Двухступенчатый

[Andriy]

двощабле́вий, двосхідча́стий чи двоступінча(с)тий?

[Ксандер]

Маю деякі заперечення по всіх варіянтах. Найменші до двощаблевого. Щоправда, заперечення диктовані радше естетичним чуттям, що не хоче сприймати тут наросток -астий а в двоступінчастому, а то й весь -частий (бо в двосхідчастому ч від основи (чергування з ц зі східця), а тут основою має бути ступін(ь)к-?)
з Синявського:
6. -астий, -ястий — дещо схожий значінням і обсягом уживання із -авий та -атий, але з нахилом скріпляти прикметникове значіння: довга́стий (і довгова́стий), зелена́стий, дебела́стий, біла́стий, кругля́стий, золота́стий, попела́стий (і попеля́стий), гілля́стий, гранча́стий, кінча́стий, голова́стий, гребеня́стий, драбиня́стий, двійча́стий...
У тих самих словах наростки -астий, -авий, -атий часто чергуються (іноді ще й з додатковими перед ними наростками). Сильніше значіння наростка -астий супроти -авий та -атий помітне, напр., у таких словах: горбатий (з одним горбом) і горбастий (з горбами), дуплавий, дуплинавий (з дуплом) і дупластий, дуплинастий (з дуплами).
Тобто, кулястий - подібний до кулі, голчастий - має багато голок. Тому для мене особисто, східчастий - той, що має багато східців, або подібний до східця. Попри думку Шелудька - Садовського я б творив відповідники з наростком -евий: двосхідцевий, двоступеневий (той-таки двощаблевий).

[Кувалда]

додано