r2u.org.ua / e2u.org.ua

Чому про «прийом» пише:

прийом — помилкове слово, виправлення: приймання, прийняття, вітання, зустріч, напад, захід, раз, спосіб, удаль, вдача.

Я розумію, якщо «прийом» в якихось конкретних випадках недоречне. Але в цілому слово існує і вживалося з часів Шевченка.

Поставили питання тут.

Чи це в «Помилки і пропозиції»?

я відповім тут, бо там не розберу, де тицьнути "відіслати"
приймає ліки завскладу, а пацієнт їх може вживати або заживати, можна ще ковтати або пити, а приймати – це про склад.
Ну суржикнув Тарас з "прийомом", то шо тепер? А може, раз така справа, запхати в мову ще зайом, зйом, найом...

Укр. слова приймання/прийняття, спосіб, захід, раз виконують ту функцію, що її в рос. мові має прием. Академічний російсько-український словник у 4-х тт. (2011-2014рр.), що його важко назвати гіперпуристичним, до рос. прием подає прийом лише один раз та й то у сполуці (а не відповідником до значення) й на другому місці після спосіб (див. нижче). В сучасній мові потреби в слові прийом немає, а в словниках r2u воно зафіксоване лише у вузькому й тепер застарілому контексті "прийом рекрутів" та в сполуці Богу в прийом.
Стаття прием у РУС, т.3, 2013, с. 471:
приём 1. (действие) приймання, прийняття (с.); п. в партию приймання (прийняття) до партії (в партію); п. гостей приймання (прийняття) гостей; п. пищи приймання (прийняття) їжі; 2. (отдельный момент процесса работы, деятельности) захід, -ходу; в один п. прочесть книгу за одним разом (заходом; присест: присідом) прочитати книжку, одним заходом (відразу) прочитати книжку; переписать статью за два ~ма переписати статтю за два заходи (разг. напади, двома нападами); 3. (в остальных значениях) прийняття; (способ — ещё) спосіб, -собу; быть на ~ме у кого бути на прийнятті в кого; лекарство на два ~ма ліки на два рази; литературный п. літературний засіб (прийом); оказать блестящий п. влаштувати урочисту зустріч; оказать хороший п. кому добре (гарно) прийняти (привітати, ушанувати) кого, добре поставитися до кого, виявити добре ставлення до кого; п. у врача приймання (прийняття) в лікаря; разные ~мы лечёния різні способи лікування; часы ~ма приймальні години.

При цьому в тому ж самому 78-му випуску журналу «Культура слова», де міститься статті Катерини Городоцької «Чекайте в приймальні» і «Чим можна замінити прийом?», слово «прийом» міститься 11 разів (!) в інших статтях:

• Лариса Кравець, Ангеліна Вертепна;
• Ірина Дегтярьова;
• Ганна Дядченко;
• Ірина Ніколаєнко;
• Оксана Таран;
• Наталія Вербич;
• Тетяна Коць.

Це інший контекст — це «літературний прийом/засіб», а не «вживання/прийом ліків» — але все-таки, може, зарано повністю це слово викидати з мови?

Тобто, пояснюю, ця тема містить два окремі (але пов'язані) питання:

1. Що треба робити з ліками (чи можна їх приймати, і, якщо так, це буде прийом чи приймання, чи обидва слова некоректні в даному випадку)? (Про це, можливо, краще писати сюди — але це вже на розсуд дописувача.)
2. Чи правильно те, що R2U/LanguageTool вважає будь-які вживання слова «прийом» некоректними? (Може, варто перенести в «Помилки і пропозиції», я не знаю.)

Ну що можна сказати . Отже, слабенько з культурою слова. Люди так звикли до цього слова, що не зважають на його варваристість. Якщо Ви виступити з ініціятивою позбавити їх наукових звань, то я підтримаю
Трапляються в серйозних [не совкових] словниках прийом і підйом, і навіть зайом у Грінченка. Ви можете самі розглянути однокореневі слова і подивитися, чи можливі такі утворення, виходячи з суто українського словотворення. А потім показати нам, як можна від слів піднімати/підіймати утворити підйом чи підйомник, не впадаючи у варваризми. Ще якби в нас не було слів піднімати/підіймати, тоді ми могли б живцем запозичити слово підйом як, наприклад, слово "комп’ютер", але ж у нас вони є.
Чи можна приймати ліки. Можна. Вам привезли ліки, Ви їх прийняли і розмістили в шухляді.
Вислови "принимать лекарство" чи "принимать пищу" – російські, і "приймати ліки" [в сенсі ковтати тощо] чи "приймати їжу" [в сенсі їсти] – це росіянізми.
Слово "прийом" можна вживати лише як приклад некоректного вжитку слів.

Чи Ви можете якось підтвердити Ваші слова?

Бо для мене воно виглядає так...

З мого боку:

1. Різні письменники, починаючи з часів Шевченка;
2. Словники, причому як дорадянські (Уманець, Грінченко), так і радянські (СУМ-11);
3. Вжиток сучасними авторами в журналі «Культура слова».

З Вашого: ?

Те, що ліки можна вживати, не обов'язково означає, що їх не можна приймати. Так буває, що, незважаючи на наявність однієї, здавалось би логічнішої, конструкції, паралельно існує й інша.

До речі, англійською "take medicine" (дослівно "брати [типу, як в руки] ліки") означає те саме. Можливо, українське «приймати ліки», російське «принимать лекарства» й англійське «take medicine» є кальками з одного джерела? (Не виключено, що одне через інше.)

А я вище писав, беручи зі стелі? Ну тоді покажіть, як від слова "приймати" утворити слово "прийом", не порушуючи звичайних правил творення слів. Як утворюються від приймати/прийняти слова прийняття/приймання, самозрозуміло.
І "прийомний" вживали, і є в Грінченка, але чомусь не прийомна тепер, а приймальня. У нас не було академії а ля французької, що мала пильнувати за мовою і словником [Теперішня, правда, теж не пильнує.] Тому могло всяке в словники потрапити, навіть найкращі. А як ще Шевченко міг назвати слово "прийом", якщо українського відповідника не було? Але добрі мовознавці подумали, і сказали, припускаю, щось на кшталт: стоп, а як з іншими подібними словами? Наприклад, здіймати/знімати, виймати/вийняти, наймати/найняти [найм – цілком добре], займати/зайняти, обіймати/обняти [обійми – до речі, теж цілком нормальний утвір], переймати/перейняти, впіймати тощо. Маємо здіймання, виймання, наймання, займання, обіймання, переймання, упіймання чи знятття тощо, але без здійому, вийому тощо. І з якогось дива прийом чи підйом. Це справді український утвір чи варваризм? Як на мене – друге.
Щодо того, коли приймають, а коли беруть, то можна подивитися тут. Склалося так, що ми одне приймаємо, а інше – беремо. Організм може прийняти ліки чи виблювати, після того як їх спожив. Я можу прийняти ліки [в сенсі визнати, що вони годяться] і після цього їх спожити, або ж не прийняти – вирішити, що вони негодящі.

є ще слово, стосовно медицини, — прихильність. Воно більше схеми лікування, терапії стосується, але, в контексті полеміки, помину його тут.

Прихильність передбачає стосування [належне, приписане] лікарської схеми пацієнтом, напр.