Крім того, я не вважаю, що обов’язково має ґ мінятися на дз. Чого б це? Чому б ґ не мінятися на з? Не маю нічого проти, якщо в якомусь діялекті мінятитметься на дз (і це використовуватимуть письмаки).
А логіка проста: є тільки одна виділена мова – українська, всі запозичення з інших мов мають бути припасовані до українських правил, правила мають бути якомога універсальнішими. Тоді не треба буде викручуватися, чому поляк Andrzej — А́нджей, а росіянин Андрей з якогось дива не Андрєй, а Андрій. Адже польська лексично до української близька рівною мірою з російською. А от логіки в тому, що усі мови рівні, але є рівніші, я не бачу.
