Райдер

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

У гудецьких колах є надзвичайно поширеним такий термін, як райдер (технічний та побутовий).
Я вже десь понад рік об'їжджую таке слово, як ВИРЯД (відповідно: звуковий, побутовий).

Вичерпне пояснення як самого терміну райдер, так і чому саме пропоную ВИРЯД − запрошую панство
почитати у мене на іменці за ланкою:
http://www.zelenyj.biz/single_word/86/

Загалом, було б правильніше цю пропонову внести в e2u.org.ua, але там не знайшов слова райдер у загальнішому значенні, аніж це є в словниках математичних чи з інформатики. Втім, як і це є у більшості випадків, чужослів райдер до нас знову ж таки прийшов за посередництва російської мови, тож створення відповідної статті саме на р2у − теж буде доречним! ;0)

[Andriy]

щось не зовсім зрозумів аргументацію щодо «виряд», із означення на англ. вікіпедії виглядає, що це фактично «вимоги виконавця до господаря події із забезпечення»

а у словнику на який ви посилаєтеся на своїй сторінці, военная повинность – в. повинність; виряд воєнний... також інші словники кажуть це ближче до «відправлення», «(приказ о посылке людей на работу)» тощо
я б сказав «повинность» або «відправлення» досить далекі від «забезпечення»

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

так, безперечно: повинность чи відправлення далекі від забезпечення.

Очевидно, 100-120 років термін виряд в УкрМові лише «настоювався», значення його було трішки розмите.

Але вже в Українських Січових Стрільців (УСС) слово виряд зустрічається у значенні «набір обов'язкових, необхідних речей для походу, таборування, ведення бойових дій, тощо». Екіпіровка, словом :)

До УССів воно, очевидно, потрапило з молодіжних рухів, як СІЧ, СОКІЛ, ПЛАСТ. Відтак у 1940-х р.р. перейшло у термінологію УПА.
І знову ж таки, у значенні «необхідний набір походо́вих речей, зброї, боєзапасів, ітд».

Приклади, де зустрічається термін виряд у текстах доби УСС
(наперед даруйте: ніяк не можу пригадати, як чинні ланки прописувати в текст, тому надаю їх трохи кострубато):

Було це 9 червня 1919 року. Тоді, після Чортківського пролому, на наказ команданта Кінної сотні УСС четаря Льва Лепкого виїхав я з півчотою до Чорткова-Вигнанки шукати за придатним вирядом для кінноти.
http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2009/ ... st_23.html

Навчання у Вишколі Загону переводилося на основі правиль­ника, що обов’язував в Легіоні УСС з урахуванням правильникаСС з часів Центральної Ради. А що в Загоні була зброя та виряд російського зразку, рушниці, скоростріли, ручні гранати тощо, на­ші інструктори мусіли внести у правильник навчання деякі змі­ни та доповнення.
http://dizzy.lunarbreeze.com/~ukrbi0/up ... ge290.html

Тоді Січові Стрільці обмежились тільки на скріпленні охорони УЦРади та її президента. Дня 29 квітня дві піші сотні та сотня скорострілів із 12 скорострілами, усі в бойовому виряді, під проводом Федя Черника пішли скріпити охорону УЦРади. Вони переходили через Софійський Майдан в моменті, коли там відбувався молебень з нагоди помазання П.Скоропадського. 3аховуючи військову дисципліну, відділи Черняка пройшли спокійно в напрямі будинку УЦРади, який забезпечено скорострілами.
....
В тому часі довелось Січовим Стрільцям бути активними учасниками історичної події, що відбулася в Києві 22 січня 1919 року, а саме: акту проголошення соборности української держави. Січові Стрільці, як співгосподарі столиці України, приготовили все, щоб ця знаменна маніфестація всеукраїнської державної єдности пройшла достойно. Зокрема припав їм обов'язок зустрічі численної делегації з Галичини, яку вони з військовими почестями привітали на залізничій станції почесною сотнею в повнім бойовім виряді. Командант сотні склав звіт, прибувшому з галицькою делегацією полк. Д.Вітовському.
http://exlibris.org.ua/uss/part4.html

Добровольців поділено на сотні та призначено сотенних командантів. Сотні закватировано в українських інституціях, головно в бурсах. Розпочато військовий вишкіл, що відбувався при дуже несприятливих умовах. Військових інструкторів було замало; прохарчування було надзвичайно утруднене із-за недостачі відповідної посуди, а також із-за браку запасу харчів. Найбільше недомагав брак одягу, взуття і зброї, та взагалі військового виряду.
....
Сотня мала повний бойовий стан, чотири чоти по 50 боєвиків, майже всі озброєні тільки Верндлями (старі кріси на один набій). Виїхали в цивільних або стрілецьких одягах, без наплечників, зле озброєні й зле виряджені. По дорозі дістали в Мукачеві у військовім магазині старі мадярські однострої. Наплечників не одержали, тільки хлібники.
....
В кожній сотні вишколювалась пробойова чота, на основі найновішого досвіду наступальної тактики. Навіть навчання правильного уживання кріса та стріляння відбувалось тепер на підставі нових засад. Солідна німецька метода не занедбувала найменших деталів вишколу, включно до поведінки стрільця в службі і поза службою, його зовнішнього вигляду, вояцької постави, стану його виряду, точно сти в виконуванні наказів та якости дисципліни.
http://exlibris.org.ua/uss/part3.html

Почали офензиву дві бриґади (3-я і 7-а) 2-го Галицького Корпусу ґенерала Мирона Тарнавського здобуттям Ягольниці і Чорткова 8 червня 1919 року. Крім цих бриґад, що наступали з півдня і заходу, у бою брала участь також I Бриґада УСС-ів (її кінна частина пізніше стала I Кінною Бриґадою УГА), яка після здобуття Вигнанки вдарила на Чортків зі Сходу. Створена з ініціативи ґенерала Греківа, це була добра, дисциплінована кіннотна частина модерної кавалерії, поповнилася головно колишніми австрійськими уланами з терену Чортківської Окружної команди, а отже, мала виразно галицько-подільський характер. Її вишкіл, озброєння, умундуруванння і виряд були задовільні і відповідали усім вимогам, що їх ставилося модерній кіннотній частині. Частини 1-го Галицького Корпусу цього ж дня атакували Копиченці і здобули їх увечері. В Чорткові 2-й Галицький Корпус захопив частину гармат, чимало воєнного матеріялу і полонених. Поляки, приголомшені таким несподіваним ударом, подалися в паніці на північ.
http://www.chas.cv.ua/27_06/12.html

Завданням Окружної команди було організувати й вишколювати військові частини різних родів зброї та доповнювати фронтові частини стрийського походження вишколеними й забезпеченими у зброю, амуніцію й військовий виряд вояками.
http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivs ... _18-20.htm

Ще того сaмого дня нaс обмундуровaно і ми удaлись до aртилерійських кaзaрм по виряд. Тут ми зaстaли прaвдивий, революційний безпорядок. Нa подвір'ї було повно всякого воєнного знaряддя, aле все це в більшості порозбивaне й понищене - мaгaзини погрaблені, хaрчові припaси перемішaні з болотом і різною нечистю, aртилерійський виряд обсніжений, гaрмaти поржaвлені і т. д.
http://www.rulit.net/books/moya-uchast- ... 281-5.html

Омину тут вживання слова виряд у добу УПА − це можна легко через Ґуґлю перевірити. Тут надам лише кілька взірців вже на сьогоднішній ужиток цього слова спілках-спадкоємницях тодішнього ПЛАСТу, СОКОЛА, ітд. Річ у тім, що в цих організаціях слово виряд є статутним. А позаяк під час відродження на початку 1990-х років цих спілок, ентузіасти послуговувалися саме літературою, статутними приписами, ітд. з 1920-30 рр, саме завдяки цьому слово виряд у правильному ;) значені не було втрачено і воно змогло дошкандибати до нас.


ОСОБИСТИЙ (обов’язковий мінімальний) ТАБОРОВИЙ ВИРЯД УЧАСНИка/ці СВТ „Калиновий оберіг – 2012”
1.Повний пластовий однострій;
2.Наплічник;
3.Спимішок;
....
http://ua.convdocs.org/docs/index-79559.html

Табір молодих київських націоналістів
Виряд учасника
(Виряд відображає наше бачення тих речей які будуть потрібні під час і після табору).
Речовий виряд
1. Наплічник
2. Спальний мішок
3. Карімат (килимок)
4. Зручний одяг (найкраще - камуфляж)
....
http://tabirreyd.blogspot.com/p/blog-page_21.html

Виряд на Мандрування
Мандрівні Чоботи — відповідні чоботи до мандрування (hiking boots) є ось
такого стилю: скіряні, з грубою підошвою, доходять до кістки.
....
http://plastcleveland.org/2012%20PK%20r ... 9-2011.pdf

Юнацький змаг з пішого туризму
Виряд
Нагадуємо капітанам, що всі команди повинні мати:
- Намет, який вміщує всю команду
- Килимки та спальники (кожен учасник має свій каремат і спальник)
- Харчі для всієї команди на 2 дні
....
http://www.rejd.plast.org.ua/main/%D0%B ... 1%8F%D0%B4

Виряд учасника 2 етапу ЮМПЗ
Загальні речі
Другий етап ЮМПЗ фактично буде відбуватись в таборових умовах, тому виряд учасника такий самий як виряд на будь-який пластовий табір:
.....
http://www.plast.org.ua/100/umpz/equip/

Отже, як ми бачимо з цих прикладів, у жодному з них не йдеться про повинность чи відправлення, а тільки про те,
що потрібно взяти із собою до відправлення! ;)) Себто у вжитку слово виряд зустрічається саме як «набір необхідних речей, харчів, набоїв, збруї, тощо» і ніщо інше.

У своїй же пропонові я, по суті, дотримуюся цього самого значення, просто перевів його з військової галузі у сферу видовищ та розваг.
Тобто у шоў-бизнесі під словом виряд ми теж розуміємо «перелік необхідного обладнання для виступу» − коли це технічний, звуковий райдер,
або ж «вимоги до побутових умов, харчування виконавців, тощо» − якщо це побутовий райдер.

Переконав? ;0))

[sikemo]

є у чехів/словаків, даруйте за не їхну ż: pożiadavka

[sikemo]

по-нашому б запропонував: по́тріб, зна́діб

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

по́тріб, зна́діб − безперечно, дуже гарні слова!

Але ВИРЯД уже є устійненим терміном, про що свідчить просто купа прикладів як з минувшини, так із сьогодення.
Просто потрібно його з військового кола перевести на «мирну» колію.

А для по́требу, зна́добу робітка обов'язково знайдеться!
Скажімо, є такі чужинські зайди, як
УТИЛІТА
ДЕВАЙС
ҐАДЖЕТ
той самий ПЛАҐІН, про який йде мова у відповідній гілці,
ну ітд...
Може, краще їх сюди залучити, га? ;)

Як бачимо, без діла ні по́треб, ні зна́діб точно не сидітимуть ;0))