Заварить дело - ?
Заварить музыку - ?
Заварить историю - ?
Заварить кашу - ?
Заварить канитель - ?
Заварить
Re: Заварить
заворушити, порушити, вчинити, набешкетувати, сколотити, збучити, назброїти
Re: Заварить
Заварить канитель - збити бучу.
З кишені витягнув сопілку, да як утне! (С. Грін).
чи що саме значить заварити музику?
А тут як ушкварять музики джинжируху! — та й гарно ж грали (Олекса Стороженко).Наталя писав:Заварить музыку - ?
З кишені витягнув сопілку, да як утне! (С. Грін).
чи що саме значить заварити музику?
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: Заварить
затіяв, зачав або справляє, але музику якось недоладно, може краще сказати про гуляння, бенкет?Наталя писав:Приміром, кто заварил всю эту музыку?
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: Заварить
завари́ть ка́шу разг. — ≈ stir up trouble, make a mess
make a mess M-132 наплутати, зіпсувати щось. зчинити безладдя
ка́ша ка́ша, розгордїя́ш, гарми́дер, бу́ча, колотне́ча
Гарне процесове слово зчинити, зчиняти: у сполуч. зі сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати тощо.
зчини́ти сканда́л — устро́ить [подня́ть; учини́ть] сканда́л
---
Заварить дело ’замышлять’ прикидати в голові
Заварить музыку = Прежде всего необходимо раскрыть (этого, к сожалению, не делает словарь Ушакова) все фразеологические контексты глагола заварить в этом значении: заварить дело, заварить музыку (ср. «кто заварил всю эту музыку?»), заварить историю, заварить кашу, заварить канитель — вот основной фонд устойчивых сочетаний, в которых реализуется это значение глагола заварить. Понятно, что кроме этих экспрессивных обозначений объекта действия при глаголе заварить возможно и местоименное указание на него (заварил все это и т. п.).
Легко видеть, что здесь все названия объекта действия образуют один, хоть и очень пестрый, ряд экспрессивных синонимов разговорной речи. Это — все экспрессивные заместители метафорического употребления слова каша (ср. расхлебывать кашу). Ср. у Салтыкова-Щедрина в «Господах Головлевых»: «умел кашу заварить — умей её и расхлебывать» У А. П. Чехова в рассказе «Шведская спичка»: «делай, как сам знаешь, а меня избавь... Ты заварил кашу, ты и расхлебывай!» И, действительно, все эти фразеологические сочетания выросли на основе пословицы: заваривши кашу — не жалей масла.
Заварить историю попасти|вляпатися|вплутатися в історію, -ійку. Можна ввійти в історію, а можна і вляпатися З нар. уст.
Заварить кашу заварити кашу, наварити [доброї] каші; закрутити (наколотити) лемішку; навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка, зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх|них, як у ка́шнику Вы кашу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви кашу заварили, а ми мусимо їсти (а нам доводиться пектися нею). Пр. Ваша розчина, а нам місити. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Хто їв яблука, а кому — оскома. Пр.
Одні лише співчували йому пошепки… Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).
Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах). — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш Пр.
Заварить канитель марудити, тягти тяганину; воловодити; марнувати час; зволікати діло, затяга́ти дїло, марнува́ти час; розводитися. Що ти марудиш?
сам заварил кашу, сам и расхлёбывай Сам заварив кашу, сам її й розсьорбуй. Пр. хто каші наварив, той мусить і з’їсти. [Ти заварив кашу, то ти й печися нею. Пр. Твоя розчина, ти й міси. Пр. Купили хріну — треба їсти. Пр. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. Пр. Ваша курка — наш когут? Пр.
С ним каши не сваришь (перен. разг.) з ним каші не звариш; з ним горшка не зліпиш; з ним не дійдеш згоди. З ним у розвідку не піде́ш З нар. уст.
---
про зварену кашу ще: Это всякий сделает так і дурень каші наварить.
---
заварил кашу — не жалей масла Бий посуду — я плачу́? Пр.
заварил не на шутку втяти не на жарт чи не кепсько
make a mess M-132 наплутати, зіпсувати щось. зчинити безладдя
ка́ша ка́ша, розгордїя́ш, гарми́дер, бу́ча, колотне́ча
Гарне процесове слово зчинити, зчиняти: у сполуч. зі сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати тощо.
зчини́ти сканда́л — устро́ить [подня́ть; учини́ть] сканда́л
---
Заварить дело ’замышлять’ прикидати в голові
Заварить музыку = Прежде всего необходимо раскрыть (этого, к сожалению, не делает словарь Ушакова) все фразеологические контексты глагола заварить в этом значении: заварить дело, заварить музыку (ср. «кто заварил всю эту музыку?»), заварить историю, заварить кашу, заварить канитель — вот основной фонд устойчивых сочетаний, в которых реализуется это значение глагола заварить. Понятно, что кроме этих экспрессивных обозначений объекта действия при глаголе заварить возможно и местоименное указание на него (заварил все это и т. п.).
Легко видеть, что здесь все названия объекта действия образуют один, хоть и очень пестрый, ряд экспрессивных синонимов разговорной речи. Это — все экспрессивные заместители метафорического употребления слова каша (ср. расхлебывать кашу). Ср. у Салтыкова-Щедрина в «Господах Головлевых»: «умел кашу заварить — умей её и расхлебывать» У А. П. Чехова в рассказе «Шведская спичка»: «делай, как сам знаешь, а меня избавь... Ты заварил кашу, ты и расхлебывай!» И, действительно, все эти фразеологические сочетания выросли на основе пословицы: заваривши кашу — не жалей масла.
Заварить историю попасти|вляпатися|вплутатися в історію, -ійку. Можна ввійти в історію, а можна і вляпатися З нар. уст.
Заварить кашу заварити кашу, наварити [доброї] каші; закрутити (наколотити) лемішку; навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка, зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх|них, як у ка́шнику Вы кашу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви кашу заварили, а ми мусимо їсти (а нам доводиться пектися нею). Пр. Ваша розчина, а нам місити. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Хто їв яблука, а кому — оскома. Пр.
Одні лише співчували йому пошепки… Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).
Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах). — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш Пр.
Заварить канитель марудити, тягти тяганину; воловодити; марнувати час; зволікати діло, затяга́ти дїло, марнува́ти час; розводитися. Що ти марудиш?
сам заварил кашу, сам и расхлёбывай Сам заварив кашу, сам її й розсьорбуй. Пр. хто каші наварив, той мусить і з’їсти. [Ти заварив кашу, то ти й печися нею. Пр. Твоя розчина, ти й міси. Пр. Купили хріну — треба їсти. Пр. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. Пр. Ваша курка — наш когут? Пр.
С ним каши не сваришь (перен. разг.) з ним каші не звариш; з ним горшка не зліпиш; з ним не дійдеш згоди. З ним у розвідку не піде́ш З нар. уст.
---
про зварену кашу ще: Это всякий сделает так і дурень каші наварить.
---
заварил кашу — не жалей масла Бий посуду — я плачу́? Пр.
заварил не на шутку втяти не на жарт чи не кепсько