Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілкуванн

Питання та відповіді щодо української мови

Модератор: Анатолій

Анатолій
Повідомлень: 4294
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій »

Ну, гадаю загалом я вловив суть. А мій допис щодо написання назви Чеської Республіки більшою мірою стосувалося ось цього допису:
За світовими мовними правилами, оригінальне написання власних назв у середовищі іншої мови не змінюється: San-Jose (місто в США), Cojijo (провінція Канади), Gijon, Guadalajara, Volkswagen, Johannesburg, Katja (шоколадка німецької фірми “Bossner”), Ljubljana, Sarajevo, Katowice, Ajax, Juventus, Mroczek, Hercules Poirot (герой оповідань Агати Крісті) тощо...
Я лише хотів показати, що далеко не завжди «оригінальне написання власних назв у середовищі іншої мови не змінюється», бо інакше англійською, як й іншими мовами, мало би писатися геть не так, як пишеться. (Ну, а що таке «світові мовні правила» взагалі сказати важко.) Мало того, цей допис, який начебто має показати незмінне написання різними мовами одних назв, опирається на неправдиві приклади: San-Jose (місто в США) (взагалі-то без дефіса, хоч це й не суттєво) — саме англомовне написання населеного пункту, бо оригінальне іспанське виглядає як San José (так, що змінюється ;) ). Cojijo — що це за міфічна канадська провінція така? :? Gijon — а астурійською Xixón. :geek:


Якщо мова йде, як точніше /зручніше передавати українські власні назви засобами латинського алфавіту, то варто мову вести саме про: а) українські власні назви; б) латинський алфавіт (а тоді до чого тут діакретичні знаки?) і в) не наводити при цьому псевдоприклади (у начебто ж науковій статті :!: ).


І ще одне. Мо’, в мене щось із логікою, але, я й досі не збагну от такого. Спочатку пан М. Вакуленко (він же Мах) пише у своїй статті:
Офіційна назва Чехії англійською мовою – Czech Republic. І ніхто не прагне прочитати це як “Кзеч”
а потім:
штучна форма Kyiv <…> “засобами англійської мови” <…> читається хіба що як “Кайв” чи “К’їв”. Самі ж англійці її не сприймають – адже такого витвору не існує в жодній мові.
Тобто 100-відсотково штучна для англійської мови сполука букв cz (до того ж здерта не в самих чехів, а, схоже, в поляків) в англофонів питань чомусь не викликає. А от yi, яка трапляється значно частіше, у всього цивілізованого англомовного світу викликає рішучий спротив. :mrgreen:
Востаннє редагувалось Чет червня 13, 2013 5:49 pm користувачем Анатолій, всього редагувалось 1 раз.

Max
Повідомлень: 148
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Max »

Можете вважати мене занудою, але мені таки приємно, що ця тема викликає інтерес. І її обговорення свідчить, що шановні учасники дедалі глибше розуміють суть проблеми.
Хоча деякі речі таки потрібно уточнити.
Насамперед, я і є той самий Максим Вакуленко.
Щодо окремих літер. Як я вже зазначав, міркування пана Юрка щодо літери "г" сприймаю позитивно. І все ж більше схиляюся до свого варіанта. Хоча б із міркувань системності: k - kh, g - gh. Крім того, модифікатор "h" відображає історичну зміну вимови українського звука [г], який спочатку був проривним, а потім перетворився на щілинний. Ще один аргумент на користь останнього варіанта: він передбачає менш радикальні зміни українського письма, що робить його практично здійсненнішим. Тому, скажімо, про варіант пана Юрка доцільно було б говорити вже після загального схвалення УЛ як про наступний крок удосконалення системи.
Щодо знака м'якшення. Словацький варіант "апострофом" не підходить з кількох причин. Насамперед: в українській мові апостроф означає роздільну, окрему вимову. У міжнародній фонетичній транскрипції (IPA) - також. Крім того, комп'ютери мають певні проблеми з цим знаком, через що не варто ним зловживати, обмежившись лише притаманними для української мови функціями. Наприклад, на одному з сайтів погоди я надибав назву Khmel'Nyts'Kyi - тобто редактор автоматично виправляв літеру після апострофа на велику. Те саме можна чекати від слів Al'Bert, El'Vira тощо. Крім того, апостроф не дає змоги розрізнити малу й велику літери, що важливо для деяких формалізованих текстів (наприклад, паролів). Саме тому я прихильно сприйняв рекомендації відомих мовознавців Юрія Крижанича та Романа Якобсона, які вживали літеру "j" на позначення м'якого знака. Однозначність запису забезпечується правилом доповнювальності (complementary distribution). Тому я - за "j".
Щодо літери "w". До неї ставлюся спокійно, але радше як до паралельного (запасного) варіанта - оскільки літера "v" (- "в") має значно більшу вживаність. Для правописних систем це істотно. Крім того, літера "w" більше підходить для відповідного білоруського губно-губного звука (див.: Vakulenko Maksym. Simple-correspondent transliteration through a Slavonic Latin alphabet / Journal of Language and Linguistic Studies. – Volume Three, Issue Two – September 2004, pp. 213 – 228. www.jllonline.co.uk/journal/3_2/vakulenko3_2.htm; http://translit.ndivision.net/nicy.dll?dread&article=2).
Щодо термінів "латиниця" і "латинка". Є вагомі підстави вживати останній термін для шрифту на машинці, а перший - для письма (аналогічно до усталених термінів гаєвиця, вуковиця, кирилиця).
Щодо сайтів. Мої доповіді 1994 та 1996 років у Львові на конференції "Проблеми української науково-технічної термінології" про українську латиницю фактично сколихнули Галичину, що стало поштовхом для активних дій у напрямі її впровадження. На жаль, не все зрозуміли як слід, дещо спотворили, дещо збочили. Тому справа не йде так, як належить. Цитовані сайти - очевидно, відлунок усіх цих процесів.
До речі, конференція 1996 року ухвалила впроваджувати мою розробку, але організатори (ТК 19) "заднім числом" підмінили рішення. Їм здалося, що надто вже палко учасники конференції заповажали авторів УЛ, і вирішили це зупинити - бо ТК 19 там головний. Тому я більше до них не приїжджав. Ще в 1998 році вони били себе в груди і обіцяли скласти ще кращу програму для автоматичної транслітерації, ніж у нас, але в 2009 році заявили, що "питанням програмування не займаються". А ще спробували створити самозваний проект державного стандарту транслітерації, "забувши" запросити розробників УЛ. То чи можна вважати це сприянням поширення УЛ?
Тому я закликаю всіх прихильників УЛ: головне гасло - "не нашкодь". В Україні діє сильне лоббі глобалізаційних процесів і, відповідно, українсько-англійської псевдотранслітерації. Якщо пам'ятаєте, навіть законопроект були висунули про другу державну мову - англійську. А українська стає ніби як додатком до неї.
Саме тому дуже важливо, щ0б якнайменше було різноманітних хитань у цьому питанні. Про деталі можна домовитися потім, а зараз потрібно думати про те, як відстояти місце української мови як такої у світовому процесі. І пропонована УЛ, як найбільш апробована й схвалена фахівцями, має бути провідною ланкою.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

І її обговорення свідчить, що шановні учасники дедалі глибше розуміють суть проблеми.
Хоча деякі речі таки потрібно уточнити.
Movy nema, pane Makse! ;)
але мені таки приємно, що ця тема викликає інтерес
tut možu dodaty lyše te, ščo ce − u nadzvyčajno vuźkyx kolax. Narazi... ;))
Насамперед, я і є той самий Максим Вакуленко.
Nu todi nevymovno tišusja našomu znajomstvu, pane Maksyme! Nexaj narazi i zaočnomu, ale vse ž...
Spodivajusja poznajomytysja jakoś z Vamy blyžče, i zgodom vse ž taky vič na vič.

Vidtak budu radyj, jakščo meni na skryńku z@zelenyj.biz nadišlete Vašu skryńku, a može naviť i Vaš osobovyj ;0)
Bo taky pryjemno, trjascja, spilkuvatysja z Ludynoju, jaka dobrjače znaje pidmet rozmovy, zuby na ćomu pytanni z'ïla i zreštoju − myslyť nezakostenilo! ;0)

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

Щодо окремих літер. Як я вже зазначав, міркування пана Юрка щодо літери "г" сприймаю позитивно. І все ж більше схиляюся до свого варіанта. Хоча б із міркувань системності: k - kh, g - gh. Крім того, модифікатор "h" відображає історичну зміну вимови українського звука [г], який спочатку був проривним, а потім перетворився на щілинний. Ще один аргумент на користь останнього варіанта: він передбачає менш радикальні зміни українського письма, що робить його практично здійсненнішим. Тому, скажімо, про варіант пана Юрка доцільно було б говорити вже після загального схвалення УЛ як про наступний крок удосконалення системи.
Ščodo systemnosti k—kh, g—gh, to zrozumilo, ščo vona tut naočna. Za umovy, zvisno, jakščo vidomovytysja vid peredači [x] jak Xx
(tut i dali vedu narazi movu tiľky pro abetku bez nadrjadkovyx znakiv)
Pro istoryčnisť dvoznaku čy radše zvuku [gh], zvisno, obiznanyj i nezaperečuju ïï.
Odnak u ćomu vypadku kerujusja takymy mirkuvannjamy.

Zvuk [Ґґ] v UkrMovi vžyvajeťsja ne prosto ridko, a nadzvyčajno ridko!
Djužyna našyx Klasyčnyx Slovnykiv UkrMovy naličuje ïx raptom pid odnu tysjaču − i ce usi razom vzjati!
http://r2u.org.ua/html/g_list.html
U Grinčenka − 500:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0% ... 0%BA%D0%B0

Jakščo vraxuvaty, ščo z nyx polovyna − to je stari govirkovi sloiva, abo ž vidverti zapozyčennja,
ačy prosto stari slova, ščo vyjšly z užytku − to naškrebeťsja zaledve 500 aktyvnyx śogodni sliv z Ґґ.
Nu nexaj misce vybulyx sliv posjaduť vže novitni zapozyčeni anǧlijcyzmy, ščo ïx pyšemo čerez Ґґ.
Vse odno takyx sliv bude ±1000.

Otže vyxodyť, ščo dla osnovnogo zvuku [Гг], jakyj u nas zustričajeťsja nu prosto u desjatkax tysjačax sliv
− my povynni cej zvuk UkrLatynkoju pysaty čerez dvi bukvy − gh.
Natomisť zvuk [Ґґ], jakyu zustričajeťsja zaledve v 1000 sliv − jomu my jakraz lyše odnu bukovku prypysujemo − Gg.

Mmm, čy ne zanadto vytratno i skladno? De logika?
Vona poljagaje lyše u tomu, že taka istoryčna pryroda zvuku [Гг]?
Vybačte, ale ce ne perekonlyvyj jak na sogodni, dokaz.
Davajte vže todi i do Ҍѣ povernemosja, viddajučy šanu istoryčnomu poxodžennju...

A može, varto taky inodi pro istoryčni vytoky sobi pamjataty, ale zazyraty u majbutnje, modeljuvaty rozvytok podij?
Bo todi napered možna peredbačyty, čym cja proponova pro Г=Gh/Ґ=G zaveršyťsja na praktyci!

Na praktyci usi tupo nextuvatymuť otym dvoznakom GH na korysť lyše odnogo Gg. Zakladimosja? ;)
A pozajak na ridkovžyvane Ґґ bulo vidrazu zaproponovano lyše odnu bukvu Gg − to znovu bude tak,
jak bulo za sovjetiv 25 rokiv tomu: dva rizni zvuky poznačatymuťsja u povsjakdenni lyše odnijeju literoju.
Ale za sovka to bula kyrylkova Гг, a zaraz bude lyše latynkove Gg.

I todi pytannja: za ščo borolysja?

Tomu zgidno zdorovogo gluzdu, krašče vidrazu ridkisnišyj zvuk poznačyty ridkisnišym dvoznakom: Ґґ = GHgh!!
I todi vže točno ne bude žodnoï plutanyny!!

Bo xto i dosi ne znaje ničogo pro Ґґ − toj prosto usjudy stavytyme odne Gg.
A toj, xto xoče pidkreslyty, ščo same Ґґ bulo vžyto − tomu ne važko bude deś-kolyś vdaryty na odnu natysku bilše: ghrunt.

Natomisť čužynci z Ordy zavždy sebe vydavatymuť tym, ščo naše fryaktyvne Gg čytatymuť čerez svoje tverde [Ґґ],
bo gadatymuť, ščo u nas vse tak samo, jak i u nyx ;))

Анатолій
Повідомлень: 4294
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій »

Пане Юрку, просто заради цікавості: а ваші дописи латинкою в цій темі — це щоб спростити розуміння викладу чи просто «по приколу»? :D

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

Щодо термінів "латиниця" і "латинка". Є вагомі підстави вживати останній термін для шрифту на машинці, а перший - для письма (аналогічно до усталених термінів гаєвиця, вуковиця, кирилиця).
Zagalom, logično! Ščopravda, my zaraz dedali menše i menše majemo rukopysnogo pyśma u žytti... ;)
Щодо літери "w". До неї ставлюся спокійно, але радше як до паралельного (запасного) варіанта - оскільки літера "v" (- "в") має значно більшу вживаність. Для правописних систем це істотно. Крім того, літера "w" більше підходить для відповідного білоруського губно-губного звука
Zgoden! Pryjednujusja na usi 100 PUDIV!
Do reči, ščo skažete na takyj pidxid, cytuju:

Проект Максима Лагоди також має в основі абетку Їречека, але з додатковими літерами...., та w (позначає комбінацію вв: вважаю — wažaju).
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0% ... 1.82.D0.B8
Jak na mene, tež moglo by buty! Bo koly vidverto, to ote zdvojene VV na počatku sliv troxy ne garno vygljadaje, napryklad:
vulycja Vvedenśka / Wedenśka. Zreštoju, istoryčno ote W tež poxodyť vid VV, nje? ;)
Bezperečno, ce daleko ne peršočergova gryzota, jaku varto rozvjazaty, odnak ïï sobi varto taky na dumci trymaty...
Щодо знака м'якшення. Словацький варіант "апострофом" не підходить з кількох причин....
Ščodo pomjakšennja apostrofom.
Jakščo vesty movu pro UkrLatynku z nadrjadkovymy znakamy, to osobysto ja obiznanyj z problemamy rozpiznannja apostrofa občysljuvaľnoju texnikoju, vidtak jogo sam nide ne vžyvaju u cij jakosti, šče j desjatomu zakazuju!!

Zaraz usi ci Źź, Śś, Ćć, Ťť,Ďď, Ńń ta Ľľ nabyraju BEZ apostrofa: ce u mene vse ODYN znak iz rozšyrenoju latynky.
Tož tut ce radše možna nazvaty ne apostrofom, a znakom nagolosu ;)
Xoča povtorjusja: ocja ryska zverxu − ce u mene ne okremo nabytyj znak, a cila gotova bukva z vidpovidnymy ryskamy ta galočkamy.

Jak pokazuje tryvale ščodenne korystuvannja UkrLatom z diakretykoju, do takogo napysannja «z ryskamy ta galočkamy» oči zvykjuť dovoli švydko: za odyn tyždeń
Tak samo i dotorkova pamjať na rukax: pry perexodi na kyrylku vže možna i zabutysja mjakyj znak nabyvaty ;0)

Ščo stosujeťsja bezdiakretyčnoï Ukr.latynky, to zrozumilo, ščo pytannja pro vžyvannja Jj zamisť Ьь − zdajeťsja, naviť i ne stoïť!

Nu i naprykinci xotiv by povtoryty svoje zapytannja z odnogo svogo poperedńogo dopysa:

Jak Vy stavetesja do togo, aby v UkrLatynci bukva Ll ustaleno poznačala mjаke ЛЬ?
Bo tut je svoï ZA i PROTY, ale zagalom ja ostannim časom sxyljajusja do togo, ščo taky krašče, aby Ll bulo «za zmovčennjam» ;0))) mjakym:
Ludmyła, Lviv, lubov − a ne
Ljudmyla/Ľudmyla, Ľviv, ljubov/ľubov, itd...
Todi tverde Лл proponujeťsja poznačaty na «poľśkyj lad»: Łł

Ščo skažete, jaka Vaša dumka z ćogo pryvodu?

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

Щодо сайтів. Мої доповіді 1994 та 1996 років у Львові на конференції "Проблеми української науково-технічної термінології" про українську латиницю фактично сколихнули Галичину, що стало поштовхом для активних дій у напрямі її впровадження. На жаль, не все зрозуміли як слід, дещо спотворили, дещо збочили. Тому справа не йде так, як належить. Цитовані сайти - очевидно, відлунок усіх цих процесів.
До речі, конференція 1996 року ухвалила впроваджувати мою розробку, але організатори (ТК 19) "заднім числом" підмінили рішення. Їм здалося, що надто вже палко учасники конференції заповажали авторів УЛ, і вирішили це зупинити - бо ТК 19 там головний. Тому я більше до них не приїжджав. Ще в 1998 році вони били себе в груди і обіцяли скласти ще кращу програму для автоматичної транслітерації, ніж у нас, але в 2009 році заявили, що "питанням програмування не займаються". А ще спробували створити самозваний проект державного стандарту транслітерації, "забувши" запросити розробників УЛ. То чи можна вважати це сприянням поширення УЛ?
Тому я закликаю всіх прихильників УЛ: головне гасло - "не нашкодь". В Україні діє сильне лоббі глобалізаційних процесів і, відповідно, українсько-англійської псевдотранслітерації....
Zdajeťsja, TUT jakščo ne vsi, to majže usi dobre obiznani, v jakij U.Kraïni my tut usi žyvemo.... Tož omany ni v kogo nema pered očyma.
Vidtak, gaslo «ne naškoď» − možna skazaty, zanadto mjake: ce u normaľnij kraïni tak možna bulo b pracjuvaty.
U našyx že umovax, pevno, varto zadijuvaty zasadu: «pošyr svoï dumky, mov virus» − inakše nijak....

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

Анатолій писав:Пане Юрку, просто заради цікавості: а ваші дописи латинкою в цій темі — це щоб спростити розуміння викладу чи просто «по приколу»? :D
«Po-prykolu» gopnyky možuť na vulyci na gop-stop zupynyty.

Osobysto ja ž vže ja vid sičnja misjacja USE svoje osobyste lystuvannja z rukopysnymy zapysamy vključno pereviv na UkrLatynku.
I naviť častynu dilovogo, de zavidomo napered upevnenyj, ščo ïï spryjmuť.
Ne možna govoryty pro jakyjś pidmet rozmovy, ne volodijučy cym pytannjam z praktyčnogo, zastosovnogo boku vzagali!!
Bo inakše ce bude ne biľše, jak pustoporožnja demagogija, abo ž u kraščomu vypadku − goli teoretyčni prypuščennja.

Ja za cej čas roblju pevne doslidžennja, poklykane daty vidpovidi na taki zapytannja:
− jak ludy spryjmajuť UkrLatynku?
− xto same stavyťsja do neï pryxyľno, a xto nevypravno zaperečuje? Čomu?
− jakyj riznovyd UkrLatynky spryjmajeťsja krašče, legše, a jakyj − vyklykaje zaperečennja naviť u ïï pryxyľnykiv?
i tak dali: doslidžennja dovoli riznostoronnje.

Dlja togo, aby vtilyty u žyttja ce doslidžennja, ja sobi rozrobyv pid MakOSom zručnu meni “navčaľnu” UkrLatynkovu nabirnycju,
de usi ci Š, Č, Ž zbihajuťsja z kyrylkovymy Ш, Ч, Ж, nu i tak dali: zbih majže na 80%, bo trišky okremo roztašovani Ć, Ź, Ń, Ť, Ľ, Ď.

Prote take roztašuvannja − ce tak by movyty, na perexidnu dobu: suto dlja vyprob − bez potreby dokorinnoho pereučuvannja švydkodruku.

Dali, pevno, taky rozroblju sobi nabirnycju, jaka zbihatymeťsja vže z anhlijśkoju latynkoju − ale ce pizniše bude: vže zgidno vyslidiv ta zauvžeń, otrymanyx pid čas korystuvannja UkrLatom. Tak samo zaraz roblju UkrLatynkovu nabirnycju i pid VIKNA-7.

Na počatkax za osnovu bulo vzjato “lučukivku”, z tijeju lyše riznyceju, ščo taky zalyšaju v usix vypadkax peredavannja jotovanyx Є, Ю, Я jak JE, JU, JA. Prote Ïï zalyšyv jak Ïï. Ale pid čas vykorystannja latynky u ščodennomu užytku vže neodnorazovo vnosyv zminy u cju nabirnycju, i peredbačaju, ščo budu ïx vnosyty šče − bo žuyttja i vidguky vid Nebajdužyx postijno pidkazujuť, jaki potribno zrobyty vdoskonalennja.

Xočeťsja taky «namacaty» najkraščyj riznovyd UkrLatynky, a takož NA DILI pereviryty, na jakomu vse ž riznovydi varto zupynytysja ostatočno:
− na diakretyčnomu,
− povnistju na bezdiakretyčnomu,
− čy možvlyvyj variant, koly za osnovu vzjato sučasnu anglijśku latynku, ale bude raptom dodatkovyx 3-4 (ne biľše) bukvy, jaki ne vnesuť osoblyvyx trudnoščiv do ïï zasvojennja i spryjnjattja zagalom?

Jaki šče buduť zapytannja po suti?

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ »

SOVJETY ZANEPOKOJENI POŠYRENNJAM LATYNKY.
I Z CJOGO PRYVODU BISJAŤSJA.
ZNAČYŤ, ŠLJAX OBRANO PRAVYĽNO ;))

В российском агентстве по делам СНГ обеспокоены переходом ряда стран на латиницу

В российском федеральном агентстве по делам СНГ и поддержке соотечественников, проживающих за рубежом, обеспокоены переходом ряда стран на латиницу, передает корреспондент КазТАГ.

«В Казахстане с большим уважением относятся к русском языку, славянской письменности, поэтому день Кирилла и Мефодия отмечается здесь в каждом регионе, в каждом городе. Эта традиция заслуживает одобрения. Но, к сожалению, вынуждены констатировать, что зона применения кириллицы в мире сокращается. Причем она сокращается без всяких объективных на то причин», - сказал начальник управления агентства Вячеслав Пугачев на международной конференции «Роль религий в странах СНГ» в четверг в Астане.

По его словам, осталось лишь 15 стран, использующих кириллицу.

«Даже специалисты, с которыми мы по этому поводу беседуем, не понимают, почему так происходит. Ведь западный мир, который использует латиницу, ощутимо теряет свое политическое и культурное влияние в мире, испытывает глубочайший кризис во всех без исключения областях, однако число стран, отказывающихся от кириллицы в пользу латиницы, растет. Очень жаль», - добавил он.

Напомним, что Казахстан в 2012 году заявил о своем намерении перевести казахский алфавит на латиницу к 2025 году. При этом отмечалось, что речь идет только о государственном языке.

DŽERELO − ZA LANKOJU:
http://forbes.kz/news/2013/06/13/newsid_31023

Анатолій
Повідомлень: 4294
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій »

Юрко ЗЕЛЕНИЙ писав:«Po-prykolu» gopnyky možuť na vulyci na gop-stop zupynyty.
Нє, ну чого тільки гопники? Коли читаєш речення укрлатинкою, доходиш до його кінця й забуваєш, що було на початку, — то воно теж прикольно. :D


Я чого питаю. Як я зрозумів, ми тут почали були обговорювати як найкраще / найточніше / найзрічніше / найзрозуміліше передавати українські власні назви латинським алфавітом. Спрощено кажучи, щоб українець Шевчук, що хоче одержати грошовий переказ із-за кордону, приніс у пункт одержання грошових переказів документ, де його прізвище було б транслітеровано так само, як і в пункті відправлення, і, власне, щоб ні в кого не виникало жодної проблеми з тим самим транслітеруванням. Іншими словами, для пересічного українця існування укрлатиниці / укрлатинки десь як наявність повітряного транспорту: річ корисна, і наче й треба, що він справно функціонував, але більшість людей ним не користується, а як і користується, то дуже рідко.

Тому мені й незрозуміло досі, чому ви пишете укрлатиницею / укрлатинкою свої дописи. Щоб привчити людей і підготувати ґрунт для зміни кирилиці? (Бо те, що це не прикол, я вже зрозумів.) Численні «азбучні війни» щоразу закінчувалися поразкою «латинників» і навряд чи щось зміниться в майбутньому. Для того, щоб обговорювати перспективи ядерної енергетики, не обов’язково на подвір’ї мати атомну електростанцію. Для того, щоб обговорювати укрлатинку / укрлатиницю, не обов’язково нею послуговуватися в аргументах.

Відповісти

Повернутись до “Мовні консультації”