морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Питання та відповіді щодо української мови

Модератор: Анатолій

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 6023
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення Кувалда » Вів березня 08, 2011 3:38 pm

Щодо 1) питання. З абстрактного погляду – це було б зручно: все загнати під один варіянт -ові/-еві. Логічно і вже тому за цим велика перевага. Великий мінус — це суперечить природним прикметникам: псячий, котячий, свинячий, собачий, коров’ячий, пацючий, курячий, качачий, гусячий, козячий, вовчий, бичачий, кабанячий тощо. Ці прикметники природні, бо їх не придумував який-небудь мудрагель :) , зважуючи, що краще: свиновий, свинний чи свинячий тощо. І помітно (досить), чому віддано перевагу – -ячому/-ачому. Але стосовно тварин ненашого довкілля, то в мові вже є варіянти. Характерний приклад – левовий/лев’ячий.
В АС:
Рыкание льва – ле́вовий рик.
Льви́ный – ле́в’ячий, ле́вовий, леви́ний, (зап.) льво́вий, льви́ний. [Зроби́в арка́на з ле́в’ячої шку́ри (Крим.). Ле́вового молока́ доста́ти (Рудч. Казки). Крива́ві ще́лепи леви́ні (Куліш). Па́не отама́не, го́лово ти льво́ва (Рудан.). Дам йому́ найме́ння льви́не (Франко)]. -ная доля – ле́в’яча ча́стка, ле́в’яча па́йка.
В Ізюмова:
Львиный – ле́вовий, -а, -е, ле́вів (ле́вова, ле́вове).
В Ніковського:
Леви́ний, см. Ле́вовий.
Ле́вовий – львиный.
В Грінченка:
Левиний, -а, -е. = Лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. [12] Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать. Рудч. Ск. 135.
В Голоскевича лев’ячий і левиний.
Курило стверджує, що "По-українськи не кажуть левиний, а левовий: – Навчав Галю послать брата левового молока дістати Рудч. I, 135. У Куліша – Потрощи їм зуби, криваві щелепи левині – слова левині вжито, думаю, під впливом російським."
На мою думку, "левовий" в мові виник завдяки поетам-письменникам 8-) . Власне, так само маємо тигровий/тигрячий, верблюдовий/верблюдячий тощо.
Але самі ці пари говорять на користь того, що з певною метою (заради уніфікації) цілком можна і для всіх інших тварин завести прикметник -ові/-еві. Сумнівно, що вони стануть поширені в народі (-ячі, як на мене, звучать краще, коротші, давніші тощо), але в зоології цілком можливі. Для цього треба скласти весь список і запустити на обговорення. Деякі варіянти виявляться вельми сумнівними, скажімо, які-небудь конові (в сенсі конячі), але спробувати можна. Загалом такі назви нормам не суперечать (не збігаються, щоправда, з практикою), вони "ковані", але хтозна… Може, й приживуться (за умови, що не буде винятків з правила, бо інакше не варто й братися).
Стосово 2) запитання. Що краще псові/псячі, то див. вище.
В АС:
Псо́вый – пся́чий, пе́ський, пе́сячий.
В Ізюмова:
Псовий – соба́чий, пся́чий, -а, -е.
Собачий – соба́чий, пся́чий, -а, -е.
В Голоскевича:
псячий, песячий
В Грінченка:
псячий і песький.
Який прикметник кращий: псовий чи песовий? Жодного нема в словниках сайту. В Жайворонка є разг. псовий. Я б віддав перевагу прикметнику "псовий", але цілком можливий і "песовий" (є ж у нас, врешті, слова песик, песький).
"Собакового" нема в жодному словнику, але ніщо не заважає його створити. Була б конча потреба. Що краще собачі чи псячі, то це питання до зоологів. Я не всякого собаку від кота відрізняю.
Стосовно песо/псоподібних. Щодо *подібних вже зазначив Усезнайко. Я можу додати лише те, що без *подібних ми не обійдемося, суто українські варіянти –уватий, -истий, -астий не відбивають всі сенси. Хоча в загальній мові цілком можна вживати і вказані -уватий чи –истий. Не думаю, що виникне нерозуміння, скажімо, сполуки "тхористий персонаж", "собакувата натура" тощо. Стосовно*видний – це гнилий варіянт, його не треба вживати. Але, що краще псовий чи псоподібний, то це знову ж до зоологів.

Якщо пропозиції будуть логічними, спрощуватимуть термінологію і, попри "кованість", не порушуватимуть мовних норм (навіть якщо не вписуватимуться в мовленнєву традицію), то вони цілком можуть бути прийнятими. ;)

Чудово, що є форум для обговорення. Це, вважайте, пів справи. Єдине побажання до форумців – вчити мову, бо трохи вона совецькувата у них. ;)

zag
Повідомлень: 41
З нами з: Суб березня 05, 2011 2:40 am

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення zag » Вів березня 08, 2011 5:14 pm

красно дякую!!!! :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D
тепер буду міркувати з колегами-зоологами.....

переніс цей ваш допис на теріологічний форум....
http://terioshkola.org.ua/forum/viewtop ... 1747#p1747

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » Сер березня 09, 2011 2:56 pm

Намірився був написати цілого трактата, але шановний Кувалда випередив, тому трактат буде не цілий :) Пристаю на його слушні міркування й додам від себе:
1. Пес чи собака? І той, і той ніби годиться. На вторинні значення (позитивні/негативні конотації) взагалі не варто зважати. В прямому сенсі обидва слова позначають ту саму тварину. АЛЕ: треба врахувати словотворчий потенціал. Тобто треба подивитися:
а) які похідні слова вже утворено від них у мові, відсіюючи, звісно, накинуті, неприродні утвори;
б) які похідники можна утворити, як саме і наскільки вони вдалі.
Аналіз словотворчого потенціалу — це загальний критерій, що його можна (без фанатизму) застосовувати, щоб вибрати з-поміж синонімів найкращого.
Отож, якщо порівняти похідники від «пес» та «собака», стає очевидно (принаймні мені), що за обома критеріями, (а) і (б), перевагу варто віддати терміну «собака». Наприклад, собаківництво – ліпше ніж ?псівництво, собакознавець – ніж ?псознавець, собакоголові – ніж ?псоголові. Ось це вже суто мовний і, якщо хочете, формальний чинник, бо змістово обидві форми в кожній із пар еквівалентні.
2. Послідовно творити назви родин із суфіксом -ові/-еві чи в деяких випадках використосувати інші суфікси? Тобто, наприклад, бичачі чи бикові? На мою думку, за назвами родин варто таки закріпити суфікс -ові/-еві. Інші суфікси існують, але вони позначають інший зв'язок (наприклад, належність). А коли є родина, пов'язана з типовим родом, то варто послідовно утворювати -ові/-еві від назви цього типового представника. З погляду мови таке утворювання цілком коректне. Ці слова будуть, як каже Кувалда, «ковані», але вони виправдані: є потреба висловити особливий зв’язок з основою номінації й для цього добре мати (загалом кажучи) уніфікований словотворчий формант. Суфікс -ові/-еві й значення потрібне передає, й долучити його можна, в принципі, до будь-якої назви тварини.

Але варто розібратися:
а) де пасує –ові, а де –еві. Скажімо, вживають і «мишеві» (http://www.naturalist.if.ua/?p=4151), і «мишові» (http://terioshkola.org.ua/library/zag/z ... ea-ukr.pdf).
б) де має стояти наголос (непросте питання!). Приміром, Грінченко подає прикметник кабано'вий , а не каба'новий, а в Шелудька й Садовського є бикови́'й.
Однак ці питання — другої черги.

Щодо «незвичності» звучання, то нове слово чи форма й не може звучати «звично». До слова треба, власне, звикнути. Важливо те, що утворення похідників через –ові/-еві — правильне. А проблема інколи буває в тім, що мовцям, для яких українська не є рідною, психологічно чи навіть підсвідомо буває важче призвичаїтися до форм, які відрізняються від наявних в рідній мові.

3. Щодо "-видні" на позначення підрядів і "-подібні" -- рядів. Добре, що є спроба уніфікувати й розвести позначення, але –видний – не питомий укр. формант. Пропоную замінити –видний на –видий. Цей формант вживають переважно стосовно вигляду обличчя (кругловидий, мідновидий тощо). Але автори Академічного словника вживають його і в ширшому значенні ‘подібний’, наприклад,
Зернови́дный – зернува́тий, зернови́дий.
Зубови́дный – зубува́тий, зубови́дий.
Каплеобра́зный – краплюва́тий, крапльови́дий.
Запятови́дный – комува́тий, комови́дий, протинкува́тий. -ная бацилла – комови́да (протинкува́та) баци́ла.
(див. більше прикладів http://r2u.org.ua/s?w=*%D0%B2%D0%B8%D0% ... ghlight=on )
Отож, питомий формант –видий може виконувати ту саму функцію, що й накинутий –видний.
Тому вимальовується така схема:
ряд -подібні
підряд –виді
надродина –уваті
родина -ові/-еві

Цікаво було би розглянути також назви нижчих таксонів, але тут від потрібен список/списки, бо інші укр. форманти не надаються, здається, до аж такого універсального поєднання з твірними основами.

zag
Повідомлень: 41
З нами з: Суб березня 05, 2011 2:40 am

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення zag » Сер березня 09, 2011 10:12 pm

безмежно вдячний і п. Кувалда, і п. Лекс за увагу до цих питань.
а ще за чіткі роз'яснення і дружній тон, чого часом дуже не вистачає.

щодо пса/собаки ваші зауваги стосовно словотворчого потенціалу є дуже важливими. приблизно те саме мені говорили й колеги, які надовго замовкали, пробуючи утворити назву ряду від "пес".... (хоча "псарня" і подібні похідні назви є!). але питання щодо утворення назви від основи в однині, що мені запропонував п. Фесенко (один з упорядників переліку птахів), залишається. Геннадій Васильович каже, що правильно було би мати на увазі однину і писати мишові, песові, бикові... може, так і треба.... але чомусь поруч з мишові в назві надродини простіше ставити наголос мишуваті.

"видний"... цілком з вами погоджуюся, що "видний" - це окреме і зовсім інше слово, хоча його й залучали до творення біологічних термінів. я й сам до позаминулого року уникав його, аж поки орнітологи не стали його використовувати. запропоновані "-видні" для підряду і "-виді" для інфраряду можна об'єднати у "-виді" для обох цих рангів і, врешті, уникати категорії інфраряду у текстових описах, послуговуючись лише латиною, або використовувати як спільну назву для під- та інфраряду. рангів бо у повному переліку майже 100, то ж для всіх морфем не напасешся....

"МКЗН". взагалі з назвами вищих таксонів купа проблем, що не в останню чергу пов'язано з відсутністю правид формування назв у власне наукових (латиною) переліках. МКЗН (Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури) регламентує правила формування назв до рівня таксонів родинної групи, тобто до рівня триб (це групи родів) підродин, родин і надродин (власне, тільки вони і відносяться до категорії вищих таксонів). проте стихійно вже склалися традиції щодо уніфікації та типіфікації у іхтіології та орнітології (зокрема й щодо назв рядів на основі -iformes/-подібні). але в іншому стабільшості і послідовності немає. напр., теріологи для підрядів вживають -omorpha, але іхтіологи ту саму -omorpha вживають для надрядів!

щодо повного ряду таксонів.... всього ряду не так і багато, якщо користуватися базовими категоріями (без супер*, інфра* тощо). базовою назвою я особисто вважаю рід і намагаюся завжди подавати його назву як уніномінальну у формі іменника у називному відмінку однини. роди порідяються на види і об'єднуються у триби, родини і ряди.... вище роду маємо такі основні ранги з прикладами на основі роду Mus/Mures (мн.) - миша]:

клас та підклас -> традиції і тенденції дуже нестійкі, але потреб уніфікації немає через обмежену кількість таксонів
когорта та легіон -> те саме, але загалом актуально!
надряд -> -iformi => Muriformi = ?????
ряд -> -iformes => Muriformes = мишоподібні
підряд -> -omorpha => Murimorpha = мишовиді (*дні?)
надродина -> -oidea => Muroidea = мишуваті
родина -> -idae => Muridae = мишові
підродина -> -inae => Murinae = мишасті (???)
триба -> -ini => Murini = миші
рід - Mus = миша
для груп близьких родів (особливо "маловидових" і географічно далеких родів) через брак назв можна використовувати біномінальні назви, ставлячи означення вперед іменника (напр., "китицехвостий їжатець африканський"), щоби відрізняти означення як частину родової назви від означення як назви виду. бо на 1229 родів та 5416 видів сучасних ссавців (в Україні до 80 родів та 150 видів) назв не наберемося.... впорядкувати б хоча би цей набір морфем....

zag
Повідомлень: 41
З нами з: Суб березня 05, 2011 2:40 am

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення zag » Чет березня 10, 2011 5:13 pm

п. Фесенко відписав листом:

Доброго дня! Подивився, почитав. Хоч я і сприйняв на свою адресу означення "мудрагель" від Кувалди, але однак обох твоїх дискусантів усе ж "вивезло" на ові/еві/єві для назв родин.

Врешті, той таки Кувалда визнав давно зрозумілу для мене позицію - "незвичні" похідні з ові/еві/єві пропонуються для спеціального зоологічному вжитку, ну а чи підуть вони у люди, то покаже час. Їхній висновок - мовним нормам то не суперечить. Зауважу, при усій твоїй вдячності за толерантний тон твоїх дискусантів я відчуваю у Кувалди певну зверхність мовознавця до таких собі зоологів. Але мову знають і відчувають не тільки мовознавці, але й інші носії мови, і оці інші носії здатні запропонувати таке, що не гірше за пропозицій мовознавців. Мовознавці краще знають конкретні приклади, і за це їм спасибі.

Зовсім не можу погодитися з іншим твоїм дискусантом, що видний - це гнилий варіант. По-перше, він унормований - є словник української мови 2001 року, де з цією морфемою наведені певні слова. По-друге, хіба нема основи в українській мові для морфеми видний - є ж слово вид. І навіть якщо видний "попахує" росіїзмом, то чому б його не "запозичити". Але чи це дійсно запозичення? Тут, мабуть, той самий випадок, коли Квач говорив, що ворона, то не українське-руське слово, а російське. Не бачу причин відмовлятися від видний.

Добре, що ти дискутуєш, так набираєшся впевненості. Принаймні я впевнився у правильності того, що запропонував, після перегляду вашого обговорення. Ці мої думки публічні, можеш їх розповсюдити, коли вважатимеш за потрібне.
З повагою. Г. Фесенко

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » П'ят березня 11, 2011 5:00 pm

@zag:
1. Псовий – це і є похідне слово від форми однини. Кореневе -е- випадає. Пор. відмінювання слова "пес" в однині.
2. Дуже добре, що Ви вже помітили -видий. Укр. назви (зокрема з уніфікованими суфіксами) варто закріпити насамперед за найважливішими рівнями категоризації, на які поширюється уніфікація. Інфраряд до таких, наскільки я розумію, не належить, а от підряд важливіший. Хоча в МКЗН навіть підряд не має уніфікованого суфікса.
3. Щодо таксонів. Дякую за приклади з Mus. Ваша схема цілком годиться, як на мене. «Мишасті» – теж. Зрештою, це теж використання наявного в мові словотворчого елементу в специфічній функції. Тому тут можна абстрагуватись від додаткових значеннєвих обертонів й скористатися центральним елементом подібності. З форм «мишовиді» й «мишовидні» я надав би однозначну перевагу першій. Щодо Muriformi й взагалі назв надрядів, то МКЗН, здається, не пропонує вживати певний обов’язкових суфікс.
4. Якщо латинські назви з тим самим суфіксом вживають по різному в різних галузях, то це хоча й прикро, але не заважає перекласти цей лат. суфікс одним українським. Відмінність тоді полягатиме у вжитку, а не у формі, й двозначність латинських назв буде продубльовано. Це, мабуть, ліпший розв’язок, ніж спробувати створити українською «більшу логіку», бо фахівці (а про нефахівців нема й мови) тоді можуть геть заплутатися.

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » П'ят березня 11, 2011 5:01 pm

Дякую п. Фесенку за його зауваги. Хоча вони стосуються більшою мірою не мого допису, до роздумів таки спонукали. Отож, він пише:

«Словник української мови 2001 року» – йдеться, очевидно, про ВТССУМ видавницва «Перун». Він не є нормативним словником, хоча й дуже поширений.

«хіба нема основи в українській мові для морфеми видний - є ж слово вид» — так, маємо слова очевидний, різновидний, завидний, круговидний тощо. Але це не значить, що форманту –видний властива функція позначати подібність.

«І навіть якщо видний "попахує" росіїзмом, то чому б його не "запозичити"» — це питання доцільно ставити, якщо немає і не вдається підібрати свого слова/форманта на позначення того самого змісту. А вони є — в загальній мові.

«Але чи це дійсно запозичення?» Ні, це не добровільне запозичення. Це примусово накинута форма.

Тут я дозволю собі довгенький неліричний відступ і виокремлю його в наступний допис.

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » П'ят березня 11, 2011 5:02 pm

Почну з цитат:

ХРОНІКА НДІМ* 1933-1934 рр. Відділ української літературної мови // Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали / Упоряд.: Л.Масенко та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005.

«При перегляді словникової продукції виявилось велике націоналістичне шкідництво в питаннях словотвору української мови. » (с. 152)

«7) Відповідники до російських прикметників з складниками -подобный, -образный, -видный (Ярошенко В.— Сабалдир Г.).
Дуже важливе і складне питання про українські відповідники (особливо в термінології) до російських слів із складниками -подобный, -образный і -видный. В термінологічних словниках майже завжди відповідно до російських слів із цими складниками подаються українські прикметники з суфіксами -уватий (-юватий), або -астий (-ястий), -истий. Тільки в деяких випадках, де суфікс -уватий (чи інший) ніяк не може бути, дається відповідно до російських слів з -подобный (-образный, -видный) український прикметник з -подібний: напр., у словнику Загально-технічному: М-образный — М-подібний; Z-образный — Z-подібний тощо.
Але суфіксами -уватий, -астий можуть творитися прикметники з подвійним значенням — значенням рясноти і подібності (дугуватий — подібний до дуги; кущуватий — кустистый); отже прикметники з цими суфіксами навіть у зв'язному тексті можуть дати різне розуміння і тому вони незручні, особливо в термінології.
Слова з складником -подібний, обминалися в словниках, очевидно, не без певної націоналістичної тенденції відмежуватися від схожості з російською мовою і культивувати «своє одмітне».
Відділ ухвалив не обминати в українській мові слів із складником -подібний, дослідивши глибше питання про слова з -подібний і -видний в новій українській літературній мові, ліквідувати надмірне поширення суфікса -уватий, залишивши його як основний відповідник до російського суфікса -оватый. » (с. 156)

Дослідили це питання глибше чи обмежилися тільки таким висновком (керівництвом до дії?) — не знаю, але бачимо результат: за радянських часів –видний став набагато популярніший, ніж до 1930-х років. Достатньо порівняти хоча б список слів із –видний в одному з попередніх дописів пана zag-а чи в якомусь тлумачному/орфорграфічному словнику із результатами пошуку на *видний у словниках сайту r2u.org.ua. Дещо з того, що ми бачимо сьогодні в словниках (тому ж ВТССУМ-і), -- це наслідки процесів насильницького формування української мови в УРСР, втручання в її природній розвиток. Потрібен фронтальний і критичний (але не фанатичний) перегляд усього нашого мовного спадку: до-, після- і власне радянського. Беззаперечною є потреба очистити (виважено й наскільки можливо, але, знову ж таки, без фанатизму) мову від чужорідних вкраплень і нашарувань.
---- Кінець неліричного відступу-----

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » П'ят березня 11, 2011 5:03 pm

Ще одна думка п. Фесенко
«мову знають і відчувають не тільки мовознавці, але й інші носії мови, і оці інші носії здатні запропонувати таке, що не гірше за пропозицій мовознавців. Мовознавці краще знають конкретні приклади, і за це їм спасибі.»
Власне, саме тому термінологію повинні творити фахівці у своїх галузях разом із мовознавцями (деякі з них знають трішки більше, ніж лише приклади) — узгоджено й консенсусно (ясна річ, не без дебатів).
АЛЕ: важливо усвідомлювати, що в більшості носіїв укр. мови (і я до таких належу), які виросли й сформувалися в УРСР, а також у пост-радянській Україні — радянська українськомовна свідомість. Чому? Бо ми виросли в оточенні санкціонованого варіанту укр. мови. Звісно, є в селах старші люди, які зберегли свою мовну свідомість відносно вільною від радянського впливу. Є й діаспорні українці — у них свої особливості, але мова таки не зросійщена. Проте більшість мовців, які пройшли через радянську систему освіти й загалом не цуралися друкованого й писаного слова, мають таки ту, радянську українськомовну свідомість. Це стосується й українців незалежної України, бо радянського мовного тягаря вона не скинула. І з цим треба щось робити, якщо ми хочемо очистити свої джерела й розвивати мову природніми шляхами, а не котитися прокладеними рельсами. Мовну свідомість треба свідомо очищати.
До чого це я? А до того, що не варто й не можна безапеляційно покладатися на власне відчуття мови. Добре, коли воно є й розвинене, але треба копати глибше, аж до незамулених джерел, не втрачаючи, одначе, зв’язку з теперішнім часом, бо не всьому тому, що ми в цих джерелах знайдемо, знайдеться готове місце в сьогоднішній мові.
Востаннє редагувалось П'ят березня 11, 2011 5:06 pm користувачем лекс, всього редагувалось 1 раз.

лекс
Повідомлень: 609
З нами з: П'ят червня 26, 2009 7:23 pm

Re: морфеми в назвах родин і рядів в зоології

Повідомлення лекс » П'ят березня 11, 2011 5:03 pm

Отож, повернімося до –видний. Для мене й багатьох інших людей (мовознавців і термінологів, які працюють з мовою) очевидно, що це формант, поширення якого відбулося за радянських часів за сприяння офіційних органів і за рахунок інших — питомих — укр. формантів подібного значення. Чи значить це, що –видний слід викреслити, замінити в усіх словах, відкинути подалі чи закопати поглибше сьогодні й назавжди? Не значить. Але варто добре зважити, чи доцільно творити нові слова, терміни, групи слів, ряди термінів із цим формантом. Якщо немає інших можливостей і мовних ресурсів, це питання можна ставити й розглядати.
У конкретному випадку творення (підкреслюю, творення) уніфікованих назв для таксонів зоологічної номенклатури є потреба залучити якнайширший спектр словотворчих засобів укр. мови. Якщо докладний аналіз потреб номінування й ресурсів укр. мови покаже, що –видний може виконувати корисну функцію специфічного позначення певного таксону і в цій функції його не можна замінити питомим укр. формантом (скажімо, тому, що вони вже всі «зайняті» й мають своє значення) — я згоден, що його можна використати в такій специфічній функції, але не більше. Підкреслю, що тут йдеться про творення певною мірою штучних назв із конкретним місцем у класифікації. Але якщо такої нагальної потреби нема або цю порожню клітинку в класифікації можна заповнити питомою укр. формою, варто вчинити саме так. За решти однакових умов я віддав би перевагу –видий над –видний. Спершу, однак, треба провести аналіз.

Тут постає кілька питань (прошу шановного zag-а відповісти):
1. МКЗН внормовує лише лат. суфікси в таксонах родинної групи, а у Вашій статті й повищому дописі – спроба уніфікувати ще таксони навколо ряду (надряду, ряду, підряду, інфраряду). Чому?
2. Які таксони/рівні класифікації слід визнати приорітетними в зоології, біології (а також у номенклатурі культивованих рослин, прокаріотів та вірусів — всі вони мають відповідні кодекси лат. назв), а які менш пріоритетними?
3. Які форманти, наявні в укр. мові можна, в принципі, використати? Зокрема є формант «морф». Наскільки він придатний?
4. Чи можна/доцільно запозичити деякі суфікси з міжнародної таксономії там, де укр. формантів забракне?

Відповісти

Повернутись до “Мовні консультації”