Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілкуванн

Питання та відповіді щодо української мови

Модератор: Анатолій

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » Чет липня 18, 2013 4:56 pm

Я не зрозумів, які саме приклади маю наводити. Того, що українська мова не народилась ураз з «Енеїдою»?
Pryklady tvoriv, litopysiv, toščo, jaki:
− «...можна прочитати й зрозуміти тексти щонайменше кількастолітньої давнини»;
− «абетку ... якою можна прочитати тексти кількастолітньої давнини»
Де це я стверджував, що традиція використання кирилиці — «першочерговий чинник у нашому житті» чи щось подібне?
Nje, Vy ne pysaly bukvaljno, ščo tradycija vykorystnnja kyrylky − ce «prešočergovyj čynnyk».
Ale usi čy majže usi Vaši arǧumenty na korystj cjogo bulǧarsjkogo pysjma postijno zvodjatjsja lyše do odnogo:
− ce naša tradycija, tradycija, tradycija!
Nu i šče odyn: movljav, naselennja latynky ne pojme ;)
Ale pro ce bulo značno menše zgadok.

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 19, 2013 12:13 pm

Nje, Vy ne pysaly bukvaljno, ščo tradycija vykorystnnja kyrylky − ce «prešočergovyj čynnyk».
Ale usi čy majže usi Vaši arǧumenty na korystj cjogo bulǧarsjkogo pysjma postijno zvodjatjsja lyše do odnogo:
− ce naša tradycija, tradycija, tradycija!
Nu i šče odyn: movljav, naselennja latynky ne pojme ;)
Ale pro ce bulo značno menše zgadok.
Ви, я так розумію, бачите лиш те, що хочете бачити: що я говорю про тисячолітній період, хоч я писав лише про кілька сот років; що в аргументації на користь кирилиці я на перше місце ставлю традицію, і байдуже, що я цього й близько не писав; що Україну треба витягувати з «русского міра», хоч вона там ніколи не була тощо. Я кажу, що дієвий, зручний, усім зрозумілий засіб графічного оформлення мови (ось що в сучасних реаліях найголовніше щодо кирилиці), підкріплений тисячолітньою традицією, — кращий (чи, принаймні, вже точно не гірший), ніж новий — латинка, до якої треба дуже довго звикати. Це не заміна м’ясорубки на електричний комбайн чи миски на пральну машину. Це заміна, якщо вже мовимо образами, літака «Аеробус» на «Боїнг». Власне, кирилиця саме тому і є дієвим, зручним, усім зрозумілим засобом, бо перевірена традицією, відточена нею. А там, де кирилиця не підходить (закордонні паспорти, автомобільні номери, інтернетадреси тощо), українці не особливих вагань і дискомфорту використовують інші, зокрема латинку. Але це не привід перейти на латинку повністю.
Я не зрозумів, які саме приклади маю наводити. Того, що українська мова не народилась ураз з «Енеїдою»?
Pryklady tvoriv, litopysiv, toščo, jaki:
− «...можна прочитати й зрозуміти тексти щонайменше кількастолітньої давнини»;
− «абетку ... якою можна прочитати тексти кількастолітньої давнини»
У вас до біса цікава логіка: питаєте, які є давні традиції української мови, а приклад просите навести з докотряревських текстів, які можна прочитати й зрозуміти, так, наче ці речі безпосередньо між собою пов’язані. :o Разом із тим, ось такі приклади:
«Договоры и Постановлεnѧ Правъ и волностεй войсковыхъ мεжи Яснε вεлможнымъ εго милостю паномъ Филиппомъ Орликомъ новоизбраннымъ Войска Zапорожского гεтманомъ, и мεжи εнεральними особами, полковниками и тымъ жε Войскомъ Zапорожскимъ сполною з обоихъ сторонъ обрадою утвεржεnnыε и при волной εлεкції формалною присягою ωт того жъ Яснε вεлможного гεтмана потверженnые року ωт Рождεства Христова αψί, м[εся]ца априля дня ε.» (1710 р.).
«Не прóсто книжку назывáйте тýю грамматíку,
але настáвницу добру словéнскому язьíку.
Научáєт дóбре писáти и дóбре читáти,
досконáлым и певным бьíти а нЂ въ чом не партáти.
Тую́ вы, о спудéи, мальíм кóшътом собЂ набывайте,
а вели́кого ся рóзуму и росторóпности зъ нéи научáйте» (1596 р.).

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » П'ят липня 19, 2013 1:34 pm

...підкріплений тисячолітньою традицією, — кращий (чи, принаймні, вже точно не гірший), ніж новий — латинка, до якої треба дуже довго звикати
ne budu tut obgovorjuvaty krašča kyrylka čy girša − tut u kožnogo svoje «religija».
A osj te, ščo latynky «треба дуже довго звикати» − nuuuu, ce nadzvyčajno spine pytannja!
Na čomu ǧruntujetjsja Vaše ocinočne sudžennja pro ote «dovgo»? Vy bodaj sprobuvaly?
Osobysto ja, skažimo,
− vytratyv ody tyždenj, tak by movyty, na pryzvyčajuvannja,
− za dva tyžni vže perestalo oko rizaty,
− a za misjacj času navitj, jak vže pysav, perestav zvertaty uvagu na te, ščo tekst − latynkoju.
Zvisno, ce za umovy ščodennogo korystuvannja UkrLatom, čytannja i napysannja nym tekstiv, toščo.

Navrjad čy mene možna wažaty ljudynoju z jakymysj nadpryrodnimy zdibnostjamy!
Ja zvyčajnykjkorystuvač, jakyj do cjogo use svoje žyttja vprodovž 40-ka rokiv čytav kyrylkoju.
Otže, z Vašyx sliv vyxodytj, ščo odyn misjacj − ce dovgo?
Nu nexaj komusj znadobytjsa taky ne odyn misjacj, a usi šistj. Ale navrjad čy takyj termin možna vidnesty do tjamy «dovgo»....
Разом із тим, ось такі приклади:.....
Narešti konkretyka! Tak, djakuj za pryklady!
Ščopravda, peršyj z nyx − vid 1710 roku − to, jak ne kruty, radše majže sučana rosijsjka mova, ne ukraïnsjka.

Stosovno davnišogo tekstu, vid Lavrentija Zyzanija, to tut prysutnja taka sobi pidmina:
Vy cej tekst peredaly vže v syljno osučasnomu jogo napysanni: tobto majže usima vže teperišnimy kyrylkovymy bukvamy.
Na tomu ž Litopysi za lankoju http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto15.htm je znjatok kiljkox storinko z pervotvoru vid Zyzanija.
Zvisno, zrozumity jogo pidgotovlenomu čytačevi (a my z Vamy, jak ne kruty − taky pidgotovleni čytači u cjomu vypadku) možna bez osoblyvyx trudnoščiv: nu xiba pro okremi litery potribno zdogaduvatysja iz zagaljnogo zmitu.

Ale dlja peresičnogo (ne pidgtovlenogo!) čytača cja cyrylycja ne najagato je legšoju dlja spryjnjattja za sučasnu latynku.
Možna upevneno skazaty, ščo molodomu pokolinnju, jake vže vyroslo za Doby Vsemerežžja, latynka vydastjsja navitj legšoju za ti peršodruky XVI storiččja.
A dlja staršogo pokolinnja, ščo perše, ščo druge − odyn čort bude! ;)
Ale zrozumilo, ščo starše pokolinnja za 20-30 rokiv prosto vidijde u Vičnistj.

I zalyšytjsja lyše te, dlja jakogo latynka vže značno zvyčnišoju bude za davnju kyrylycju z tymy rozmaïtymy «gammamy», «tetamy» ta inšymy nad-/pidrjadkovymy xvostykamy.

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 19, 2013 2:08 pm

Ščopravda, peršyj z nyx − vid 1710 roku − to, jak ne kruty, radše majže sučana rosijsjka mova, ne ukraïnsjka.
Писано тогочасною українською книжною мовою. А те, що росіяни свого часу взяли цю мову за основу своєї літературної — жодним чином не робить її російською.
Stosovno davnišogo tekstu, vid Lavrentija Zyzanija, to tut prysutnja taka sobi pidmina:
Vy cej tekst peredaly vže v syljno osučasnomu jogo napysanni: tobto majže usima vže teperišnimy kyrylkovymy bukvamy.
Та ні, букви ті самі, просто шрифт інший.
A osj te, ščo latynky «треба дуже довго звикати» − nuuuu, ce nadzvyčajno spine pytannja!
Na čomu ǧruntujetjsja Vaše ocinočne sudžennja pro ote «dovgo»? Vy bodaj sprobuvaly?
І спробував би таки обов’язково, якби (писав про це не раз, та ви уперто не хочете помічати) була практична потреба. Маю практичну потребу поспілкувати зі знайомим ірландцем — пишу англійською мовою (латинськими буквами, звісно) й дискомфорту не відчуваю. Але це не означає, що своє щоденне спілкування й писання я маю переводити на англійську мову й латинський алфавіт. Кирилиця задовольняє мої, як і значної частини українців, мовні графічні потреби.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » П'ят липня 19, 2013 2:48 pm

Писано тогочасною українською книжною мовою. А те, що росіяни свого часу взяли цю мову за основу своєї літературної — жодним чином не робить її російською.
Ale moskovyty z takoju dumkoju ne zgodni: u kožnogo − svoja Pravda ;)
Та ні, букви ті самі, просто шрифт інший.
Šosj ja u sučasnij kyrylkovi UkrAbetci ne prygaduju bukv vydu γ, θ, Ѧ, ѣ, Ы, Ъ, Ѷ, i šče paročku takyx, jaki ja tut ne mou navitj nabraty...
Čy ce vse − meni namereščylosja? ;)
І спробував би таки обов’язково, якби (писав про це не раз, та ви уперто не хочете помічати) була практична потреба. Маю практичну потребу поспілкувати зі знайомим ірландцем — пишу англійською мовою (латинськими буквами, звісно) й дискомфорту не відчуваю. Але це не означає, що своє щоденне спілкування й писання я маю переводити на англійську мову й латинський алфавіт. Кирилиця задовольняє мої, як і значної частини українців, мовні графічні потреби.
Tut Vy trišky pomyljajetesja: ja cilkom dobre zauvažyv na Vaše postijne nagološuvannja pro te, ščo Vy ne majete potreby nabyraty teksty latynkoju.
Krim togo, nide ne viv movu zi svogo boku pro perexid na anglijsjku: mova i abetky − ce vidčutno rizni reči: ne tajemnycja, ščo usi movy, jaki poslugovujutjsja nyni latynkoju, xoča i zasnovani na pidmurivkax, vlasne, latynky, ale KOŽNA z nyx maje bijši čy menši rozbižnosti suto z anglijsjkoju abetkoju. KOŽNA!
I cilkom vidpovidaje zdoorovomu gluzdu, ščo koly my spilkujemosja z inšozemcjamy jakojusj tretjoju dlja obox storin movoju (bez riznyci, jakoju same), to vidpovidno i poslugovujemosja ïï čynnoju abetkoju: nixto ne pyše anglijsjkoju čerez bukvy Gaelik'a. Vidtak zgadka pro vaše lystuvannja z Irlandcem − ce jakyjsj ne obǧruntovanyj dlja mene vidxid vid našogo pidmetu rozmovy.

Nu a ščodo potreb − jak Vašyx osobysto, tak i biljšoï čy menšoï častyny ukraïnciv − to tut, jak kažutj, u kožnogo svoï potreby.
Kažučy Vašymy ž slovamy, UkrLatynka cilkom zadovoljnjaje jak moï osobysti potreby, tak i vže dovoli čyslenni spiljnoty šanuvaljnykiv UkrLatu, i nexaj ne tak švydko, jak xotilosja b, ale cej rux postupovo znaxodytj dedali biljše pryxyljnykiv, osoblyvo sered nezakomplekosvanoï molodi.
Vidtak prosto ne vidčuvaju praktyčnoï potreby u kyrylciⓒ ;)

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 19, 2013 3:11 pm

Ale moskovyty z takoju dumkoju ne zgodni: u kožnogo − svoja Pravda ;)
То їхні проблеми.
Šosj ja u sučasnij kyrylkovi UkrAbetci ne prygaduju bukv vydu γ, θ, Ѧ, ѣ, Ы, Ъ, Ѷ, i šče paročku takyx, jaki ja tut ne mou navitj nabraty...
Čy ce vse − meni namereščylosja? ;)
Ну звісно, я про це не раз казав: кирилиця постійно трансформувалась до реалій/потреб української мови. Стали не потрібними γ, θ, Ѧ — прибрали їх, треба було окремий для звука [g] — занесли букву ґ. Гнучка зручна й зрозуміла система через тяглість традицій.
Nu a ščodo potreb − jak Vašyx osobysto, tak i biljšoï čy menšoï častyny ukraïnciv − to tut, jak kažutj, u kožnogo svoï potreby.
Kažučy Vašymy ž slovamy, UkrLatynka cilkom zadovoljnjaje jak moï osobysti potreby, tak i vže dovoli čyslenni spiljnoty šanuvaljnykiv UkrLatu, i nexaj ne tak švydko, jak xotilosja b, ale cej rux postupovo znaxodytj dedali biljše pryxyljnykiv, osoblyvo sered nezakomplekosvanoï molodi.
Vidtak prosto ne vidčuvaju praktyčnoï potreby u kyrylciⓒ ;)
І скільки, на вашу думку, людей становлять «vže dovoli čyslenni spiljnoty šanuvaljnykiv UkrLatu»? ;) І чим не задовільняє українська кирилиця ваших потреб? Що нового (якісно кращого) дасть укрлатинка порівняно з українською кирилицею? (Іншими словами: чим кращий «Боїнг» за «Аеробуса»?)
А щодо того, що багато людей не відчувають потреби в кирилиці, то попитайте, наприклад, у програмістів — людей, що на роботі з кирилицею майже не «дружать» (суцільні цифри й латинка). Думка одного з них уже в цій темі звучала.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » П'ят липня 19, 2013 4:51 pm

Ну звісно, я про це не раз казав: кирилиця постійно трансформувалась до реалій/потреб української мови. Стали не потрібними γ, θ, Ѧ — прибрали їх, треба було окремий для звука [g] — занесли букву ґ. Гнучка зручна й зрозуміла система через тяглість традицій.
Tak, bula pro ce mova − pro peretvorennja kyrylky vprodovž stolitj.
Ale ja pryklad z tymy vže «mertvymy» nyni bukvamy viv do togo, ščo kažučy pro nepidgotovlenogo čytaj (čytaj: pro NE faxivcja-movoznavcja) my sjogodni ne možemo kazaty pro te, movlja, ščo nam je legko zrozumilymy teksty, rukopysty, peršodruky kiljkasotlitnjoï davnyny. Tak, dlja pevnogo kola znavciv bezumovno usi ci kyrylkovi teksty spryjmajutjsja bez velykyx trudnošči. Ale vony na ce navmysno včylysja. Prote dlja peresičnogo zagalu ni z bisa ti teksty ne je «legko zrozumilymy».
Zalyšajetjsja odyn Vaš arǧument, aby cipko trymatysja toï kyrylky: tradycijnistj.
Ale tradyciï majutj zvyčku duže kardynaljno zminjuvatysja! Často − navitj u duže nespodivanyj, neperedbačlyvyj bik. Tož požyvemo-pobačymo, ščo vid neï (tradycijnosty kyrylkovoï) zalyšytjsa ročkiv tak čerez 25-30.
І скільки, на вашу думку, людей становлять «vže dovoli čyslenni spiljnoty šanuvaljnykiv UkrLatu»? ;)
Kiljka tysjač − vže točno! ;)
http://www.day.kiev.ua/uk/article/podro ... yaroslavni
http://vkrajina.com/ua/movni-pytannya/u ... chist.html
Vtim, zrozumilo, ščo narazi ja ne možu Vam nadaty točnoï kiljkosti pryxiyljnykiv dumky pro perexid na UkrLatynku, pozajak dlja cjogo potribno zdijsnyty dovoli serjozne doslidžennja, suspiljnyj zamir: samotužky meni ce ne pid sylu. Odnak te, ščo ce ne kiljka desjatkiv čy navitj sotenj ljudej, a značno i značno biljše − možete ne sumnivatysja. Ale tut pytannja ne u tomu, skiljky pryxyljnykiv UkrLatu je nyni. Pytannja u tomu, skiljky ïx bude čerez 10 rokiv, 20, 30.... :)
І чим не задовільняє українська кирилиця ваших потреб?
V odnu SMSku možna vtysnuty u dviči menše znakiv ;)))))
A koly cerjozno, to nasampered tym, ščo jak peretynaješ kyrylkovu-latynkovu granycju, to vidrazu potrapljaješ u «tajožnyj sojuz».
Kyrylka, po suti, je takoju sobi prokladkoju miž svitom latynkovym − tym, jakyj my zvykly nazyvaty «cyvilizovanym», ta svitom ijeroglefičnym abo ž svitom arabsjkoï v'jazzi.
Do reči, jak ne kruty, a navitj jakščo vzjaty ti slovjansjki krajny, jaki nikoly ne buly v SSSRi, ale poslugovuvalysja tež kyrylkoju − to vony je vidrazu na porjadok vidstališymy navtij porivnjano zi svoïmy tež slovjansjkymy, ale latynkovymy susidamy: Bolgarija, Makedonija, ta sama Serbija, jaka bulo zavysla pomiž dvox svitiv, odnak nyni taky postupovo sxyljajetjsja do latynkovoï «cyvilizaciï»....
Zvisno, je j inšym pryklad: skažimo, ta samu Rumunija. Ale tut možna provesty inšyj vododil − šce ce svit ortodoksiï (t.zv. pravoslavija): jakyj deščo šyršyj za svit suto kyrylkovyj. Ta ce vže pidmet dlja inšoï besidy.
Що нового (якісно кращого) дасть укрлатинка порівняно з українською кирилицею?
Z plynom lit spryčynytj suttjevi mentaljni zminy. Možna navitj skazaty − protysovkovi zminy.
(Іншими словами: чим кращий «Боїнг» за «Аеробуса»?)
Osobysto meni Aerobus značno biljše podobajetjsja − vin zatyšnišyj dlja pasažyra za Boïng.
Možna skazaty, ščo Aerobus stvorenyj z dumkoju pro ljudynu, a Boïng − prosto dlja masvogo peremiščennja robočoï syly.
А щодо того, що багато людей не відчувають потреби в кирилиці, то попитайте, наприклад, у програмістів — людей, що на роботі з кирилицею майже не «дружать» (суцільні цифри й латинка). Думка одного з них уже в цій темі звучала.
Dumky v progarmnykiv tež rizni je: často − dosytj protyležni.
Z inšogo boku, naši programnyky − ce ščosj na vzirecj Obamy: zovni niby i čornoškiryj, ale za sposobom myslennja − vyxovanecj «biloï» školy. Tobto «čornym» vin je suto texnično.
Te same i z programnykamy: poza robotoju, zvisno, vony poslugovujutjsja kyrylyceju, ale neju prosto transliterujutj novomodni anglijsjki славєчка. Takyj sobi sučasnyj pidžyn. Vin tak ïxnja kyrylka je takoju suto zovni, jaka až nijak ne rjatuje UkrMovu vid pryvnesennja tymy samymy pro ljudsjke oko «kyrylkovymy» programnymy ciloï zlyvy čužyzmiv!

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 19, 2013 6:05 pm

Tak, bula pro ce mova − pro peretvorennja kyrylky vprodovž stolitj.
Ale ja pryklad z tymy vže «mertvymy» nyni bukvamy viv do togo, ščo kažučy pro nepidgotovlenogo čytaj (čytaj: pro NE faxivcja-movoznavcja) my sjogodni ne možemo kazaty pro te, movlja, ščo nam je legko zrozumilymy teksty, rukopysty, peršodruky kiljkasotlitnjoï davnyny. Tak, dlja pevnogo kola znavciv bezumovno usi ci kyrylkovi teksty spryjmajutjsja bez velykyx trudnošči. Ale vony na ce navmysno včylysja. Prote dlja peresičnogo zagalu ni z bisa ti teksty ne je «legko zrozumilymy».
Zalyšajetjsja odyn Vaš arǧument, aby cipko trymatysja toï kyrylky: tradycijnistj.
Ale tradyciï majutj zvyčku duže kardynaljno zminjuvatysja! Často − navitj u duže nespodivanyj, neperedbačlyvyj bik. Tož požyvemo-pobačymo, ščo vid neï (tradycijnosty kyrylkovoï) zalyšytjsa ročkiv tak čerez 25-30.
Я ніде не писав про традиційність як вагомий аргумент на користь вживання кирилиці. Ви вже не вперше приписуєте мені того, чого я не стверджував. Я так і не почів, що принципово нового/корисного/зручного дає латинка порівняно з кирилицею українській мові. Бо ваше твердження, що «Z plynom lit spryčynytj suttjevi mentaljni zminy. Možna navitj skazaty − protysovkovi zminy» — не аргумент. Ці зміни настануть незалежно від того, яким алфавітом користуватимемося: треба лишень, щоб відбулася зміна в інформаційній політиці держави і щоб підручник з історії писав не Табачник.
V odnu SMSku možna vtysnuty u dviči menše znakiv ;)))))
A koly cerjozno, to nasampered tym, ščo jak peretynaješ kyrylkovu-latynkovu granycju, to vidrazu potrapljaješ u «tajožnyj sojuz».
Kyrylka, po suti, je takoju sobi prokladkoju miž svitom latynkovym − tym, jakyj my zvykly nazyvaty «cyvilizovanym», ta svitom ijeroglefičnym abo ž svitom arabsjkoï v'jazzi.
Do reči, jak ne kruty, a navitj jakščo vzjaty ti slovjansjki krajny, jaki nikoly ne buly v SSSRi, ale poslugovuvalysja tež kyrylkoju − to vony je vidrazu na porjadok vidstališymy navtij porivnjano zi svoïmy tež slovjansjkymy, ale latynkovymy susidamy: Bolgarija, Makedonija, ta sama Serbija, jaka bulo zavysla pomiž dvox svitiv, odnak nyni taky postupovo sxyljajetjsja do latynkovoï «cyvilizaciï»....
Zvisno, je j inšym pryklad: skažimo, ta samu Rumunija. Ale tut možna provesty inšyj vododil − šce ce svit ortodoksiï (t.zv. pravoslavija): jakyj deščo šyršyj za svit suto kyrylkovyj. Ta ce vže pidmet dlja inšoï besidy.
Іншими словами кирилиця і латинка — це певні цивілізаційні маркери? От тільки кирилиця — негативного, бо нею киристуються в Росії, а латинка — тільки позитивного, бо нею користуються на Заході?

Юрко ЗЕЛЕНИЙ
Повідомлень: 94
З нами з: Чет вересня 22, 2011 6:43 pm
Звідки: Čortkiv-Ternopil-Kyïv
Контактна інформація:

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Юрко ЗЕЛЕНИЙ » П'ят липня 19, 2013 6:28 pm

Іншими словами кирилиця і латинка — це певні цивілізаційні маркери?
Tak, same tak! B_E_Z_U_M_O_V_N_O !!
От тільки кирилиця — негативного, бо нею киристуються в Росії, а латинка — тільки позитивного, бо нею користуються на Заході?
Nuuuu, ja cilkom prytomnyj čolovik, i ne dyvljusja u naši roky na Zaxid čerez roževi okuljary: livacjka liberastyčna polityka dovodytj sjogodni Evro-Atlantyčnu cyvilizaciju, mjako kažučy, časom až do nadmirnogo zbočennja! Tož dyvljusja na Zaxid dovoli krytyčno, bez porosjačogo zaxoplennja. Biljše togo, pidxodžu do kožnoï zaxidnoï kraïny okremo − bo miž nymy tež je suttjevi vidminosti: na ce ne možna ne zvažaty.

Prote ja b cej vododil − negatyv/pozytyv − sjogodni okreslyv by za inšoju oznakoju:

= kyrylka − ce svit neuctva, xamstva, ordynsjkogo (navitj ne pyšu «azijsjkogo», bo nyni Azija tež rizna vže je) svitospryjnjatja, vrodženogo dykunstva, sovkovogo blatnjaka ta mosvkovsjkoï popsni, a golovne − texnologičnoï bezpovorotnoï vidstalosti.

= latynka − popry usi očevydni i pryxovani nedoliky Zaxodu − ce vse ž taky nyni dux viljnogo pidpryjemnyctva, a golovne − ce svit nauky i texnologičnogo postupu ta rozvytku!

Same tomu zovsim ne dyvno, ščo, skažimo, ijeroglefični kraïny vse odno u toj čy inšyj sposib tjagnutjsa, obrazno kažučy, do svitu latynky.
Bo čitko vidčuvajutj i rozpiznajutj cyvilizacijni mitky!

Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Українська латиниця: державна мова в міжнародному спілку

Повідомлення Анатолій » П'ят липня 26, 2013 9:17 am

Юрко ЗЕЛЕНИЙ писав: = kyrylka − ce svit neuctva, xamstva, ordynsjkogo (navitj ne pyšu «azijsjkogo», bo nyni Azija tež rizna vže je) svitospryjnjatja, vrodženogo dykunstva, sovkovogo blatnjaka ta mosvkovsjkoï popsni, a golovne − texnologičnoï bezpovorotnoï vidstalosti.

= latynka − popry usi očevydni i pryxovani nedoliky Zaxodu − ce vse ž taky nyni dux viljnogo pidpryjemnyctva, a golovne − ce svit nauky i texnologičnogo postupu ta rozvytku!

Same tomu zovsim ne dyvno, ščo, skažimo, ijeroglefični kraïny vse odno u toj čy inšyj sposib tjagnutjsa, obrazno kažučy, do svitu latynky.
Bo čitko vidčuvajutj i rozpiznajutj cyvilizacijni mitky!
У тему
Письмо Бормана Розенбергу относительно политики на оккупированных территориях

6. Вместо нынешнего алфавита в будущем в школах надо ввести для обучения латинский шрифт.

Відповісти

Повернутись до “Мовні консультації”