Що скажете?
(Кувалду підпускаю на десерт)).
Договірна ціна
Модератор: Анатолій
Договірна ціна
Нещодавно натрапила на статтю одного мовного шанувальника. Чоловік запевняв, що договірної ціни не буває в українській мові. Мовляв, прикметник договірний походить від договору. Тобто на ціну має укладатися певний договір (а це серйозний документ, що вимагає чималої тяганини). А "договорная ціна" - те, що можна встановити домовившись, як душа забажає. Тому ціна має бути довільна.
Що скажете?
(Кувалду підпускаю на десерт)).
Що скажете?
(Кувалду підпускаю на десерт)).
Re: Договірна ціна
Не можу похвалитися обізнаністю з правилами торгівлі, але невже про ціну домовляються усно, без укладення якихось документів? Якщо ж таки укладають, то чому не назвати оту ціну договірною? Що ж до довільної ціни, то я розумію це так: один постачає товар за своєю ціною, інший продає за своєю, і всі при цьому керуються власною волею, без ніякого узгодження з іншою стороною процесу. Чи ж так відбувається насправді?
Re: Договірна ціна
Підозрюю, що так.Чи ж так відбувається насправді?
дякую.
Re: Договірна ціна
Кувалдо, а Ви що скажете?
Re: Договірна ціна
Довільний, за Грінченком:
Дові́льний (-ній), -а (-я), -е (-є).
1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. НВолын. у.
2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк.
3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у.
4) Произвольный.
За СУМ:
ДОВІЛЬНИЙ, а, е.
1. Нічим не обмежений.
2. Який виникає, здійснюється за власним бажанням.
3. Який не випливає з чого-небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації.
4. рідко. Те саме, що достатній.
Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Обумовлений договором.
Тому, як на мене, договірні ціни - це ціни, встановлені в результаті домовленості: на базарі чи через укладання контракту.
Довільні ціни - які-завгодно, виходячи суто з бажання продавця, необґрунтовані. Позаяк вони які-завгодно, то теоретично охоплюють і проміжок "договірних цін", але договірна ціна передбачає участь у її встановленні щонайменше 2 сторін, тоді як "довільна ціна" залежить від бажання того, хто її встановлює. Як в совєтському анекдоті про півня [звичайна базарна ціна якого була декілька рублів]: — По чім півень? — 100 рублів. — А чого так дорого?!
— Та знаю, що дорого, але дуже гроші потрібні.
Дові́льний (-ній), -а (-я), -е (-є).
1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. НВолын. у.
2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк.
3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у.
4) Произвольный.
За СУМ:
ДОВІЛЬНИЙ, а, е.
1. Нічим не обмежений.
2. Який виникає, здійснюється за власним бажанням.
3. Який не випливає з чого-небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації.
4. рідко. Те саме, що достатній.
Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Обумовлений договором.
Тому, як на мене, договірні ціни - це ціни, встановлені в результаті домовленості: на базарі чи через укладання контракту.
Довільні ціни - які-завгодно, виходячи суто з бажання продавця, необґрунтовані. Позаяк вони які-завгодно, то теоретично охоплюють і проміжок "договірних цін", але договірна ціна передбачає участь у її встановленні щонайменше 2 сторін, тоді як "довільна ціна" залежить від бажання того, хто її встановлює. Як в совєтському анекдоті про півня [звичайна базарна ціна якого була декілька рублів]: — По чім півень? — 100 рублів. — А чого так дорого?!
— Та знаю, що дорого, але дуже гроші потрібні.Re: Договірна ціна
Гм... Розмежування таки відчутне.
дякую.
дякую.
Re: Договірна ціна
ціну правлять, або, поточно кажучи (перекладаючи до тієї ситуації), визначають. То певно, варто передати, — ціна, що правиться