Науковий словник надає перевагу «півцілий», ulif знає лише «напівцілий»
Хоча, якщо, скажімо, зазирнути на слова «напів*ий» та «пів*ий» в r2u, то старі словники погоджуються з Науковим:
тобто коли йдеться про половину якоїсь вимірної характеристики вживається саме пів-, а не напів-, що протирічить поясненню нижче:піварши́новий, піввіко́вий, півстолі́тній, півсторі́чний, півверстови́й, піврі́чний, півчасти́нний, півчастко́вий, піваркуше́вий...
Якщо перший компонент певного, слова за змістом не можна замінити словом наполовину або половина (замість півпідвал не можна сказати «наполовину підвал» чи «половина підвалу»), то слово це треба вживати з компонентом пів-.
Ось ще надибав пояснення, яке, на жаль, для мене нічого не пояснило
до складу всіх дієприкметників, які означають неповноту якоїсь дії, що відбувається з предметом або живою істотою, входить компонент напів-, а не пів-: напівзотлілий, напівзомлілий, напіводягнений, напівроздягнений, напівзабутий, напівзруйнований. «Через напіввідчинені двері з другої кімнати ледь доносився тихий голос слабої матері». (І. Цюпа.)
Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників. «Силами машинобудівних підприємств на основі використання наявних на заводах автоматичних і напівавтоматичних верстатів буде збудовано тисячі автоматичних ліній». «У 1921 р. в капіталістичних країнах було 10 млн. безробітних і майже 30 млн. напівбезробітних». (З журналу.) І якщо в художній літературі ми часом натрапляємо на прикметник, утворений з компонентом пів-, то можна знайти десятки прикладів, коли прикметник з тим самим коренем і тим самим значенням виступає з компонентом напів-. Порівн.: «Лежав він високо на підводі — півголий, обмотаний чистим селянським полотном». (Ю. Яновський.) Але в того ж автора: «Перед дверима стоїть напівгола жебрачка». В багатьох інших авторів: «Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах, виблискуючи прекрасними зубами. Іскри розліталися на всі сторони. Запорозькі Вулкани працювали, як годиться справжнім металістам, — твердо і весело». (О. Довженко.)
Трава лиш сива,
Та степові запилені квітки,
Та рудизна потрісканої глини,
Та гори напівголі віддалік.
(М. Рильський.)
«Влітку духота тут, на цій піщаній арені мікроклімат Сахари, доводиться працювати роздягненими, і солдати напівголі сидять серед приладів, засмаглі, м'язисті, роблять записи, помітки, приймають, передають команди». (О. Гончар.)
Неповнота охоплення якимсь станом передається прикметниками, віддієслівними іменниками з компонентом напів-, а не пів-: напівживий, напівзабуття та ін.
В іменниках компонент напів- виступає там, де перша частина слова показує, що предмет або істота не мають усіх ознак, якими характеризується іменник, що становить другу частину слова. Наприклад: напівлюдина, напівбог (з міфології), напівсировина, напівтемрява, напівпровідник, напівфабрикат. «Дайте їй [людині] на стіл добрий, мов сонце, хліб, та милу працю в руки, та любов у груди — і вона не зігнутою тінню, а напівбогом піде по землі». (М. Стельмах.) «Над кожним поколінням, яке освоює найвищі поривання людської мислі, сходить Данте Аліг'єрі… Вихори пристрастей тогочасних так вивищили цю постать, … що з флорентійця, певно, ніколи не спаде містичний плащ напівлюдини-напівбога». (З газети.)
Компонент пів- виступає в іменнику тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебуває предмет (як, наприклад, ми бачили в словах типу напівзруйнований), ні частковості властивих йому рис (як у словах типу напівбог, напівпровідник). Іменник, до складу якого входить компонент пів- (наприклад: півпідвал, півпальто, півострів, півфінал), не має кількісного значення; півпідвал, півпальто — це н е п о л о в и н а підвалу, н е п о л о в и н а пальта. Свідченням цього є те, що слова типу півпідвал, півпальто не відповідають на питання с к і л ь к и? і не застигли у формі родового відмінка, як слова типу пів'яблука, півкілометра, піввідра, півгодини. Компонентом пів- у словах півпідвал, півпальто та інших утворюється нове слово, що має своє окреме значення і являє собою видове поняття, як і другий компонент; їх об'єднує спільне родове поняття. Наприклад: півпідвал і підвал — видові поняття, що об'єднуються родовим поверх (крім них, сюди входять ще: бельетаж, перший, другий, третій… і т. д. поверх, мансарда). Півпальто і пальто — найменування різних виробів, вони утворюють видові поняття, об'єднані родовим верхній одяг (до якого входять ще такі, як кожух, плащ, макінтош, куртка та ін.). Порівн. кілька прикладів: «Кожний акумулятор має два півблоки — позитивний і негативний. При складанні акумулятора пластини позитивного півблока розміщують між пластинами негативного півблока». (З газети.) «…Реставратори відкривали дедалі нові сторінки невідомої історії пам'ятки. Вже перший зондаж показав, що стесана цегла була елементом декоративної деталі — цегляної балясини, яка спиралась на піввалик». (З журналу.)
Щоб легше було розпізнати утворення з пів- і напів-, слід застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити словом наполовину, то воно утворюється з напів-. Наприклад, наполовину людина (з міфології) — напівлюдина; наполовину бог (з міфології) — напівбог; наполовину провідник — напівпровідник.
Якщо перший компонент певного, слова за змістом не можна замінити словом наполовину або половина (замість півпідвал не можна сказати «наполовину підвал» чи «половина підвалу»), то слово це треба вживати з компонентом пів-.
Отже, слід говорити й писати: напівбог, напівлюдина, напівпровідник, напівсировина, напівфабрикату але півпідвал, півпальто, півострів, півфінал.
півцілий спін (1/2, 3/2...). але якщо б це стосувалося зуба, то був би напівцілий 
. додано