Кувалда писав:можна подумати, що "здоровило" Ви часто чуєте. за останні 10 років було таке?
Ну, наскільки часто — не знаю, але, принаймні, чув. А здоровай — вперше. Та це півбіди, найголовніше, що немає прикладів з літератури (принаймні, я не знайшов), де вжито це слово, та немає цього слова в інших словиках.
Завтра я запропоную ще один варіант статті «Здоровила».
[1] — пропоную в одній статті подати одразу два слова здоровила й здоровяк, так як вони, на мою думку є абсолютними синонімами, і, можливо, навіть краще в такому порядку: здоровяк и здоровила. Принаймні в Толковом словаре русского языка под редакцией Т. Ф. Ефремовой слово «здоровила» визначається як «То же, что: здоровяк» (тобто посилання саме на «здоровяк»). Крім того, «здоровила» я знайшов у двох тлумачних словниках (Ожегов С., Шведова Н; под редакцией Т. Ф. Ефремовой), а «здоровяк» у трьох (Ожегов С., Шведова Н; под редакцией Т. Ф. Ефремовой; Ушакова). Тож, схоже, «здоровяк» в російській мові використовується частіше.
[2] — думаю, до цього слова зауважень немає.
[3] — пропоную подати і здоров’як, і здоров’яка. Перше слово можна знайти в АС, друге — в сучасних словниках (зокрема, в Новому тлумачному словникові української мови, видавництво «Аконіт», Тлумачному словникові Бусела, кулькох орфоргафічних словниках, є мережа аптек «Здоров’як», хліб торгової марки «Здоров’як» (Полтава), в публіцистиці тощо).
[4] — кремез і крем’язень знаходимо в Російсько-українському словнику за ред. проф. В. В. Жайворонка, кремез — в АС. Як на мене, досить вдалі слова, адже кремезний — міцної статури, гарного здоров’я, дужий.
[5] — залишив би це слово, так як воно є в багатьох словниках, а також маємо приклади з класичної літератури.
[6] — є в АС, але немає жодного прикладу з літератури, немає й у сучасних словниках, то чи варто його залишати? Якщо так, то з позначкою редко чи застарело.
[7] — з позначкою редко.
[8] — є і в АС, і в Російсько-українському словнику за ред. проф. В. В. Жайворонка, і в орфоргафічних словниках. З позначкою редко.
[9] — у Толковом словаре русского языка (Ожегов С., Шведова Н): «ЗДОРОВЯК, человек с отличным здоровьем. || ж. здоровячка».
[10] — знайшов у орфографічних словниках. З позначкою редко.
[11] — знайшов у Толковом словаре русского языка (Ожегов С., Шведова Н). Думаю, можна було б подати цей вислів з відповідним перекладом.
Приклади вживання: Здоровило Цей здоровило, що мало не проривав рукавів піджака опуклостями атлетичних біцепсів, міг би бути шахтарем, вантажником (І. Кулик) Здоровань Десь я бачив такого чи, здається, читав про такого здорованя, старого козарлюгу, що й кінь під ним вгинається (І. Нечуй-Левицький) Здоров’яга Дивлюсь на синів — і чудно мені: та невже оці здоров’яги плечисті і є ті самі жабенята, котрі борсались у ночвах, рачкували по хаті (І. Муратов) Здоров’як Широкоплечий, красивий здоров'як вправно відкидав лівою рукою волосся, не вгаваючи говорив (П. Кочура) Здоров’яка Прикладів не знайдено. Крем’язень Толя підвівся — вилицюватий, широкоплечий крем'язень — і став перед Маратом (С. Журахович) Кремез Той незнайомий кремез нічого не каже (М. Вовчок). Здоровко — Що ти йому зробиш, такому здоровкові? (Панас Мирний) Здоровай Прикладів не знайдено. Здоровега Прикладів не знайдено. Здоровець Прикладів не знайдено. Здоровуля Прикладів не знайдено. Здоровеля Прикладів не знайдено.
Примітка: є це кілька діалектизмів (в АС: бодрак; в Жайвононка: моцак, моцар), та я би їх не подавав.
Приклади з російської літератури: Этот атлет по росту и силе, по-видимому не ведающий никаких страхов и опасностей здоровяк, робел перед красивой, слабой девочкой, жался от её взглядов в угол, взвешивал свои слова при ней, очевидно сдерживал движения, караулил её взгляд, не прочтёт ли в нём какого-нибудь желания, боялся не сказать бы чего-нибудь неловко, не промахнуться, не показаться неуклюжим (И. А. Гончаров, «Обрыв»).
— Нешто она достанет до пальца? Она маленькая, а ты ведь вон какой здоровила! (А. П. Чехов, «Хамелеон»).
Поправив. Стосовно "здоров'яка". українською питоміше здоров'яка, а не здоров'як. Можете підшукати слова на позначення чогось більшого за звичайне і порівняти скільки форм на -яка і скільки на -як. Тому не хочеться щоб (руссизм) здоров'як заступив українського здоров'яку. на "українському лінгвістичному порталі", скажімо, останнього нема, а перший чомусь є.
Заслуги полтавчан щодо української мови залишилися в минулому, на жаль. тепер вони переважно працюють над суржиком.
Кувалда писав:Поправив. Стосовно "здоров'яка". українською питоміше здоров'яка, а не здоров'як. Можете підшукати слова на позначення чогось більшого за звичайне і порівняти скільки форм на -яка і скільки на -як. Тому не хочеться щоб (руссизм) здоров'як заступив українського здоров'яку. на "українському лінгвістичному порталі", скажімо, останнього нема, а перший чомусь є.
Заслуги полтавчан щодо української мови залишилися в минулому, на жаль. тепер вони переважно працюють над суржиком.
Ну, щодо полтавців — це ви в самісіньке яблучко (чого варта Вєрка Сєрдючка).
Щодо слів з суфіксом -як та нульовим закінченням. Наскільки такі слова можна назвати русизмами — не впевнений. Очевидно, тут треба ґрунтовніші дослідження. А те, що -яка — власне українське, жодних сумнівів не виникає.