Апостроф

Тут обговорюють чинний правопис та шляхи його розвитку

Модератор: Анатолій

Відповісти
Анатолій
Повідомлень: 4213
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Апостроф

Повідомлення Анатолій » П'ят січня 29, 2010 2:50 pm

Чинний правопис не регламентує вживання апострофа на місці скорочень, на зразок: мо’ (може), тре’ (треба), одне ’дного (одне одного) тощо. Чи преба там ставити апостроф і якщо так, то чи треба вносити відповідні зміни до Правопису?
Востаннє редагувалось Чет вересня 09, 2010 4:07 pm користувачем Анатолій, всього редагувалось 1 раз.

Усезнайко
Повідомлень: 529
З нами з: Нед червня 28, 2009 12:29 am

Re: Апостроф

Повідомлення Усезнайко » Суб січня 30, 2010 2:20 pm

Це літературна і розмовна форма. Тому не треба.
Ніхто не знає стільки, скільки не знаю я.

Кувалда
Редактор
Повідомлень: 5542
З нами з: Сер травня 27, 2009 8:33 pm

Re: Апостроф

Повідомлення Кувалда » Пон лютого 15, 2010 4:02 pm

це нелітературна форма. Та в художній літературі такі слова допустимі, тому є два варіянти: писати без і з апострофом. Але оскільки це нелітературна форма, то правопис цього й не передбачає, як і написання, скажімо, суржику. Перевага форми з апострофом - зразу видно, що форма нелітературна + наприклад, не сплутаєте слова тре (терти) і тре (треба) + так, якщо не помиляюсь, прийнято в англійській (можливо, є й в інших), тобто є досвід іншої мови. Але оскільки це варіянт нелітературний, то можна й без апострофа

Наталя

Re: Апостроф

Повідомлення Наталя » Пон вересня 27, 2010 5:07 pm

У Словнику-довіднику з українського слововживання Головащука дещо сказано про апостроф:
Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’є, п’ять, в’язати (підв’язати), в’ялити (зів’ялити), у здоров’ї, м’ясо, тім’я, В’ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб’я, торф’яний, черв’як)); б) після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м’якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’явитися, об’єм, дит’ясла, мін’юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти).
У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Женев’єва, Фур’є, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (не пишеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго).
Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба’ (бабо), ма’ (мамо), мо’ (може).

Відповісти

Повернутись до “Питання правопису”