybir:

https://plus.google.com/u/0/10276907479 ... oL3vHR3Rvk
http://www.facebook.com/photo.php?fbid= ... 634&type=1
http://vk.com/jurko_zelenyj?w=wall211031540_130
А звідси й висновок: алфавіт не має вирішального значення на менталітет, поточну економічну ситуацію чи інформаційний простір. Тож питання: «навіщо міняти шило (кирилицю) на мотовило (латинку)?» залишається без відповіді.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » Пон липня 29, 2013 9:50 am

А звідси й висновок: алфавіт не має вирішального значення на менталітет, поточну економічну ситуацію чи інформаційний простір. Тож питання: «навіщо міняти шило (кирилицю) на мотовило (латинку)?» залишається без відповіді.
U svoïx dopysax vyšče vže pysav − prypuskaju, ščo Vy mogly ne zauvažyty na tu dumku abo prosto ïï ne pročytaty, − že zaprovadžennja UkrLatynky stane nadzyvčajno promovystym krokom krokuvanni vid SSSRu, Kremlja i vse, ščo z nymy povjazano. Ale ce − dija neobxidna, ale daleko ne samodostatnja: ïï, zvisno, potribno robyty rivnobižno z inšymy krokamy, skažimo − perevid UkrZaliznyci na evropejsjku šyrynu.

Ja oce ščojno povernuvsja z vidrjadžennja iz S.Piterburǧa. I česno kažučy, cilkom naočno pry cyx pereletax vydno, ščo, skažimo, gromadjany RFederaciï ZOVSIM ne vidčuvajutj riznyci, koly prylitajutj do Boryspolja, do Kyïva − bo vony nače tak, ščo do sebe dodomu v Rosiju povernulysja: žodnyx, tak by movyty, nezručnostej i perelamu infoprostoru dlja nyx nema! Nu xiba, raptom, desj-kolysj na UkrNapys z ukraïnsjkymy Ii, Ïï, Єє  toščo natrapljatj, ale ce ne suttjevo: нєпріятност ету ми пєрєжівйьом!

Do reči, znovu ž taky, žyvyj pryklad: koly lystujusja z rosijanamy, to spokijno pyšu do nyx UkrMovoju, ale kyrylkoju − i vony bez trudnoščiv use rozumijutj.
A osj iz latynkoju uže ne vse tak prosto!... I ce pry tomu, ščo tut mova jde pro molode pokolinnja rosijan, tobto te, v jakogo nema same vikovyx trudnoščiv osjagnennja latynky.

Razom z tym, navitj koly cilkom UkrMovna ljudyna pryzdytj u tu samu Slovaččynu − a mova slovacjka za vymovoju, fonetykoju stoïtj čy ne najblyžče do UkrMovy − kožen z nas VMYTJ vidčuvaje, ščo ce vže − cilkom inšyj svit!

Vidtak, ce zovsim ne zamina šyla na mylo!
Jak vlučno bulo skazano Vamy vyšče,
«Іншими словами кирилиця і латинка — це певні цивілізаційні маркери»!
Vlučniše godi j kazaty!

Zerštoju, Vas nixto ne syluje perexodyty na UkrLat: ne xočete, ne rozumijete, dlja čogo ce potribno u dalekosjažnomu vymiri − ne perexodjte i tovčitjsja u svoïj kyrylci dali − majete pravo.
Ale zarazom ne zavažatje ce robyty tym, xto xoče i cilkom svidomyj togo, ščo NYNI latynka xoča i ne panaceja vid Pivničnoï zagrozy, odnak dovoli potužnyj i micnyj redut!
Jakščo Vy ne majete dosvidu roboty same v informacijnomu prostori i ne zovsim rozumijete, jak cja maxina pracjue, jak spracjovujutj informacijni texnologiï, de vony dijatj myttjevo, a de majutj inercijnu zatrymku na kiljka rokiv čy navitj desjatylitj − to proxannja ne robyty pospišnyx vysnovkiv, movljav,
алфавіт не має вирішального значення на менталітет чи інформаційний простір!
Abetka ne maje značennja, koly ce rozgljadaty u vymiri «z nyni − na zavtra na ranok». Ale maje KARKZLAMNE značennja, jakščo ce rozgljanuty bodaj u 10-15 litnij perspektyvi.
Zgadku stanovyšče gospodarky z Vašoï cytaty svidomo vypustyv, bo ce dijsno troxy z inšoï opery pytannja: ne vartu tut zmišuvaty v odnu kopycju proso ta oves.

hamfire
Повідомлень: 1
З нами з: П'ят березня 16, 2018 10:23 am
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілкуванн

Повідомлення hamfire » П'ят березня 16, 2018 12:26 pm

Meni do smaku latynka na osnovi hajevyši, perevaha vidoma: isnujuča abetka, kotra zastosovana bahatjma slovʼjansjkymy movamy i ne duge navantagena.

Ale xotiw by vnesty dejaki vyprawlennja:
  1. Čomu ne zastosuvaty ґ = q? Tak:
    • isnuje istoryčnyj zvukovyj zvʼjazok;
    • zvukowo pidxodytj do parnoji hluxoji k;
    • jak dodatok, ridka bukva na svojij posyšiji;
  2. Na misše g = ж: ne tajemnyšja, cčo zvukovo teg pidxodytj. Pry baganni lehko orymaty: ǧ = дж, a ž = дз;
  3. Zminyty staryx znajomyx:
    • š = ц, bo [ts];
    • č = ч, bo [tc];
    • Tak, c = ш, jak ot v delicious; jak dodatok, nepohana čerhova vizualjnistj mig GC i lehkice pysaty щ = ;
  4. Ja b i ne zabuw pro w = ў.
Cčo majemo? Perevahy:
  1. Vsi bukvy latynyši rozumno vykorystani;
  2. De diakrytyka — tam dvozvuk, de nema — odnozvuk, pryčomu bukva vkazuje na ostanij zvuk. Vsjoho 2—4: š, č, ǧ, ž — dvi z nyx ne duge vgyvani i mogutj šilkom pysatysja jak zaraz — dg, dz, xoča takoho ja ne xtiw b.
Otge: 26 + 2—4 bukw.

Naholocu, cčo kyrylyšja z 33 bukvamy:
  • Ne maje bukw dlja zvukiw: ў, дж, дз, йо/ьо; pryčomu ю, kotra najbilc pasuje dlja [jo], raptovo [ju].
  • Vge maje diakrytyčni znaky jak: гґ, ий, ії, шщ; dlja dvox percyx vge porucena loqika, a ostanju cče vgyvajutj tiljky moskali, de dijsno okremyj odnozvuk, i bulqary [ct], šebto z kyrylyčnyx: bilorusy [cč], slovʼjany kolycnjoji Juhoslaviji [ct] — dawno ne vgyvajutj.
  • Ne je ukrajinsjkoju, bo:
    • Vyhadana ne ukrajinšamy: navitj bukvy ї, є;
    • Moskali zaboronjaly maty vlasnu abetku. Cče šikavice, vony sami zaxtily perejty, ale majutj dywnoho mozku — tomu ne zavercyly.
Perexody na latynku je, buly i budutj:
  • 1991—2001 Azerbajǧan, Turkmenistan;
  • 1993 Uzbekystan;
  • ? Moldova, 18 stolittja Rumunija; naholocu, cčo bilorusy šilkom počaly pysaly latynkoju, ale »susid« daje sobi znaty;
  • 2017— Kazakstan;
  • Slovʼjany kolycnjoji Juhoslaviji.

Відповісти

Повернутись до “Мовні консультації”