“Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Питання та відповіді щодо української мови

Модератор: Анатолій

Відповісти
Max
Повідомлень: 146
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

“Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Повідомлення Max » Чет січня 21, 2016 5:56 pm

Останнім часом усе частіше стикаюся зі знаменною категорією українців. Самі спілкуються пристойною українською мовою, але при цьому відчувають провину за свій стиль мовлення. Щиро вважають, що сучасний правопис неправильний, проросійський, і говорять вони так лише за дурною звичкою, і підтримує його лише купка проросійськи налаштованих комуністів, і ось-ось наші найкваліфікованіші (і за сумісністю - найпатріотичніші) мовознавці я-ак приймуть найрадикальніший у світі правопис - і всі відразу заговоримо справжньою українською мовою (з правописними нормами 80-річної давнини), і все стане чудово, і війна скінчиться, і Росія заплаче від безсилої люті, і Європа нас радісно прийме в свої обійми, і всі ми розбагатіємо (не тільки думкою). Образ трохи збірний, але доволі характерний. Чи вам не траплялися подібні персонажі, дорогі друзі?
Пригадую, наприкінці 2011 року на конференції у видавництві “Наукова думка” робив я доповідь про відтворення англійської літери “h” засобами української мови. Доводив, що відображення англійської “h” українською “х” - це не російське спотворення української мовної картини світу, а науковий підхід, який поєднує фонетичні, етимологічні та граматичні міркування. Насамперед варто враховувати, що в англійській мові (а також у німецькій, румунській, хорватській, угорській тощо) звук [h] - глухий. Деталі можна подивитися тут: Вакуленко М. О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз : [монографія] / Максим Олегович Вакуленко. – Івано-Франківськ : Фоліант. – 2015. – 361 с., іл. http://www.twirpx.com/file/1842764/ [31.12.2015] https://commons.wikimedia.org/wiki/... [04.01.2016]
У залі були не лише мовознавці, а й чимало любителів термінологічних тем. Слухали мене хто з розумінням, хто з подивом. І коли я вже закінчив виступ і прямував на своє місце, хтось із таких любителів прошепотів: “Нічого, ось мовознавці йому покажуть”. Уже понад 4 роки з великим нетерпінням чекаю, коли ж нарешті мені щось таке “покажуть”. Може, проведуть фонетичні дослідження на глибшому рівні, ніж я це зробив за програмою Фулбрайта у 2003-2004 роках? Може, спростують хрестоматійні відомості про англійські звуки? Може, відкриють щось новеньке в етимології?
Але нічого характерного на мовозавчому обрії так досі й не з’явилося. Штука в тому, що, за нашими мірками, кваліфікований мовознавець повинен публікувати принаймні 1-2 статті за рік. Одна стаття - це якщо дуже велика і в зарубіжному журналі. Отже, час на “покажуть” давно уже сплив. Але досі є наївні, які вірять казочкам про “справдішній”, “питоменний” правопис, у якому з’являються відверто знущальницькі форми: Г’ю, нов-гав, гав ду ю ду, Гокінг... І навіть модератори української Вікіпедії вже й не мають сил протистояти такій навалі “мовних екстремістів” (термін належить докторові фіз.-мат. наук Ласло Єнковському).
Подібним “лакмусом” виступають і “хімія” з “магнітом”. Не так давно спробував я поредагувати статтю в українській Вікіпедії про хімію. Відповідно до наукового підходу, слово “хімія” походить не від назви Єгипту, а від назви давньої технології хімевтики, яка, своєю чергою, бере початок від давньогрецьких слів χύμα і χυμεύειν. Таким чином, не залишається жодної, анінайменшої зачіпки для нав’язування українській мові неграмотного варіанта “хемія”. Деталі цього підходу викладені в зазначеній вище монографії.
Але модератор скасував моє редагування, заявивши, що я порушую авторське право пана Вакуленка (тобто своє власне) і що це дуже “зухвало” - підважувати “загальноприйнятий” міф про походження терміна “хімія” від паралельної назви Єгипту. При цьому модератор є прихильником нормативного написання “хімія” через “і”.
Що ж підживлює міфи про “правильність” подібних збочень правопису? Ось трохи історії.
У 1993 році в Києві відбулася велика міжнародна конференція “Фізика в Україні”. Очевидно, фізикам здалося занудним обмежувати обговорення своїми фаховими проблемами, і організатори вирішили ще й прийняти так звану “Термінологічну конвенцію”, яка мала на меті навернення фізиків до норм 1928 року. Пригадую, тоді коридорами Інституту теоретичної фізики бігала схвильована Ольга Кочерга і гордо навіювала присутнім, що конвенцію “всі підписують”. Як це часто трапляється в дискурсах пані Кочерги, чутки були перебільшеними. Підписантів було щось зо два-три десятки, в той час як самих лише співробітників Інституту теоретичної фізики - понад 200. Дуже швидко “Конвенція” наказала довго жити, але активісти мовного фронту не заспокоїлися.
Дуже часто справу вирішує не більшість, а активна меншість. Згодом оргкомітет львівської термінологічної конференції (на базі ТК-19) приймає рішення назвати секцію “Хеміко-біологічні науки”. Це сталося після обговорення правописних проблем на “Круглому столі” в 1996 році, де проти правописних змін дуже активно виступали, зокрема, львівські вчителі. Тоді було прийнято рішення не змінювати чинний правопис (що дуже засмутило організатора столу Левка Полюгу). Але ухвалу конференції оргкомітет так підредагував, що виходило якраз навпаки: буцімто весь стіл у єдиному пориві зекзальтував на 1928 рік. Пізніше Відділення фізики й астрономії НАН України приймає ухвалу дозволити фізикам писати як кому заманеться: “хімія” чи “хемія”, “магніт” чи “магнет”. Звісно, ТК-19 в особі його голови Богдана Рицара (теж фізика) радісно вітає цю подію.
Навіть підручник хімії для 7-го класу стверджує, що буцімто “точаться дискусії” щодо написання терміна “хімія” і пропонує учням провести таку дискусію в класі. Цікаво, де автори підручника побачили в нашій термінології дискусії? Покажіть мені, я хочу там узяти участь!
На жаль, дискусія (в міжнародному розумінні цього слова, а не евфемічному) ні до “хімії”, ані до “магніта” так і не добралася. Є тільки пересмикування фактів, зомбування мізків, замовчування думок опонентів, публікації нефахових міркувань у фахових виданнях. Наприклад, стаття трьох хіміків у “Віснику Прикарпатського університету” голослівно стверджує, що термін “хімія” походить від назви Єгипту. Ніби одкровення якесь. А де посилання не джерело цієї “мудрості”, як це прийнято в науці?
А навіщо посилання, якщо мета виправдовує засоби...
І ви дивуєтеся, чому буцімто “всі” виступають за повернення в 1928 рік, а коли починаєш розбиратися, то таких “мовних екстремістів” лишається невелика жменька?
І ось Інститут української мови присилає запрошення взяти участь у черговій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 22-24 квітня 2015 року). Присилаю матеріал про написання термінів “магніт” і “хімія” (див. монографію вище). Оргкомітет приймає матеріал, причому в розділ “Консультації”. Певно, рівень був відповідний. А ще попросили написати додатково резюме для програми конференції. Щоправда, так обкарнали те резюме, що все суттєве випало.
Активно запрошував я прийти на мою доповідь потенційних опонентів, які не раз гордо проголошували своє бачення правопису, з “хемією” та “магнетом”. Зокрема, це була редакція порталу “Критика” (головний редактор - Олег Коцюба). Думаєте, хтось прийшов, щоб подискутувати? Ха-ха. Кому хочеться виглядати невігласом. Краще вигукувати щось патріотичне з кущів.
Маю інсайдерську інформацію, що активно “хемізують” і могилянських студентів. Є там така радикальна викладачка пані Дзюбишина-Мельник. І ось на початку червня 2015 року пропоную професору кафедри української мови НаУКМА Ларисі Масенко влаштувати цікавий захід - диспут серед її студентів щодо правопису терміна “хімія”. Нехай би виступили студенти зі своїми міркуваннями, потім мовні експерти, які відстоюють форми “магнет” і “хемія”, а потім уже я. Думаєте, погодилася? Ну-ну. Спершу послалася на закінчення навчального року, а у вересні взагалі проігнорувала моє звернення. Промовчала і Надія Трач. Може, кафедрі української мови НаУКМА вигідно, щоб її студенти отримували дозу термінологічного зомбування, а не якісні знання?
І мені цікаво. Чому ті, хто не згоден із моїми міркуваннями, не прийшли на мою доповідь і аргументовано її там не розкритикували, навівши силу-силенну авторитетних доказів за “магнет” і “хемію”? Відповідь проста: нічим крити.
І якими б високодуховними чи високоматеріальними міркуваннями не керувалися “хемізатори” мовознавчого соціуму, наслідки таких дій очевидні. З одного боку, запитаймо себе: кому це вигідно? Кому вигідно, щоб в українському правописі, мові та державі панував хаос? Щоб виникали бар’єри, які розділяють українців? Війна на сході України дає переконливу відповідь на це питання. Зауважмо, що в цій війні мовне питання відіграє одну з ключових ролей. Тому зараз важливою є реалізація тріади: єдність країни - єдність мови - єдність правопису. А все те, що порушує цю єдність, об’єктивно сприяє ворогам України.
З іншого боку, такі акції віддаляють Україну від Європи. На згаданій термінологічній конференції професор Павловська з Польщі підкреслювала, що на сьогодні Україна має в Європі міцний імідж проблемного суб’єкта: українці не знають, як писати терміни, не знають, як відтворювати запозичення, не знають, як правильно транслітерувати українські тексти латиницею.
У радянській пісні співається: “И в борьбе с зелёным змеем побеждает змей”. А в незалежній Україні у нерівній боротьбі за європейське майбутнє традиційно перемагає “совок”. І не тільки в політиці чи економіці. Навіть у науці - де, здавалося б, повинні залишится випадково вцілілі кадри зі справді державницьким, європейським мисленням. На жаль, як бачимо, і в науці діють не наукові, а кон’юнктурні інтереси.
Тому, дорогий читачу, якщо вам трапиться така особа, яка відстоює правописні норми 1928 року і переконана, що “більшість” “справді” українських мовознавців категорично їх підтримують, покажіть їм цю нотатку. Нехай покритикують. Висунуть свої контраргументи. Порівняйте науковість їхніх аргументів із нашими. Висновки прийдуть самі.
Востаннє редагувалось Суб березня 12, 2016 9:13 pm користувачем Max, всього редагувалось 1 раз.

Валерій
Повідомлень: 85
З нами з: Нед вересня 15, 2013 12:33 am

Re: “Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Повідомлення Валерій » Сер лютого 17, 2016 9:32 pm

Зустрічав безліч таких осіб))
Боже, який я був би радий, якби ви змогли переконати, такого собі Virake, ось на цьому форумі
Він там дуже "ґрунтовно" критикував якраз оцю статтю

Max
Повідомлень: 146
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: “Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Повідомлення Max » П'ят березня 11, 2016 11:18 am

Дякую за інтерес до цього допису, пане Валерію. Власне я й намагаюся поширити в нашому мовному соціумі тверезі думки щодо української мови та її правопису. Але тут слід враховувати, що має місце так званий феномен Даннінга - Крюгера: що менш компетентною є особа, то більш категоричні її судження. Причина в тому, що некваліфіковані люди не бачать хиб своєї логіки.

Max
Повідомлень: 146
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: “Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Повідомлення Max » П'ят березня 11, 2016 11:19 am

А форум, на жаль, уже закрили. Але якщо знову натрапите на подібних "мовних екстремістів" - давайте їх сюди. Будемо виводити на чисту воду.

Валерій
Повідомлень: 85
З нами з: Нед вересня 15, 2013 12:33 am

Re: “Хемізація” українських мізків: технологія зомбування

Повідомлення Валерій » П'ят березня 11, 2016 8:05 pm

Ні, ні. Форум відкритий

Відповісти

Повернутись до “Мовні консультації”